30 жовтня 2025 року м. Харків Справа №917/856/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В., суддя Хачатрян В.С.
за участю секретаря судового засідання Міракова Г.А.,
за участю представників:
від позивача - не з'явився,
від відповідача - Тищенко А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду матеріали апеляційної скарги Комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтававодоканал» (вх.№1728П/2) на рішення Господарського суду Полтавської області від 09.07.2025 у справі №917/856/25 (м. Полтава, суддя Дмитро Сірош, повне рішення складено 15.07.2025)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Селф-Сервіс», м. Полтава,
до Комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтававодоканал», м. Полтава, про визнання дій протиправними та скасування актів, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Селф-Сервіс» звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Комунального підприємства Полтавської обласної ради, «Полтававодоканал», в якому просило:
- визнати дії Комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтававодоканал» щодо складення акту про виявлення самовільного приєднання та/або самовільного користування від 12.09.2024 по об'єкту за адресою м. Полтава, вул. Київське шосе, 39б протиправними;
- скасувати акт про виявлення самовільного приєднання та/або самовільного користування від 12.09.2024 по об'єкту за адресою м. Полтава, вул. Київське шосе, 39б;
- визнати дії Комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтававодоканал» щодо складення акту про виявлення самовільного приєднання та/або самовільного користування від 12.09.2024 по об'єкту за адресою м. Полтава, вул. С. Крушильницької,25/63 протиправними;
- скасувати акт про виявлення самовільного приєднання та/або самовільного користування від 12.09.2024 по об'єкту за адресою м. Полтава, вул. С. Крушильницької, 25/63.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 09.07.2025 у справі №917/856/25 позов задоволено. Визнано дії Комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтававодоканал» щодо складення акту про виявлення самовільного приєднання та/або самовільного користування від 12.09.2024 по об'єкту за адресою м. Полтава, вул. Київське шосе, 39б протиправними. Скасовано акт про виявлення самовільного приєднання та/або самовільного користування від 12.09.2024 по об'єкту за адресою м. Полтава, вул. Київське шосе, 39б. Визнано дії Комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтававодоканал» щодо складення акту про виявлення самовільного приєднання та/або самовільного користування від 12.09.2024 по об'єкту за адресою м. Полтава, вул. С.Крушильницької, 25/63 протиправними. Скасовано акт про виявлення самовільного приєднання та/або самовільного користування від 12.09.2024 по об'єкту за адресою м.Полтава, вул. С. Крушильницької, 25/63. Стягнуто з Комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтававодоканал» (вул. Пилипа Орлика, 40-а, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ЄДРПОУ 03361661) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Селф-Сервіс» (36002, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Сосюри, буд., 62, ЄДРПОУ 39229167) 9 689,60 грн судового збору.
Комунальне підприємство Полтавської обласної ради «Полтававодоканал» із вказаним рішенням суду першої інстанції не погодилось, 04.08.2025 засобами поштового зв'язку звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 09.07.2025 у справі № 917/856/25 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову; справу розглянути за участю представника апелянта.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає наступне:
- судом не надано належної правової оцінки тому факту, що проведення перевірки на місці виявлення порушення, складання акту відбулись безпосередньо після допуску представників Апелянта. Саме цей факт, який під час розгляду справи не був спростований позивачем, є підтвердженням обізнаності Позивача з датою, часом та місцем проведення перевірки та доведений до його відому шляхом повідомлення по телефону;
- в чинному законодавстві відсутні чіткі критерії щодо визначення особи як «представника споживача», жодна з вимог договору не містить норм щодо обов'язковості надання доступу до вузла обліку, підписанні актів тощо саме особою відповідальною за технічний стан мереж, споруд по об'єкту. В суді першої інстанції представником відповідача було заявлено усне клопотання про необхідність підтвердження позивачем факту відсутності трудових відносин з підписантами актів, але цей суттєвий факт судом не знайшов свого відображення у протоколі судового засідання та в оскаржуваному рішенні;
- судом не прийнято до уваги, що за свою правовою природою акт про виявлення самовільного приєднання та/або самовільного користування є лише фіксацією факту порушення, яке було виявлено при проведенні обстеження споживача, а підставою для розрахунку витрат води за пропускною спроможністю є факт виявленого порушення відповідно до розділу 4 Правил №190.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.08.2025 (головуючий суддя Лакіза В.В.) апеляційну скаргу Комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтававодоканал» на рішення Господарського суду Полтавської області від 09.07.2025 у справі № 917/856/25 залишено без руху з підстав недоплати судового збору.
В строк, наданий судом, від апелянта надійшла заява (вх.№10008 від 21.08.2025) про усунення недоліків апеляційної скарги на виконання вимог ухвали суду від 11.08.2025. Зокрема, апелянтом надано докази доплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.08.2025 у зв'язку з відпусткою головуючого судді (судді-доповідача) Лакізи В.В. визначено новий склад суду: головуючий суддя (суддя-доповідач) Гетьман Р.А., суддя Склярук О.І., суддя Россолов В.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.08.2025 прийнято справу №917/856/25 за апеляційною скаргою Комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтававодоканал» (вх.№1728 П/2) на рішення Господарського суду Полтавської області від 09.07.2025 у справі №917/856/25 до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя-доповідач Гетьман Р.А., суддя Склярук О.І., суддя Россолов В.В. Витребувано з Господарського суду Полтавської області матеріали справи №917/856/25. Відкладено вирішення питань, пов'язаних з подальшим рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.
15.09.2025 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №917/856/25 (вх.№10952).
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.09.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтававодоканал» (вх.№1728П/2) на рішення Господарського суду Полтавської області від 09.07.2025 у справі №917/856/25.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.09.2025 призначено апеляційну скаргу Комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтававодоканал» (вх.№1728П/2) на рішення Господарського суду Полтавської області від 09.07.2025 у справі №917/856/25 до розгляду на « 30» жовтня 2025 р. о 10:00 год у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61022, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №132.
Від Комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтававодоканал» надійшли додаткові пояснення (вх.№12604 від 28.10.2025), в яких останнє просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області 09 липня 2025 року у справі №917/856/25; відмовити у задоволенні позовної заяви ТОВ «Селф-Сервіс» у повному обсязі.
Щодо поданих відповідачем додаткових пояснень судом встановлено, що фактично вони є доповненням до апеляційної скарги.
Стаття 266 ГПК України передбачає можливість доповнення, зміна або відкликання апеляційної скарги або відмови від неї. Так, згідно ч. 1 вказаної статті, особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження.
Водночас вказані пояснення подані поза межами встановленого процесуального строку на доповнення/зміну апеляційної скарги без клопотання про поновлення такого строку, з огляду на що залишаються судом без розгляду.
Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.10.2025 у зв'язку з відпусткою судді Склярук О.І. для розгляду справи №917/856/25 визначено наступний склад суду: головуючий суддя (суддя-доповідач) Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В., суддя Хачатрян В.С.
Позивач відзиву на апеляційну скаргу не надав.
Відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
До судового засідання Східного апеляційного господарського суду 30.10.2025 позивач не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином шляхом доставки ухвали про призначення справи до електронного кабінету користувача в системі Електронний суд.
Ураховуючи те, що суд не визнавав обов'язковою явку учасників справи, судом здійснено дії щодо їх належного повідомлення про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, зважаючи на необхідність дотримання розумних строків розгляду справи та забезпечення судом реалізації учасниками судового процесу права приймати участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції, сприяння у наданні їм достатнього часу для належної підготовки своєї позиції та поданні процесуальних документів, констатуючи достатність матеріалів для апеляційного перегляду справи, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи у даному судовому засіданні.
Присутній представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги, просив оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі доводи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення присутнього представника позивача та розглянувши справу в порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів встановила наступні обставини.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.07.2022 Комунальне підприємство Полтавської обласної ради «Полтававодоканал» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Селф-Сервіс» уклали договір №2313-7 з індивідуальним споживачем у будівлі, приміщення якої є самостійними об'єктами нерухомого майна, про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.
Згідно з пунктом 2.1 договору виконавець зобов'язується надавати споживачеві послуги з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення, а споживач зобов'язується оплачувати надані послуги за тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у порядку, строки та на умовах, передбачених договором.
Об'єкти споживача, на які надаються послуги за договором, та їх адреси визначені в Додатку №1 до договору (пункт 2.2).
Місцем надання послуг виконавцем споживачу є точка розподілу, визначена сторонами в Акті розмежування балансової належності мереж водопостачання та водовідведення з визначенням точок передачі послуг (Додаток №2).
Межа балансової належності в обслуговуванні водопровідних та каналізаційних мереж по автомийці самообслуговування на 7 постів за адресою: м. Полтава, вул. Київське шосе, 39б відсутня, так як водопостачання та водовідведення здійснюється від мереж ТОВ «СОЛЛИ ПЛЮС ПОЛТАВА» (Додаток №2 /1 до договору).
Межею балансової належності в обслуговуванні водопровідних мереж по автомийці самообслуговування за адресою: м. Полтава, вул. С. Крушильницької (Менделєєва), 25/63 є місце підключення водопровідних мереж споживача до водопровідних мереж виконавця.
Межею балансової належності в обслуговуванні каналізаційних мереж є колодязь в місці підключення в каналізаційному колекторі по вул. Чумацький шлях (Половка) (Додаток №2/2 до договору) (пункт 2.3)).
Відповідно до пункту 4.2 договору облік послуг на автомийці самообслуговування на 7 постів за адресою м. Полтава, вул. Київське шосе 39б здійснюється вузлом комерційного обліку, який встановлений споживачем на водопровідному вводі в колодязі в точці підключення.
Облік послуг по автомийці самообслуговування за адресою, м. Полтава вул. С. Крушильницької (Менделєєва) 25/63 здійснюється вузлом комерційного обліку, який встановлений споживачем на водопровідному вводі в колодязі на межі балансової належності.
Приймання водолічильників на облік оформлюється актом про прийняття до розрахунків приладів обліку води з підписами представників виконавця і споживача (Додаток № 6 до договору).
За умовами пункту 4.3 договору перелік та характеристика приладів обліку, за якими здійснюється облік обсягів послуг наданих споживачу, визначений в Акті про прийняття до розрахунків приладів обліку води (Додаток № 6 до договору).
Пунктом 4.5 договору встановлено, що виконавець має право доступу до приміщень у будівлі де встановлено вузли комерційного обліку для проведенні їх обслуговування та/або заміни, а також для зняття показань.
Згідно з пунктом 4.6 договору власник будівлі або його представник мають право доступу до місць встановлення вузлів комерційного обліку для проведення перевірки їх схоронності та зняття показань.
Уповноважені посадові особи органів ліцензування, органів місцевого самоврядування мають право доступу до будівель, приміщень і споруд у яких встановлено вузли комерційного обліку для проведення перевірки наявності функціонування таких вузлів та здійснення контролю за правильністю зняття показань (пункт 4.7 договору).
Згідно з пунктом 4.9 договору для отримання доступу до вузлів обліку виконавець, уповноважені посадові особи органів ліцензування та органів місцевого самоврядування звертаються до споживача за допомогою телефонного зв'язку або в письмовій формі за поштовою або електронною адресою, що зазначена у договорі щодо доступу до вузлів обліку із зазначенням його мети і дати.
Споживач забезпечує у зазначений у зверненні строк доступ представників виконавця, уповноважених посадових осіб органів ліцензування, органів місцевого самоврядування до вузлів обліку після пред'явлення ними відповідних службових посвідчень. У разі неможливості споживача у зазначений строк забезпечити такий доступ, інший строк доступу до вузла обліку узгоджується додатково (пункт 4.10 договору).
Пунктом 5.2.6 договору на споживача покладений обов'язок забезпечувати цілісність обладнання вузлів обліку послуг, їх пломб і з'єднань, запірної арматури, манометрів, термометрів і іншого устаткування водомірного вузла та не втручатися в їх роботу.
Пунктом 5.3.4 договору встановлено, що виконавець має право доступу до нежитлових приміщень (інших об'єктів нерухомого майна) споживача для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно - технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів і перевірки показань вузлів комерційного обліку, що забезпечують облік споживання послуг у будівлі, приміщення якої є самостійними об'єктами нерухомого майна, в порядку визначеному законом та договором.
Пунктом 5.3.9 договору визначено право виконавця складати акти з приписом щодо усунення порушень споживачем вимог чинного законодавства у сфері надання послуг з централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та умов договору при їх виявленні з визначенням строку на їх усунення. Акт складається представником виконавця і підписується його представником та представником споживача.
Пунктом 6.1.2 договору виконавцю встановлена відповідальність за невиконання умов договору.
Відповідно до пункту 10.1 договору, договір набирає чинності з моменту підписання сторонами та скріплення печатками, і в частині надання послуг діє до 31.12.2022, а в частині їх оплати до повного виконання.
Згідно з пунктом 11.2 договору усі правовідносини, що виникають з договору та не врегульовані ним, регламентуються відповідними нормами законодавства України, зокрема, Правилами №190, тощо, а також застосованими до таких правовідносин звичаями ділового обороту на підставі добросовісності, розумності та справедливості. Якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на кожен наступний календарний рік.
Розділом 12 договору сторонами узгоджений перелік додатків до договору, які є його невід'ємними частинами.
Згідно з Додатком №1 до договору об'єктами водопостачання є: 1. Автомийка самообслуговування на 7 постів за адресою м. Полтава, вул. Київське шосе, 39б, відповідальна особа Капуста О. О. 2. Автомийка самообслуговування за адресою м. Полтава, вул. С. Крушильницької (Менделєєва), 25/63, відповідальна особа Капуста О. О.
Згідно з Додатком №4 до договору на автомийці самообслуговування на 7 постів за адресою м. Полтава, вул. Київське шосе, 39б в колодязі встановлений прилад обліку BAYLAN, заводський №17588380, показники 04325 м. куб., пломба С63228728; на автомийці самообслуговування за адресою м. Полтава, вул. С. Крушильницької (Менделєєва), 25/63 в колодязі встановлений прилад обліку BAYLAN, заводський №13886989, показники 09893 м. куб., пломба С59191904.
Згідно з Актом про прийняття до розрахунків приладів обліку води від 21.10.2021 (Додаток №6/1 до договору) на об'єкті за адресою м. Полтава, вул. Київське шосе, 39б встановлений та прийнятий для проведення розрахунків прилад обліку води встановлений в колодязі BAYLAN, заводський №17588380, показники 00000 м. куб, дата останньої повірки містить виправлення, які не дають змогу встановити точну дату повірки приладу обліку.
В Акті про прийняття до розрахунків приладів обліку води від 21.10.2021 (Додаток №6/1 до договору) на об'єкті за адресою: м. Полтава, вул. Київське шосе, 39б зазначено про заміну лічильника Крас-С, відбиток пломби Х/ВС 632(83)28728. Номер відбитку пломби містить виправлення, які не дають змогу встановити номер відбитку пломби.
В Акті про прийняття до розрахунків приладів обліку води від 18.03.2021 (Додаток №6/2 до договору) зазначено, що на об'єкті за адресою: Полтава, вул. С. Крушильницької (Менделєєва),2 5/63 встановлений прилад обліку води BAYLAN, заводський №13886989, показники 00000 м. куб., пломба С59191904.
12.09.2024 на об'єкті водопостачання за адресою: м. Полтава, вул. Київське шосе, 39б представниками служби обліку та реалізації КП ПОР «Полтававодоканал» нач. інс. Чупринюк Б. В., інс. Волошин І. В., технік Кияниця С. О. складено акт про те, що за вказаною адресою в ході обстеження виявлено пошкодження опломбування водомірного вузла, змонтованого у колодці, а саме відсутність опломбувального дроту на пломбі КП ПОР «Полтававодоканал» на приладі обліку та відсутність пломби на розбірному з'єднанні до лічильника ХІВ BAYLAN №17588390, останні показники зафіксовані 13.08.2024 складають 11208 м куб. Остання державна метрологічна повірка лічильника 20.09.2021. В ході обстеження у зв'язку з викладеним були вжиті заходи по опломбуванню запірної арматури у закритому стані в точці приєднання до водопровідної мережі (колодязь), пломба № С81382529, а також був демонтований лічильник ХІВ BAYLAN №17588390, який покладено до білого пакету з підписом «МАРКТОП» та опломбовано пломбою С81382530 для позапланової Державної метрологічної повірки приладу обліку. Водопостачання автомийки виконано водопровідною трубою з точкою приєднання до водопровідної мережі у колодязі. Водовідведення здійснюється до централізованої мережі каналізації. Показники лічильника ХІВ BAYLAN №17588390 на 12.09.2024 - 11565 м куб. Велась фотофіксація. Зі сторони споживача Акт підписаний Біленьким С. О.
За наслідками проведеного обстеження представниками виконавця послуги з централізованого водопостачання/централізованого водовідведення нач. інспекції Чупринюк Б. В., інспектором Волошиним І. В. складено Акт про виявлення самовільного приєднання та/або самовільного користування згідно якого за адресою ТОВ «Селф-Сервіс» по вул. Київське шосе, 39 виявлено факт самовільного користування системами централізованого водопостачання та водовідведення - в ході обстеження зафіксовано пошкодження опломбування водомірного вузла та розбірного з'єднання до лічильника у колодязі в точці приєднання до водопровідної мережі. Пломб з номерами С63228728 (лічильник) та С37874465 (розбірне з'єднання) немає у наявності. З боку споживача Акт підписаний Біленьким С.О. Згідно рахунку №5544-1 від 16.09.2024 за зрив пломби на об'єкті за адресою: м. Полтава, вул. Київське шосе, 39б нараховано по пропускній спроможності труби D50мм за 30 днів 189905,44 грн.
12.09.2024 на об'єкті водопостачання за адресою м. Полтава вул. С. Крушильницької, 25/63 складено акт обстеження відповідно до якого виявлено пошкодження опломбування водомірного вузла змонтованого у колодязі, а саме відсутність пломбувального дроту та пломби КП ПОР «Полтававодоканал» на лічильнику MNKVA № 202208002938. Останні показники лічильника на 14.08.2024 - 01640 м. куб. Остання Державна метрологічна повірка була зроблена 05.04.2024. В ході обстеження у зв'язку з викладеним були вжиті заходи по опломбуванню запірної арматури у закритому стані та накладена пломба С81388227, а також демонтований прилад обліку MNK-VA №202208002938, який був поміщений до білого пакету з назвою «ДЕЛВІ» та опломбовано пломбою С81382528 для позапланової Державної метрологічної повірки приладу обліку. Водоспоживання автомийки здійснюється ПВХ водопровідною трубою з точкою приєднання до водогону у колодязі де був змонтований водомірний вузол. Водовідведення здійснюється до централізованої мережі каналізації. Велась фотофіксація. Зі сторони споживача акт підписаний Пісковим В. А. 12.09.2024 за наслідками акту обстеження представниками виконавця послуги з централізованого водопостачання/централізованого водовідведення нач. інспекції Чупринюк Б. В., інспектором Волошиним І. В. складено Акт про виявлення самовільного приєднання та/або самовільного користування згідно якого за адресою ТОВ «Селф-Сервіс» по вул. С. Крушильницької, 25/63 - в ході обстеження зафіксовано пошкодження опломбування водомірного вузла у колодязі в точці приєднання до водопровідної мережі. Водопостачання автомийки виконано ПВХ трубою з точкою приєднання у колодязі водогону. Останні показники на лічильнику MNK№202208002938 на 14.08.2024 зафіксовані - 01640 м куб. Зі сторони споживача акт підписаний Пісковим В. А. Згідно з рахунком №5544-2 від 16.09.2024 за зрив пломби на об'єкті за адресою: м. Полтава, вул. С. Крушильницької, 25/63 нараховано по пропускній спроможності труби D32 мм за 30 днів 74796,42 грн.
Споживач вважає, що форма, зміст та порядок складання актів про виявлення самовільного приєднання та/ або самовільного користування від 12.09.2024 не відповідають вимогам чинного законодавства України, що є підставою для визнання їх недійсними. Зазначені акти не містять достовірних та об'єктивних даних, а висновки щодо пошкодження опломбування водомірного вузла у колодязі в точці приєднання до водопровідної мережі не ґрунтуються на фактичних обставинах справи. Ці висновки спростовуються умовами договору №2313-7 від 01.07.2022, укладеного позивачем та КП ПОР «Полтававодоканал» та вимогами чинного законодавства України. Крім того, відповідачем не було дотримано встановленого договором порядку проведення обстеження, що свідчить про порушення прав позивача. Станом на момент подання позовної заяви, позапланова державна метрологічна повірка приладів обліку, які були демонтовані на об'єктах позивача, не проведена, що також ставить під сумнів достовірність даних, на яких ґрунтуються акти.
Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.
В оскаржуваному судовому рішенні місцевий господарський суд встановив, що самовільне приєднання до систем централізованого питного водопостачання є порушенням Правил №190 та умов договору про надання послуг із водопостачання, що, водночас передбачає певну процедуру оформлення та застосування штрафних санкцій на підставі відповідного рішення постачальника послуг. Судом вказано, що сторони в договорі №2313-7 від 01.07.2022 (Додаток №1) визначили відповідальну особу споживача - Капуста Олександр Олександрович, який має право підпису всіх документів щодо правовідносин з КП ПОР «Полтававодоканал», натомість зі сторони споживача Акти обстеження та Акти про виявлення самовільного приєднання та/або самовільного користування підписані Біленьким С.О. (адміністратор) та Пісковим С.О. (адміністратор), які не є відповідальними особами споживача. Також суд зазначив, що станом на час подання позову Державна метрологічна повірка приладу обліку не ТОВ «Селф-Сервіс» відповідачем не надана. З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що дії Комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтававодоканал» під час складення актів від 12.09.2024 є протиправними, оскільки були вчинені з порушенням норм чинного законодавства, а саме: без дотримання процедури повідомлення споживача про здійснення перевірки, що суперечить принципам відкритості та прозорості дій надавача послуг, який відповідно до чинного законодавства та нормативно-правових актів у сфері водопостачання і водовідведення, зобов'язаний заздалегідь повідомляти споживача про проведення огляду вузла обліку води, з метою забезпечення участі власника об'єкта або його представника при огляді, без належного документального підтвердження факту самовільного приєднання, без присутності представника власника об'єкта, що суперечить принципам об'єктивності, повноти та неупередженості при збиранні доказів. Крім того, суд вважає, що представниками підприємства не було дотримано процедурного порядку складання актів, зокрема, не забезпечено право позивача на надання пояснень чи заперечень, чим порушено його право на захист. Акти від 12.09.2024 не містять необхідних і належних технічних висновків, що є істотною підставою для визнання їх такими, що не мають юридичної сили, суперечать фактичним обставинам справи, та підлягають скасуванню як протиправні.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.
Правовідносини, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг з водопостачання та водовідведення між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», Правилами №190.
За визначенням, наданим у ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Згідно ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) житлові послуги з управління багатоквартирним будинком; 2) комунальні послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач зобов'язаний допускати у своє житло (інший об'єкт нерухомого майна) управителя, виконавців комунальних послуг або їхніх представників у порядку, визначеному законом і договорами про надання відповідних житлово-комунальних послуг, для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів і перевірки показань приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги у квартирі (приміщенні) багатоквартирного будинку.
Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України №190, які є обов'язковими для всіх споживачів, що отримують послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, саме на споживача покладено обов'язок забезпечення доступу представників виконавця послуги з централізованого водопостачання/централізованого водовідведення для обстеження стану та виконання умов водопостачання та водовідведення споживача, пломбування та зняття показів вузлів/засобів обліку; виконання умов зберігання та забезпечення цілісності вузлів/засобів обліку, пломб та індикаторів впливу магнітного поля; невтручання у роботу вузлів/засобів обліку (п. 9 розд. ІІ).
Відповідно до п.1 розд. ІV Правил №190 не допускається будь-яке самовільне приєднання об'єктів водоспоживання до діючих систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення (включаючи приєднання до будинкових вводів, внутрішньобудинкових мереж або до мереж споживачів).
Пунктом 2 розд. ІV Правил №190 визначено, що самовільним приєднанням до систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення вважається, зокрема, зафіксовані виконавцем послуги з централізованого водопостачання/ централізованого водовідведення факти пошкодження пломб, індикаторів впливу магнітного поля, втручання у роботу та виведення з ладу вузлів комерційного обліку води.
Згідно з п.п. 4,6 розд. ІV Правил №190 факт самовільного приєднання до систем централізованого питного водопостачання та/або централізованого водовідведення згідно з пунктами 1, 2 цього розділу фіксується представником виконавця послуги з централізованого водопостачання / централізованого водовідведення за участю споживача, який самовільно приєднався до цих систем, про що складається акт про виявлення самовільного приєднання та/або самовільного користування (додаток 4). У разі самовільного приєднання до систем централізованого питного водопостачання та/або централізованого водовідведення виконавець послуги з централізованого водопостачання/централізованого водовідведення проводить розрахунок витрат води за пропускною спроможністю водопровідного вводу при швидкості руху води в ній 0,7 м/с та дією її повним перерізом цілодобово або з урахуванням графіка подачі води. Розрахунковий період при самовільному приєднанні встановлюється з дня початку такого приєднання. Якщо дату початку самовільного приєднання виявити неможливо, то період самовільного користування становить тридцять діб.
Як вбачається з матеріалів справи, 12.09.2024 представниками Комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтававодоканал» проведено перевірку на об'єктах споживача (м. Полтава, вул. Київське шосе, 39б та м. Полтава вул. С. Крушильницької, 25/63), у ході яких встановлено порушення - пошкодження опломбування водомірного вузла, змонтованого у колодці, а саме відсутність опломбувального дроту на пломбі КП ПОР «Полтававодоканал» на приладі обліку та відсутність пломби на розбірному з'єднанні до лічильника ХІВ BAYLAN №17588390 та пошкодження опломбування водомірного вузла змонтованого у колодязі, а саме відсутність пломбувального дроту та пломби КП ПОР «Полтававодоканал» на лічильнику MNKVA № 202208002938, відповідно.
З приводу вищезазначених обставин складено акти про порушення від 12.09.2024, які підписано з боку споживача без зауважень.
У зв'язку з вказаними порушеннями відповідачем на підставі п. 3.3 та 3.4 Правил №190 здійснено розрахунок обсягу безоблікового водокористування позивача.
Водночас позивач, з яким погодився суд першої інстанції, стверджує про допущені відповідачем порушення при проведенні обстеження та складанні актів, які є підставою для визнання дій відповідача зі складання актів протиправними та скасування таких актів.
Так, споживач, зокрема, зазначає про недотримання процедури повідомлення споживача про здійснення перевірки.
Судом встановлено, що відповідно до умов п.п.4.9., 4.10. Договору для отримання доступу до вузлів обліку виконавець, уповноважені посадові особи органів ліцензування, органів місцевого самоврядування звертаються до споживача за допомогою телефонного зв'язку або в письмовій формі за поштовою або електронною адресою, що зазначена в договорі, щодо доступу до вузлів обліку із зазначенням його мети і дати. Споживач забезпечує у зазначений у зверненні строк доступ представників виконавця, уповноважених посадових осіб органів ліцензування, органів місцевого самоврядування до вузлів обліку після пред'явлення ними відповідних службових посвідчень. У разі неможливості споживача у зазначений строк забезпечити такий доступ інший строк доступу до вузла обліку узгоджується додатково.
Відповідач зазначає, що позивача було сповіщено у телефонному режимі про необхідність надання доступу до вузлів обліку із зазначенням мети такого доступу.
Матеріали справи свідчать, що акти про порушення за результатами проведених перевірок на об'єктах споживача складені у присутності представників останнього та підписані без зауважень, що свідчить про допуск позивачем представників КП ПОР «Полтававодоканал».
Разом з цим, позивач стверджує, що акти про порушення підписані неуповноваженими особами. З цього приводу колегія суддів вказує про наступне.
Згідно п. 5.2.19 Договору, на позивача покладено обов'язок призначати представників споживача, відповідальних за технічний стан мереж, споруд по кожному об'єкту споживача, згідно Додатку №1. Вказаним Додатком до Договору відповідальною особою по обох об'єктах споживача визначено директора ТОВ «Селф-Сервіс» - Капусту О.О.
Водночас, колегія суддів погоджується із доводами апелянта про те, що чинне законодавство та умови договору не містить норм щодо обов'язковості надання допуску до вузла обліку, підписанні актів тощо саме особою відповідальною за технічний стан мереж, споруд по об'єкту.
Акти від 12.09.2024 підписані з боку споживача адміністраторами - Пісковим В.А. та Біленьким С.О. Саме вказані особи мали доступ до приміщень позивача та допустили представників відповідача до перевірки, чого не може зробити неуповноважена особа.
Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 27.03.2018 по справі №916/1385/17.
З огляду на що висновок суду першої інстанції зроблений з посиланням на Додаток №1 до договору про підпис актів про порушення з боку позивача особами, які не є відповідальними особами споживача є необґрунтованим. Будь-яких інших доказів про те, що вказані особи не мали права на допуск представників відповідача на об'єкти та підписання актів, місцевим господарським судом не зазначено.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією із засад (принципів) господарського судочинства є диспозитивність.
Згідно зі статтею 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно з частинами першою, третьою статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.
17.10.2019 набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України змінено назву статті 79 Господарського процесуального кодексу України з «Достатність доказів» на нову - «Вірогідність доказів» та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування «вірогідності доказів».
Стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів» підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Аналіз змісту статті 79 Господарського процесуального кодексу України свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Одночасно статтею 86 цього Кодексу передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, з'ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.
Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який у рішенні від 23.08.2016 у справі «Дж. К. та інші проти Швеції» зазначив, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом» («beyond reasonable doubt»). Натомість у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».
З урахуванням вищенаведених обставин та доказів у сукупності, з урахуванням стандарту доказування «баланс вірогідностей», колегія суддів дійшла висновку про дотримання відповідачем порядку повідомлення споживача про перевірку, порядку обстеження та складання актів.
При цьому, апеляційний господарський суд зазначає, що позивач викладає обставини щодо порушення порядку складення акту, неналежного виконання представниками позивача своїх службових обов'язків, проте не надає будь-яких доказів та пояснень на спростування факту самовільного приєднання до мереж та безоблікового використання води.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів зазначає про необґрунтованість висновків суду першої інстанції про наявність підстав для скасування актів від 12.09.2024 як протиправних.
Разом з тим, щодо позовних вимог про визнання протиправними дій Комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтававодоканал» щодо складення актів про виявлення самовільного приєднання та/або самовільного користування від 12.09.2024 по об'єктам споживача, колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 13 (право на ефективний засіб юридичного захисту) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 року у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 року у справі № 905/1926/16 та від 30.01.2019 року у справі № 569/17272/15-ц.
Згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду сформованої у постанові від 22.08.2018 року у справі №925/1265/16 суб'єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права.
Статтею 14 Господарського процесуального кодексу України передбачені засади диспозитивності господарського судочинства, зокрема те, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
З наведених норм права вбачається, що держава забезпечує захист порушених або оспорюваних прав суб'єктів господарювання. Такі права захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Отже, розглядаючи справу суд має з'ясувати: 1) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 2) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 3) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах.
Право суду щодо захисту цивільного права або інтересу іншим способом, який не суперечить закону, можливо лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо суд дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної у позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.
Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право позивача підлягає захисту обраним ним способом.
Подібна правова позиція сформована у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 року у справі №916/1415/19.
У даному випадку колегія суддів вважає, що обраний позивачем спосіб захисту шляхом визнання протиправними дій КП ПОР «Полтававодоканал» зі складення актів від 12.09.2024, є неефективним в розумінні Конвенції та фактично не призводить до відновлення порушеного права, що виключає можливість задоволення заявлених позовних вимог.
З огляду на викладене, у цій частині у позові слід відмовити з підстав неефективності обраного способу захисту.
Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Також, Європейський суд з прав людини зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Відповідно до частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, нез'ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
З огляду на викладене, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про задоволення апеляційних вимог, скасування рішення Господарського суду Полтавської області від 09.07.2025 у справі №917/856/25 та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Згідно з частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Здійснюючи розподіл судових витрат, суд керується положеннями ст.ст.123,129 ГПК України, у зв'язку із задоволенням апеляційної скарги витрати відповідача за подання до суду апеляційної скарги покладаються на позивача.
Керуючись статтями 129, 269, 270, п.2, ч.1 ст.275, п.п.1,3 ч.1 ст. 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтававодоканал» задовольнити.
Рішення Господарського суду Полтавської області від 09.07.2025 у справі №917/856/25 скасувати.
Прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Селф-Сервіс» (36002, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Сосюри, буд. 62; код ЄДРПОУ 39229167) на користь Комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтававодоканал» (36000, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Пилипа Орлика, 40-а; код ЄДРПОУ 03361661) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 18 168,00 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 10.11.2025.
Головуючий суддя Р.А. Гетьман
Суддя В.В. Россолов
Суддя В.С. Хачатрян