05 листопада 2025 року м. Харків Справа № 917/460/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Медуниця О.Є., суддя Стойка О.В.
при секретарі судового засідання Семченко Ю.О.
за участі представників сторін:
позивача - не з'явився
відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Лубнигаз" (вх.№2085П/3) на ухвалу Господарського суду Полтавської області господарського суду від 11.09.2025
у справі №917/460/25 (суддя Ківшик О.В., повний текст ухвали складено 16.09.2025)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Констракшн Машинері", м. Київ,
до АТ "Оператор газорозподільної системи "Лубнигаз", м. Лубни, Полтавської області
про стягнення заборгованості
Господарським судом Полтавської області розглядалася справа №917/460/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Констракшн Машинері" до відповідача Акціонерного товариства по газопостачанню "Оператор Газорозподільної Системи "Лубнигаз" про стягнення 4.713.397,56 грн заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 27.08.2024 між сторонами Договору про поставку товару №27/08-2024, з яких: 4.560.000,0 грн основний борг, 119.326,08 грн інфляційні втрати за період з грудня 2024 по січень 2025 та 34.071,48 грн 3% річних за період з 28.11.2024 по 26.02.2025.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 01.07.2025 позов задоволено повністю; стягнуто з Акціонерного товариства по газопостачанню "Оператор Газорозподільної Системи "Лубнигаз" (вул. Л.Толстого, 87, м.Лубни, Лубенський район, Полтавська область, 37503, ідентифікаційний код юридичної особи 05524713) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Констракшн Машинері" (вул.Петропавлівська, 54-А, м.Київ, 04086, ідентифікаційний код юридичної особи 32828388) 4.560.000,0 грн основного боргу, 119.326,08 грн інфляційних втрат, 34.071,48 грн 3% річних та 56.560,77 грн витрат по сплаті судового збору. Зазначене рішення суду набрало законної сили 18.08.2025.
25.08.2025 року до Господарського суду Полтавської області надійшла заява вх. №10947 від Акціонерного товариства по газопостачанню "Оператор Газорозподільної Системи "Лубнигаз" про розстрочення та відстрочення виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 01.07.2025 у справі №917/460/25.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 11.09.2025 відмовлено у задоволенні заяви вх.№10947 від 25.08.2025 АТ по газопостачанню "Оператор Газорозподільної Системи "Лубнигаз" про відстрочення виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 01.07.2025 у справі №917/460/25 терміном на 1 рік. Задоволено частково заяву вх. №10947 від 25.08.2025 АТ по газопостачанню "Оператор Газорозподільної Системи "Лубнигаз" про розстрочення виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 01.07.2025 у справі №917/460/25. Розстрочено виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 01.07.2025 у справі №917/460/25 та затверджено наступний графік :
- до 07.10.2025 - 471.339,75 грн;
- до 07.11.2025 - 471.339,75 грн;
- до 07.12.2025 - 471.339,75 грн;
- до 07.01.2026 - 471.339,75 грн;
- до 07.02.2026 - 471.339,75 грн;
- до 07.03.2026 - 471.339,75 грн;
- до 07.04.2026 - 471.339,75 грн;
- до 07.05.2026 - 471.339,75 грн;
- до 07.06.2026 - 471.339,75 грн;
- до 07.07.2026 - 471.339,81 грн.
В іншій частині у задоволенні заяви АТ по газопостачанню "Оператор Газорозподільної Системи "Лубнигаз" про розстрочення виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 01.07.2025 у справі №917/460/25 відмовлено.
Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Лубнигаз", не погодилося з зазначеною ухвалою, звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить задовольнити апеляційну скаргу та скасувати ухвалу Господарського суду Полтавської області від 11.09.2025 у справі №917/460/25 в частині відмови у наданні відстрочки на 1 рік виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 01.07.2025 у справі №917/460/25. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції не врахував обставини, які, на думку апелянта, істотно ускладнюють виконання рішення. Зокрема, скаржник повторно наголошує на скрутному фінансовому становищі підприємства, збитковості діяльності через регульовані тарифи НКРЕКП, відсутності вини у простроченні виконання зобов'язання, статусі підприємства як об'єкта критичної інфраструктури та необхідності забезпечення безперебійного газопостачання населенню кількох районів Полтавської області. Апелянт також стверджує, що суд безпідставно не визнав ці обставини винятковими та не надав відстрочення виконання рішення, посилаючись на положення Закону №2479-ІХ, Закону №1639-ІХ та практику ЄСПЛ.
Відповідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.09.2025 сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Медуниця О.Є., суддя Стойка О.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.10.2025 апеляційну скаргу відповідача залишено без руху, в зв'язку з несплатою судового збору у відповідному розмірі. Витребувано матеріали справи №917/460/25 з Господарського суду Полтавської області.
Після усунення недоліків апеляційної скарги ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.10.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Лубнигаз"; встановлено строк до 03.11.2025 (включно) для учасників справи для подання відзиву на апеляційну скаргу до канцелярії суду разом з доказами його (доданих до нього документів) надсилання іншим учасникам справи в порядку ч.2 ст.263 ГПК України; запропоновано учасникам справи до 03.11.2025 (включно) надати до суду заяви, клопотання та заперечення (у разі наявності), з доказами надсилання їх копії та доданих до них документів інших учасникам справи в порядку ч.4 ст.262 ГПК України; призначено справу до розгляду на 05.11.2025.
14.10.2025 на вимогу ухвали апеляційного суду з Господарського суду Полтавської області надійшли матеріали справи №917/460/25.
23.10.2025 через систему “Електронний Суд» на адресу Східного апеляційного господарського суду від ТОВ "Констракшн Машинері" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому стягувач (позивач) просить залишити ухвалу Господарського суду Полтавської області від 11.09.2025 у справі №917/460/25 про відмову у відстроченні виконання рішення без змін, а апеляційну скаргу АТ "Оператор газорозподільної системи "Лубнигаз" - без задоволення. При цьому стягувач вважає доводи апеляційної скарги необгрунтованими та безпідставними. Аргументуючи свою позицію по справі, позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що подана відповідачем заява одночасно про відстрочення та розстрочення виконання рішення не відповідала вимогам статті 331 ГПК України, оскільки така процесуальна конструкція не передбачена законом. Крім того, позивач підкреслює, що відповідач, укладаючи договір у межах публічної закупівлі, усвідомлював свою фінансову спроможність і вплив чинного регулювання, зобов'язавшись здійснити оплату в межах 45 банківських днів. З огляду на це, а також надану фінансову звітність, яка свідчить про наявність доходів, позивач вважає, що відповідач мав реальну можливість виконати рішення суду та умисно ухилився від цього, а тому не довів існування обставин, які істотно ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення.
05.11.2025 до Східного апеляційного господарського суду через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Лубнигаз» про відкладення розгляду справи №917/460/25, призначеного на 05.11.2025 о 12:30, у зв'язку із зайнятістю представника апелянта в іншому судовому засіданні - у Шостому апеляційному адміністративному суді у справі №640/26313/19.
Розглянувши зазначене клопотання, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 216 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи у випадках, коли з'явлення учасника справи є обов'язковим та відсутні умови для її розгляду за наявними матеріалами. Частина друга статті 216 ГПК України передбачає, що суд оцінює поважність причин неявки, виходячи з обставин конкретної справи. Згідно з частиною третьою статті 270 цього Кодексу, неявка належним чином повідомлених учасників справи не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, якщо суд визнає можливим вирішити справу за наявними матеріалами.
Колегія суддів зазначає, що посилання апелянта на зайнятість представника в іншому судовому процесі не може вважатися поважною причиною для відкладення розгляду справи, оскільки не позбавляє Товариство можливості забезпечити участь іншого уповноваженого представника чи реалізувати процесуальні права шляхом подання письмових пояснень, відзивів, доказів та клопотань через електронну систему судочинства.
При цьому суд враховує, що матеріали справи містять повний обсяг документів, необхідних для апеляційного розгляду, позиції сторін викладені у поданих процесуальних документах, а явка представників не визнавалась судом обов'язковою. Відповідно до статті 273 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду має бути розглянута протягом тридцяти днів з дня відкриття апеляційного провадження, що виключає можливість безпідставного затягування процесу.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що підстави, наведені у клопотанні АТ «Оператор газорозподільної системи «Лубнигаз», не є поважними, тому в його задоволенні слід відмовити, а розгляд справи провести за наявними матеріалами.
Позивач свого представника для участі в судовому засіданні не направив попри вжиті судом заходи з належного повідомлення про день та час розгляду справи.
Учасники справи (повноважні представники) про час та місце судового засідання повідомлялись шляхом направлення на їх поштові адреси та електронні кабінети, що наявні у матеріалах справи (повідомлені учасниками справи шляхом зазначення у документах, які надавались до суду).
Ухвала суду від 20.10.2025 у даній справі розміщена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що підтверджується даними вказаного Реєстру, який є відкритим.
Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч.12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
До того ж, слід зазначити, що відповідно до ч.2 ст.273 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції обмежений тридцятиденним строком з моменту відкриття апеляційного провадження у справі.
Враховуючи, що сторони належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, явка їх представників у судове засідання не визнавалась обов'язковою, судова колегія, порадившись на місці, ухвалила здійснити розгляд заяви за відсутності представників сторін у даному судовому засіданні.
Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Судами встановлено, що рішенням Господарського суду Полтавської області від 01.07.2025 позов задоволено повністю; присуджено до стягнення з АТ по газопостачанню "Оператор Газорозподільної Системи "Лубнигаз" на користь ТОВ "Констракшн Машинері" 4.560.000,0 грн основного боргу, 119.326,08 грн інфляційних втрат, 34.071,48 грн 3% річних та 56.560,77 грн витрат по сплаті судового збору. Зазначене рішення суду набрало законної сили 18.08.2025.
25.08.2025 до Господарського суду Полтавської області надійшла заява вх.№10947 від АТ по газопостачанню "Оператор Газорозподільної Системи "Лубнигаз" про розстрочення та відстрочення виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 01.07.2025 у справі №917/460/25.
В обґрунтування необхідності відстрочення виконання рішення суду відповідач, АТ «Оператор газорозподільної системи «Лубнигаз», зокрема посилається на скрутне фінансове становище підприємства, яке, на його думку, зумовлене дією державного регулювання тарифів Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, а також забороною їх підвищення під час воєнного стану відповідно до Закону України №2479-IX. Боржник (відповідач) зазначає, що встановлені тарифи на послуги розподілу природного газу не покривають фактичних витрат підприємства, унаслідок чого діяльність є збитковою, а за 2024 рік недоотримана тарифна виручка становила 38,56 млн грн. При цьому товариство вказує, що станом на 31.03.2025 його збитки склали 467,1 млн грн, а поточні зобов'язання перевищили активи на 389,5 млн грн, що, на його переконання, свідчить про відсутність можливості виконати рішення суду в повному обсязі.
Крім того, боржник посилається на свій статус підприємства критичної інфраструктури, яке здійснює діяльність із розподілу природного газу та забезпечує безпечне функціонування газопроводів і аварійно-диспетчерської служби на території Лубенського, Пирятинського, Гребінківського та Оржицького районів Полтавської області. На думку заявника, примусове стягнення грошових коштів або реалізація майна може призвести до зупинення господарської діяльності товариства, що створить ризики порушення безпеки газопостачання для близько 60 тисяч споживачів.
Заявник також наполягає на відсутності його вини у несвоєчасному виконанні зобов'язань, з огляду на те, що його підприємство включено до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості на ринку природного газу, і розрахунки за договорами здійснюються у спеціальному порядку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1179 від 12.10.2022, що унеможливлює самостійне розпорядження коштами. З огляду на наведене, АТ «Лубнигаз» просило відстрочити виконання рішення суду на один рік, а після спливу цього строку - розстрочити його виконання на 60 місяців.
Господарський суд Полтавської області, постановляючи оскаржувану ухвалу, мотивував свої висновки тим, що наведені відповідачем у заяві обставини - зокрема збитковість діяльності АТ «Оператор газорозподільної системи «Лубнигаз», наявність заборгованості споживачів, статус підприємства як об'єкта критичної інфраструктури, а також вплив воєнного стану та наслідків збройної агресії на господарську діяльність товариства - підтверджуються поданими доказами та істотно ускладнюють виконання рішення у цій справі. Разом із тим, суд зазначив, що скрутне фінансове становище боржника саме по собі не може бути безумовною підставою для надання розстрочки на тривалий строк, а обставини воєнного стану однаково впливають на обидві сторони спору. З урахуванням принципу пропорційності, необхідності дотримання балансу інтересів сторін та меж, визначених частиною п'ятою статті 331 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви, розстрочивши виконання рішення суду на десять місяців та відмовивши у відстроченні виконання рішення.
Колегія суддів погоджується з наведеними вище висновками місцевого господарського суду та вважає за необхідне зазначити наступне.
Предметом апеляційного перегляду у даній справі є ухвала Господарського суду Полтавської області від 11.09.2025, якою частково задоволено заяву Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Лубнигаз» про відстрочення та розстрочення виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 01.07.2025 у справі №917/460/25 - а саме, відмовлено у відстроченні виконання рішення та розстрочено його виконання строком на десять місяців, із встановленням щомісячних рівних платежів.
Апеляційна скарга подана лише в частині відмови у відстроченні виконання рішення, при цьому апелянт не заперечує правильності висновків суду першої інстанції щодо надання розстрочки, але вважає, що суд безпідставно не відстрочив виконання рішення на один рік.
Відповідно до вимог статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення місцевого господарського суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи законність і обґрунтованість судового акту в оскарженій частині.
З огляду на це, колегія суддів перевіряє законність і обґрунтованість ухвали Господарського суду Полтавської області від 11.09.2025 саме в частині відмови у відстроченні виконання рішення суду, виходячи з доводів апеляційної скарги, матеріалів справи та положень чинного законодавства.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України, а судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує його виконання у визначеному законом порядку.
Припис статті 18 Господарського процесуального кодексу України кореспондується із зазначеною конституційною нормою та встановлює, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами на всій території України.
Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд і однією з процесуальних гарантій доступу до правосуддя, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Як неодноразово зазначав Європейський суд з прав людини, право на суд було б ілюзорним, якщо б остаточне та обов'язкове судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Виконання рішення має розглядатися як невід'ємна частина «процесу» у розумінні статті 6 Конвенції (рішення у справах «Горнсбі проти Греції», від 19.03.1997, та «Іммобільяре Саффі проти Італії», від 28.07.1999).
Конституційний Суд України у своїх рішеннях (зокрема від 13.12.2012 №18-рп/2012 та від 25.04.2012 №11-рп/2012) наголошував, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює комплекс дій, спрямованих на відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів особи. Невиконання судового рішення або безпідставне зволікання з його виконанням нівелює сутність права на справедливий суд.
Отже, дотримання принципу обов'язковості судових рішень є гарантією реального захисту прав сторін у господарському процесі, а застосування інституту відстрочення чи розстрочення їх виконання повинно мати винятковий характер і бути зумовлене об'єктивними, підтвердженими доказами обставинами, що істотно ускладнюють виконання рішення.
Відповідно до частини першої статті 331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом) - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Згідно з частиною третьою цієї статті, підставою для встановлення або зміни способу чи порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відповідно до частини четвертої статті 331 ГПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд має враховувати, зокрема, ступінь вини відповідача у виникненні спору, матеріальний стан сторін, наявність надзвичайних подій чи обставин непереборної сили тощо.
Частина п'ята статті 331 ГПК України встановлює, що розстрочення або відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали або постанови.
Зазначена норма є імперативною та визначає граничний строк, який не може бути подовжений або поновлений судом, незалежно від причин, на які посилається сторона.
У системному тлумаченні вказаних положень судова практика виходить із того, що:
відстрочка виконання означає перенесення початку виконання рішення на новий строк, визначений судом;
розстрочка виконання - це виконання рішення частинами, у встановлені судом проміжки часу, тобто погоджене поступове погашення присудженої суми.
Застосування цих процесуальних інститутів можливе лише за наявності об'єктивних, непереборних і виняткових обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення в установленому законом порядку, і при цьому суд повинен забезпечити справедливий баланс інтересів сторін.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.03.2018 у справі №910/8153/17, де зазначено, що при вирішенні питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення суд має враховувати матеріальні інтереси сторін, фінансовий стан боржника, ступінь його вини у виникненні спору, наявність інфляційних процесів, загрозу банкрутства або відсутність майна, на яке можливо звернути стягнення, та інші обставини, які підтверджують об'єктивну неможливість своєчасного виконання.
Також у постанові Верховного Суду від 30.05.2025 у справі №916/3015/23 вказано, що застосування відстрочки чи розстрочки виконання судового рішення має виключний характер, а сам факт перебування підприємства у складному фінансовому становищі або в умовах воєнного стану не є самостійною підставою для надання таких процесуальних привілеїв, якщо не доведено існування безпосереднього причинного зв'язку між цими обставинами та неможливістю виконання рішення.
Отже, застосування положень статті 331 ГПК України вимагає від суду оцінки доказів у сукупності, з урахуванням принципів обов'язковості судових рішень, справедливого балансу інтересів сторін і пропорційності втручання у право стягувача на своєчасне отримання присуджених коштів.
Як вже було зазначено, 25.08.2025 Боржник (відповідач по справі) АТ «Оператор газорозподільної системи «Лубнигаз» звернувся до господарського суду із заявою про відстрочення та розстрочення виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 01.07.2025 у справі №917/460/25, яким з відповідача на користь ТОВ «Констракшн Машинері» стягнуто 4.713.397,56 грн.
У зазначеній заяві відповідач одночасно заявив дві різні процесуальні вимоги:
- відстрочити виконання рішення суду на один рік - до вересня 2026 року;
- після спливу цього строку - розстрочити виконання рішення на 60 місяців (з вересня 2026 по серпень 2031 року) шляхом щомісячних рівних платежів.
В обґрунтування заявлених вимог відповідач посилався на збитковість діяльності товариства та неможливість своєчасного виконання рішення через державне регулювання тарифів Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, а також через дію обмежень на підвищення тарифів, запроваджених Законом України № 2479-ІХ.
Заявник зазначав, що чинна тарифна політика не забезпечує відшкодування фактичних витрат підприємства, що призвело до збитків у 467,1 млн грн станом на 31.03.2025, при тому що поточні зобов'язання перевищили активи на 389,5 млн грн. За твердженням АТ «Лубнигаз», за 2024 рік підприємство недоотримало тарифну виручку в сумі 38,56 млн грн, що, на його переконання, свідчить про об'єктивну відсутність можливості одноразово сплатити присуджену суму.
Крім того, товариство посилалося на статус оператора газорозподільної системи, який є підприємством критичної інфраструктури, що забезпечує безпечну експлуатацію газопроводів, функціонування аварійно-диспетчерської служби та безперебійне газопостачання споживачів Лубенського, Пирятинського, Гребінківського та Оржицького районів Полтавської області. На думку заявника, примусове виконання рішення або звернення стягнення на кошти підприємства може призвести до зупинення його господарської діяльності, що створить загрозу порушення безпеки газопостачання для населення регіону. Також відповідач наголошував, що не має вини у невиконанні рішення, оскільки є учасником процедури врегулювання заборгованості на ринку природного газу, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №1179 від 12.10.2022, згідно з якою розрахунки за договорами здійснюються у спеціальному порядку через визначені рахунки, що обмежує можливість вільного розпорядження коштами підприємства.
Посилаючись на наведені обставини, АТ «Оператор газорозподільної системи «Лубнигаз» просило суд відстрочити виконання рішення на один рік, а після цього - розстрочити виконання на 60 місяців із щомісячними платежами за встановленим графіком.
Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що подана відповідачем заява від 25.08.2025 одночасно містила вимоги як про відстрочення, так і про розстрочення виконання рішення суду, що суперечить положенням статті 331 ГПК України. Зазначена норма передбачає право сторони обрати один із процесуальних інститутів - або відстрочку, або розстрочку виконання судового рішення.
Поєднання двох взаємовиключних вимог у межах одного звернення свідчить про непослідовність позиції заявника, який прагне одночасно і відтермінувати початок виконання, і розтягнути його в часі, що суперечить меті зазначеної норми. Тому відмова суду першої інстанції у задоволенні вимоги про відстрочку виконання рішення є самостійно обґрунтованою та відповідає процесуальним приписам.
Апелянт повторно посилається на збитковість діяльності товариства, державне регулювання тарифів НКРЕКП, воєнний стан, статус оператора критичної інфраструктури та участь у процедурі врегулювання заборгованості за постановою КМУ №1179 від 12.10.2022. Колегія суддів вважає такі доводи недостатніми для надання відстрочки, оскільки вони не є винятковими обставинами, які б об'єктивно унеможливлювали виконання судового рішення.
Наведені чинники мають системний, а не індивідуальний характер. Вони є типовими для всіх операторів газорозподільних систем, які здійснюють діяльність у період воєнного стану в умовах тарифного регулювання. При цьому апелянт не довів, що саме у його випадку ці фактори створюють непереборні перешкоди для виконання рішення суду.
Як слушно зазначив суд першої інстанції, воєнний стан не може сам по собі визнаватися підставою для звільнення від обов'язку виконання рішення або його відстрочення, оскільки його дія поширюється на всю територію України і в однаковій мірі впливає на обидві сторони спору.
Посилання на участь у процедурі врегулювання заборгованості також не спростовує обов'язку відповідача виконати судове рішення, адже зазначена процедура не передбачає звільнення від грошових зобов'язань перед контрагентами і не блокує можливість здійснення поточних розрахунків.
Доводи апелянта про критичний статус підприємства колегія суддів відхиляє, оскільки відповідач не надав жодного доказу, який би свідчив, що сплата присудженої суми у межах наданої судом розстрочки поставить під загрозу безперебійну роботу аварійно-диспетчерських служб або стабільність газопостачання у регіоні.
Натомість, як вбачається з матеріалів справи та правильно відзначено у відзиві ТОВ «Констракшн Машинері», відповідач, укладаючи договір від 27.08.2024 у межах публічної закупівлі, самостійно визначив джерело фінансування - кошти від господарської діяльності підприємства, усвідомлюючи дію тарифних обмежень. При цьому екскаватор-навантажувач було отримано 25.09.2024, строк оплати сплив 11.11.2024, однак жодних розрахунків не проведено, що свідчить про недобросовісне невиконання грошового зобов'язання.
Таким чином, колегія суддів вважає, що апелянт не довів існування об'єктивних, непереборних і виняткових обставин, які унеможливлюють виконання рішення суду, а тому відсутні правові підстави для відстрочення його виконання.
Апеляційна скарга не містить жодних нових доказів, які не були предметом оцінки суду першої інстанції. Усі наведені аргументи були належно досліджені місцевим судом, а повторне їх відтворення без надання додаткових підтверджень не може бути підставою для переоцінки встановлених фактичних обставин.
Щодо забезпечення справедливого балансу інтересів сторін, то колегія суддів зазначає, що надана судом першої інстанції розстрочка строком на десять місяців відповідає вимогам частини п'ятої статті 331 ГПК України, має розумний і пропорційний характер та спрямована на забезпечення реального виконання судового рішення без завдання шкоди правам стягувача.
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої виконання судового рішення є невід'ємною складовою права на справедливий суд, а надмірне затягування виконання може спотворювати саму сутність цього права (рішення у справах «Горнсбі проти Греції», «Іммобільяре Саффі проти Італії»).
Суд першої інстанції належним чином збалансовував інтереси сторін: боржнику надано можливість виконати рішення поступово без шкоди для виробничої діяльності, а стягувач не позбавлений реального права отримати присуджені кошти у визначений законом строк. Такий підхід відповідає принципу пропорційності та забезпечує дотримання статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 1 Першого протоколу до неї.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає, що Господарським судом Полтавської області у повному обсязі досліджені обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, надано належну оцінку доказам, поданим сторонами, та правильно застосовано норми матеріального і процесуального права.
Висновки, викладені в оскаржуваній ухвалі від 11.09.2025, відповідають фактичним обставинам справи, положенням статті 331 Господарського процесуального кодексу України та забезпечують справедливий баланс інтересів сторін, у зв'язку з чим апеляційна скарга Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Лубнигаз» задоволенню не підлягає, а ухвала Господарського суду Полтавської області від 11.09.2025 у справі №917/460/25 підлягає залишенню без змін.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, колегія суддів зазначає, що оскільки в задоволенні апеляційної скарги відмовлено, витрати зі сплати судового збору, понесені апелянтом у зв'язку з поданням апеляційної скарги, відшкодуванню не підлягають відповідно до приписів статті 129 ГПК України.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Лубнигаз" залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Полтавської області господарського суду від 11.09.2025 у справі №917/460/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 286-289 ГПК України
Повна постанова складена 10.11.2025.
Головуючий суддя О.А. Істоміна
Суддя О.Є. Медуниця
Суддя О.В. Стойка