вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"04" листопада 2025 р. Справа№ 910/2840/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коротун О.М.
суддів: Гаврилюка О.М.
Майданевича А.Г.
за участю секретаря судового засідання Безрука Д.Д.
за участю представників учасників справи:
від позивача: Яковченко Р.Г. - адвокат, посвідчення № 3192;
від відповідача: Акуленко А.В. - адвокат, посвідчення № ЗП002561;
за апеляційними скаргами Державного підприємства "Гарантований покупець" та Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО"
на рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2025 (повний текст - 13.08.2025)
у справі № 910/2840/25 (суддя - Чинчин О.В.)
за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО"
до відповідача Державного підприємства "Гарантований покупець"
про стягнення заборгованості у розмірі 1 248 916 038 грн 20 коп.
1. Короткий зміст заявлених вимог
Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» (надалі також - «позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ» (надалі також - «відповідач») про стягнення заборгованості у розмірі 1 248 916 038 грн. 20 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем його зобов'язань за договором про врегулювання небалансів електричної енергії №0414-01051 від 25.06.2019 року. Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначав, що заборгованість відповідача перед ним з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 21.05.2025 року, яка прийнята судом до розгляду, становить 521 922 884 грн. 28 коп. Крім того, в результаті неналежного виконання відповідачем умов договору, позивач просив суд стягнути з Державного підприємства «ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ» 3% річних у розмірі 25 809 189 грн. 20 коп., інфляційні у розмірі 125 676 808 грн. 10 коп.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.08.2025 закрито провадження у справі № 910/2840/25 за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" до Державного підприємства "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" в частині стягнення заборгованості у розмірі 306 620 249 грн 94 коп. у зв'язку з відсутністю предмету спору між сторонами. Позов Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" - задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" заборгованість у розмірі 215 302 634 грн 34 коп., 3% річних у розмірі 25 809 189 грн 20 коп., інфляційні у розмірі 124 408 586 грн 91 коп. та судовий збір у розмірі 460 200 грн 08 коп. В іншій частині позову - відмовлено.
3. Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду та межі апеляційного перегляду рішення суду
Не погодившись з ухваленим рішенням, Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" 04.09.2025 (через Електронний суд) звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2025 у справі № 910/2840/25 і відкрити апеляційне провадження. Скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2025 у справі №910/2840/25 в частині відмови у позові (щодо 1 268 221,19 грн інфляційних втрат) і ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Відповідно до протоколу передачі судової справи від 04.09.2025, справу передано для розгляду апеляційної скарги визначеному складі колегії суддів: головуючий суддя - Коротун О.М., судді: Сулім В.В., Майданевич А.Г.
08.09.2025 Північний апеляційний господарський суд постановив ухвалу, якою апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" залишено без руху. Роз'яснено скаржнику, що протягом десяти днів з дня вручення (обізнаності) даної ухвали особа має право усунути наведені недоліки, шляхом подання до суду відповідних доказів, а саме сплатити 22 827,98 грн.
12.09.2025 Північний апеляційний господарський суд постановив ухвалу, якою задоволено заяву скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження. Поновлено скаржнику пропущений строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2025 у справі №910/2840/25. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2025 у справі №910/2840/25 (в оскаржувані частині). Зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2025 у справі №910/2840/25 (в оскаржувані частині) до закінчення його перегляду в апеляційному порядку. Призначено до розгляду в судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2025 у справі № 910/2840/25 (в оскаржувані частині) на 21.10.2025.
25.09.2025 суддя Сулім В.В заявив самовідвід від розгляду справи №910/2840/25.
29.09.2025 Північний апеляційний господарський суд постановив ухвали (оскільки надійшло 2 апеляційні скарги), якою заяву судді Суліма В.В. про самовідвід від розгляду справи № 910/2840/25 за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2025 - задоволено. Матеріали справи № 910/2840/25 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.09.2025 справу № 910/2840/25 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Коротун О.М., судді: Майданевич А.Г., Гаврилюк О.М. Вказана судова колегія ухвалою від 29.09.2025 прийняла апеляційні скарги до свого провадження та розглянула її по суті.
В судовому засіданні 21.10.2025 суд апеляційної інстанції заслухав пояснення сторін, в порядку ст. 263 ГПК України прийняв відзиви на апеляційні скарги, а також перед дослідженням доказів оголосив перерву до 04.11.2025.
В судове засідання 04.11.2025 з'явились представники обох сторін. Представник позивача свою апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції (в частині відмови в позові) скасувати з прийняттям нового - про задоволення позову повністю. Представник відповідача в судовому засіданні 04.11.2025 проти задоволення апеляційної скарги позивача заперечив, при цьому підтримав свою апеляційну скаргу.
4. Вимоги апеляційної скарги Державного підприємства "Гарантований покупець" та короткий зміст наведених в ній доводів
В поданій апеляційній скарзі відповідач частково не погоджується з рішенням місцевого господарського суду, вважає його необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню в задоволеній частині з наступним підстав.
Скаржник не погоджується із ухваленим рішенням в частині задоволених позовних вимог, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки суд неповно з'ясував всі обставини, які мають значення для справи, неправильно дослідив та оцінив усі подані позивачем докази, у зв'язку з чим прийняв помилкове рішення, яке підлягає скасуванню.
Апелянт вважає, що позивач не забезпечив проведення аудиту системи управління ринком, відповідний звіт на своїй офіційній вебсторінці в мережі Інтернет не оприлюднив. Фактично такий аудит не здійснювався жодного разу з 01.07.2019, тобто з дати запуску нового ринку електричної енергії.
При цьому, невстановлення позивачем факту і ступеню дотримання Правил ринку в частині проведення розрахунків та виставлення рахунків ставить під сумнів правильність роботи системи управління ринком як в цілому, так і в частині коректності проведення розрахунків обсягу та вартості небалансів електричної енергії, стягнути які позивач просить з відповідача.
3 урахуванням того, що виставлення платіжних документів (рахунків) здійснюється ОСП через систему управління ринком, правильність роботи відповідного модуля є так само сумнівною. В контексті вищеописаного апелянт вважає, що відповідач не має можливості самостійно розрахувати ні ціну, ні обсяги небалансів електричної енергії з огляду на те, що НЕК «Укренерго» самостійно розраховує всі складові ціни небалансів електричної енергії.
Також, за доводами цього апелянта, суд першої інстанції неправомірно стягнув з відповідача річні та інфляційні втрати. Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач також зазначив, що сплата 3% річних та інфляційних втрат позивачу в надзвичайно складних умовах воєнного часу ще більше ускладнить ситуацію на ринку електричної енергії та призведе до недоотримання учасниками ринку коштів за товарну продукцію (електричну енергію) та, як наслідок, неможливості здійснення ними господарської діяльності в критичній сфері інфраструктури, якою є сфера електроенергетики. А тому відповідач просив рішення суду першої інстанції в задоволеній частині скасувати з ухваленням нового - про відмову в позові.
5. Вимоги апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" та короткий зміст наведених в ній доводів
Апеляційна скарга цього скаржника зводиться до того, що суд першої інстанції без належного обґрунтування частково відмовив у задоволенні вимог щодо стягнення інфляційних втрат. За доводами скаржника, у рішенні суд не пояснив, у чому саме полягає помилка, при цьому відповідач не надавав контррозрахунків.
При цьому, позивач зазначає, що його розрахунок здійснено відповідно до ст. 625 ЦК України та усталеної практики Верховного Суду, зокрема постанов у таких справах: №910/13071/19 і №905/21/19, з правильним округленням періодів прострочення і застосуванням сукупного індексу інфляції. Суд же, задовольнивши вимоги про стягнення 3% річних за ті самі періоди, фактично погодився з визначенням періодів прострочення, що свідчить про безпідставність його сумнівів у розрахунку інфляційних втрат.
Крім того, в аналогічних справах між тими ж сторонами (№910/6843/23, №910/10991/23 та ін.) суди задовольняли позови повністю.
Таким чином, позивач вважає, що суд порушив норми процесуального права (ст. 86, 236, 238 ГПК України), не навів мотивів відхилення доказів, неправильно застосував норми матеріального права (ст. 625 ЦК України), що призвело до ухвалення частково незаконного та необґрунтованого рішення. Позивач просить скасувати рішення в цій частині та ухвалити нове - про повне задоволення вимог щодо стягнення інфляційних втрат.
6. Короткий зміст відзивів на апеляційні скарги
У поданому НЕК «Укренерго» відзиві на апеляційну скаргу відповідача, позивач вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2025 у частині задоволення позову законним і обґрунтованим. Доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції. Так, сторона зазначила, що фактично апеляційна скарга повторює аргументи, вже неодноразово відхилені судами у справах за тим самим договором (зокрема №910/6843/23, №910/9328/21, №910/14212/23 тощо). Верховний Суд підтвердив правомірність стягнення аналогічних сум боргу, 3% річних та інфляційних втрат. Тоді як посилання відповідача на аудит системи управління ринком, розпорядження НКРЕКП №109-р (2022) чи акт №475 (2023) не стосуються предмета спору, оскільки грошові зобов'язання виникли у 2024 році за рахунками-фактурами та актами, складеними відповідно до чинних на той момент даних комерційного обліку. Також позивач зазначив про безпідставні посилання на справу №908/1162/23, яка стосується інших періодів і правовідносин та не є релевантною даній справі. Вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у зупиненні провадження. Окрім цього, позивач зазначив, що позов у даній справі підтверджено належними доказами - рахунками-фактурами, звітами, актами купівлі-продажу та коригування, сформованими в системі управління ринком (MMS). Відповідач не надав жодних доказів на спростування даних актів, не ініціював спір у визначені договором строки (пп. 5.7, 5.9 договору), не повідомив про заперечення після отримання рахунків. А тому просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги відповідача через необґрунтованість.
Відповідач у поданому відзиві на апеляційну скаргу позивача зазначив, що відмовивши у задоволенні позовних вимог, а саме у стягненні 1 268 221,19 грн інфляційних втрат, суд першої інстанції діяв правомірно та, виконуючи свій процесуальний обов?язок, щодо перевірки розрахунку, дійшов обґрунтованого висновку про його невірність та, як наслідок, відмовив у частині надлишково нарахованих інфляційних втрат. Так, відповідач зазначив, що позивач у своїй апеляційній скарзі здебільшого наводить правові позиції Верховного Суду, які були висловлені щодо порядку та правил застосування положень ст. 625 ЦК України без фактичного обґрунтування, яку саме з наведених правових позицій суд першої інстанції, частково відмовляючи у задоволені вимог про стягнення інфляційних нарахувань, порушив або невірно застосував. Таким чином, відповідач вважає, що аналіз апеляційної скарги позивача дає підстави для висновку, що скаржник не погоджується з виконанням судом першої інстанції свого обов?язку щодо перевірки наданих позивачем розрахунків на підтвердження заявлених позовних вимог. Доводи якого направлені на переоцінку обставин встановлених судом, та повторної перевірки з урахуванням встановлених обставин та досліджених доказів наданого ним розрахунку. А тому відповідач просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги позивача.
7. Фактичні обставини, неоспорені сторонами, встановлені судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції
Як вбачається з матеріалів справи та правомірно встановлено судом першої інстанції, у повідомленні за вих. №01/23263 від 26.06.2019 року Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" повідомило Державне підприємство «ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ» про приєднання останнього до умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії та долучення до реєстру учасників ринку; ідентифікатор договору № 0414-01051, дата акцептування 25.06.2019 (т.1 а.с.22)
Таким чином, 25.06.2019 сторони уклали договір про врегулювання небалансів електричної енергії №0414-01051 в редакції, затвердженій наказом ДП «НЕК «Укренерго» №204 від 03.04.2019 року (т.1 а.с.23-26).
Наказами Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» №117 від 01.03.2024 року, №360 від 24.06.2024 року, №393 від 08.07.2024 року затверджено умови договору про врегулювання небалансів електричної енергії.
За умовами пунктів 1.1, 1.2 договору він є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови врегулювання небалансів електричної енергії СВБ, у тому числі її балансуючої групи. Цей договір є договором приєднання в розумінні статті 634 Цивільного кодексу України, умови якого мають бути прийняті іншою стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого договору в цілому. На підставі цього договору сторона, що приєднується, набуває статусу учасника ринку та здійснює свою діяльність у якості СВБ.
Умовами пункту 1.3 договору встановлено, що СВБ врегульовує небаланси електричної енергії, що склалися в результаті діяльності її балансуючої групи на ринку електричної енергії, або передає свою відповідальність за небаланси електричної енергії іншій СВБ шляхом входження до її балансуючої групи..
Відповідно до пункту 1.4 договору ОСП врегульовує небаланси електричної енергії з СВБ у порядку, визначеному Законом України "Про ринок електричної енергії" та Правилами ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року №307 (надалі - Правила ринку).
Врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення СВБ правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії та оплати платежів відповідно до Правил ринку (пункт 1.5 договору).
Пунктом 2.1 договору встановлено, що вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, що передбачені до сплати зі сторони СВБ та ОСП, розраховуються АР для кожного розрахункового періоду доби відповідно до Правил ринку. Оплата платежів відповідно до цього договору здійснюється з урахуванням податків та зборів, передбачених діючим законодавством. За підсумками місяця визначається індикативна величина - середньозважена ціна небалансів електричної енергії за розрахунковий місяць, що розраховується шляхом ділення загальної вартості небалансів електричної енергії на загальний обсяг небалансів електричної енергії.
Порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається Правилами ринку (п.2.2 договору).
Відповідно до пп. 1 п. 3.3 договору ОСП зобов'язаний виконувати розрахунки обсягу та вартості небалансу електричної енергії та інші розрахунки відповідно до цього договору та Правил ринку.
Пунктом 4.2 договору передбачено, що у разі несвоєчасного виконання грошових зобов'язань після підписання сторонами акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі 0,01% за кожний день прострочення від суми простроченого платежу, але не більше розміру облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з п. 5.1 договору (в редакції наказу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» №117 від 01.03.2024 року) виставлення рахунків та здійснення платежів щодо оплати вартості небалансів відбувається відповідно до процедур та графіків, передбачених Правилами ринку.
Подання платіжних документів здійснюється сторонами відповідно до Правил ринку (пункт 5.6 договору).
У пункті 5.9 договору зазначено, що ОСП формує та направляє Акт купівлі-продажу до СВБ не пізніше 13 календарного дня місяця, наступного за розрахунковим. Підписання акта відбувається в електронній формі (за допомогою системи, яка забезпечує функціонування електронного документообігу з накладанням КЕП (за винятком випадків, коли використання електронного підпису прямо заборонено Законом)), що забезпечує юридично значимий електронний документообіг між сторонами та розміщений у мережі Інтернет за посиланням: https://online.ua.energy/, або у паперовій формі шляхом підписання уповноваженою особою акта (у разі неможливості підпису в електронній формі). Сторонами має бути забезпечена можливість здійснення електронного документообігу шляхом реєстрації у системі, яка забезпечує функціонування електронного документообігу. Протягом двох робочих днів з дня направлення ОСП до СВБ Акта СВБ розглядає та повертає ОСП один примірник Акта, підписаного зі своєї сторони. Акт повинен бути підписаний сторонами в один і той самий спосіб. У разі незгоди із розрахунками ОСП відповідно до Акта СВБ протягом двох робочих днів надсилає ОСП обґрунтовані зауваження щодо цього Акта та ініціює спір відповідно до норм чинного законодавства. До здійснення коригування обсяг та вартість електричної енергії визначається за даними, зазначеними в Акті. Якщо СВБ протягом двох робочих днів із дня направлення ОСП до СВБ Акта не ініціював спір та не направив до ОСП підписаний зі сторони СВБ примірник Акта, то такий Акт вважається підписаним СВБ.
СВБ протягом двох робочих днів повертає ОСП примірник підписаного зі своєї сторони акта купівлі-продажу у паперовому та/або електронному вигляді (засобами електронного документообігу з накладанням КЕП) (пункт 5.10 договору).
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії №0414-01051 від 25.06.2019 року позивач поставив електричну енергію для врегулювання небалансів за період квітень 2024 року - грудень 2024 року, а відповідач, в свою чергу, прийняв вказаний товар, що підтверджується наступними актами купівлі - продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів: № ВН/24/04-0414 від 30.04.2024 року на суму 40 790 549 грн. 15 коп., № ВН/24/05-0414 від 31.05.2024 року на суму 107 697 510 грн. 64 коп., № ВН/24/06-0414 від 30.06.2024 року на суму 55 085 264 грн. 27 коп., № СВБ_02_2024_07_0414 від 31.07.2024 року на суму 43 779 035 грн. 54 коп., № СВБ_02_2024_08_0414 від 31.08.2024 року на суму 59 929 859 грн. 48 коп., № СВБ_02_2024_09_0414 від 30.09.2024 року на суму 55 059 723 грн. 18 коп., № СВБ_02_2024_10_0414 від 31.10.2024 року на суму 74 480 675 грн. 30 коп., № СВБ_02_2024_11_0414 від 30.11.2024 року на суму 57 198 810 грн. 71 коп. з урахуванням актів корегування №СВБ_К_03_2024_07_0414 від 26.09.2024 року (за липень 2024 року), №СВБ_К_03_2024_08_0414 від 24.10.2024 року (за серпень 2024 року), №СВБ_К_03_2024_09_0414 від 27.11.2024 року (за вересень 2024 року) (т.1 а.с.165-195).
Крім того, на виконання умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії №0414-01051 від 25.06.2019 року позивач поставив електричну енергію для врегулювання небалансів, а відповідач, в свою чергу, прийняв вказаний товар, що підтверджується такими документами: актом-корегування (врегулювання) від 01.05.2024 № ВР/22/11-0414 до акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 30.11.2022 №ВН/22/11-0414, акту-корегування (врегулювання) від 02.03.2023 №ВР/22/11-0414 (за листопад 2022 року); актом-корегування (врегулювання) від 25.04.2024 № ВР/22/12-0414 (за грудень 2022 року) до акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 31.12.2022 №ВН/22/12-0414, акту-корегування (врегулювання) від 30.03.2023 №ВР/22/12-0414 (за грудень 2022 року); актом-корегування (врегулювання) від 21.04.2023 № ВР/23/01-0414 до акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 31.01.2023 №ВН/23/01-0414 (за січень 2023 року) акт-корегування (врегулювання) від 10.05.2023 № ВР/23/02-0414 до акту купівлі - продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 28.02.2023 №ВН/23/02-0414 (за лютий 2023 року); актом-корегування (врегулювання) від 08.06.2023 № ВР/23/03-0414 до акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 31.03.2023 №ВН/23/04-0414 (за березень 2023 року); актом-корегування (врегулювання) від 04.07.2023 № ВР/23/04-0414 до акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 30.04.2023 №ВН/23/04-0414 (за квітень 2023 року); актом-корегування (врегулювання) від 17.04.2024 № ВР/23/05-0414 до акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 31.05.2023 №ВН/23/05-0414, актом-корегування (врегулювання) від 16.08.2023 №ВР/23/05-0414 (за травень 2023 року); актом-корегування (врегулювання) від 16.08.2023 № ВР/23/05-0414 до акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 31.05.2023 №ВН/23/05-0414 (за травень 2023 року); актом-корегування (врегулювання) від 17.04.2024 № ВР/23/06-0414 до акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 30.06.2023 №ВН/23/06-0414, акту-корегування (врегулювання) від 16.10.2023 №ВР/23/06-0414 (за червень 2023 року); актом-корегування (врегулювання) від 17.04.2024 № ВР/23/09-0414 до акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 30.09.2023 №ВН/23/09-0414, актом-корегування (врегулювання) від 26.01.2024 №ВР/23/09-0414 (за вересень 2023 року); актом-корегування (врегулювання) від 05.03.2024 № ВР/23/11-0414 до акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 30.11.2023 №ВН/23/11-0414 (за листопад 2023 року); актом-корегування (врегулювання) від 07.03.2024 № ВР/23/12-0414 до акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 31.12.2023 №ВН/23/12-0414 (за грудень 2023 року) (т.1 а.с.87-164).
Також на виконання умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії №0414-01051 від 25.06.2019 року позивач направив відповідачу у системі управління ринком (MMS) такі платіжні документи: (рахунки-фактури) від 25.04.2024 № 2504202400477 на суму 41 970 097,48 грн (за 2 декаду квітня 2024 року); від 06.05.2024 № 0605202400465 на суму 82 382 887,96 грн (за 3 декаду квітня 2024 року); 06.06.2024 №0606202400475 на суму 67 582 508,17 грн (за 3 декаду травня 2024 р.); від 14.06.2024 №1406202400235 на суму 88 632 709,12 грн (за 1 декаду червня 2024 р.); від 26.06.2024 №2606202400234 на суму 190 854 408,68 грн (за 2 декаду червня 2024 р.); від 04.07.2024 №0407202400462 на суму 63 146 461,45 грн (за 3 декаду червня 2024 р.) (т.1 а.с.51-69).
8. Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, та застосовані ним положення законодавства
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (частина 1 статті 634 Цивільного кодексу України).
Правовідносини сторін у цій справі врегульовані, зокрема, Законом України "Про ринок електричної енергії" та Правилами ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №307.
Частиною 3 статті 3 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що обов'язковою умовою участі в ринку електричної енергії (крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу) є укладення договору про врегулювання небалансів з оператором системи передачі.
Відповідно до п. 55 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператором системи передачі є юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії.
Оператором системи передачі (ОСП) є суб'єкт господарювання, який отримав ліцензію на провадження діяльності з передачі електричної енергії (ч. 1 ст. 31 України "Про ринок електричної енергії").
Функції оператора системи передачі виконує Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО".
Відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону України "Про ринок електричної енергії" на оператора системи передачі покладено функції адміністратора розрахунків (АР) - юридична особа, яка забезпечує організацію проведення розрахунків на балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг (п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії").
Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 52 Закону України "Про ринок електричної енергії" адміністратор розрахунків відповідно до правил ринку: розраховує платежі за електричну енергію оператора системи передачі та постачальників послуг з балансування, ціни небалансів електричної енергії, обсяги небалансів електричної енергії і відповідні платежі за них та виставляє відповідні рахунки.
Відповідно до ч. 1 ст. 68 Закону України "Про ринок електричної енергії" в Україні функціонує єдиний балансуючий ринок. На балансуючому ринку оператором системи передачі здійснюються:
1) купівля та продаж електричної енергії для балансування обсягів попиту та пропозиції електричної енергії у межах поточної доби;
2) купівля та продаж електричної енергії з метою врегулювання небалансів електричної енергії сторін, відповідальних за баланс.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 307 (зі змінами) затверджені Правила ринку (далі - Правила ринку), якими визначено порядок реєстрації учасників ринку, порядок та вимоги до забезпечення виконання зобов'язань за договорами про врегулювання небалансів електричної енергії, правила балансування, правила функціонування ринку допоміжних послуг, порядок проведення розрахунків на балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг, порядок виставлення рахунків, порядок внесення змін до цих Правил, положення щодо функціонування ринку при виникненні надзвичайної ситуації в об'єднаній енергетичній системі України.
Згідно з пунктом 1.1.4 глави 1.1 розділу І Правил ринку, скорочення, що застосовуються в цих Правилах, мають такі значення: АР - адміністратор розрахунків, ОСП - оператор системи передачі, СВБ - сторона відповідальна за баланс.
Так, судом першої інстанції було правильно встановлено, що на виконання умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії №0414-01051 від 25.06.2019 року позивач сформував у системі управління ринком (СУР) місячні звіти СВБ за липень-листопад 2024 року і надіслав на електронну адресу боржника kanc-gp@gpee.com.ua відповідні повідомлення про формування місячних звітів: місячний звіт від 12.08.2024 № 1208202400248 на суму 340 059 743,69 грн (за липень 2024 року); місячний звіт від 11.09.2024 № 1109202400569 на суму 181 934 992,62 грн (за серпень 2024 року); місячний звіт від 11.10.2024 № 1110202400278 на суму 122 575 817,84 грн (за вересень 2024 року); місячний звіт від 11.11.2024 № 1111202400293 на суму 54 152 137,94 грн (за жовтень 2024 року); місячний звіт від 11.12.2024 № 1112202400291 на суму 225 146 826,60 грн (за листопад 2024 року) (т.1 а.с.70-76). Зазначені обставини не спростовані на стадії апеляційного перегляду.
Згідно з абз. 6,8 п. 3.2 Правил коригування СВБ зобов'язана впродовж двох робочих днів з дня отримання повідомлення про формування звіту про коригування забезпечити на рахунку ескроу СВБ наявність коштів, вільних від інших зобов'язань з оплати поточної заборгованості СВБ та погашення простроченої заборгованості СВБ, у необхідному обсязі відповідно до звіту про коригування. АР о 08:00 на третій робочий день з дня надсилання повідомлення про формування звіту про коригування перераховує з рахунку ескроу СВБ на поточний рахунок із спеціальним режимом використання ОСП кошти в обсязі, необхідному відповідно до акта коригування.
Проте, відповідач в порушення умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії №0414-01051 від 25.06.2019 року не забезпечив на своєму рахунку ескроу наявність коштів, в обсязі, достатньому для оплати небалансів відповідно до місячних звітів, що підтверджується інформацією про залишки на рахунку ескроу. Доводи апеляційної скарги цього не спростовують.
В цій частині суд апеляційної інстанції зазначає, що з урахуванням вищенаведених умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії №0414-01051 від 25.06.2019 року, заборгованість Державного підприємства «ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ» перед Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» за договором про врегулювання небалансів електричної енергії №0414-01051 від 25.06.2019 року становить 521 922 884 грн. 28 коп. з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 21.05.2025 року, яка прийнята судом першої інстанції до розгляду та сплати грошових коштів у загальному розмірі 306 620 249 грн. 94 коп., що підтверджується відповідними платіжними інструкціями, наявними в матеріалах справи (т.2 а.с.120, 149, 172-174). В цій частині суд апеляційної інстанції також зазначає, що доводи апеляційної скарги відповідача вказаного не спростовують. Сторони фактично не оскаржували рішення суду першої інстанції щодо закриття провадження у справі. Більше того, з доводів апеляційної скарги відповідача не вбачається ані доводів про незгоду із обсягами поставленої електричної енергії, а ні з розміром основної заборгованості. Тоді як міркування відповідача про те, що він самостійне не може перевірити роботу модуля є лише припущенням, що не підтверджується жодним доказом в розумінні ст. 74, 76-79, 80, 86, 269 ГПК України.
Водночас, окрім суми основного боргу, позивачем до стягнення було заявлено 3% річних за загальний період прострочки з 25.04.2024 р. по 28.02.2025 р. у розмірі 25 809 189 грн. 20 коп. та інфляційні у розмірі 125 676 808 грн. 10 коп.
Щодо правомірності нарахування річних на підставі ст. 625 ЦК України, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
За змістом частини другої статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов'язання. А тому в цій частині суд апеляційної інстанції приймає доводи апелянта та відхиляє доводи відповідача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.
Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
Отже, суд першої інстанції правомірно встановивши, що відповідач допустив прострочення розрахунків з позивачем за виконані роботи, дійшов правильного висновку про наявність підстав для застосування до нього відповідальності, передбаченої частиною 2 статті 625 ЦК України.
Відхиляючи доводи відповідача про невірний розрахунок річних та інфляційних втрат, зокрема, через невірно визначений період прострочення, суд апеляційної інстанції в цій частині зазначає, що враховує доводи позивача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу. Так, на сторінці 22 апеляційної скарги відповідач стверджує, нібито за рахунком №0407202400462 позивач визначив датою прострочення - 08.07.2024», тоді як мав визначити датою просточення 09.07.2024.
Вказане твердження відповідача спростовується наявним в матеріалах справи розрахунком ціни позову (т. 1, а.с. 10), оскільки позивач не нараховував 3% річних за день 08.07.2024. Період прострочення, врахований позивачем, починається з 09.07.2025, про що зазначено безпосередньо у розрахунку (додаток 1 до позовної заяви, колонка "Період прострочення оплати, за який здійснено нарахування 3% річних та інфляційних втрат"). А тому доводи скаржника в цій частині відхиляються судом апеляційної інстанції як необґрунтовані.
А тому, перевіривши доводи скаржника та наданий позивачем розрахунок заявлених до стягнення з відповідача трьох процентів річних, дійшов висновку, що суд першої інстанції, правомірно стягнув з відповідача на користь 25 809 189 грн 20 коп. Доводи апеляційної скарги відповідача в цій частині свого підтвердження не знайшли.
Щодо доводів іншої сторони про необґрунтовану відмову у стягненні інфляційних втрат в розмірі 1 268 221,19 грн, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Так, в цій частині суд апеляційної інстанції враховує на підставі ч. 4 ст. 236 ГПК України правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду у справі № 905/21/19, за наслідками розгляду якого об'єднана палата в постанові від 26.06.2020 зазначила наступне.
Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" визначено індексацію грошових доходів населення як встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг (ст. 1 Закону).
Статтею 2 цього Закону передбачено як об'єкти індексації грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, що не мають разового характеру, перелік яких визначено у частині першій цієї статті. Водночас ч. 2 ст. 2 цього Закону законодавець передбачив право Кабінету Міністрів України встановлювати інші об'єкти індексації, поряд з тими, що зазначені у частині першій цієї статті.
З метою реалізації Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" Кабінет Міністрів України постановою №1078 від 17.07.2003 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок), пунктом 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (п. п. 1-1, 4 Порядку).
Отже, при розрахунку інфляційних втрат у зв'язку з простроченням боржником виконання грошового зобов'язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007. Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування ст. 625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абз. 5 п. 4 постанови КМУ №1078).
Статтею 625 ЦК України передбачено розрахунок індексу інфляції не за окремі інтервали часу, а в цілому за весь період прострочення і якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - "дефляція", то це не змінює його правової природи та не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення.
Встановлення компетентним органом (Кабінетом Міністрів України) механізму перемножування індексів інфляції за певний період для обрахування інфляційних збитків означає, що "вартість грошей з індексом інфляції за попередній період" є визначальною при індексації грошової суми за кожний наступний період. У математиці це називається послідовність, утворена за певною закономірністю.
У судовій практиці часто виникають проблеми із застосуванням механізму розрахунку інфляційних збитків у випадку часткового помісячного погашення суми основного боргу. З огляду на таке, об'єднана палата Касаційного господарського суду в постанові від 26.06.2020 у справі №905/21/19 роз'яснила, що при зменшенні суми боргу у конкретному місяці "А" на певну суму, до уваги приймається сума боргу на початок розрахункового періоду "Х", помножена на індекс інфляції у цьому місяці (до прикладу " і-1"), і від зазначеного добутку необхідно віднімати суму погашення (100 грн.) Отже, у математичному викладі це можна відобразити такою формулою:
"Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ",
де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн. - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці).
А за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).
У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу та ділиться на 100%.
Для відокремлення інфляційних збитків за певний період від основної заборгованості, від остаточного розрахунку основного боргу з інфляційною складовою, проведеного із застосуванням такої послідовності, необхідно відняти основний борг, який залишився непогашеним на кінець розрахункового періоду.
Так, суд апеляційної інстанції, зокрема, зазначає, що судом першої інстанції було правомірно здійснено перерахунок суми інфляційних втрат, та обґрунтовано зазначено про наявність арифметичних помилок у здійсненому позивачем розрахунку, що підтверджується наступним частковим розрахунком:
Період розрахункуВраховано індекси інфляції за періодСукупний індекс інфляціїСума боргуСума боргу з урахуванням інфляціїІнфляційні нарахування
10.07.2024 - 30.01.2025Липень 2024 - Січень 2025108,694%6 709 921,897 293 263,71583 341,82
Разом 583 341,82
Тоді як відповідно до розрахунку позивача, за наведений період останнім було заявлено до стягнення інфляційних втрат у розмірі 583 763,20 грн. Аналогічно було допущено арифметичні помилки відповідачем по інших рахунках, зокрема: №№1208202400248, 1110202400278, 1111202400293.
Таким чином, суд апеляційної інстанції, перевіривши доводи цього скаржника та розрахунок інфляційних, як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання боржником його грошового зобов'язання в зв'язку з девальвацією грошової одиниці України, за загальний період прострочки з 25.04.2024 по 28.02.2025 у розмірі 125 676 808 грн. 10 коп. вважає правомірним. Тому висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позову в цій частині у зв'язку з невірним розрахунком позивача є правомірним. А тому з відповідача на користь позивача правильно стягнуто інфляційні за загальний період прострочки з 25.04.2024 по 28.02.2025 у розмірі 124 408 586 грн. 91 коп.
Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду про часткову обґрунтованість позовних вимог. Тоді як інші доводи апеляційних скарг фактично направлені на переоцінку обставин, які були досліджені судом першої інстанції.
Щодо заявленого в апеляційній скарзі клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку справи № 908/1162/23, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі, зокрема, у випадку: перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Так, суд апеляційної інстанції зазначає, що 03.10.2025 Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду ухвалив постанову у справі № 908/1162/23. А тому на момент розгляду справи по суті у суду не було процесуальних підстав для зупинення провадження у справі, через що суд апеляційної інстанції зазначає, що таке клопотання не розглядалося судом апеляційної інстанції.
Тоді як щодо посилань скаржника (відповідача) (в частині доводів апелянта щодо незгоди щодо ухваленої судом першої інстанції відмови в задоволенні клопотання про зупинення) про помилкову відмову у зупиненні провадження судом першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначає, що погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для зупинення провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку справи № 908/1162/23 з урахуванням наступного.
Так, в провадженні об'єднаної Палати Верховного Суду перебувала справа № 908/1162/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІМК» до Комунального некомерційного підприємства «Територіальне медичне об'єднання «Багатопрофільна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги» Мелітопольської міської ради Запорізької області про стягнення заборгованості у розмірі 1 593 623,84 грн.
У вказаній справі постало питання про співвідношення положень пунктів 1 та 3 частини першої статті 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» щодо визначення тимчасово окупованих територій для цілей застосування особливостей здійснення економічної діяльності та переміщення товарів, передбачених статтями 13 та 13-1 цього Закону.
При цьому, предметом позову у справі №910/2840/25 є стягнення заборгованості на підставі договору про врегулювання небалансів електричної енергії №0414-01051 від 25.06.2019 року з огляду на оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін за допомогою кваліфікованого електронного підпису без зауважень та заперечень, в добровільному порядку акти купівлі - продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів (з урахуванням актів корегування) й здійснення часткової оплати відповідачем.
В той же час, предметом позову у справі №908/1162/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІМК» до Комунального некомерційного підприємства «Територіальне медичне об'єднання «Багатопрофільна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги» Мелітопольської міської ради Запорізької області є стягнення заборгованості за договором від 31 грудня 2021 року № 2273/1 про постачання електричної енергії за спожитий у листопаді та грудні 2022 року.
Таким чином, правовідносини у даній справі, не є подібними зі справою №908/1162/23, а тому суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відсутність підстав зупинення провадження у даній справі.
А тому апеляційні скарги у даній справі слід залишити без задоволення як необґрунтовані, а рішення суду першої інстанції (в оскаржуваній частині) - залишити без змін, оскільки останнє було прийнято з дотриманням вимог чинного законодавства. Суд апеляційної інстанції зазначає, що підстав для виходу за межі вимог та доводів апеляційної скарги (в розумінні ч. 4 ст. 269 ГПК України) інстанції не встановив.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу - без задоволення.
Таким чином, на підставі ст. 2, 74-80, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276 ГПК України - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення апеляційних скарг у даній справі без задоволення, а рішення суду першої інстанції (в оскаржуваній частині) - без змін.
10. Судові витрати
З урахуванням відмови в задоволенні апеляційних скарг по суті, понесені судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції (судовий збір) покладаються на скаржників в порядку ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. 2, 129, 269, ст. 275, 276, ст. 281-283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційні скарги Державного підприємства "Гарантований покупець" та Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2025 у справі № 910/2840/25 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2025 у справі № 910/2840/25 (в оскаржуваній частині) - залишити без змін.
3. Судовий збір, понесений у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на скаржників.
4. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та, може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку, передбаченому ст. 287-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 12.11.2025.
Головуючий суддя О.М. Коротун
Судді О.М. Гаврилюк
А.Г. Майданевич