ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
11 листопада 2025 року Справа № 902/29/24
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Петухов М.Г., суддя Мельник О.В. , суддя Олексюк Г.Є.
секретар судового засідання Приступлюк Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного підприємства "Екатерина."
на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 15.09.2025
(постановлену о 11:55 год. у м. Вінниці)
у справі № 902/29/24 (суддя Нешик О.С.)
за позовом першого заступника керівника Гайсинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Ладижинської міської ради Гайсинського району Вінницької області
до Приватного підприємства "Екатерина."
про стягнення 222 674 грн 62 коп. безпідставно збережених коштів
за участю представників:
від Ладижинської міської ради Гайсинського району Вінницької області - не з'явився;
від Приватного підприємства "Екатерина." - не з'явився;
прокурор - Безпалов А.В.
Господарський суд Вінницької області рішенням від 03.06.2025 у справі № 902/29/24 позов задовольнив. Стягнув з Приватного підприємства "Екатерина." на користь Ладижинської міської ради Гайсинського району Вінницької області 222 674 грн 62 коп. безпідставно збережених коштів. Стягнув з Приватного підприємства "Екатерина." на користь Вінницької обласної прокуратури 3 340 грн 12 коп. витрат зі сплати судового збору.
Господарський суд Вінницької області ухвалою від 15.09.2025 у справі № 902/29/24 відмовив в задоволенні заяви Приватного підприємства "Екатерина." б/н від 05.05.2025 (вх. канц. суду №631/25 від 05.05.2025) про перегляд рішення Господарського суду Вінницької області від 03.06.2024 за нововиявленими обставинами у справі №902/29/24 та залишив відповідне судове рішення в силі.
Постановляючи вказану ухвалу суд першої інстанції виходив із того, що за результатами розгляду судом встановлена відсутність нововиявлених обставин в справі №902/29/24.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою звернулося Приватне підприємство "Екатерина.", у якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Вінницької області від 15.09.2025 у справі №902/29/24 та постановити нове судове рішення, яким задовольнити заяву про перегляд рішення Господарського суду Вінницької області від 03.06.2024 за нововиявленими обставинами у справі №902/29/24.
Апеляційна скарга обґрунтована таким.
Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки - підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж установлено положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України.
Вінницький окружний адміністративний суд в рішенні від 01.04.2025 в справі №120/3735/24 встановив, що документація із землеустрою щодо спірної земельної ділянки в місцевому фонді документації відсутня, земельна ділянка не була зареєстрована у державному земельному кадастрі, відомості про неї до нього не внесені, отже факт присвоєння земельній ділянці кадастрового номера 0510600000:07:001:0261 з 1999 року по травень 2024 року не підтверджено.
За таких обставин, факт неприсвоєння земельній ділянці кадастрового номера 0510600000:07:001:0261 існував на час розгляду цієї справи по суті заявлених позовних вимог, проте міг бути встановлений лише судовим рішенням.
Розглядаючи спір по суті заявлених позовних вимог суд керувався наявними в матеріалах справи доказами, які містили завідомо неправдиву інформацію, зокрема про присвоєння кадастрового номера та площу використовуваної відповідачем земельної ділянки, і саме рішенням адміністративного суду встановлено та підтверджено недостовірність цієї інформації.
Отже, інформація, яка міститься в листі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області 0-2-0.6-2559/2-24 від 21.03.2024 спростована преюдиційним фактом, встановленим судовим рішенням, а сам цей лист є нікчемним доказом.
З огляду на те, що рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01.04.2025 має преюдиційне значення щодо відсутності в Державному земельному кадастрі інформації про земельну ділянку з кадастровим номером 0510600000:07:001:0261, твердження відповідача що лист Держгеокадастру містить недостовірну інформацію не є переоцінкою доказу чи інтерпретацією його по новому, а є твердженням про те, що доказ, який містить інформацію про таку земельну ділянку спростований преюдиційним фактом.
З урахуванням наведеного, оскільки встановлені адміністративним судом преюдиційні факти є істотними при розгляді справи про стягнення безпідставно збережених коштів, посилання суду в оскаржуваній ухвалі на переоцінку відповідачем доказів порушує принцип правової певності як основного елемента правої визначеності.
На підставі викладеного, скаржник вважає, що оскаржена ухвала суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, постановленою з порушенням норм процесуального права без врахування правових висновків Верховного Суду.
Ладижинська міська рада Гайсинського району Вінницької області у відзиві на апеляційну скаргу вказує, що підстави, наведені у заяві про перегляд рішення суду в цій справі за нововиявленими обставинами, є необґрунтованими, надуманими та спрямованими виключно на уникнення відповідальності за безоплатне користування земельною ділянкою комунальної власності.
Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01.04.2025, що набуло законної сили і на яке посилається скаржник, є новою, але не нововиявленою обставиною, тому не є підставою для перегляду судового рішення в справі №902/29/24.
Скасування витягу №791 не впливає на висновок про факт користування земельною ділянкою без правових підстав, що було покладено в основу рішення суду в цій справі від 03.06.2024.
Суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що застосування процедури перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами не може використовуватись як засіб повторного оскарження або переоцінки доказів, які вже були досліджені під час первісного розгляду справи. Отже, намагання скаржника домогтися перегляду остаточного рішення шляхом переоцінки вже встановлених фактів підриває стабільність судового рішення, що суперечить статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Просить апеляційну скаргу Приватного підприємства "Екатерина." залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Вінницької області від 15.09.2025 у справі №902/29/24 залишити без змін.
Прокурор подав суду апеляційної інстанції відзив, відповідно до якого вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Рішення Вінницького окружного адміністративного суду є новою, а не нововиявленою обставиною, а тому не є підставою для перегляду рішення Господарського суду Вінницької області від 03.06.2024 за нововиявленими обставинами у силу статті 320 ГПК України та, відповідно, не утворює преюдиційного факту.
Щодо твердження Відповідача про нікчемність довідки Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області № 0-2-0.6-2559/2-24 від 21.03.2024 як доказу у справі, то воно фактично є способом переоцінки доказів, які вже було оцінено господарським судом у процесі розгляду справи, а тому не може бути підставою для перегляду рішення суду від 03.06.2024 за нововиявленими обставинами, про що обґрунтовано зазначив Господарський суд Вінницької області в оскаржуваній ухвалі.
Тому прокурор просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
В судовому засіданні 11.11.2025 прокурор заперечив проти доводів апеляційної скарги, з підстав викладених у відзиві на неї. Просив ухвалу Господарського суду Вінницької області від 15.09.2025 у справі № 902/29/24 залишити без змін, а апеляційну скаргу ПП "Екатерина." - без задоволення.
В судове засідання 11.11.2025 представники позивача та відповідача не з'явилися.
Враховуючи приписи ст.ст. 269, 273 ГПК України про межі та строки розгляду апеляційних скарг в апеляційній інстанції, той факт, що сторони були належним чином та своєчасно повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать довідки про доставку електронних листів (т. 3, а. с. 165, 176), а також те, що явка представників сторін судове засідання обов'язковою не визнавалася, з огляду на те, що позиція учасників справи викладена в процесуальних документах, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників позивача та відповідача.
Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення прокурора, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при постановленні ухвали норм процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржувану ухвалу залишити без змін, виходячи з такого.
Судом апеляційної інстанції встановлено та як убачається з матеріалів справи, що в провадженні Господарського суду Вінницької області перебувала справа № 902/29/24 за позовом першого заступника керівника Гайсинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Ладижинської міської ради Гайсинського району Вінницької області до Приватного підприємства "Екатерина." про стягнення 222 674 грн 62 коп. безпідставно збережених коштів (враховуючи заяву про збільшення позовних вимог б/н від 29.03.2024) у зв'язку з використанням земельної ділянки з кадастровим номером 0510600000:07:001:0261 без належної правової підстави.
Господарський суд Вінницької області рішенням від 03.06.2025 у справі № 902/29/24 позов задовольнив. Стягнув з Приватного підприємства "Екатерина." на користь Ладижинської міської ради Гайсинського району Вінницької області 222 674 грн 62 коп. безпідставно збережених коштів. Стягнув з Приватного підприємства "Екатерина." на користь Вінницької обласної прокуратури 3 340 грн 12 коп. витрат зі сплати судового збору (т. 2, а. с. 21-33).
Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 09.09.2024 вищевказане судове рішення залишив без змін (т. 2, а. с. 72-81).
19.09.2024 на виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 03.06.2024 в цій справі, судом були видані накази (т. 2, а. с. 87-88).
Верховний Суд ухвалою від 21.10.2024 відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного підприємства "Екатерина." На постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.09.2024 та рішення Господарського суду Вінницької області від 03.06.2024 (т. 2, а. с. 129-133).
В подальшому, 05.05.2025 до Господарського суду Вінницької області надійшла заява Приватного підприємства "Екатерина." про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Вінницької області від 03.06.2024 в справі №902/29/24 (т. 2, а. с. 150-168).
В обґрунтування такої заяви, ПП "Екатерина." посилалося на те, що Вінницький окружний адміністративний суд рішенням від 01.04.2025 в справі №120/3735/24 визнав протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області щодо формування та видачі витягу з технічної документації №791 від 29.05.2020 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 0510600000:07:001:0261 площею 3 492 кв. м. Визнав протиправним і скасовано вказаний витяг про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №791 від 29.05.2020.
Продовжує, що оскільки витяг з технічної документації № 791 від 29.05.2020 визнано протиправним і скасовано, а лист Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області № 0-2-0.6-2559/2-24 від 21.03.2024 видано щодо нормативно грошової оцінки земельної ділянки, архівні відомості про яку відсутні, з кадастровим номером 0510600000:07:001:0261, який не було присвоєно спірній у цій справі земельній ділянці, то заявник вважає про необхідність переглянути справу по суті заявлених позовних вимог за нововиявленими обставинами у зв'язку з наявністю істотних для справи обставин, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі ПП "Екатерина" на час розгляду справи.
Як зазначено вище, Господарський суд Вінницької області ухвалою від 15.09.2025 у справі № 902/29/24 відмовив в задоволенні заяви Приватного підприємства "Екатерина." б/н від 05.05.2025 (вх. канц. суду №631/25 від 05.05.2025) про перегляд рішення Господарського суду Вінницької області від 03.06.2024 за нововиявленими обставинами у справі №902/29/24 та залишив відповідне судове рішення в силі.
Апеляційний господарський суд погоджується із такою ухвалою суду першої інстанції з таких підстав.
Порядок звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами визначено главою 3 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до статті 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.
Тобто до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору.
Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов:
1) їх існування на час розгляду справи,
2) те, що ці обставини не могли бути відомі заявнику на час розгляду справи,
3) істотність таких обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду щодо питання визначення ознак нововиявлених обставин у господарському процесі, викладених, зокрема у постановах від 03.04.2018 у справі № 910/6052/16 та від 07.08.2018 у справі № 915/1708/14 та від 19.05.2020 у справі № 910/19793/14, від 25.08.2020 у справі № 910/6052/16, від 07.10.2020 у справі №922/1026/19 тощо.
Сталість наведеної правової позиції Верховного Суду підтверджується і послідовно викладеною правовою позицією Великої Палати Верховного Суду в постанові від 27.05.2020 у справі № 802/2196/17-а, відповідно до якої нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення. До нововиявлених обставин належать факти об'єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв'язання спору.
Стосовно підстав для перегляду судового рішення за нововиявлених обставинами суд також звертається до практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (пункти 27-34 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Праведная проти Росії" від 18.11.2004).
Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, якщо ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. При цьому результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, та встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору.
Підсумовуючи викладене вище, слід вказати, що нововиявлена обставина - це юридичний факт, який:
- передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин;
- має істотне значення для правильного вирішення даної конкретної справи, оскільки якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акту, то вона обов'язково вплинула б на остаточні висновки суду;
- існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом;
- не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.
Разом з тим, слід відзначити, що згідно з положеннями ч. 4 ст. 320 ГПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (ч. 5 ст. 320 ГПК України).
На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та/або необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду про неї дані.
Здійснюючи процедуру перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін.
Перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставин, про існування яких стало відомо після ухвалення судового рішення, для досягнення істини у справі (пункти 7.4-7.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі №19/028-10/13).
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.11.2020 у справі №910/8113/16 висловила правову позицію, відповідно до якої суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Як вбачається із заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, в обґрунтування наявності підстав для перегляду рішення суду першої інстанції за нововиявленими обставинами ПП "Екатерина." посилається на факти, які були встановлені Вінницьким окружним адміністративним судом в рішенні від 01.04.2025 у справі №120/3735/24.
Вказаним рішенням визнано протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області щодо формування та видачі витягу з технічної документації №791 від 29.05.2020 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 0510600000:07:001:0261 площею 3492 кв.м; визнано протиправним і скасовано вказаний витяг про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №791 від 29.05.2020.
Оцінюючи вказані доводи заявника, суд бере до уваги, що за змістом ст.1 Закону України "Про оцінку земель", яка кореспондується з пп.14.1.125 ст.14 ПК України, нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.
За правилами ч.5 ст.5 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Таким чином, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями п. 288.5 ст.288 ПК України.
За змістом ч.1 ст.15 Закону України "Про оцінку земель", підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
У відповідності до ст.20 Закону України "Про оцінку земель", за результатами бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Порядок затвердження технічної документації з оцінки земель визначений ст. 23 Закону України "Про оцінку земель", зокрема, ч. ч. 1, 3 якої передбачено, що технічна документація з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Отже, нормативна грошова оцінка земель встановлюється шляхом затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка здійснюється відповідною сільською, селищною, міською радою.
Аналіз викладеного дає підстави для висновку, що технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок є первинним, базовим документом, у якому визначається методика та результати розрахунку нормативної грошової оцінки земель, що відображає їх економічну цінність залежно від умов використання, та затверджується відповідною радою.
Натомість, витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки - це індивідуальний документ, який містить результат застосування технічної документації до конкретної земельної ділянки (за її кадастровим номером). Витяг не є правовстановлюючим документом, а лише підтверджує відомості, розраховані відповідно до затвердженої технічної документації, а відтак має виключно інформаційний характер і не породжує будь-яких прав чи обов'язків.
Беручи до уваги наведене, суд апеляційної інстанції висновує, що визнання недійсним витягу з нормативної грошової оцінки земельної ділянки без одночасного скасування рішення органу місцевого самоврядування, яким затверджено відповідну технічну документацію, відповідно до статті 23 Закону України "Про оцінку земель", не має жодних юридичних наслідків, не змінює спірних правовідносин і, отже, не може розцінюватися як нововиявлена обставина у цій справі.
Однією з умов перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами на підставі ст.320 ГПК України є істотність цих обставин для вирішення спору. Тому результат перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами залежить від того, чи спростовують ці обставини факти, які було покладено в основу судового рішення (подібний висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 26.02.2025 у справі №907/910/22, від 18.07.2023 у справі №914/935/20).
З огляду на вказане, апеляційний суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається відповідач, не є істотними для вирішення спору та не спростовують факти, покладені в основу прийнятого судового рішення.
Окрім того, суд також зауважує, що процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 26.02.2025 у справі №907/910/22, від 08.07.2024 у справі №911/465/21, від 20.01.2025 у справі № 902/115/22.
Апеляційним господарський суд бере до уваги, що обставини щодо визнання протиправними дій ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області щодо формування та видачі витягу з технічної документації №791 від 29.05.2020 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки виникли у зв'язку із зверненням саме відповідача до адміністративного суду.
Водночас, останній не був позбавлений права та можливості звернутися до суду вчасно, а саме під час розгляду судом першої інстанції справи № 902/29/24, однак скористався цим правом лише після ухвалення рішення Господарського суду Вінницької області від 03.06.2024, його апеляційного перегляду та відмови у відкритті касаційного провадження, що свідчить про бездіяльність відповідача та відповідно недоведеність факту, що викладені у заяві обставини не могли бути відомі йому станом на час розгляду спору у справі №902/29/24.
Таким чином, враховуючи відсутність необхідних ознак нововиявлених обставин, передбачених п.1 ч.2 ст.320 ГПК України, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення заяви ПП "Екатерина." щодо перегляду за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Вінницької області від 03.06.2024 у справі №902/29/24.
Інші аргументи скаржника, наведені в апеляційній скарзі, заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, фактично спрямовані на повторну оцінку доказів, наявних у матеріалах справи, та перегляд рішення суду першої інстанції, що не підтверджує існування нововиявлених обставин у розумінні ст. 320 ГПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Пронін проти України", "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що скаржник був почутий і йому надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного провадження тому, відсутні правові підстави для її задоволення.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в справі доказів.
В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не підтверджуються встановленими обставинами справи, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, ухвалу Господарського суду Вінницької області від 15.09.2025 у справі № 902/29/24 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства "Екатерина." - без задоволення.
Керуючись статтями 255, 269, 270, 271, 275-279, 282 ГПК України, Північно-західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Екатерина." залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Вінницької області від 15.09.2025 у справі № 902/29/24 залишити без змін.
2. Справу № 902/29/24 надіслати Господарському суду Вінницької області.
3. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, строках та порядку встановлених статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складений "12" листопада 2025 р.
Головуючий суддя Петухов М.Г.
Суддя Мельник О.В.
Суддя Олексюк Г.Є.