вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"11" листопада 2025 р. Справа№ 910/3809/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шапрана В.В.
суддів: Андрієнка В.В.
Буравльова С.І.
За участю секретаря судового засідання Місюк О.П.
та представників сторін:
позивача - не з'явився;
відповідача - Сидорченка В.В.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтосервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.08.2025
у справі №910/3809/25 (суддя - Смирнова Ю.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтосервіс"
до Акціонерного товариства "Укргазвидобування"
про стягнення грошових коштів.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтосервіс" звернулося з позовом до Акціонерного товариства "Укргазвидобування" про стягнення 626040,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскільки договір поставки №УБГ11/015-22 від 12.01.2022 є нікчемним, то відповідач на підставі ч. 2 ст. 27 Закону України "Про публічні закупівлі" зобов'язаний повернути позивачу грошові кошти, отримані за банківською гарантією №15983-21 від 10.12.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2025 відкрито провадження у справі №910/3809/25, вирішено здійснювати її розгляд в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.08.2025 (повне рішення складене 10.09.2025) у справі №910/3809/25 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтосервіс" відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтосервіс" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно якої просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення неправильно застосовані норми матеріального права та порушено приписи процесуального права.
На переконання скаржника, Акціонерне товариство "Укргазвидобування" згідно ч. 2 ст. 27 Закону України «Про публічні закупівлі» має повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Нафтосервіс" забезпечення, в силу нікчемності договору про закупівлю.
Позивач вказує, що договір поставки укладений з порушенням визначеного ч. 6 ст. 33 Закону України «Про публічні закупівлі» строку на його укладення, а саме 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю. Згідно протоколу №138 від 22.12.2021 відповідач ухвалив рішення продовжити строк на укладання договору до 20.01.2022, у зв'язку з відсутністю погодження з боку відповідача додатків №7 «План виробництва та контролю якості силами покупця» та №8 «План виробництва та контролю якості силами покупця» з виробником товару. Однак Закон України «Про публічні закупівлі» не передбачає таку процедуру, як погодження умов договору з особою, яка не є учасником процедури закупівлі - виробником товару. Більше того, на думку апелянта, додатки №№7,8 містять технічні характеристики товару, яким повинен відповідати предмет закупівлі та які мають бути визначені в тендерній документації замовником. Тобто, всі істотні умови договору, в тому числі щодо технічних вимог до предмету закупівлі, мали бути включені також і до проекту договору, який був оприлюднений відповідачем в електронній системі закупівель в момент організації процедури закупівлі. З огляду на зазначене, позивач стверджує, що продовження строку укладення договору з мотиву необхідності погодження замовником з виробником всіх стадій виробництва та контролю якості предмету закупівлі для укладання додатків №№7,8 до договору закупівлі є неправомірними діями відповідача, позаяк в таких діях була відсутня обґрунтована необхідність. Оскільки відповідачем було порушено строки укладення спірного договору про закупівлю, апелянт вважає, що договір поставки №УБГ11/015-22 від 12.01.2022 є нікчемним на підставі ст. 43 Закону України «Про публічні закупівлі».
Також в апеляційній скарзі порушено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду на підставі ч. 2 ст. 256 ГПК України.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2025 апеляційну скаргу у справі №910/3809/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: Євсіков О.О. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Корсак В.А., Алданова С.О.
03.10.2025 суддею Північного апеляційного господарського суду Євсіковим О.О. заявлено самовідвід від розгляду справи №910/3809/25.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2025 задоволено заяву судді Євсікова О.О. про самовідвід від розгляду справи №910/3809/25 та передано її матеріали для здійснення повторного автоматизованого розподілу.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2025 апеляційну скаргу у справі №910/3809/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Буравльов С.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.10.2025 поновлено скаржнику строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 22.08.2025, відкрито апеляційне провадження у справі №910/3809/25, справу призначено до розгляду на 04.11.2025, встановлено відповідачу строк на подання відзиву на апеляційну скаргу.
26.10.2025 через електронний суд від Акціонерного товариства "Укргазвидобування" надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно якого останнє просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржувані рішення без змін.
Заперечуючи проти доводів скарги відповідач зауважує, що протокол №138 від 22.12.2021 (щодо продовження строку укладення договору) не оскаржувався та не скасований, а тому укладення договору в межах продовжених строків є законним та не призводить до наслідків його нікчемності. Укладаючи договір поставки №УБГ11/015-22 від 12.01.2022 сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов. Для виконання своїх зобов'язань за договором поставки позивачем укладено договір поставки з контрагентом, що свідчить про взяття на себе зобов'язань за договором та намір його виконувати, а тому відсутні підстави для повернення суми сплачених грошових коштів за банківською гарантією.
У судовому засіданні 03.11.2025 у розгляді справи №910/3809/25 оголошено перерву до 11.11.2025.
11.11.2025 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтосервіс" надійшла заява про відкладення розгляду справи, в обґрунтування якого представник позивача адвокат Беззубкін С.М. повідомив про неможливість прийняти участі в судовому засіданні з причин раптового серцево-судинного захворювання та вимушеного знаходження на лікуванні.
У судовому засіданні 11.11.2025 розглянувши клопотання позивача про відкладення розгляду справи суд зазначив, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду його позову, не є підставою для відкладення розгляду справи, а тому заяву позивача необхідно залишити без задоволення, з огляду на те, що він не надав доказів на підтвердження перебуванні на лікуванні. Водночас колегія суддів враховує, що у судовому засіданні 03.11.2025 представники сторін надали пояснення по суті спору, а наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення відповідно до вимог ст. 236 ГПК України. Окрім того, позивач відповідно до вимог ст. 74 ГПК України не довів, що він позбавлений можливості на підставі ст. 56 ГПК України направити для участі в засідання іншого свого представника.
Представник відповідача надав додаткові пояснення по суті спору, заперечував проти задоволення вимог апеляційної скарги, просив залишити без змін оскаржуване рішення суду.
Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.
Я слідує з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 12.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтосервіс", як постачальником, та Акціонерним товариством "Укргазвидобування", як покупцем, укладено договір поставки №УБГ 11/015-22, відповідно до умов п. 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити покупцеві лот №3 магістралі, трубопроводи, труби, обсадні труби, тюбінги та супутні вироби (труби обсадні, безшовні з різьбою класу "Преміум" в асортименті), зазначений в специфікації, що додається до договору і є його невід'ємною частиною, а покупець - прийняти і оплатити такий товар.
В специфікації №1 (додаток №1 до договору) сторони узгодили поставку товару на загальну суму 125208000,00 грн.
Графіком поставки товару (додаток №3 до договору) визначено, зокрема, строк/термін поставки: 50% обсягу протягом 180-ти календарних днів з дати укладання договору; 50% обсягу протягом 240 календарних днів з дати укладання договору. Дострокова поставка дозволена.
Таким чином, граничним строком поставки частини товару на суму 62604000,00 грн (50% обсягу) було 11.07.2022, а граничним строком поставки залишку товару на суму 62604000,00 грн (50% обсягу) - 09.09.2022.
У відповідності до п. 10.2 договору, забезпечення виконання зобов'язань по договору здійснюється до укладання договору шляхом надання банківської гарантії або стендбай акредитиву виконання зобов'язань за договором. Банківська гарантія або стендбай акредитив повиннаен відповідати вимогам, вказаним у типовій формі банківської гарантії стендбай акредитиву виконання зобов'язань постачальника за договором, яка є додатком 6 до договору, та їїйого сума повинна бути не менше 5% від загальної вартості (ціни) договору.
На виконання умов договору, 10.12.2021 Акціонерне товариство "Банк Альянс" видало банківську гарантію №15983-21 від 10.12.2021 згідно з якою банк гарантує належне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтосервіс" зобов'язань по виконанню контракту/договору, що укладається за результатами закупівлі 21Т-216_44160000-9 магістралі, трубопроводи, труби, обсадні труби, тюбінги та супутні вироби труби обсадні в асортименті, зокрема, за лотом №3 - ДК 021:2015 44160000-9 - магістралі, трубопроводи, труби, обсадні труби, тюбінги та супутні вироби (Труби обсадні, безшовні з різьбою класу "Преміум" в асортименті (оголошення №UА-2021-09-09-007417-с від 09.09.2021), укладеного принципалом (Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтосервіс") з Акціонерним товариством "Укргазвидобування".
За умовами банківської гарантії №15983-21 від 10.12.2021 банк безвідклично та безумовно і без заперечень зобов'язується виплатити бенефіціару письмову вимогу будь-яку суму вказану в письмовій вимозі бенефіціара, що не перевищує 6260400 грн не пізніше 5 робочих днів з дати отримання письмової вимоги бенефіціара, що містить вказівку на те, в чому полягає порушення принципалом зобов'язань, в забезпечення якого видана ця гарантія, та без подання будь-яких інших документів або виконання будь-яких інших умов, надання додаткових обґрунтувань. Гарантія набирає чинності з дати видачі та діє до 26.12.2022.
22.12.2022 в межах строку дії банківської гарантії №15983-21 від 10.12.2021 Акціонерне товариство "Укргазвидобування" направило Акціонерному товариству "Банк Альянс" SWIFT-повідомлення з вимогою про сплату суми гарантії у розмірі 6260400,00 грн, з огляду на невиконання принципалом зобов'язань за договором поставки №УБГ 11/015-22 від 12.01.2022.
29.12.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтосервіс" перерахувало на користь Акціонерного товариства "Банк Альянс" кошти в розмірі 6260400 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №3691 від 29.12.2022.
06.01.2023 Акціонерне товариство "Банк Альянс" перерахувало на рахунок Акціонерного товариства "Укргазвидобування" 6260400 грн за банківською гарантією №15983-21 від 10.12.2021, що підтверджується платіжним дорученням №28686 від 06.01.2023.
Звертаючись до суду з даним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтосервіс" просить стягнути з Акціонерного товариства "Укргазвидобування" 626040 грн отриманих за банківською гарантією, зазначаючи про нікчемність договору поставки №УБГ 11/015-22 від 12.01.2022, оскільки, на думку позивача, він був укладений з порушенням визначеного ч. 6 ст. 33 Закону України "Про публічні закупівлі" строку на його укладення (20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю, тобто не пізніше 23.12.2021).
Відповідач заперечував проти позовних вимог стверджуючи, що товар за договором не було поставлено, а отже у відповідача було безумовне право на пред'явлення вимоги за банківською гарантією. Також відповідач зауважив, що відповідно до протоколу №21Т-216-3 від 03.12.2021 (про визначення учасника переможцем) визначено строк укладання договору з 14.12.2021 по 22.12.2021, а згідно протоколу №138 від 22.12.2021 строк укладання договору з позивачем по лоту №3 було продовжено до 20.01.2022, у зв'язку з чим твердження позивача про нікчемність договору поставки №УБГ11/015-22 від 12.01.2022 є помилковими. При цьому у договорі поставки сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, що встановлено в справі №904/4102/23.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції встановив правомірність звернення відповідача до гаранта з вимогою від 10.12.2021. Водночас проаналізувавши умови договору та правовідносини сторін, суд дійшов висновку про відсутність підстав для повернення суми сплачених грошових коштів за банківською гарантією №15983- 21 від 10.12.2021, на підставі п. п. 2, 3 ч. 2 ст. 27 Закону України "Про публічні закупівлі".
З наведеними висновками Господарського суду міста Києва в їх сукупності погоджується і колегія суддів та вважає за необхідне зазначити наступне.
Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача суми забезпечення виконання договору поставки (яку відповідач отримав за банківською гарантією) на підставі п. п. 2, 3 ч. 2 ст. 27 Закону України "Про публічні закупівлі".
Частиною 1 статті 200 Господарського кодексу України (далі - ГК України, який був чинним станом на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов'язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов'язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.
Основною із функцій гарантій, зокрема і банківської гарантії, є забезпечувальна функція, яка полягає в тому, що вона (гарантія) забезпечує належне виконання зобов'язань принципала перед бенефіціаром.
За змістом положень ст. ст. 561, 566 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) гарантія діє протягом строку, на який вона видана. Обов'язок гаранта перед кредитором обмежується сплатою суми, на яку видано гарантію. У разі порушення гарантом свого обов'язку його відповідальність перед кредитором не обмежується сумою, на яку видано гарантію, якщо інше не встановлено у гарантії.
Відповідно до ч. 1 ст. 563 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.
Гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником (ч. 1 ст. 569 ЦК України).
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Судом встановлено, що договір поставки №УБГ 11/015-22 від 12.01.2022 було укладено за результатами закупівлі лот №3 - ДК 021:2015 44160000-9.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлені Законом України "Про публічні закупівлі", метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Статтею 1 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом; тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель; тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
За визначенням, наведеним у п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Згідно ч. 1 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
За приписами ч. 4 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
У відповідності до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник має право вимагати від переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі внесення ним не пізніше дати укладення договору про закупівлю забезпечення виконання такого договору, якщо внесення такого забезпечення передбачено тендерною документацією або в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі.
Замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю у випадках, передбачених статтею 43 цього Закону (п. 3 ч. 2 вказаного Закону).
Згідно положень ч. 6 ст. 33 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладання договору може бути продовжений до 60 днів.
При цьому, п. п. 2, 4 ч. 1 ст. 43 Закону України "Про публічні закупівлі" визначає, що договір про закупівлю є нікчемним у разі укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону; укладення договору з порушенням строків, передбачених частинами п'ятою і шостою статті 33 та частиною сьомою статті 40 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв'язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.
За твердженнями позивача, договір поставки №УБГ 11/015-22 від 12.01.2022 є нікчемним, оскільки був укладений з порушенням визначеного ч. 6 ст. 33 Закону України "Про публічні закупівлі" строку на його укладення, а саме: 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю, тобто не пізніше 23.12.2021.
Проте, як вірно встановлено судом першої інстанції, згідно протоколу №21Т-216-3 від 03.12.2021 (про визначення учасника переможцем) визначено строк укладання договору з Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтосервіс" з 14.12.2021 по 22.12.2021.
Разом з тим, згідно протоколу №138 від 22.12.2021 (щодо продовження строку укладання договору), строк укладання договору з Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтосервіс" по лоту №3 продовжено до 20.01.2022. Необхідність продовження строку укладання договору з Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтосервіс" у протоколі №138 від 22.12.2021 обґрунтована відсутністю погодження з боку замовника додатків №7 «План виробництва та контролю якості силами покупця» та №8 «План виробництва та контролю якості силами покупця» до договору, оскільки такий процес є довготривалим та потребує розроблення виробником та погодження із замовником всіх стадій виробництва та контролю якості предмету закупівлі.
Як вбачається із загальнодоступної інформації на сайті "Prozorro" (ідентифікатор закупівлі №UA-2021-09-09-007417-c, доступ за посиланням: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-09-09-007417-c) протокол №138 від 22.12.2021 (щодо продовження строку укладання договору) не оскаржувався та не скасовувався, а тому укладення договору в межах продовжуваних ним строків, є законним та не призводить до наслідків його нікчемності.
При цьому колегія суддів вважає хибними твердження скаржника стосовно того, що додатки №№7,8 містять технічні характеристики товару, яким повинен відповідати предмет закупівлі та які мають бути визначені в тендерній документації замовником.
Так, Законом України "Про публічні закупівлі" вимагається, щоб умови договору про закупівлю не відрізнялися від змісту тендерної пропозиції (ч. 4 ст. 41), а договір був укладений не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю (крім випадків продовження строку для укладання договору до 60 днів).
Разом з тим, умови договору про закупівлю не повинні саме сутнісно, змістовно виходити за рамки тендерної пропозиції (за винятком тих випадків, які передбачає Закон №922-VIIІ). Несуттєві відмінності умов договору про закупівлю від його проєкту, які за своїм наповненням не визначають нових договірних зобов'язань, не звужують чи, навпаки, не розширюють договірних зобов'язань сторін, які витікають із тендерних пропозицій і тендерної документації, й не суперечать останнім, не можуть мати наслідком нікчемність договору про закупівлю. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.05.2022 у справі №160/6513/21.
Дослідивши проєкт договору про закупівлю лот №3 - ДК 021:2015 44160000-9, який є додатком №4 до тендерної документації, порівнявши умови тендерної документації із умовами договору, підписаного сторонами, судом встановлено, що істотні умови договору поставки не виходять за рамки тендерної пропозиція. Зокрема, всі істотні умови договору поставки №УБГ 11/015-22 від 12.01.2022 (найменування, кількість, асортимент товару, ціна, а також строк поставки та строк дії договору) були включені також і до тендерної документації по предмету закупівлі, яка була оприлюднена відповідачем в електронній системі закупівель в момент організації процедури закупівлі.
При цьому слід зауважити, що за умовами додатків №7 «План виробництва та контролю якості силами покупця» та №8 «План виробництва та контролю якості силами покупця» до договору здійснюється контроль якості трубної продукції замовником, що поставляється на підприємстві. Тобто, вказаними додатками унормовано процес погодження планів виробництва та контролю якості трубної продукції (предмету закупівлі) між виробником та замовником, не визначаючи при цьому нових договірних зобов'язань між замовником та постачальником, а також не виходячи за межі істотних умов договору, змісту тендерної пропозиції і не суперечать їй.
Крім того, варто зазначити, що, як у самій тендерній документації замовника, так і у додатках до неї немає жодних застережень, відносно того, що викладені в проєкті договору умови є остаточними і вичерпними, та не можуть бути конкретизовані під час укладення договору.
Наведеним спростовується твердження позивача про зміну істотних умов договору шляхом погодження додатків №№7, 8 до договору після проведення процедури закупівлі та поза межами 20 денного строку з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю.
Відповідно, враховуючи продовження відповідачем строку на укладення договору до 20.01.2022 (згідно протоколу №138 від 22.12.2021, в межах встановленого законом 60 денного строку), слід виснувати, що Акціонерне товариство "Укргазвидобування" уклало договір про закупівлю з Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтосервіс" в межах передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України "Про публічні закупівлі" строків, у зв'язку з чим відсутні підстави стверджувати про нікчемність укладеного між сторонами договору в силу приписів п. 4 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про публічні закупівлі».
Як вбачається з договору поставки, у вказаному договорі сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, встановлених законом для даного виду договорів, договір підписаний уповноваженими представниками сторін, їх підписи скріплено печатками підприємств, отже, з урахуванням презумпції правомірності правочину, такий договір є правомірним, укладеним та таким, що породжує у сторін права та обов'язки щодо його виконання.
Проте, в порушення взятих на себе зобов'язань, позивач не поставив відповідачу обумовлений договором товар.
Вказані обставини встановлені в рішенні Господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2023 у справі №904/4102/23 (за позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтосервіс" про стягнення пені та штрафу за договором поставки №УБГ 11/015-22 від 12.01.2022) та в силу ч. 4 ст. 75 ГПК України є преюдиційними для даної справи.
Зокрема, під час розгляду справи №904/4102/23 встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтосервіс" вчиняло дії для виконання зобов'язань за договором, проте не поставило товар за договором вказуючи на неможливість постачання товару у зв'язку з обставинами непереборної сили.
Тобто, при розгляді справи №904/4102/23 Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтосервіс" вказувало про неможливість виконання умов договору, проте не посилалось на його нікчемність в силу приписів п. 4 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про публічні закупівлі».
Північний апеляційний господарський суд зауважує, що відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК справедливість, добросовісність та розумність є загальними засадами цивільного законодавства. Водночас поведінку позивача у даному випадку можна визнати суперечливою.
Так, тлумачення п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, виявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії.
Добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, яка відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість (подібна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.11.2021 у справі №910/8482/18 (910/4866/21), від 04.08.2021 у справі №185/446/18, від 07.10.2020 у справі №450/2286/16-ц).
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) ґрунтується ще на римській максимі - non concedit venire contra factum proprium (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium міститься принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (постанови Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №910/9397/20, від 10.04.2019 у справі №390/34/17).
На суперечливість поведінки позивача вказують такі його дії, як: з одного боку, взяття участі Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтосервіс" у процедурі закупівлі товару шляхом подання тендерної пропозиції, погодження з протоколом щодо продовження строку укладання договору №138 від 22.12.2021 (вказаний протокол є чинним та не оскаржувався позивачем), укладення договору та вчинення дій щодо його виконання, а з іншого боку - звернення до суду з позовом, що розглядається, з підстав нікчемності договору.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що така непослідовна поведінка Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтосервіс" є суперечливою, не відповідає принципам добросовісності та розумності.
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст.13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Беручи до уваги стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтосервіс" на користь Акціонерного товариства "Укргазвидобування" пені та штрафу за невиконання зобов'язань за договором поставки №УБГ 11/015-22 від 12.01.2022 (за рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2023 у справі №904/4102/23), а також сплата суми гарантії у розмірі 6260400,00 грн (з огляду на невиконання принципалом зобов'язань за договором поставки №УБГ 11/015-22 від 12.01.2022) очевидно, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтосервіс" у цій справі спрямовані на уникнення останнього від обов'язків, передбачених договором, та відповідальності за порушення ним умов такої угоди, що не відповідає засадам добросовісності та вказує на зловживання правом. А тому колегія суддів погоджується з судом першої інстанції та вважає, що позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.
З урахуванням наведеного, доводи апелянта по суті його скарги свого підтвердження не знайшли, оскільки не спростовують вірних висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для його скасування.
Доводи позивача наведені у відзиві на апеляційну скаргу є обґрунтованими та приймаються судом до уваги.
Статтею 276 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, апеляційний суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 22.08.2025 у справі №910/3809/25 прийнято з дотриманням норм законодавства і підстав для його скасування чи зміни не вбачається, у зв'язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтосервіс" не підлягає задоволенню.
У зв'язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.
Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтосервіс" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 22.08.2025 у справі №910/3809/25 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
4. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 22.08.2025 у справі №910/3809/25.
5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк двадцять днів з дня складення її повного тексту.
Повна постанова складена 12.11.2025.
Головуючий суддя В.В. Шапран
Судді В.В. Андрієнко
С.І. Буравльов