вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
(додаткова)
"11" листопада 2025 р. Справа№ 926/1737/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Руденко М.А.
суддів: Барсук М.А.
Пономаренка Є.Ю.
при секретарі: Реуцькій Т.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Рожок Л.П., ордер СЕ № 1109787 від 21.04.2025;
від відповідача-1: Шиба О.М., витяг з ЄДР від 05.09.2024;
від відповідача-2: не з'явився;
від відповідача-3: Полковнікова О.В., дов. від 15.07.2024,
розглянувши заяву представника сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Котелеве" адвоката Рожок Лідії Петрівни про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на правничу допомогу за розгляд апеляційної скарги сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Котелеве" на рішення господарського суду міста Києва від 27.02.2025 у справі № 926/1737/24 (суддя - Ващенко Т.М.)
за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Котелеве"
до:
1) Чернівецької обласної військової (державної) адміністрації
2) Чернівецької районної військової (державної) адміністрації Чернівецької області
3) Новоселицької міської ради Чернівецької області
про стягнення 36 082 450,91 грн,-
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю (далі - СТзОВ) "Котелеве" звернулось до господарського суду Чернівецької області з позовом до Чернівецької обласної військової (державної) адміністрації, Чернівецької районної військової (державної) адміністрації Чернівецької області та Новоселицької міської ради про стягнення з Державного бюджету України 36 082 450,91 грн збитків.
Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 30.07.2024 передано справу № 926/1737/24 за виключною підсудністю до господарського суду міста Києва.
Рішенням господарського суду міста Києва від 27.02.2025 в позові відмовлено.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2025 апеляційну скаргу СТзОВ "Котелеве" на рішення господарського суду міста Києва від 27.02.2025 у справі № 926/1737/24 задоволено, вказане рішення скасовано та прийнято нове, яким позовні вимоги СТзОВ "Котелеве" задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь СТзОВ "Котелеве" 36 082 450,91 грн збитків, 541 236,76 грн судового збору за подання позову та 649 484,12 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
29.09.2025 апеляційному суду адвокатом Рожок Л.П. була подана заява СТзОВ "Котелеве" про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з відповідачів на користь позивача 811 855,14 грн витрат на правову допомогу, у зв'язку з апеляційним розглядом справи.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2025 вказану заяву призначено до розгляду на 21.10.2025.
14.10.2025 до апеляційного суду надійшло клопотання відповідача-1 про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції.
15.10.2025 до апеляційного суду надійшло клопотання відповідача-3 про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, в якому представник зазначав, що надання адвокатом правничої допомоги позивачу не підтверджується документально, а також позивачем не було наведене попередньої розрахунку суми судових витрат, при цьому витрати є завищеними, у зв'язку з чим просив їх зменшити до 5 000,00 грн.
16.10.2025 до апеляційного суду надійшло клопотання відповідача-1 про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, в якому представник зазначав, що надання адвокатом правничої допомоги позивачу не підтверджується документально, а заявлена сума є завищеною та не відповідає критерію розумності, у зв'язку з чим просив їх зменшити до 5 000,00 грн.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2025 розгляд заяви відкладено на 11.11.2025.
У судовому засіданні, що відбулось 11.11.2025, представник позивача підтримав вимоги заяви про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з відповідачів на користь позивача 811 855,14 грн витрат на правову допомогу, у зв'язку з апеляційним розглядом справи.
Представники відповідача-1, 3 заперечили вимоги заяви позивача, вказуючи, що такі витрати є завищеними та неспівмірними, просили апеляційний суд зменшити їх до 5 000,00 грн.
Представник відповідача-2 у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином та за висновками апеляційного суду його не явка не перешкоджає розгляду заяви позивача.
Заслухавши пояснення позивача та відповідача-1, 3, розглянувши заяву про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з апеляційним розглядом справи, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).
Позивач в апеляційній скарзі зазначав, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він планує понести у зв'язку із розглядом справи у суді апеляційної інстанції складає 811 855,14 грн витрат на професійну правничу допомогу (а.с. 85 зворот том 2).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
У ч. 8 ст. 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
29.09.2025 до суду апеляційної інстанції від позивача надійшло клопотання про ухвалення додаткової постанови, в якій представник просив стягнути з відповідачів витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 811 855,14 грн (а.с. 1-2 том 3).
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу заявником надано:
- додаткову угоду від 21.01.2025 до договору про надання правової допомоги № 38/24 від 01.04.2024, згідно якої адвокат Рожок Л.П., що діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 00308, видане на підставі рішення Ради адвокатів Чернівецької області № 14/30 від 26.10.2018, та СТзОВ "Котелеве", як клієнтом, що підписана та скріплена печатками сторін, погоджено, що пункт 1.1 договору про надання правової допомоги № 38/24 від 01.04.2024 викладено в наступній редакції: предметом даного договору є надання адвокатом усіма законними методами та способами правової допомоги клієнту в справі № 926/1737/24 у всіх судових інстанціях; сторони домовились доповнити пунктом 5.3 договору про надання правової допомоги № 38/24 від 01.04.2024 в наступній редакції: гонорар адвоката складає 811 855,14 грн за супровід справи № 926/1737/24 в Північному апеляційному господарському суду (а.с. 5 зворот том 3);
- акт прийому-передачі наданих послуг (професійної правничої допомоги) щодо надання адвокатом професійно правничої допомоги клієнту по супроводу справи № 926/1737/24 в Північному апеляційному господарському суді на суму 811 855,14 грн (фіксована вартість згідно із п. 5.3 договору), який підписаний та скріплений печатками сторін (а.с. 5 том 3);
- ордер СЕ № 1109787 від 21.04.2025, виданого на підставі укладеного договору про надання правничої допомоги № 38/24 від 01.04.2024 (а.с. 87 том 2).
У відповідності до ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, згідно із приписами ч. 5 ст. 126 ГПК України, суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічний висновок викладений у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Верховного Суду від 22.06.2022 у справі № 904/7334/21, від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі № 755/9215/15-ц).
Європейський суд з прав людини, у своїх рішеннях вказує на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, п. 29, 26.07.2007; "ТОВ "Фріда" проти України", заява №24003/07, п. 33, 08.12.2016).
У рішенні по справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" від 13.01.2000 та в рішенні по справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28.10.1998 Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати. Ці форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту; і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин, помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката залежно від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Дана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.
Заперечуючи розмір заявлених позивачем до стягнення витрат на правничу допомогу відповідач-1, 3, зокрема, зазначали, що сума є завищеною та не відповідає критерію розумності.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 зауважила, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/20852/20, у додаткових постановах Верховного Суду від 29.02.2024 у справі № 917/272/23, від 05.03.2024 у справі № 916/2266/22, від 17.04.2024 у справі № 910/19865/21 зазначено, що суд при зменшенні витрат на правову допомогу враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини.
Дослідивши та оцінивши обґрунтованість заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції, враховуючи подані відповідачем-1, 3 клопотання про зменшення розміру судових витрат на правову допомогу, беручи до уваги те, що правова позиція позивача була сталою, і адвокат Рожок Л.П. надавала правову допомогу позивачу в цій справі в суді першої інстанції і правова позиція була незмінна, а тому, відповідно, була обізнана з усіма обставинами цієї справи, та те, що для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи, суд апеляційної інстанції вважає справедливим та розумним задовольнити подане клопотання позивача частково на суму 30 000,00 грн.
Також слід зазначити, що згідно ст. 204 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, а отже твердження відповідача-1, 3 про те, що додаткова угода від 21.01.2025 до договору про надання правової допомоги № 38/24 від 01.04.2024 та складений на підставі цієї угоди акт прийому-передачі наданих послуг на суму 811 855,14 грн, які підписані та скріплені печатками сторін, не є належними доказами до уваги апеляційним судом не приймаються. Окрім того адвокатом Рожок Л.П. фактично надавались послуги з правничої допомоги позивачу у справі № 926/1737/24 в Північному апеляційному господарському суді, що підтверджується матеріалами справи (подання апеляційної скарги, заяв, представництво у судових засіданнях).
Посилаючись на відсутність доказів фактичної оплати отриманих позивачем послуг з правничої допомоги відповідачем-1, 3 не враховано, що судові витрати у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (аналогічної правової позиції дотримується об'єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду в постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).
Колегія суддів звертає увагу заявника на те, що відповідно до ст. 2 ЦК України учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права.
Згідно ч. 1 ст. 170 ЦК України держава набуває і здійснює права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
Такими чином учасником спірних правовідносин у справі про відшкодування збитків за рахунок державного бюджету України завданих у зв'язку із проведенням заходів щодо ліквідації африканської чуми свиней (вилучення та знищення свиноголів'я) є держава Україна, а тому вона є відповідачем та бере участь у справі через відповідні органи державної влади. Окрім того кошти державного бюджету належать на праві власності державі.
З цих підстав встановлений судом апеляційної інстанції розмір витрат на правничу допомогу (30 000,00 грн) слід стягнути з Державного бюджету України на користь позивача за супровід адвокатом справи в суді апеляційної інстанції.
Враховуючи наведене, заяву представника позивача адвоката Рожок Лідії Петрівни про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у справі № 926/1737/24 слід задовольнити частково та прийняти додаткову постанову, якою стягнути з Державного бюджету України на користь позивача 30 000,00 грн за супровід адвокатом справи в суді апеляційної інстанції.
Нормами ст. 244 ГПК України визначено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Керуючись статями 86, 123, 126, 129, 244 ГПК України, суд,-
Заяву представника сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Котелеве" адвоката Рожок Лідії Петрівни про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у справі № 926/1737/24 задовольнити частково.
Стягнути з Державного бюджету України на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Котелеве" (60340, Новоселицький р-н, Чернівецька обл., село Котелеве, вул. Головна, буд. 2, А; ЄДРПОУ 32895240) 30 000 грн 00 коп. за супровід адвокатом справи в суді апеляційної інстанції.
Відмовити у задоволенні іншої частини заяви.
Доручити суду першої інстанції видати відповідний наказ.
Матеріали справи № 926/1737/24 повернути до суду першої інстанції.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому статтями 286-291 ГПК України.
Повний текст додаткової постанови складено 12.11.2025.
Головуючий суддя М.А. Руденко
Судді М.А. Барсук
Є.Ю. Пономаренко