ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.11.2025Справа № 910/10072/25
Господарський суд міста Києва в складі головуючого судді Блажівської О.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу №910/10072/25
за позовом Державного підприємства «Медичні закупівлі України» (01001, місто Київ, вул. Грушевського, 7; код ЄДРПОУ 42574629)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Дойч-Фарм» (02002, місто Київ, вул. Сверстюка Євгена, 21 каб. 506; код ЄДРПОУ 40581739)
про стягнення 695 439 грн 31 коп.,
без виклику представників сторін,
Стислий виклад позовних вимог.
До Господарського суду міста Києва звернулося Державное підприємство «Медичні закупівлі України» з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дойч-Фарм» про стягнення неустойку, а саме штраф у розмірі 695 439 (шістсот дев'яносто п'ять тисяч чотириста тридцять дев'ять гривень) грн 31 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідачем не надано реєстраційне посвідчення на лікарський засіб станом на 16.02.2025, чим порушив вимоги підпунктів 7.1.1, 7.1.2 пункту 7.1 Договору про закупівлю №09/619-12/2024 від 18.12.2024, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 695 439 грн 31 коп., нарахований на підставі п. 8.3.1 вказаного Договору.
Стислий виклад заперечень відповідача.
07.09.2025 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечує з огляду на наступне.
Між сторонами укладено договір про закупівлю про закупівлю від 18.12.2024р. 09/619-12, відповідно до якого Відповідач зобов'язався поставити Позивачу фармацевтичну продукцію -Сунітініб 50 мг, а Позивач зобов'язався прийняти такий Товар та оплатити його в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Відповідно до п. 7.1.1. Договору встановлено, що у разі, якщо на дату укладення цього Договору продукція є незареєстрованою в Україні та не має реєстраційного посвідчення, свідоцтва про державну реєстрацію (крім випадку, коли незареєстрована продукція може ввозитись на митну територію України в порядку та на умовах, визначених чинним законодавством), Відповідач зобов'язується належним чином зареєструвати продукцію в Україні та на підтвердження цього не пізніше ніж протягом 90 календарних днів з дати укладення цього Договору (або не пізніше строку, передбаченого у пункті 5.1 цього Договору, якщо цей строк настане раніше) надати Позивачу засобами електронної пошти та/або шляхом заповнення електронних форм в електронному кабінеті Відповідача, створеному в інформаційноаналітичній системі Позивача, у порядку, визначеному цим Договором, скановану копію реєстраційного посвідчення, яке видається Міністерством охорони здоров'я України для кожного виду продукції, що постачається.
Відповідач зазначив, що реєстраційне посвідчення на лікарський засіб (медичний імунобіологічний препарат) - документ, у якому міститься інформація про лікарський засіб (медичний імунобіологічний препарат), зареєстрований в Україні та внесений до Державного реєстру лікарських засобів України та міжвідомчої бази даних про зареєстровані в Україні лікарські засоби. Відповідно до Порядку перед видачею реєстраційного посвідчення лікарський засіб проходить експертизу, яка підтверджує його якість, безпеку та терапевтичну ефективність.
Реєстрація лікарського засобу виконується Міністерством охорони здоров'я України на підставі експертизи поданої Заяви та реєстраційних матеріалів (реєстраційного досьє). Експертизу проводить Державне Підприємство «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України» (ДЕЦ).
Відтак, 07.01.2025 Відповідачем листом на адресу Позивача, направлено повідомлення та копії листа - прийняття зави про проведення державної реєстрації лікарського препарату «Юджіа-Сунітініб 50 мг». Лише, 03.06.2025 Міністерство охорони здоров'я України на підставі експертизи державного підприємства «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України» зареєструвало та надало реєстраційне посвідчення на використання лікарського препарату «Юджіа-Сунітініб 50 мг», про що було повідомлено Позивача листом від 28.07.2025.
Відповідач зазначає, що вказані обставини свідчить про відсутність в діях Відповідача вини щодо своєчасного надання реєстраційного посвідчення, оскільки останній своєчасно звернувся із відповідною заявою для проведення експертизи в установленому порядку. Також у поданому відзиві зазначив, що за загальними засадами цивільного та господарського права, порушник зобов'язань, у даному випадку відповідач, не може вважатися винуватим, якщо правомірний варіант поведінки не був йому об'єктивно доступний, у зв'язку з чим просить в позові відмовити повністю.
Стислий виклад відповіді Позивача на відзив.
Позивачем 08.09.2025 подано до суду Відповідь на Відзив. У відповіді на відзив Позивач зазначає, що постачальник укладаючи договір про закупівлю усвідомлював вимоги встановлені договором, а тому має відповідати за порушення взятих на себе зобов'язань. Наявність реєстраційного посвідчення, яке видається за результатами державної експертизи, підтверджує належну якість, безпеку та терапевтичну ефективність лікарського засобу. Без зазначеного документу продукція не може вважатися такою, що відповідає умовам договору та чинному законодавству, а відтак - не може бути предметом належного постачання і приймання. Таким чином, твердження Відповідача про неможливість застосування штрафних санкцій до моменту приймання продукції є помилковим, оскільки у випадку з лікарськими засобами приймання Замовником є можливим лише після підтвердження якості продукції відповідними дозвільними документами. Це зумовлено не лише умовами Договору, але й вимогами законодавства, яке має на меті захист суспільних інтересів у сфері охорони здоров'я, а відтак, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача штрафу є законними та обґрунтованими.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, визнано справу №910/10072/25 малозначною, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
07.09.2025 через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Дойч-Фарм» надійшов відзив на позовну заяву.
08.09.2025 через систему «Електронний суд» від Державного підприємства «Медичні закупівлі України» надійшла відповідь на відзив.
ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ
18.12.2024 за результатами проведення публічної закупівлі № : UA-2024-11-29-015642-a між Державним підприємством "Медичні закупівлі України" (далі - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДОЙЧ-ФАРМ" (далі - Постачальник) був укладений Договір про закупівлю № 09/619-12/2024, який підписаний уповноваженими представниками сторін за допомогою електронних цифрових підписів, а також скріплені електронною печаткою Товариства, за умовами пп. 1.1 п.1 якого Постачальник бере на себе зобов'язання поставити замовнику фармацевтичну продукцію, асортимент, ціна та обсяг якої вказується в Специфікації (Додаток №1), що є невід'ємною частиною цього Договору (далі за текстом - продукція), а ЗАМОВНИК прийняти таку продукцію та оплатити її в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Згідно з пп. 2.1 п. 2 Договору, поставка продукції здійснюється відповідно до Incoterms 2020.
Відповідно до пп. 3.1 п. 3 Договору, валютою цього Договору є національна валюта України - гривня. Загальна ціна Договору та ціна за одиницю продукції вказується у Специфікації (Додаток № 1).
У Специфікації від 18.12.2024 зазначена ціна Договору, що складає 3 477 196, 55 грн (з ПДВ).
Якщо інше не передбачено цим Договором, за загальним правилом, оплата Продукції за цим Договором здійснюється Замовником на умовах попередньої оплати з урахуванням положень бюджетного законодавства та нормативноправових актів, що регулюють питання здійснення попередньої оплати.
Попередня оплата за цим Договором здійснюється Замовником протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня надання Постачальником забезпечення повернення попередньої оплати у формі Банківської гарантії та за умови дотримання Постачальником вимог, визначених у пунктах 3.5.-3.9. цього Договору.
Датою оплати є дата списання грошових коштів з рахунку Замовника, відкритого в органі Казначейства.
Попередня оплата за цим Договором здійснюється на строк, вказаний в пункті 5 Специфікації (Додаток №1). У випадку здійснення фінансового моніторингу банком Замовника, Постачальник зобов'язаний протягом 5 (п'яти) робочих днів, надати Замовнику інформацію та документи, що зазначені в запиті банку Замовника (пп. 3.4 п. 3 Договору).
Пунктом 4 Додатку № 1 до договору (Специфікації) зазначено, що у відповідності до пункту 4.1 Договору Постачальник зобов'язаний здійснити поставку продукції у строк до 30 липня 2025 року включно.
Пунктом 5 Додатку № 1 до договору (Специфікації) зазначено, що попередня оплата за цим Договором за обсяг продукції закупленої за кошти державного бюджету 2024 року здійснюється на строк до « 31» серпня 2025 року включно, але не більше ніж на 11 (одинадцять) місяців від дати здійснення попередньої оплати ЗАМОВНИКОМ за Договором.
Пунктом 6 Додатку № 1 до договору (Специфікації) зазначено, що у відповідності до пункту 10.1. Договору цей Договір діє до « 31» серпня 2025 року включно, а в частині виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим Договором, у тому числі в частині штрафних санкцій та поставки продукції - до повного виконання.
Додатковою угодою №1 від 30.07.2025 до Договору про закупівлю №09/619-12/2024 від 18.12.2024, сторони керуючись пунктами 4.1, 10.3, 15.5 Договору, з урахуванням листа Постачальника від 29.07.2025 №1243 дійшли внести зміни до Договору:
1.1.1 у пункті 4 Специфікації до Договору (Додаток №1 до Договору) цифри та слова « 30 липня 2025 року» замінити цифрами та словами « 19 вересня 2025 року»;
1.1.2 у пункті 5 Специфікації до Договору (Додаток №1 до Договору) цифри та слова « 31 серпня 2025 року» замінити цифрами та словами « 30 жовтня 2025 року»;
1.1.3 у пункті 6 Специфікації до Договору (Додаток №1 до Договору цифри та слова « 31 серпня 2025 року» замінити цифрами та словами « 30 жовтня 2025 року».
За пп. 5.1 п. 5 Договору, Постачальник не менше ніж за 14 (чотирнадцять) робочих днів до дати запланованої відправки продукції в пункт призначення, зобов'язаний надати Замовнику засобами електронної пошти та/або шляхом заповнення електронних форм в електронному кабінеті Постачальника, створеному в інформаційно-аналітичній системі Замовника, у порядку, визначеному цим Договором, скановані копії наступних документів: рахунок-фактура (інвойс), що викладений українською мовою або супроводжується перекладом українською мовою, та який містить опис продукції (номенклатуру), дані про її кількість з вказанням одиниці виміру, ціну за одиницю продукції (у т.ч. із обов'язковим визначенням ціни за одиницю продукції у гривні), загальну суму (у т.ч. із обов'язковим визначенням загальної суми у гривні), назву виробника, зазначення країни виробництва (пакування, фасування, фрахтування, відправлення), серію, термін придатності у форматі дд/мм/рррр, відомості про особу, відповідальну за складання рахункуфактури (інвойсу) (обов'язково для нерезидентів); сертифікат якості (сертифікат аналізу) серії продукції, що видається виробником на продукцію, яка постачається, складений відповідно до вимог, встановлених в Україні; у разі, якщо сертифікат якості (сертифікат аналізу) серії продукції не містить інформацію щодо термінів придатності продукції у форматі: дд.мм.рррр. - роз'яснення виробника продукції або уповноваженого представника із зазначенням дати виготовлення продукції та терміну придатності продукції у форматі: дд.мм.рррр.; пакувальний лист, що описує вміст кожної палети, кожної коробки (із зазначенням найменування товару, кількості, дати виготовлення, терміну придатності, серії / каталожного номеру, одиниці виміру, найменування виробника, розміри пакувальних одиниць), температурний режим зберігання продукції встановлений Виробником, відомості про особу, відповідальну за складання пакувального листа; видаткова накладна (для резидента) або Акт приймання продукції (для нерезидента), Додаток №6, який містить опис продукції (номенклатуру), а саме міжнародну непатентовану назву, торгівельну назву, дані про кількість з вказанням одиниці виміру та дозування, найменування виробника, зазначення країни виробництва (випуск серії), номер та дату реєстраційного посвідчення, код товару згідно УКТЗЕД, номер та дату сертифікату якості або сертифікату аналізу, ціну за одиницю продукції (у т.ч. із обов'язковим визначенням ціни за одиницю продукції в гривні), загальну суму (у т.ч. із обов'язковим визначенням загальної суми у гривні), серію / каталожний номер, термін придатності та дату виробництва у форматі дд/мм/рррр; сертифікат походження від виробника, який охоплює всі одиниці продукції, що постачається (за наявності); чинний документ, виданий Державною службою України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, що підтверджує відповідність умов виробництва лікарських засобів вимогам до виробництва лікарських засобів в Україні, а у випадках, коли незареєстрована продукція може ввозитись на митну територію України в порядку та на умовах, визначених чинним законодавством, або якщо лікарський засіб постачається з-за кордону нерезидентом (окрім випадків визначених законодавством, обов'язкового надання документа, що підтверджує відповідність умов виробництва лікарських засобів чинним в Україні вимогам належної виробничої практики) - копії чинних сертифікатів відповідності умов виробництва лікарських засобів вимогам GMP, видані компетентним органом Великої Британії, Сполучених Штатів Америки, Канади, Швейцарської Конфедерації, Нової Зеландії, Австралії, Японії, Ізраїля, держав - членів Європейського Союзу на виробничі дільниці (зазначені у реєстраційному посвідченні, виданому Міністерством охорони здоров'я України, або в матеріалах реєстраційного досьє), які є відповідальними за випуск (сертифікацію) серії готової продукції, яка постачається (буде постачатися) в Україну, викладених мовою оригіналу (мовою, відмінною від державної), та їх автентичний переклад на державну (українську) мову; реєстраційне посвідчення та усі наявні вкладки до нього (за наявності), яке видається Міністерством охорони здоров'я України для кожного виду продукції, що постачається, а у випадку, коли незареєстрована продукція може ввозитись на митну територію України в порядку та на умовах, визначених чинним законодавством - документ, що підтверджує реєстрацію продукції у Сполучених Штатах Америки, Швейцарській Конфедерації, Японії, Австралії, Канаді або реєстрацію компетентним органом Європейського Союзу за централізованою процедурою та застосування на території однієї з таких країн; інструкцію для медичного застосування продукції, затверджену Міністерством охорони здоров'я України, а у випадку, коли незареєстрована продукція може ввозитись на митну територію України в порядку та на умовах, визначених чинним законодавством - інструкцію для медичного застосування продукції, викладену мовою оригіналу (мовою, відмінною від державної), короткої характеристики продукції, викладеної мовою оригіналу (мовою, відмінною від державної), затверджені відповідно до нормативних вимог країни виробництва, з перекладом таких інструкції та короткої характеристики державною (українською) мовою; макет упаковки кожної одиниці продукції, що постачається, у форматі PDF; висновок про якість ввезеного в Україну лікарського засобу (у випадку, якщо лікарський засіб ввозиться з-за кордону резидентом та планується до реалізації/безоплатної передачі на території України).
Відповідно до пп. 7.1 п. 7 Договору, Постачальник гарантує якість продукції, що постачається. Продукція, що постачається, повинна відповідати нормам і стандартам, законодавчо встановленим на території України, а також вимогам тендерної документації, цього Договору та, зокрема, але не виключно, наступним критеріям: чинним офіційним стандартам, встановленим законодавством України та відповідними державними органами (у тому числі Міністерством охорони здоров'я України). Зокрема, але не виключно, це означає відповідність умов виробництва продукції вимогам до виробництва продукції в Україні. Продукція має бути належним чином зареєстрована в Україні та мати реєстраційні посвідчення (а у випадку, коли незареєстрована продукція може ввозитись на митну територію України в порядку та на умовах, визначених чинним законодавством - документ, що підтверджує реєстрацію продукції у Сполучених Штатах Америки, Швейцарській Конфедерації, Японії, Австралії, Канаді або реєстрацію компетентним органом Європейського Союзу за централізованою процедурою та застосування на території однієї з таких країн), сертифікати якості та подібні документи, які дають змогу використовувати продукцію в Україні впродовж усього терміну придатності продукції; додатковим вимогам, зазначеним у Специфікації; будь-яким іншим вимогам до якості продукції, які містяться у цьому Договорі та відповідній заявці на поставку продукції.
У пп. 7.1.1 п. 7 Договору, у разі, якщо на дату укладення цього Договору продукція є незареєстрованою в Україні та не має реєстраційного посвідчення (крім випадку, коли незареєстрована продукція може ввозитись на митну територію України в порядку та на умовах, визначених чинним законодавством), ПОСТАЧАЛЬНИК зобов'язується належним чином зареєструвати продукцію в Україні та на підтвердження цього не пізніше ніж протягом 60 (шістдесят) календарних днів з дати укладення цього Договору (або не пізніше строку, передбаченого у пункті 5.1 цього Договору, якщо цей строк настане раніше) надати ЗАМОВНИКУ засобами електронної пошти та/або шляхом заповнення електронних форм в електронному кабінеті ПОСТАЧАЛЬНИКА, створеному в інформаційно-аналітичній системі ЗАМОВНИКА, у порядку, визначеному цим Договором, скановану копію реєстраційного посвідчення, яке видається Міністерством охорони здоров'я України для кожного виду продукції, що постачається.
У разі, якщо на дату укладення цього Договору продукція є незареєстрованою в Україні та не має реєстраційного посвідчення (крім випадку, коли незареєстрована продукція може ввозитись на митну територію України в порядку та на умовах, визначених чинним законодавством), ПОСТАЧАЛЬНИК протягом 14 робочих днів з дати укладення цього Договору, зобов'язується надати Замовнику копію поданої заяви про державну реєстрацію лікарського засобу та лист-прийняття такої заяви про державну реєстрацію лікарського засобу центром адміністративних послуг Міністерства охорони здоров'я України "Єдине вікно", а у випадку подання заяви про державну реєстрацію лікарського засобу в електронній формі - надати докази направлення такої заяви (пп. 7.1.1.1 п. 7 Договору).
У разі, якщо на дату укладення цього Договору або на дату постачання Продукції відсутній чинний документ, виданий Державною службою України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, що підтверджує відповідність умов виробництва лікарських засобів вимогам до виробництва лікарських засобів в Україні, ПОСТАЧАЛЬНИК зобов'язаний на момент постачання надати копію чинного документу, виданого Державною службою України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, що підтверджує відповідність умов виробництва лікарських засобів вимогам до виробництва лікарських засобів в Україні або копію Висновку про якість ввезеного в Україну лікарського засобу, а у випадках, коли незареєстрована продукція може ввозитись на митну територію України в порядку та на умовах, визначених чинним законодавством або якщо продукція постачається з-за кордону нерезидентом (окрім випадків визначених законодавством, обов'язкового надання документа, що підтверджує відповідність умов виробництва лікарських засобів чинним в Україні вимогам належної виробничої практики), мають бути надані - копії чинних сертифікатів відповідності умов виробництва лікарських засобів вимогам GMP, видані компетентним органом Великої Британії, Сполучених Штатів Америки, Канади, Швейцарської Конфедерації, Нової Зеландії, Австралії, Японії, Ізраїля, держав - членів Європейського Союзу на виробничі дільниці, які є відповідальними за випуск (сертифікацію) серії готової продукції, яка постачається (буде постачатися) в Україну (пп. 7.1.2 п. 7 Договору).
Пп. 8.1 п. 8 Договору встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань, що виникають з цього Договору, Сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством України.
Жодна із Сторін не несе відповідальність за упущену вигоду, моральну шкоду, шкоду репутації, втрату бізнес-можливостей, у тому числі пов'язані зі зміною потреби Замовника у продукції на підставі доведених та/або скоригованих Замовником та/або Міністерством охорони здоров'я України зведених показників потреби тощо.
У підпункті 8.3.1 п. 8 Договору, у разі недотримання Постачальником вимог підпунктів 7.1.1, 7.1.2 пункту 7.1 цього Договору, з Постачальника крім пені та/або штрафу, зазначених у пункті 8.2. цього Договору, стягується штраф у розмірі 20 (двадцять) відсотків від загальної ціни Договору, вказаної у Специфікації (Додаток № 1).
Відповідно до пп. 10.1 п. 10 Договору, цей Договір вважається укладеним і набирає чинності після його підписання Сторонами з моменту надання згоди уповноваженим органом управління на вчинення даного значного господарського зобов'язання (у разі, якщо надання такої згоди передбачено законодавством) та діє протягом строку, вказаного у Специфікації (Додаток № 1), а в частині виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим Договором, у тому числі в частині штрафних санкцій та поставки продукції - до повного виконання.
Пунктом 6 Додатку № 1 до договору (Специфікації) визначено, що у відповідності до пункту 10.1. Договору цей Договір діє до « 31» серпня 2025 року включно, а в частині виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим Договором, у тому числі в частині штрафних санкцій та поставки продукції - до повного виконання.
З наявної у матеріалах справи копії платіжної інструкції від 24.12.2024 № 9001 убачається, що позивач на виконання умов договору здійснив попередню оплату погодженого сторонами товару на суму 3 477 196, 55 грн.
Зважаючи на порушення відповідачем, установленого пунктом 7.1.1 Договору, 60-денного строку для подання сканованої копії реєстраційного посвідчення, яке видається Міністерством, позивач, на підставі пункту 8.2. договору, нарахував відповідачу штраф у сумі 695 439, 31 грн та звернулося до останнього з претензією від 20.02.2025 за вих. № 05/765-02/2025 про сплату вищевказаної суми неустойки за договором.
Пунктом 8.4. Договору визначено, що у разі застосування пені/штрафу Постачальник зобов'язаний сплатити суму пені/штрафу протягом 30 (тридцяти) календарних днів від дати направлення Замовником письмового повідомлення Постачальнику. Сплата пені/штрафів не звільняє Постачальника від виконання умов цього Договору, оскільки відповідач своїх обов'язків зі сплати штрафу не виконав, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що в його діях відсутня вина щодо своєчасного надання реєстраційного посвідчення, оскільки останній своєчасно звернувся із відповідною заявою для проведення експертизи в установленому порядку. Так, 07.01.2025 Відповідачем листом на адресу Позивача, направлено повідомлення та копії листа - прийняття зави про проведення державної реєстрації лікарського препарату «Юджіа-Сунітініб 50 мг». 03.06.2025 Міністерство охорони здоров'я України на підставі експертизи державного підприємства «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України» зареєструвало та надало реєстраційне посвідчення на використання лікарського препарату «Юджіа-Сунітініб 50 мг», про що було повідомлено Позивача листом від 28.07.2025. Відтак, за загальними засадами цивільного та господарського права, порушник зобов'язань, в даному випадку Відповідач не може вважатися винуватим, якщо правомірний варіант поведінки не був йому об'єктивно доступний, тому просить відмовити у задоволенні позову.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ. ПОЗИЦІЯ СУДУ
Судом під час розгляду справи по суті було досліджено наступні докази, якими позивач та відповідач обґрунтовував свої доводи та заперечення, а саме копії: Додаткова угода №1 від 30.07.2025; Договір про закупівлю №09/619-12/2024 від 18.12.2024 з Додатками; листа-згоди з проектом договору про закупівлю вих.. 6081/12/2024 від 06.12.2024; претензії №05/765-02/2025 від 20.02.2025 з доказами направлення відповідачу; Статуту ТОВ «ДОЙЧ-ФАРМ»; платіжна інструкція №9001 від 24.12.2024; листа №832 від 07.01.2025 генерального директора «ДОЙЧ-ФАРМ» щодо реєстрації лікарського засобу; листа-прийняття заяви Міністерства охорони здоров'я України; заяви про державну реєстрацію (перереєстрацію) лікарського засобу від 07.01.2025; листа генерального директора «ДОЙЧ-ФАРМ» №1240 від 28.07.2025 щодо отримання реєстраційного посвідчення; реєстраційного посвідчення на лікарський засіб №UA/20873/01/01, №UA/20873/01/02, судом надано оцінку доказам, які містяться в матеріалах справи.
Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори й інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до частини 1 статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За частиною 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Матеріалами справи підтверджується і відповідачем не спростовано факту неналежного виконання взятих на себе за договором спірних зобов'язань.
Матеріали справи не містять доказів надання відповідачем ДП «Медзакупівлі України» у строк, встановлений пунктом 5.1. договору, сканованих копій документів, зокрема реєстраційного посвідчення, суд дійшов висновку про обґрунтованість розрахунку 60-денного календарного строку саме з дати укладення спірного правочину.
Відтак, з огляду на положення пп. 7.1.1 п. 7 договору, Товариству необхідно було надати позивачу скановану копію реєстраційного посвідчення на лікарський засіб до 16 лютого 2025 року включно.
Матеріалами справи встановлено, що відповідачем вказане зобов'язання у визначений Договором строк не виконало й скановану копію реєстраційного посвідчення у визначеному порядку позивачу у вказаний строк не надано.
При цьому, пропуск установленого строку на подання сканованої копії реєстраційного посвідчення у відзиві відповідачем фактично не заперечувався.
Водночас, суд звертає увагу, що відповідач, підписуючи спірний договір, був обізнаний з усіма його положеннями та умовами, зокрема щодо необхідності звернення до Міністерства для отримання реєстраційного посвідчення та відповідальності за порушення договірних умов, що підтверджується листом-згодою з проектом договору про закупівлю за вих. №6081/12/2024 від 06.12.2024, наданого ТОВ «ДОЙЧ-ФАРМ» на адресу ДП «Медзакупівлі України».
Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).
Під виконанням зобов'язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов'язків, що є змістом зобов'язання.
Невиконання зобов'язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов'язання, а неналежним виконанням є виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Згідно з частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Частиною 1 статті 546 ЦК України визначено, що виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За змістом частин 1, 2 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі №910/12876/19.
Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (частина 1 статті 550 ЦК України).
Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.
Враховуючи факт невиконання відповідачем зобов'язань з подання сканованої копії реєстраційного посвідчення на лікарський засіб, а також те, що заявлена позивачем до стягнення сума штрафу є арифметично вірною, відповідає вимогам чинного законодавства та положенням договору, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.
Щодо заперечень відповідача, суд також зауважує, що надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.
Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов'язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (пункт 117 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.06.2024 у справі № 910/1779/23, також аналогічні висновки викладено у постановах КГС ВС від 12.03.2024 у cправі № 911/2635/22; від 08.02.2024 у cправі № 911/1786/22; від 19.09.2024 у cправі № 910/671/24; від 29.06.2023 у справі № 922/999/22), а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.
Водночас, як свідчать матеріали справи, при укладенні Договору відповідач був обізнаний щодо необхідності подання замовнику скановану копію реєстраційного посвідчення, виданого МОЗ України, не пізніше ніж протягом 60 календарних днів або у строк, передбачений пунктом 5.1 Договору, якщо він настає раніше, а також повинен був усвідомлювати всі ризики настання несприятливих обставин, у разі неналежного виконання вказаної умови Договор
Згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Суд зазначає, що, навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов'язаний мотивувати свої дії та рішення (див. рішення від 1 липня 2003 р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", заява № 37801/97, п. 36).
У п.50 рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.2010 "Справа "Трофимчук проти України"" (Заява N 4241/03) зазначено, що Суд повторює, що оцінка доказів є компетенцією національних судів і Суд не підмінятиме власною точкою зору щодо фактів оцінку, яку їм було надано в межах національного провадження. Крім того, гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (див. рішення від 27 жовтня 1993 року у справі "Домбо Беєер B. V. проти Нідерландів", п. 31, Series A, №274).
Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України», зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись, як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Подібний висновок викладений у постанові Верховного суду від 23.07.2024 у справі № 913/162/22.
За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, суд доходить висновку, що позовні вимоги Державного підприємства «Медичні закупівлі України» підлягають задоволенню повністю.
На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237, 238, 240, 241, 242, 254, 255, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги Державного підприємства «Медичні закупівлі України» - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дойч-Фарм» (02002, місто Київ, вул. Сверстюка Євгена, 21 каб. 506; код ЄДРПОУ 40581739) на користь Державного підприємства «Медичні закупівлі України» (01001, місто Київ, вул. Грушевського, 7; код ЄДРПОУ 42574629) неустойку, а саме штраф у розмірі 695 439 (шістсот дев'яносто п'ять тисяч чотириста тридцять дев'ять гривень) грн 31 коп.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дойч-Фарм» (02002, місто Київ, вул. Сверстюка Євгена, 21 каб. 506; код ЄДРПОУ 40581739) на користь Державного підприємства «Медичні закупівлі України» (01001, місто Київ, вул. Грушевського, 7; код ЄДРПОУ 42574629) витрати по сплаті судового збору в розмірі 8 345 (вісім тисяч триста сорок п'ять) грн 28 коп.
4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строки відповідно до приписів ст. ст. 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення складено та підписано 11.11.2025, з урахуванням перебування судді Блажівської О.Є. на лікарняному.
Суддя Оксана БЛАЖІВСЬКА