справа № 156/1317/19
провадження №1-кп/165/26/25
12 листопада 2025 року м. Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області в складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
представника потерпілих ОСОБА_6 ,
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
ОСОБА_9 ,
обвинуваченого ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Нововолинську кримінальне провадження №12019030080000309 від 02.11.2019 про обвинувачення ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.297 КК України, -
встановив:
У провадженні Нововолинського міського суду Волинської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019030080000309 від 02.11.2019 про обвинувачення ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.297 КК України.
Захисники обвинуваченого - адвокати ОСОБА_7 , ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_10 в судовому засіданні 11.11.2025 звернулися до суду з клопотанням про призначення у кримінальному провадженні судової молекулярно-генетичної експертизи речових доказів.
Клопотання мотивують тим, що у цьому кримінальному провадженні органом досудового слідства визнано речовими доказами: газовий балончик «Терен-4М», шапку чорного кольору, перемикач коробки передач автомобіля марки «Фіат-Дукато» р.н.з. НОМЕР_1 , а також вказаний транспортний засіб. Ці речові докази приєднані до провадження постановою слідчого СВ Іваничівського ВП Горохівського ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_11 13.11.2019.
На думку сторони захисту, вказані предмети без проведення експертизи залишаються речами невизначеного походження та їх зв'язок з подіями кримінального провадження є недоведеним. Захисники вказують, що у кримінальному процесі припущення не можуть замінювати докази, а візуальний огляд не може визначити чи є на предметах ДНК обвинуваченого, або інших осіб, коли, ким і в яких умовах предмети використовувались. Стверджують, що огляд речових доказів в суді не замінює експертизи, без проведення якої висновки суду будуть ґрунтуватись не на фактах, а на припущеннях, що суперечить вимогам ст.91 КПК України. На думку захисту, в даному випадку, має місце порушення принципу змагальності, яке полягає в тому, що стороною обвинувачення не ініціювалось призначення і проведення експертизи на досудовому слідстві, а на стадії судового розгляду обвинувачення намагається використати ці предмети як докази, порушуючи права захисту. Зазначають, що сторона обвинувачення намагається обійти належну процедуру дослідження доказів, а відтак захист позбавлений можливості поставити питання експертам. На вирішення експертизи просять поставити питання: чи є клітини на речових доказах, а саме: газовому балончику «Терен-4М», шапці чорного кольору, перемикачі коробки передач автомобіля марки «Фіат-Дукато» р.н.з. НОМЕР_1 . Чи можна виділити ДНК-профіль з виявлених клітин. Вважають, що для повного та всебічного розгляду провадження, у справі необхідно призначити судову молекулярно-генетичну експертизу речових доказів.
Обвинувачений ОСОБА_10 , та його захисники ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 в судовому засіданні підтримали клопотання з підстав зазначених у такому. Просять клопотання задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 , потерпілі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та їх представник адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні стосовно клопотання про призначення у провадженні судової молекулярно-генетичної експертизи речових доказів, заперечили. Вважають таке клопотання необґрунтованим та безпідставним. Представник потерпілих наголосила, що такі дії сторони захисту свідчать про затягування судового розгляду та зловживання процесуальними правами. Прокурор зазначив, що надані для дослідження суду предмети є речовими доказами, вилучені під час огляду місця події, протокол вказаної слідчої дії з відеозаписом досліджений судом, і на даній стадії судового розгляду відсутні підстави для призначення експертизи.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до частини 1 статті 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Положеннями статті 85 КПК України встановлено, що належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Відповідно до частини 1 ст.332 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам. Суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо: суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності; під час судового розгляду виникли підстави, передбачені частиною другою статті 509 цього Кодексу; існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.
Згідно з ч.1 ст.242 КПК України, експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з'ясування питань права.
Отже, експертиза за клопотанням сторони захисту може призначатися судом не в будь-якому випадку, якщо сторона захисту буде вважати її необхідною, а лише за наявності передбачених законом умов, із яких формується предмет дослідження судом при розгляді кримінального провадження.
Аналізуючи вмотивованість і підставність заявленого клопотання на предмет відповідності такого положенням ст.332, 242 КПК України, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для призначення судової молекулярно-генетичної експертизи речових доказів в ході судового розгляду вказаного кримінального провадження.
Доводи, якими сторона захисту обґрунтовує необхідність призначення судової молекулярно-генетичної експертизи речових доказів не вказують на наявність обставин, передбачених у ч.2 ст.332, ч.2 ст.242 КПК України, які б зобов'язували суд на даній стадії судового розгляду призначити експертизу.
Крім того, відповідно до ст.ст.357-358 КПК України речові докази оглядаються судом, а також подаються для ознайомлення учасникам судового провадження, а в разі необхідності - також іншим учасникам кримінального провадження. Особи, яким подані для ознайомлення речові докази, можуть звернути увагу суду на ті чи інші обставини, пов'язані з річчю та її оглядом. Протоколи слідчих (розшукових) дій та інші долучені до матеріалів кримінального провадження документи, якщо в них викладені чи посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин кримінального провадження, повинні бути оголошені в судовому засіданні за ініціативою суду або за клопотанням учасників судового провадження та пред'явлені для ознайомлення учасникам судового провадження, а в разі необхідності - також іншим учасникам кримінального провадження.
Таким чином, за змістом положень статей 357, 358 КПК України сумніви щодо достовірності письмових (речових) доказів, що дають підстави для призначення експертизи, мають ґрунтуватись на безпосередньому дослідженні судом таких доказів.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, вимога справедливого судового розгляду не накладає на суд першої інстанції зобов'язання доручити складання експертного висновку або проведення будь-якого іншого слідчого заходу лише тому, що сторона подала клопотання про це. Якщо захист наполягає на тому, щоб суд заслухав свідка або прийняв інші докази (такі як, наприклад, висновок експерта) національні суди повинні вирішити, чи є необхідним або доцільним прийняти ці докази для розгляду під часу слухання справи («Хусейн та інші проти Азербайджану» (Huseyn and Others v. Azerbaijan), заяви №№ 35485/05; 35680/05; 36085/05; 45553/05, 26 липня 2011 року, § 196; «Ходорковський та Лєбєдєв проти Росії» (Khodorkovskiy and Lebedev v. Russia), заяви №№ 51111/07, 42757/07, §§ 718,721; «Полетан та Азіровік проти колишньої Югославської Республіки Македонія» (Poletan and Azirovik v. the former Yugoslav Republic of Macedonia), заяви №№ 26711/07, 32786/10, 34278/10, 12 травня 2016 року, § 95).
В ході судового розгляду кримінального провадження, суд, досліджуючи речові, письмові докази, надає їм правову оцінку в сукупності з іншими доказами, наданими сторонами. Законодавець наділяє суд, що встановлює факти, широкими повноваженнями при дослідженні та оцінці доказів, визначаючи у ч.2 ст.94 КПК України, що жоден доказ не має для суду наперед встановленої сили.
Суд звертає увагу, що на даному етапі судового розгляду кримінального провадження, зокрема дослідження судом речових доказів, призначення у справі експертизи, призведе до своєрідного пошуку нових доказів, що фактично становить собою додаткове розслідування і суперечить засадам кримінального процесу та змагальності.
В свою чергу, питання допустимості доказів, а саме письмових, речових доказів, буде вирішено під час їх оцінки судом в нарадчій кімнаті на стадії ухвалення кінцевого судового рішення, так як судом на даний час не встановлено очевидної недопустимості речових доказів, зокрема, з підстав наведених у ст.87 КПК України.
За таких обставин судом не встановлено підстав для призначення судової молекулярно-генетичної експертизи речових доказів, а відтак, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання.
Керуючись ст.ст.242, 332, 369-372 КПК України, суд, -
постановив:
У задоволенні клопотання захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про призначення у кримінальному провадженні №12019030080000309 від 02.11.2019 про обвинувачення ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.297 КК України судової молекулярно-генетичної експертизи речових доказів - відмовити.
Ухвала окремому апеляційному оскарженню не підлягає.
Головуючий підпис ОСОБА_12