вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"12" листопада 2025 р. Справа№ 910/5724/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Яценко О.В.
суддів: Гончарова С.А.
Мальченко А.О.
за участю секретаря судового засідання: Антонюк А.С.
за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 12.11.2025
розглянувши у відкритому судовому засіданні
матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ХАБ КИЇВ»
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.09.2025 (повний текст складено 17.09.2025)
у справі № 910/5724/25 (суддя Ягічева Н.І.)
за позовом Київської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ХАБ КИЇВ»
про стягнення 7 964 151,50 грн.
У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/5724/25 за позовом Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ХАБ КИЇВ» про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою площею 4,6107 га з кадастровим номером 8000000000:75:193:0004, місце розташування: вул. Перемоги, 20 у Святошинському районі м. Києва, за період з 202.09.2020 по 04.04.2025 у сумі 7 964 151,50 грн.
Під час розгляду вказаної справи відповідачем подано заяву про поновлення процесуального строку, в якій заявник просив визнати причину пропуску процесуального строку на подачу відповідачем доказів, а саме, проєкту договору оренди поважною та поновити його та долучити до матеріалів справи №910/5724/25 ТОВ «АВТО ХАБ КИЇВ» проєкт договору до листа від 28.05.25 в якості доказу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2025 у справі № 910/5724/25 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ХАБ КИЇВ» про поновлення строку на подання доказів та приєднання їх до матеріалів справи, відмовлено, клопотання про поновлення строку на подання доказів та приєднання їх до матеріалів справи Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ХАБ КИЇВ» залишено без розгляду.
Постановляючи вказану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що:
- звертаючись до суду з відповідним клопотанням про поновлення строку представник відповідача зазначив, що ним надано до суду лист звернення до позивача з вимогою про укладання договору оренди земельної ділянки, проте не надано проєкт договору;
- станом на момент подання клопотання відповідачем ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.08.2025 закрито підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті на 30.09.2025;
- відповідачем не наведено поважних причин, які перешкоджали подати до суду документи (згідно клопотання) у визначений ГПК України строк у підготовчому засіданні, внаслідок чого у суду відсутні підстави для повернення на стадію підготовчого провадження у справі з метою задоволення клопотання про поновлення строку на подання доказів та їх приєднання до матеріалів справи.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю «АВТО ХАБ КИЇВ» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить:
- скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.09.2025 № 910/5724/25;
- ухвалити нове рішення, яким визнати поважними причини пропуску строку та клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ХАБ КИЇВ» про поновлення пропущеного строку на подання доказів задовольнити;
- долучити до матеріалів справи № 910/5724/25 проект договору до листа від 28.05.25 в якості доказу.
У апеляційній скарзі апелянт зазначив, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм процесуального права.
У обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт послався на те, що:
- ним разом з відзивом не було надано лист звернення від 28.05.2025 до позивача з вимогою про укладання договору оренди земельної ділянки разом з проєктами договору, оскільки таке звернення було подане після встановленого судом терміну для подання відзиву;
- 29.07.2025 в системі «Електронний суд» відповідачем сформовано клопотання про поновлення пропущених строків для подання доказів по справі, а саме долучення вказаного листа - звернення від 28.05.2025 до позивача з вимогою про укладання договору оренди земельної ділянки;
- чергове підготовче засідання у справі було призначене на 26.08.2025, проте, у зв'язку із неможливістю забезпечити явку представником відповідача, було подано клопотання про відкладення розгляду справи. Причиною неможливості присутності була зайнятість представника у слідчих діях у кримінальному провадженні;
- у судовому засіданні 26.08.2025 задоволено клопотання відповідача щодо поновлення пропущених строків, долучено до матеріалів справи вказаний лист звернення відповідача, проте та відмовлено у клопотанні про перенесення розгляду справи. При цьому лист від 28.05.2025 було долучено до матеріалів справи, але без проєктів договорів;
- ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.08.2025 закрито підготовче провадження та признано розгляд справи по суті на 30.09.2025;
- клопотання про поновлення пропущених процесуальних строків щодо доручення проєктів договорів до листа від 28.05.2025 представник відповідача планувала подати у засіданні 26.08.2025, проте у зв'язку із наданням правової допомоги у слідчих діях не змогла бути на ньому присутньою. Про неможливість присутності представник відповідача повідомила шляхом надіслання клопотання про відкладення розгляду справи як через електронний кабінет, так і на електронну пошту суду. Але зазначене клопотання було проігнороване;
- у зв'язку із відмовою у відкладенні підготовчого засідання та закриття підготовчого провадження відповідач був позбавлений можливості для подання доказів у справі;
- ГПК України не пов'язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку;
- відповідач не мав змоги подати вказаний в клопотанні доказ раніше, оскільки примірники проєктів договору були подані до Київської міської ради, та знадобився певний час для виготовлення такого примірника для подання до суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2025 справа № 910/5724/25 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Гончаров С.А., Мальченко А.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ХАБ КИЇВ» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.09.2025 № 910/5724/25, постановлено розгляд справи здійснювати у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, справу № 910/5724/25 призначено до розгляду на 29.10.2025 о 10:20 год., матеріли справи № 910/5724/25 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи.
09.10.2025 матеріли цієї справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
У зв'язку з перебуванням судді Гончарова С.А., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у період з 28.10.2025 по 01.11.2025 у відрядженні, у період з 03.11.2025 по 07.11.2025 у відпустці, відповідно до ч. 13 ст. 32 ГПК України з метою незмінності складу суду, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2025 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ХАБ КИЇВ» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.09.2025 № 910/5724/25 призначено на 12.11.2025 о 09:50 год.
11.11.2025 до суду від відповідача надійшло клопотання про перенесення судового засідання, в якому заявник, з посиланням на те, що представник заявник адвокат Старицька Ю.Ю. приймає участь у свідчих діях у кримінальному провадженні № 6202100000000, просить перенести розгляду справи на іншу дату.
Порадившись на місці, колегія суддів не знайшла підстав для задоволення поданого відповідачем клопотання про відкладення з огляду на наступне.
За приписами ч. 11 ст. 270 ГПК України, яка встановлює порядок розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
Колегія суддів зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні.
Відтак, колегія суддів в цьому випадку не визнає поважними причини неявки у судове засідання 12.11.2025 у цій справі уповноваженого представника відповідача та зауважує відповідачу на тому, що за приписами ч. 3 ст. 256 ГПК України юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), а відтак, представником відповідача є його керівник, доказів неможливості взяти участь в судовому засіданні якого суду не надано.
Окрім того, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 129 Конституції України однією із засад здійснення судочинства встановлено розумні строки розгляду справи судом.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, учасником якої є Україна, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України», рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі «Фрідлендер проти Франції»). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України»).
З огляду на викладене, колегія суддів вважає за можливе розглядати апеляційну скаргу в судовому засіданні 12.11.2025 за відсутності уповноваженого представника відповідача. Відсутність представника відповідача в цьому випадку не перешкоджає розгляду апеляційної скарги та не повинна заважати здійсненню правосуддя, оскільки процесуальну позицію відповідача викладено у апеляційній скарзі, а участь представників в судовому засіданні не була визнана обов'язковою.
Близька за змістом правова позиції щодо відсутності підстав для задоволення клопотання учасника справи про відкладення розгляду справи викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.07.2022 у справі № 910/11818/18.
Станом на 12.11.2025 до Північного апеляційного господарського суду інших відзивів на апеляційну скаргу, інших клопотань від учасників справи не надходило.
Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, те, що апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі, та те, що явка представників учасників судового процесу в судове засідання не визнана обов'язковою, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутність представників позивача за наявними матеріалами апеляційного провадження.
У судовому засіданні представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечив.
Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвалу суду першої інстанції не підлягає зміні або скасуванню, з наступних підстав.
У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/5724/25 за позовом Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ХАБ КИЇВ» про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою площею 4,6107 га з кадастровим номером 8000000000:75:193:0004, місце розташування: вул. Перемоги, 20 у Святошинському районі м. Києва, за період з 202.09.2020 по 04.04.2025 у сумі 7 964 151,50 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2025, серед іншого, відкрито провадження по справі, підготовче засідання призначено на 10.06.2025, відповідачу запропоновано у строк протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження надати суду відзив на позов у порядку, передбаченому ст. 178 ГПК України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство та доказів направлення відзиву позивачу.
У підготовчому засіданні 10.06.2025 розгляд справи відкладено на 01.07.2025.
У підготовчому засіданні 01.07.2025 задоволено клопотання відповідача про відкладення, в судовому засіданні оголошено перерву до 22.07.2025.
У підготовчому засіданні 22.07.2025 оголошено перерву до 26.08.2025
29.07.2025 до суду від відповідача надійшло клопотання про поновлення пропущених строків для подання доказів по справі, в якому заявник просив визнати причину пропуску процесуального строку на подачу відповідачем доказів, а саме, листа-звернення до позивача поважною та поновити його та долучити до матеріалів справи №910/5724/25 лист відповідача від 28.05.2025 в якості доказу. До вказаного клопотання додано копію листа № 01-06.25 від 28.05.2025 (а.с. 153).
Крім того, 26.08.2025 до суду від відповідача надійшло клопотання про перенесення розгляду справи, в якому заявник, що посиланням на зайнятість свого представника у слідчих діях, просив понести розгляд справи на іншу дату.
У судовому засіданні 26.08.2025 задоволено клопотання відповідача щодо поновлення пропущених строків, долучено докази до матеріалів справи та відмовлено у клопотанні про перенесення розгляду справи.
Ухвалою від 26.08.2025 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 30.09.2025.
08.09.2025 до суду від відповідача надійшла заява про поновлення процесуального строку, в якій відповідач просив визнати причину пропуску процесуального строку на подачу відповідачем доказів, а саме, проєкту договору оренди поважною та поновити його, долучити до матеріалів справи №910/5724/25 проєкт договору до листа від 28.05.25 в якості доказу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2025 у справі № 910/5724/25 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ХАБ КИЇВ» про поновлення строку на подання доказів та приєднання їх до матеріалів справи, відмовлено, клопотання про поновлення строку на подання доказів та приєднання їх до матеріалів справи Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ХАБ КИЇВ» залишено без розгляду, що колегія суддів вважає вірним, з огляду на таке.
Згідно з ч. 1 ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Статтею 114 ГПК України встановлено, що:
- суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій.
- строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Частиною 2 ст. 80 ГПК України встановлено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі (ч. 8 ст. 165 ГПК України).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2025, серед іншого, відповідачу запропоновано у строк протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження надати суду відзив на позов у порядку, передбаченому ст. 178 ГПК України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство та доказів направлення відзиву позивачу.
Порядок вручення судових рішень встановлений ст. 242 ГПК України, згідно з якою в редакції на дату винесення цієї ухвали, днем вручення судового рішення, зокрема, є день вручення судового рішення під розписку, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
Ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.05.2025 було доставлено до електронного кабінету відповідача 12.05.2025 о 15:54
За таких обставин, днем вручення ухвали Господарського суду міста Києва від 12.05.2025 є 12.05.2025, а всі докази, з урахуванням вихідних днів, мали бути подані у строк до 27.05.2025 включно.
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України).
Частиною 1 ст. 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого судом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи (ч. 3 ст. 119 ГПК України).
Підставою для поновлення строку для подання доказів є докази неможливості їх подання до суду першої інстанції у встановлений строк з причин, що об'єктивно не залежали від учасників судового процесу.
Основними засадами судочинства, закріпленими у ст. 129 Конституції України, є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен додержуватись норм процесуального права.
Відповідно до ст. 124, п.п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Стаття 7 ГПК України визначає принцип рівності всіх перед законом і судом
Стаття 13 ГПК України встановлює, що:
- судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін;
- учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом;
- кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
- суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз'яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
У заяві про поновлення процесуального строку, яка надійшла до суду 08.09.2025, відповідач зазначив, що ним до суду надано лист звернення до позивача з вимогою про укладання договору оренди земельної ділянки, проте не надано проєкт договору та, з огляду на вказане, просив поновити йому строк для подання такого доказу.
Колегія суддів зазначає про те, що у апеляційній скарзі апелянт фактично доповнив підстави, яким він ґрунтує необхідність поновлення йому строку для подання доказів.
Згідно з приписами ч. 5 ст. 269 ГПК України у суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів зауважує апелянтові на тому, що, виходячи з положень ГПК України суд апеляційної інстанції позбавлений можливості розглядати додаткові доводи якими апелянт ґрунтує необхідність поновлення йому строку на подання додаткового доказу (проекту договору), які не були ним наведені в суді першої інстанції, а відтак, у межах цього апеляційного провадження суд апеляційної інстанції розглядає заяву відповідача про поновлення процесуального строку, яка надійшла до суду 08.09.2025, лише в межах доводів, які були відповідачем наведені у вказаній заяві та виходячи з тих доказів, які були наявні у матеріалах справи станом на дату постановлення судом першої інстанції оскаржуваної ухвали.
Як встановлено вище, у заяві про поновлення процесуального строку, яка надійшла до суду 08.09.2025, відповідач зазначив, що ним до суду надано лист звернення до позивача з вимогою про укладання договору оренди земельної ділянки, проте не надано проєкт договору та, з огляду на вказане, просив поновити йому строк для подання такого доказу.
Причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими доказами.
Колегія суддів зазначає про те, що з матеріалів справи слідує, що проект договору, строк надання якого як доказу відповідач просить поновити, був додатком до листа відповідача № 01-06.25 від 28.05.2025 (а.с. 153).
При цьому, з огляду на те, що підписантом вказаного листа є відповідач, він мав можливість подати як такий лист, так і проєкт договору принаймні з 28.05.2025, проте, з незрозумілих причин, не вчиняв відповідних дій аж до 05.09.2025, тобто протягом бульш ніж трьох місяців.
Частиною 4 ст. 13 ГПК України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що апелянтом не доведено обставин, на які він посилається як на підставу для задоволення поданої заяви про поновлення процесуального строку.
При цьому колегія суддів враховує наступне.
Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених ГПК України. Отже, вирішуючи це питання, суд, з урахуванням конкретних обставин справи, має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку, і залежно від встановленого вирішити питання про поновлення або відмову у поновленні цього строку (наведену правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 910/22695/13).
Із правового контексту норм статей 118, 119 ГПК України убачається, що законодавець не передбачив обов'язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він відновленню. Як свідчить правовий аналіз норм чинного процесуального законодавства, господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було б несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства (аналогічний правовий висновок сформульовано у постанові Верховного Суду від 30.07.2020 у справі № 910/15481/17).
Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Сам лише факт подання стороною клопотання про відновлення строку не зобов'язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки клопотання про відновлення строку, з огляду на положення ГПК України, повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.
Поважними визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому ГПК України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Клопотання про поновлення строку повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються господарському суду на загальних підставах).
Відновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яким суд користується, виходячи із поважності причин пропуску строку скаржником, і лише сам факт подання скаржником клопотання про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов'язком суду відновити цей строк.
Зважаючи на викладені обставини, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ХАБ КИЇВ» про поновлення строку на подання доказів та приєднання їх до матеріалів справи.
Статтею 118 ГПК України встановлено, що:
- право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (ч. 1);
- заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2).
З огляду на пропущення відповідачем процесуальних строків на подання доказів та відсутності підстав для поновлення такого строку, суд першої інстанції цілком вірно залишив вказане клопотання без розгляду в порядку приписів ч. 2 ст. 118 ГПК України.
Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Дослідивши наявні у справі матеріали, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване судове рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.
Згідно з ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2025 у справі № 910/5724/25, отже підстав для її скасування або зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.
Враховуючи вимоги та доводи апеляційної скарги, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ХАБ КИЇВ» задоволенню не підлягає.
Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покладаються на апелянта.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 269, 270, 273, 275, 276, 281-285 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ХАБ КИЇВ» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.09.2025 у справі № 910/5724/25 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.09.2025 у справі № 910/5724/25 залишити без змін.
3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.
Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст судового рішення складено 12.11.2025.
Головуючий суддя О.В. Яценко
Судді С.А. Гончаров
А.О. Мальченко