ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"06" листопада 2025 р. Справа№ 920/604/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Остапенка О.М.
суддів: Сотнікова С.В.
Отрюха Б.В.
за участю помічника (за дорученням судді) Щербини А.В.
у присутності представника скаржника Бонтлаба В.В. (в режимі відеоконференції)
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" на ухвалу Господарського суду Сумської області від 26.06.2025
у справі №920/604/24 (суддя Соп'яненко О.Ю.)
за заявою ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернова Сумщина"
про банкрутство
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 26.06.2025 у справі №920/604/24, зокрема, відмовлено у задоволенні клопотання представника ТОВ "Спектр-Агро" адвоката Бонтлаба В.В. про призначення експертизи; визнано вимоги ОСОБА_2 до боржника у загальному розмірі 2 862 671,84 грн. та включено до реєстру вимог кредиторів у наступній черговості: 6056,00 грн. судовий збір - перша черга, 2 856 615,84 грн. заборгованість - четверта черга; визнано вимоги ОСОБА_3 до боржника у загальному розмірі 330056,00 грн. та включено до реєстру вимог кредиторів у наступній черговості: 6056,00 грн. судовий збір - перша черга, 324000,00 грн. заборгованість - четверта черга; визнано вимоги ОСОБА_4 до боржника у загальному розмірі 384056,00 грн. та включено до реєстру вимог кредиторів у наступній черговості: 6056,00 грн. судовий збір - перша черга, 378000,00 грн. заборгованість - четверта черга; визнано вимоги ОСОБА_5 до боржника у загальному розмірі 1410 056,00 грн. та включено до реєстру вимог кредиторів у наступній черговості: 6056,00 грн. судовий збір - перша черга, 1404000,00 грн. заборгованість - четверта черга; визнано вимоги ОСОБА_6 до боржника у загальному розмірі 276056,00 грн. та включено до реєстру вимог кредиторів у наступній черговості: 6056,00 грн. судовий збір - перша черга, 270000,00 грн. заборгованість - четверта черга.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ТОВ "Спектр-Агро" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Сумської області від 26.06.2025 року у справі №920/604/24 в частині визнання кредиторських вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до боржника та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні вищевказаних кредиторських вимог в повному обсязі; в іншій частині оскаржувану ухвалу залишити без змін; судові витрати покласти на кредиторів - фізичних осіб.
Витягом з протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 22.07.2025 року вказану апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Шапран В.В., Сітайло Л.Г.
Ухвалою суду від 24.07.2025 року відкладено вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження апеляційною скаргою ТОВ "Спектр-Агро" на ухвалу Господарського суду Сумської області від 26.06.2025 року у справі №920/604/24, повернення даної апеляційної скарги або залишення її без руху до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду та витребувано у Господарського суду Сумської області матеріали справи №920/604/24.
04.08.2025 року супровідним листом Господарського суду Сумської області №920/604/24/221 від 30.07.2025 року витребувані матеріали даної справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
Слід зазначити, що головуючий суддя Остапенко О.М. з 28.07.2025 року по 29.08.2025 року перебував у відпустці, а тому фактично справу передано головуючому судді 01.09.2025 року.
У зв'язку з перебуванням судді Шапрана В.В. у відпустці витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.09.2025 для розгляду справи №920/604/24 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Сотніков С.В., Сітайло Л.Г.
Ухвалою суду від 15.09.2025 року апеляційну скаргу ТОВ "Спектр-Агро" на ухвалу Господарського суду Сумської області від 26.06.2025 року у справі №920/604/24 залишено без руху у зв'язку з неподанням доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі, а також доказів на підтвердження відправлення копії цієї скарги і доданих до неї документів кредиторам боржника з визначенням строку для усунення недоліків апеляційної скарги.
19.09.2025 року засобами поштового зв'язку, тобто у встановлений судом строк, від скаржника на виконання вимог ухвали від 15.09.2025 року надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги разом із доказами доплати судового збору у розмірі 36 336,00 грн., доказами направлення копії апеляційної скарги кредиторам боржника - ОСОБА_1 , ТОВ "Укравіт Сайенс Парк", ТОВ "Вітагро Партнер", ГУ ДПС у Сумській області, ТОВ "Лімагрейн Україна" та ТОВ "Бобровицький хлібозавод", а також клопотання про витребування доказів.
У зв'язку з перебуванням судді Сітайло Л.Г. у відпустці витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.09.2025 для розгляду справи №920/604/24 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Сотніков С.В., Отрюх Б.В.
Ухвалою суду від 24.09.2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Спектр-Агро" на ухвалу Господарського суду Сумської області від 26.06.2025 року у справі №920/604/24, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та пояснень або заперечень на клопотання про витребування доказів, призначено справу до розгляду на 23.10.2025 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі, а також задоволено подану разом з апеляційною скаргою заяву ТОВ "Спектр-Агро" про участь його представника у судових засіданнях по справі №920/604/24 в режимі відеоконференції.
13.10.2025 року через систему "Електронний суд" від представника ТОВ "Лімагрейн Україна" Ізвєкова В.В. надійшла заява про участь у судовому засіданні 23.10.2025 року та у всіх наступних судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів, за наслідками розгляду якої ухвалою суду від 14.10.2025 року вказану заяву було задоволено.
Ухвалою суду від 23.10.2025 розгляд справи відкладено на 06.11.2025 на підставі положень ст. 216 ГПК України.
В судове засідання 06.11.2025 року в режимі відеоконференції з'явився представник скаржника.
Представник ТОВ "Лімагрейн Україна" в судове засідання в режимі відеоконференції на зв'язок не вийшов. Зі слів представника скаржника, представник ТОВ "Лімагрейн Україна" не може взяти участь у розгляді справи через хворобу.
Представники інших учасників провадження у справі в судове засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомили. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не направляли.
У відповідності до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Розглянувши в судовому засіданні клопотання ТОВ "Спектр-Агро" про витребування доказів (оригіналів додаткових угод до договорів оренди) для їх огляду судом з наведених у ньому мотивів та заслухавши позицію представника скаржника з цього приводу, колегія суддів дійшла висновку про відмову у його задоволенні у зв'язку із безпідставністю та необґрунтованістю, про що в судовому засіданні постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання в порядку ч.5 ст. 233 ГПК України.
При прийнятті протокольної ухвали судова колегія виходила з того, що відповідні оригінали додаткових угод до договорів оренди земельних ділянок, на яких ґрунтуються кредиторські вимоги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , були витребувані судом першої інстанції ухвалою від 14.04.2025 року, надані представником кредиторів суду супровідними листами 13.06.2025 року та, відповідно, оглянуті місцевим господарським судом в судовому засіданні 26.06.2025 року, про що також зазначено в оскаржуваній ухвалі.
Окрім того, жодних сумнівів щодо достовірності даних оригіналів у суду не виникло, як наслідок такі документи взято судом до уваги у якості належних та достовірних доказів по справі.
При розгляді справи судом також враховано, що згідно ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
При цьому, в даному випадку суд не досліджує питання дійсності вказаних додаткових угод до договорів оренди земельних ділянок, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника, в свою чергу спростування презумпції правомірності правочину є предметом дослідження виключно у справі позовного провадження.
Отже, з огляду на презумпцію правомірності правочину, встановлену статтею 204 ЦК України, вказані вище додаткові угоди наразі є чинними і недійсними у встановленому законом порядку не визнавались, оскільки докази протилежного в матеріалах справи відсутні, а отже дані правочини є правомірними, законними та такими, що породжують взаємні права та обов'язкові до виконання зобов'язання.
Представник ТОВ "Спектр-Агро" в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, скасувати ухвалу Господарського суду Сумської області від 26.06.2025 у справі №920/604/24 в частині визнання кредиторських вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до боржника та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні вищевказаних кредиторських вимог в повному обсязі; в іншій частині оскаржувану ухвалу залишити без змін; судові витрати покласти на кредиторів - фізичних осіб.
06.11.2025 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Північного апеляційного господарського суду у даній справі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представника скаржника, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги ТОВ "Спектр-Агро" слід відмовити, а ухвалу місцевого господарського суду від 26.06.2025 року у даній справі в оскаржуваній частині - залишити без змін, з огляду на наступне.
Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.
Згідно ст. 1 КУзПБ кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
В силу положень ч.ч. 1, 2 ст. 45 наведеного кодексу, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Кредитор, за заявою якого відкрито провадження у справі, має право заявити додаткові грошові вимоги до боржника у межах строку, встановленого частиною першою цієї статті.
Забезпечені кредитори зобов'язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення.
Забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим.
Склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов'язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.
Згідно ч. 2 ст. 47 КУзПБ у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
У разі необхідності господарський суд може оголосити перерву в попередньому засіданні.
За результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються:
- розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів;
- розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів;
- дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів;
- дата підсумкового засідання суду, на якому буде постановлено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство, чи ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою статті 44 цього Кодексу.
Розпорядник майна за результатами попереднього засідання вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги.
Неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов'язань у шосту чергу.
Погашення неустойки (штрафу, пені) у справі про банкрутство можливе лише в ліквідаційній процедурі.
Ухвала попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня).
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, у провадженні господарського суду Сумської області перебуває справа №920/604/24 про банкрутство ТОВ "Зернова Сумщина", провадження у якій відкрито ухвалою суду від 28.10.2024 року за заявою ОСОБА_1 , розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Удовенка Р.П.
Відповідне оголошення про відкриття відносно ТОВ "Зернова Сумщина" провадження у справі про банкрутство оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади України 28.10.2024 року за №74448.
Після публікації вказаного оголошення до суду надійшли, в тому числі, наступні заяви з грошовими вимогами до боржника:
- 26.11.2024 року заява ОСОБА_2 від 22.11.2024 року з грошовими вимогами до боржника на суму 2 856 615,84 грн.;
- 02.12.2024 року заява ОСОБА_3 від 27.11.2024 року з грошовими вимогами до боржника на суму 444 842,28 грн.
- 03.12.2024 року заява ОСОБА_4 від 27.11.2024 року з грошовими вимогами до боржника на суму 518 982,66 грн.;
- 03.12.2024 року заява ОСОБА_5 від 27.11.2024 року з грошовими вимогами до боржника на суму 1 927 649,88 грн.;
- 03.12.2024 року заява ОСОБА_6 від 27.11.2024 року з грошовими вимогами до боржника на суму 370 701,09 грн.
Розпорядник майна боржника у повідомленні від 28.11.2024 року про результати розгляду вимог ОСОБА_2 заявлені вимоги визнав у повному обсязі, а у повідомленнях від 20.01.2025 вимоги ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 і ОСОБА_6 визнав частково, а саме: ОСОБА_4 на суму 378 000,00 грн., ОСОБА_5 на суму 1 404 000,00 грн., ОСОБА_3 на суму 324 000,00 грн. та ОСОБА_6 на суму 270 000,00 грн.
26.03.2025 від представника ТОВ "Спектр-Агро" надійшло клопотання про призначення у справі №920/604/24 про банкрутство ТОВ "Зернова Сумщина" судової технічної експертизи додаткових угод до договорів оренди земельних ділянок, укладених за участю боржника, на підставі яких вищезгаданими кредиторами було заявлено відповідні кредиторські вимоги.
В подальшому представником кредиторів адвокатом Авраменком О.В. подано суду заяви ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 і ОСОБА_6 про уточнення вимог кредиторів, згідно яких останній просить суд визнати:
- ОСОБА_4 кредитором боржника на суму 522 944,10 грн.;
- ОСОБА_5 кредитором боржника на суму 1 830 304,35 грн.;
- ОСОБА_3 кредитором боржника на суму 373 531,50 грн.;
- ОСОБА_6 кредитором боржника на суму 298 825,20 грн.
За наслідками розгляду поданих суду заяв ухвалою Господарського суду Сумської області від 26.06.2025 у справі №920/604/24, зокрема, відмовлено у задоволенні клопотання представника ТОВ "Спектр-Агро" про призначення експертизи; визнано вимоги ОСОБА_2 до боржника у загальному розмірі 2 862 671,84 грн. та включено до реєстру вимог кредиторів у наступній черговості: 6056,00 грн. судовий збір - перша черга, 2 856 615,84 грн. заборгованість - четверта черга; визнано вимоги ОСОБА_3 до боржника у загальному розмірі 330056,00 грн. та включено до реєстру вимог кредиторів у наступній черговості: 6056,00 грн. судовий збір - перша черга, 324000,00 грн. заборгованість - четверта черга; визнано вимоги ОСОБА_4 до боржника у загальному розмірі 384056,00 грн. та включено до реєстру вимог кредиторів у наступній черговості: 6056,00 грн. судовий збір - перша черга, 378000,00 грн. заборгованість - четверта черга; визнано вимоги ОСОБА_5 до боржника у загальному розмірі 1 410 056,00 грн. та включено до реєстру вимог кредиторів у наступній черговості: 6056,00 грн. судовий збір - перша черга, 1404000,00 грн. заборгованість - четверта черга; визнано вимоги ОСОБА_6 до боржника у загальному розмірі 276056,00 грн. та включено до реєстру вимог кредиторів у наступній черговості: 6056,00 грн. судовий збір - перша черга, 270000,00 грн. заборгованість - четверта черга.
ТОВ "Спектр-Агро" з даною ухвалою суду в частині визнання кредиторських вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до боржника не погоджується та в поданій апеляційній скарзі посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права.
За твердженням скаржника, додаткові угоди до договорів оренди землі створені із протиправною метою введення в оману суду щодо фактичних обставин справи, а також існує висока ймовірність укладення додаткових угод до договорів оренди земельних ділянок напередодні порушення провадження у справі про банкрутство боржника датою, що минула, виключно з метою збільшення кредиторської заборгованості, а тому у суду була можливість призначення у справі судової технічної експертизи таких угод з метою встановлення часу їх виготовлення, зокрема часу нанесення відбитку печатки та проставлення підпису.
Оскільки доводи та вимоги скаржника фактично зводяться до незгоди з ухвалою суду в частині наслідків розгляду заяв ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , то у відповідності до ст.269 ГПК України оскаржувана ухвала суду першої інстанції від 26.06.2025 року у справі №920/604/24 переглядається лише в зазначеній частині. В інший частині ухвала суду не переглядається.
Переглядаючи в апеляційному порядку законність винесення вказаної ухвали в оскаржуваній частині, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування такої ухвали з огляду на наступне.
Заява ОСОБА_2 з грошовими вимогами до боржника на суму 2856615,84 грн. надійшла до господарського суду Сумської області 26.11.2024, тобто в межах тридцятиденного терміну, передбаченого ст. 45 КУзПБ.
В обґрунтування поданої заяви заявник посилається на те, що грошові вимоги виникли на підставі Договорів оренди земельних ділянок за переліком у кількості 52 договори, з урахуванням додаткових угод до них.
На підтвердження заявлених вимог ОСОБА_2 надано суду: копію паспорта і ідентифікаційного коду ОСОБА_2 ; розрахунок заборгованості; витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта; Договори оренди з відповідними актами приймання-передачі земельної ділянки, витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права та додатковими угодами до договорів.
Місцевий господарський суд, приймаючи ухвалу в частині визнання вимог ОСОБА_2 на загальну суму 2 862 671,84 грн., дійшов висновку про доведеність та обґрунтованість заявлених вимог належними та допустимими доказами по справі.
Досліджуючи заяву ОСОБА_2 та додані до неї докази, судом встановлено наступне.
Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В силу приписів статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Кредитор має право вимагати від боржника своєчасне внесення орендної плати за земельну ділянку (абз.5 ч.1 ст.24 Закону України "Про оренду землі").
Так, 08.09.2020 року між ОСОБА_2 та ТОВ "Зернова Сумщина" укладено договори оренди землі у кількості 52 договори та підписано відповідні акти приймання-передачі земельної ділянки.
При цьому, право оренди земельних ділянок зареєстровано належним чином, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права.
Відповідно до укладених 01.01.2022 додаткових угод до договорів оренди землі п. 4.1 договорів викладений у наступній редакції - розмір орендної плати за земельну ділянку у рік становить 18 000,00 грн., у валютному еквіваленті складає 600,00 доларів США без врахування податків.
Орендна плата боржником ТОВ "Зернова Сумщина" не сплачена.
Загальна сума заборгованості за правочинами за 2022, 2023 та 2024 роки складає 2 574 000,00 грн.
Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. За прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Кредитором нараховано інфляційне збільшення у розмірі 208 349,44 грн. та 3% річних у розмірі 74 266,40 грн. по кожному з договорів на підставі ст. 625 ЦК України.
Таким чином, загальна заборгованість боржника перед ОСОБА_2 становить 2 856 615,84 грн., з яких: 2 574 000,00 грн. - основна заборгованість, 208 349,44 грн. - інфляційне збільшення, 74 266,40 грн. - 3% річних.
За звернення до суду із заявою про визнання грошових вимог до боржника ОСОБА_2 також сплачено судовий збір у розмірі 6 056,00 грн.
Враховуючи вищевикладене, переглянувши в апеляційному порядку законність ухвали суду першої інстанції в частині розгляду грошових вимог ОСОБА_2 , дослідивши заяву кредитора на підставі наданих останнім та наявних у справі доказів, судова колегія вважає правомірним висновок суду першої інстанції про визнання ОСОБА_2 кредитором ТОВ "Зернова Сумщина" у загальному розмірі 2 862 671,84 грн., з яких: 6 056,00 грн. судовий збір - перша черга, 2 856 615,84 грн. заборгованість - четверта черга, з огляду на доведеність таких вимог належними та допустимими доказами.
Заява ОСОБА_3 з грошовими вимогами до боржника, з урахуванням уточнень до заяви, на суму 373 531,50 грн. надійшла до господарського суду Сумської області 02.12.2024 року, тобто в межах тридцятиденного терміну, передбаченого ст. 45 КУзПБ.
В обґрунтування поданої заяви заявник посилається на те, що грошові вимоги виникли на підставі Договорів оренди земельних ділянок (5 договорів), з урахуванням додаткових угод до них.
На підтвердження заявлених вимог ОСОБА_3 надано суду: копію паспорта і ідентифікаційного коду ОСОБА_3 ; Договори оренди з відповідними актами приймання-передачі земельної ділянки, витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права та додатковими угодами до договорів.
Місцевий господарський суд, приймаючи ухвалу про часткове визнання вимог ОСОБА_3 на загальну суму 330 056,00 грн., дійшов висновку про доведеність та обґрунтованість заявлених вимог у вказаному розмірі належними та допустимими доказами по справі.
Досліджуючи заяву ОСОБА_3 та додані до неї докази, судом встановлено, що відповідно до укладених сторонами договорів оренди земельної ділянки, Орендодавець ( ОСОБА_3 ) передав, а Орендар (ТОВ "Зернова Сумщина") прийняв в строкове платне користування земельні ділянки.
Пунктом 4.3. договорів зазначено, що орендар вносить плату один раз на рік, за перший рік оренди, орендна плата сплачується до 31 грудня року, в якому укладено цей Договір, пропорційно фактичній кількості календарних днів оренди, в подальшому орендна плата сплачується один раз на рік до 31 грудня поточного року.
Відповідно до пункту 9.4 договорів "Обов'язки орендаря" серед інших обов'язків передбачено своєчасне внесення орендної плати за користування земельною ділянкою.
Також сторонами підписано акти приймання-передачі земельної ділянки.
При цьому, право оренди земельних ділянок зареєстровано належним чином, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права.
Відповідно до укладених Додаткових угод до договорів оренди (всі однотипні) п. 4.1 договорів викладений у наступній редакції - розмір орендної плати за земельну ділянку у рік становить 18 000,00 грн, у валютному еквіваленті складає 600,00 доларів США без врахування податків.
Як стверджує кредитор, орендна плата боржником ТОВ "Зернова Сумщина" не сплачена, а тому загальна сума заборгованості за правочинами за 2022, 2023 та 2024 роки складає 373 531,50 грн. з урахуванням курсу долара США до гривні станом на дату звернення до суду з відповідною заявою.
Разом з тим, як вірно зазначено судом першої інстанції, розмір орендної плати з урахуванням укладених додаткових угод визначений та узгоджений сторонами у національній валюті, як наслідок розрахунок заборгованості боржника перед кредитором необхідно проводити у національній валюті (гривнях), а тому визначення заявником розміру заборгованості у доларах США станом на дату звернення до суду з відповідною заявою є помилковим.
Таким чином, загальна заборгованість боржника перед ОСОБА_3 становить 324 000,00 грн.
За звернення до суду із заявою про визнання грошових вимог до боржника, ОСОБА_3 був сплачений судовий збір у розмірі 6 056,00 грн.
Враховуючи вищевикладене, переглянувши в апеляційному порядку законність ухвали суду першої інстанції в частині розгляду грошових вимог ОСОБА_3 , дослідивши заяву кредитора на підставі наданих останнім та наявних у справі доказів, судова колегія вважає правомірним висновок суду першої інстанції про визнання ОСОБА_3 кредитором ТОВ "Зернова Сумщина" у загальному розмірі 330 056,00 грн., з яких: 6 056,00 грн. судовий збір - перша черга, 324 000,00 грн. заборгованість - четверта черга, з огляду на доведеність таких вимог належними та допустимими доказами.
Заява ОСОБА_4 з грошовими вимогами до боржника, з урахуванням уточнень до заяви, на суму 522 944,10 грн. надійшла до господарського суду Сумської області 03.12.2024 року, тобто в межах тридцятиденного терміну, передбаченого ст. 45 КУзПБ.
В обґрунтування поданої заяви заявник посилається на те, що грошові вимоги виникли на підставі Договорів оренди земельних ділянок (7 договорів), з урахуванням додаткових угод до них.
На підтвердження заявлених вимог ОСОБА_4 надано суду: копію паспорта і довідки про місце реєстрації ОСОБА_4 ; Договори оренди з відповідними актами приймання-передачі земельної ділянки, витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права та додатковими угодами до договорів.
Місцевий господарський суд, приймаючи ухвалу про часткове визнання вимог ОСОБА_4 на загальну суму 384 056,00 грн., дійшов висновку про доведеність та обґрунтованість заявлених вимог у вказаному розмірі належними та допустимими доказами по справі.
Досліджуючи заяву ОСОБА_4 та додані до неї докази, судом встановлено, що відповідно до укладених сторонами договорів оренди земельної ділянки, Орендодавець ( ОСОБА_4 ) передав, а Орендар (ТОВ "Зернова Сумщина") прийняв в строкове платне користування земельні ділянки.
Пунктом 4.3. договорів визначено, що орендар вносить плату один раз на рік, за перший рік оренди, орендна плата сплачується до 31 грудня року, в якому укладено цей Договір, пропорційно фактичній кількості календарних днів оренди, в подальшому орендна плата сплачується один раз на рік до 31 грудня поточного року.
Відповідно до пункту 9.4 договорів "Обов'язки орендаря" серед інших обов'язків передбачено своєчасне внесення орендної плати за користування земельною ділянкою.
Також сторонами підписано акти приймання-передачі земельної ділянки.
При цьому, право оренди земельних ділянок зареєстровано належним чином, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права.
Відповідно до укладених Додаткових угод до договорів оренди (всі однотипні) п. 4.1 договорів викладений у наступній редакції - розмір орендної плати за земельну ділянку у рік становить 18 000,00 грн, у валютному еквіваленті складає 600,00 доларів США без врахування податків.
Як стверджує кредитор, орендна плата боржником ТОВ "Зернова Сумщина" не сплачена, а тому загальна сума заборгованості за правочинами за 2022, 2023 та 2024 роки складає 522 944,10 грн. з урахуванням курсу долара США до гривні станом на дату звернення до суду з відповідною заявою.
Разом з тим, як вірно зазначено судом першої інстанції, розмір орендної плати з урахуванням укладених додаткових угод визначений та узгоджений сторонами у національній валюті, як наслідок розрахунок заборгованості боржника перед кредитором необхідно проводити у національній валюті (гривнях), а тому визначення заявником розміру заборгованості у доларах США станом на дату звернення до суду з відповідною заявою є помилковим.
Таким чином, загальна заборгованість боржника перед ОСОБА_4 становить 378 000,00 грн.
За звернення до суду із заявою про визнання грошових вимог до боржника, ОСОБА_4 був сплачений судовий збір у розмірі 6 056,00 грн.
Враховуючи вищевикладене, переглянувши в апеляційному порядку законність ухвали суду першої інстанції в частині розгляду грошових вимог ОСОБА_4 , дослідивши заяву кредитора на підставі наданих останнім та наявних у справі доказів, судова колегія вважає правомірним висновок суду першої інстанції про визнання ОСОБА_4 кредитором ТОВ "Зернова Сумщина" у загальному розмірі 384 056,00 грн., з яких: 6 056,00 грн. судовий збір - перша черга, 378 000,00 грн. заборгованість - четверта черга, з огляду на доведеність таких вимог належними та допустимими доказами.
Заява ОСОБА_5 з грошовими вимогами до боржника, з урахуванням уточнень до заяви, на суму 1 830 304,35 грн. надійшла до господарського суду Сумської області 03.12.2024 року, тобто в межах тридцятиденного терміну, передбаченого ст. 45 КУзПБ.
В обґрунтування поданої заяви заявник посилається на те, що грошові вимоги виникли на підставі Договорів оренди земельних ділянок (26 договорів), з урахуванням додаткових угод до них.
На підтвердження заявлених вимог ОСОБА_5 надано суду: копію паспорта і довідки про місце реєстрації ОСОБА_5 ; Договори оренди з відповідними актами приймання-передачі земельної ділянки, витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права та додатковими угодами до договорів.
Місцевий господарський суд, приймаючи ухвалу про часткове визнання вимог ОСОБА_5 на загальну суму 1 410 056,00 грн., дійшов висновку про доведеність та обґрунтованість заявлених вимог у вказаному розмірі належними та допустимими доказами по справі.
Досліджуючи заяву ОСОБА_5 та додані до неї докази, судом встановлено, що відповідно до укладених сторонами договорів оренди земельної ділянки, Орендодавець передав, а Орендар (ТОВ "Зернова Сумщина") прийняв в строкове платне користування земельні ділянки.
Пунктом 4.3. договорів визначено, що орендар вносить плату один раз на рік, за перший рік оренди, орендна плата сплачується до 31 грудня року, в якому укладено цей Договір, пропорційно фактичній кількості календарних днів оренди, в подальшому орендна плата сплачується один раз на рік до 31 грудня поточного року.
Відповідно до пункту 9.4 договорів "Обов'язки орендаря" серед інших обов'язків передбачено своєчасне внесення орендної плати за користування земельною ділянкою.
Також сторонами підписано акти приймання-передачі земельної ділянки.
При цьому, право оренди земельних ділянок зареєстровано належним чином, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права.
Відповідно до укладених Додаткових угод до договорів оренди (всі однотипні) п. 4.1 договорів викладений у наступній редакції - розмір орендної плати за земельну ділянку у рік становить 18 000,00 грн, у валютному еквіваленті складає 600,00 доларів США без врахування податків.
Як стверджує кредитор, орендна плата боржником ТОВ "Зернова Сумщина" не сплачена, а тому загальна сума заборгованості за правочинами за 2022, 2023 та 2024 роки складає 1 830 304,35 грн. з урахуванням курсу долара США до гривні станом на дату звернення до суду з відповідною заявою.
Разом з тим, як вірно зазначено судом першої інстанції, розмір орендної плати з урахуванням укладених додаткових угод визначений та узгоджений сторонами у національній валюті, як наслідок розрахунок заборгованості боржника перед кредитором необхідно проводити у національній валюті (гривнях), а тому визначення заявником розміру заборгованості у доларах США станом на дату звернення до суду з відповідною заявою є помилковим.
Таким чином, загальна заборгованість боржника перед ОСОБА_5 становить 1 404 000,00 грн.
За звернення до суду із заявою про визнання грошових вимог до боржника, ОСОБА_5 був сплачений судовий збір у розмірі 6 056,00 грн.
Враховуючи вищевикладене, переглянувши в апеляційному порядку законність ухвали суду першої інстанції в частині розгляду грошових вимог ОСОБА_5 , дослідивши заяву кредитора на підставі наданих останнім та наявних у справі доказів, судова колегія вважає правомірним висновок суду першої інстанції про визнання ОСОБА_5 кредитором ТОВ "Зернова Сумщина" у загальному розмірі 1 410 056,00 грн., з яких: 6 056,00 грн. судовий збір - перша черга, 1 404 000,00 грн. заборгованість - четверта черга, з огляду на доведеність таких вимог належними та допустимими доказами.
Заява ОСОБА_6 на суму 298 825,20 грн. надійшла до господарського суду Сумської області 03.12.2024 року, тобто в межах тридцятиденного терміну, передбаченого ст. 45 КУзПБ.
В обґрунтування поданої заяви заявник посилається на те, що грошові вимоги виникли на підставі Договорів оренди земельних ділянок (5 договорів), з урахуванням додаткових угод до них.
На підтвердження заявлених вимог ОСОБА_6 надано суду: копію паспорта і ідентифікаційного коду ОСОБА_6 ; Договори оренди з відповідними актами приймання-передачі земельної ділянки, витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права та додатковими угодами до договорів.
Місцевий господарський суд, приймаючи ухвалу про часткове визнання вимог ОСОБА_6 на загальну суму 276 056,00 грн., дійшов висновку про доведеність та обґрунтованість заявлених вимог у вказаному розмірі належними та допустимими доказами по справі.
Досліджуючи заяву ОСОБА_6 та додані до неї докази, судом встановлено, що відповідно до укладених сторонами договорів оренди земельної ділянки, Орендодавець ( ОСОБА_6 ) передав, а Орендар (ТОВ "Зернова Сумщина") прийняв в строкове платне користування земельні ділянки.
Пунктом 4.3. договорів визначено, що орендар вносить плату один раз на рік, за перший рік оренди, орендна плата сплачується до 31 грудня року, в якому укладено цей Договір, пропорційно фактичній кількості календарних днів оренди, в подальшому орендна плата сплачується один раз на рік до 31 грудня поточного року.
Відповідно до пункту 9.4 договорів "Обов'язки орендаря" серед інших обов'язків передбачено своєчасне внесення орендної плати за користування земельною ділянкою.
Також сторонами підписано акти приймання-передачі земельної ділянки.
При цьому, право оренди земельних ділянок зареєстровано належним чином, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права.
Відповідно до укладених Додаткових угод до договорів оренди (всі однотипні) п. 4.1 договорів викладений у наступній редакції - розмір орендної плати за земельну ділянку у рік становить 18 000,00 грн, у валютному еквіваленті складає 600,00 доларів США без врахування податків.
Як стверджує кредитор, орендна плата боржником ТОВ "Зернова Сумщина" не сплачена, а тому загальна сума заборгованості за правочинами за 2022, 2023 та 2024 роки складає 298 825,20 грн. з урахуванням курсу долара США до гривні станом на дату звернення до суду з відповідною заявою.
Разом з тим, як вірно зазначено судом першої інстанції, розмір орендної плати з урахуванням укладених додаткових угод визначений та узгоджений сторонами у національній валюті, як наслідок розрахунок заборгованості боржника перед кредитором необхідно проводити у національній валюті (гривнях), а тому визначення заявником розміру заборгованості у доларах США станом на дату звернення до суду з відповідною заявою є помилковим.
Таким чином, загальна заборгованість боржника перед ОСОБА_6 становить 270 000,00 грн.
За звернення до суду із заявою про визнання грошових вимог до боржника, ОСОБА_6 був сплачений судовий збір у розмірі 6 056,00 грн.
Враховуючи вищевикладене, переглянувши в апеляційному порядку законність ухвали суду першої інстанції в частині розгляду грошових вимог ОСОБА_6 , дослідивши заяву кредитора на підставі наданих останнім та наявних у справі доказів, судова колегія вважає правомірним висновок суду першої інстанції про визнання ОСОБА_6 кредитором ТОВ "Зернова Сумщина" у загальному розмірі 276 056,00 грн. з яких: 6 056,00 грн. судовий збір - перша черга, 270 000,00 грн. заборгованість - четверта черга, з огляду на доведеність таких вимог належними та допустимими доказами.
Щодо доводів скаржника, викладених в апеляційній скарзі про те, що у суду першої інстанції була можливість призначення у справі судової технічної експертизи додаткових угод з метою встановлення часу їх виготовлення, зокрема часу нанесення відбитку печатки та проставлення підпису, судова колегія зазначає наступне.
Статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" передбачено, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.
Згідно з ст. 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів (ч. 1 ст. 99 ГПК України).
Судова експертиза призначається лише в разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи, питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися після вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Отже, експертиза призначається судом у випадку необхідності встановлення фактів (обставин), дані про які вимагають спеціальних знань, та які мають суттєве значення для правильного вирішення спору по суті.
При цьому, відповідно до ст. 104 ГПК України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Поряд з цим, судова колегія зазначає, що згідно ч.1 ст.3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.1 ст.2 КУзПБ).
Одним з основних принципів господарського судочинства відповідно до ч. 3 ст. 2 ГПК України є змагальність сторін, сутність якого розкрита у ст. 13 ГПК України.
Відповідно до частин 3, 4 статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. У даному висновку суд звертається до висновків Верховного Суду у Постановах від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).
Статтями 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Законодавцем у справах про банкрутство обов'язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності, допустимості, достовірності та вірогідності. Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду.
При цьому, за своєю правовою природою, такий предмет спору не є тотожним спору про право, який розглядається у позовному провадженні.
Особливістю провадження у справах про банкрутство є те, що в межах цього провадження суди розглядають багато різних спорів, щодо яких законодавцем визначено окремі процедури та особливості їх розгляду в межах єдиної процедури банкрутства. Одним з різновидів таких спорів є розгляд спірних вимог конкурсного кредитора, який оспорюється боржником або іншим кредитором боржника. Відтак, при розгляді вимог кредиторів та їх розміру суди повинні керуватися спеціальними нормами законодавства про банкрутство, які визначають обов'язки конкретного кредитора щодо доказування розміру кредиторських вимог, визначають обсяг доказування, предмет доказування спірних кредиторських вимог, право суду відмовити у визнанні спірних вимог внаслідок неподання заявником документів, що їх підтверджують.
Системний аналіз положень статей 73, 99 ГПК України та КУзПБ дозволяє дійти висновку про те, що при розгляді спірних грошових вимог кредитора суд не вправі призначати експертизу, предметом якої є дослідження документів на обґрунтування чи спростування грошових вимог кредитора, оскільки такі повноваження щодо дослідження повноти та належності документальних доказів, наданих конкурсним кредитором на обґрунтування своїх кредиторських вимог, законодавцем покладено на суд, який розглядає спірні вимоги кредитора у конкурсній процедурі. Суд не вправі перекладати свої повноваження щодо дослідження документальних доказів обґрунтованості спірних вимог на іншу особу (судового експерта). (Подібна правова позиція викладена у Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 28.07.2020 року по справі №904/2104/19 та від 27.08.2020 року по справі 911/2498/18).
Тобто, повноваження щодо оцінки вказаних доказів в силу ст. 86 ГПК України покладені саме на суд і не можуть бути делеговані судовому експерту шляхом призначення відповідної судової експертизи.
Так, у поданому суду клопотанні представник скаржника зазначив, що у процесі розгляду справи про визнання кредиторських вимог існує необхідність встановити істотні умови та обставини укладання додаткових угод до договорів оренди землі та факт виникнення (збільшення) кредиторської заборгованості, що і є предметом доказування у справі, наявні докази сумнівності, суперечності та фраудаторності даних відповідних додаткових угод. Також зазначено, що додаткові угоди до договорів оренди землі створені із протиправною метою введення в оману суду щодо фактичних обставин справи. Окрім того вказує на те, що існує необхідність встановлення часу виготовлення додаткових угод до договорів оренди землі, зокрема часу нанесення відбитку печатки та проставлення підпису, що в свою чергу потребує спеціальних знань.
Разом з тим, як було зазначено вище, оригінали додаткових угод до договорів оренди земельних ділянок, на яких ґрунтуються кредиторські вимоги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , були витребувані судом першої інстанції ухвалою від 14.04.2025 року, надані представником кредиторів суду супровідними листами 13.06.2025 року та, відповідно, оглянуті місцевим господарським судом в судовому засіданні 26.06.2025 року, про що було зазначено в оскаржуваній ухвалі.
Жодних сумнівів щодо достовірності даних оригіналів у суду не виникло, як наслідок такі документи взято судом до уваги у якості належних та достовірних доказів по справі.
При розгляді справи судом також враховано, що згідно ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Отже, з огляду на презумпцію правомірності правочину, встановлену статтею 204 ЦК України, вказані вище додаткові угоди наразі є чинними і недійсними у встановленому законом порядку не визнавались, оскільки докази протилежного в матеріалах справи відсутні, а отже дані правочини є правомірними, законними та такими, що породжують взаємні права та обов'язкові до виконання зобов'язання.
Таким чином, матеріали справи містять необхідний обсяг доказів, що дозволяють суду самостійно встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду та входять до предмету доказування при вирішенні питання щодо дійсного розміру заявлених кредиторами вимог у справі про банкрутство ТОВ "Зернова Сумщина".
Слід також зазначити, що ухвала суду про призначення судової експертизи є причиною вжиття судом заходів щодо зупинення провадження у справі. Отже, призначення судової експертизи перебуває у причинно-наслідковому зв'язку із зупиненням провадження у справі.
За змістом пункту 2 частини першої статті 228 та пункту 6 частини першої статті 229 ГПК України вбачається, що призначення судом експертизи надає суду право з власної ініціативи чи за заявою учасника справи зупинити провадження у справі на час проведення експертизи, про що суд постановляє ухвалу. Призначення судової експертизи є причиною, яка породжує наслідок - зупинення провадження у справі на час проведення експертизи. У випадку, якщо причина (призначення експертизи) є незаконною, вона не може тягнути за собою законного настання наслідку (зупинення провадження у справі).
Зупинення провадження у справі - це тимчасове і повне припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху судового процесу і щодо яких невідомо, коли їх може бути усунено. Зупинення провадження у справі на час проведення судової експертизи є правом господарського суду, зумовленим неможливістю вирішення спору по суті за відсутності висновків про встановлення фактів, які можуть бути встановлені лише експертом. Така правова позиція викладена у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.12.2018 року у справі №910/9883/17.
Статтею 9 КУзПБ передбачено особливості оскарження судових рішень у процедурах банкрутства. Зокрема, ч.ч.1, 2 ст.9 КУзПБ визначено особливості оскарження ухвал та постанов місцевого суду у справах про банкрутство до апеляційного суду, а частиною третьою - особливості оскарження постанов апеляційного суду, прийнятих за наслідком перегляду по суті судових рішень місцевого суду. Однак, у зазначеній статті не передбачено особливостей оскарження ухвал апеляційного суду, які приймаються в ході здійснення апеляційного провадження з перегляду судових рішень місцевого суду.
Разом з тим, ч.ч. 4 та 5 ст. 9 КУзПБ передбачено загальне правило, що судові рішення (ухвали та постанови), які приймаються місцевим судом набирають сили з моменту їх прийняття місцевим судом, оскарження судових рішень у процедурі банкрутства не зупиняє провадження у справі про банкрутство. Також, відповідно до ч. 17 ст. 39 КУзПБ передбачено загальну заборону щодо зупинення провадження у справі про банкрутство.
Отже, положення ст. 9 та 39 КУзПБ щодо заборони зупинення провадження у справі про банкрутство, як у випадку оскарження судових рішень в апеляційному чи касаційному порядку, так щодо заборони зупинення провадження у справі про банкрутство мають застосовуватися судами переважно, як спеціальні норми права, у всіх випадках коли в суду за загальними правилами ГПК України виникає право зупинити провадження у справі, зокрема, й при призначенні судом першої чи апеляційної інстанції судової експертизи (за статтями 99, 228 ГПК України).
З огляду на таке, суд першої чи апеляційної інстанції, який призначає експертизу у справі про банкрутство, не може скористатися правом на зупинення провадження у справі, оскільки у справах про банкрутство законодавець в імперативному порядку заборонив таке зупинення провадження.
Заборона зупинення провадження на час оскарження судових рішень у процедурі банкрутства (ч. 5 ст. 9 КУзПБ) має наслідком неможливість застосування судом загальних повноважень, наданих ГПК України (права на зупинення судового провадження у випадку призначення судової експертизи), оскільки така процесуальна дія суду відбувається у процедурі, яка повинна здійснюватися судом без зупинення провадження у справі, що передбачено Кодексом України з процедур банкрутства. (Аналогічна правова позиція викладена у Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 27.08.2020 року по справі 911/2498/18).
За вказаних обставин, оскільки у справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника та його розмір шляхом дослідження первинних документів, враховуючи, що скаржником не доведено суду належними та допустимими доказами необхідність призначення судової експертизи та беручи до уваги заборону зупинення провадження у справі про банкрутство, в тому числі і у зв'язку із призначенням судової експертизи, судова колегія вважає правомірним висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні відповідного клопотання ТОВ "Спектр-Агро".
В силу положень процесуального законодавства та численної практики Верховного Суду судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Крім того, відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права. За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хаджинастасиу проти Греції", національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їхнє рішення, що, серед іншого дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію; у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти російської федерації" зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України").
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Трофимчук проти України" зазначив, що, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Таким чином, судом апеляційної інстанції в повній мірі досліджено та надано оцінку всім наявним у справі доказам та обставинам справи, а доводи скаржника щодо неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права і неповноти з'ясування обставин, що мають значення для справи, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.
Інші доводи скаржника судом апеляційної інстанції відхиляються як такі, що не впливають на суть прийнятого судового рішення і не потребують детальної відповіді з огляду на прийняте судом рішення у справі.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що ухвалу місцевого господарського суду в частині визнання кредиторських вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до боржника прийнято у відповідності до норм чинного законодавства, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставні, необґрунтовані та недоведені, спростовуються матеріалами справи та правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, з огляду на що правових підстав для її задоволення та скасування ухвали в оскаржуваній частині не вбачається.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки апеляційним судом не встановлено підстав для задоволення апеляційної скарги ТОВ "Спектр-Агро" та скасування ухвали Господарського суду Сумської області від 26.06.2025 року у даній справі в частині визнання кредиторських вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до боржника, така апеляційна скарга залишається без задоволення, а ухвала суду першої інстанції у відповідній частині - без змін. Судові витрати, пов'язані із розглядом справи в суді апеляційної інстанції, згідно ст.129 ГПК України, покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 255, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України та Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд, -
1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" на ухвалу Господарського суду Сумської області від 26.06.2025 року у справі №920/604/24 залишити без задоволення.
2.Ухвалу Господарського суду Сумської області від 26.06.2025 року у справі №920/604/24 в частині визнання кредиторських вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до боржника залишити без змін.
3.Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі.
4.Справу повернути до Господарського суду Сумської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 ГПК України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.
Повний текст постанови підписано 11.11.2025 року.
Головуючий суддя О.М. Остапенко
Судді С.В. Сотніков
Б.В. Отрюх