вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"12" листопада 2025 р. Справа№ 910/17685/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів: Євсікова О.О.
Алданової С.О.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Металпромекспорт"
на рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2025, повний текст якого складено та підписано 22.05.2025
у справі №910/17685/23 (суддя Селівон А.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Металпромекспорт"
до 1. Державної служби України з безпеки на транспорті
2. Державної казначейської служби України
про стягнення 90 000,00 грн
Короткий зміст позовних вимог
17.11.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Металпромекспорт" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті та Державної казначейської служби України про стягнення 90 000,00 грн.
Позов мотивовано тим, що внаслідок неправомірних дій посадових осіб Слобожанського міжрегіонального відділення Укртрансбезпеки у Полтавській області щодо вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів шляхом заборони надання продукції на ринку рішеннями, які в подальшому були скасовані в судовому порядку, позивач змушений був нести додаткові витрати на отримання сертифікатів відповідності у вказаній сумі, обов'язок з відшкодування яких приписами ст. 1166, 1173 ЦК України покладено на державу в особі відповідачів.
Матеріально-правовою підставою позову позивач обрав ст.ст. 16, 22, 1173 ЦК України.
Доводи та заперечення відповідача
У відзиві на позовну заяву відповідач з позовом не погодився, посилаючись на те, що відповідач-2 є неналежним відповідачем у справі, оскільки позивач не заявляє до останнього жодних позовних вимог, при цьому предметом позову є підтверджені судовими рішеннями порушення прав позивача іншими органами. Крім того відповідач-2 не є учасником спірних правовідносин, шкоди позивачу жодними діями не заподіював і не має фактичних даних, на підставі яких суд може встановити наявність/відсутність обставин для правильного вирішення справи.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.05.2025 у справі №910/17685/23 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Суд, керуючись ст.ст. 73-80, 86, 123, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, виходив з того, що сама наявність в матеріалах справи доказів неправомірності дій Укртрансбезпеки під час виконання своїх обов'язків, оскарження позивачем рішень відповідача-1 в частині визначення вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, не свідчить про факт завдання позивачеві майнової шкоди, в тому числі витрат, пов'язаних з замовленням сертифікатів відповідності на цистерни. Також, суд дійшов висновку про відсутність причинно-наслідкового зв'язку між витратами, які поніс позивач у зв'язку з виготовленням сертифікатів відповідності, сплативши вартість послуг за Договором № 660/19П від 06.08.2021 в розмірі 90 000,00 грн, і рішеннями відповідача 1, протиправність яких встановлена рішеннями суду, адже відповідачем 1 не вимагалось надання вказаних сертифікатів та позивачем самостійно було прийнято рішення про їх замовлення.
За висновком суду, витрати позивача у сумі 90 000,00 грн на виготовлення сертифікатів відповідності не є необхідними витратами у даному випадку, відтак вони не мають прямого причинно-наслідкового зв'язку з рішеннями відповідача-1, є опосередкованими та не підлягають відшкодуванню.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з цим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що:
- суд не звернув уваги, що підстави відзиву на позов не містять посилань на інші рішення відповідача-1, які стали підставою для звернення з позовом та визнання їх протиправними та скасування їх;
- договір №660/19П від 06.08.2021 є загальним та укладеним не на виконання однієї послуги щодо однієї цистерни, проте, як стверджує апелянт, судом не враховано підписані на виконання умов договору протоколи узгодження ціни, які були додані до позову. Таким чином, посилання суду на недоведеність суми позову через укладення договору раніше прийнятих обмежувальних рішень відповідача-1 вже виключає встановлену в рішенні підставу щодо відсутності факту завдання позивачеві майнової шкоди, а тому числі витрат, пов'язаних з замовленням сертифікатів відповідності цистерни;
- апелянт вважає, що суми, які були сплачені позивачем на виконання рішень відповідача-1, які в подальшому були скасовані, є збитками, які поніс позивач через незаконні дії відповідача-1, а тому має всі законні підстави на їх відшкодування.
Узагальнені доводи та заперечення відповідача-1
Відповідач-1 у відзиві на апеляційну скаргу просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а оскаржене рішення без змін.
Зокрема, позивач зазначив, що:
- позивачем не доведено наявність складу правопорушення як необхідної умови застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, завданих винесенням рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, оскільки позивачем не доведено об'єктивну та суб'єктивну сторони спричинення відповідачем збитків, понесення збитків, причинно-наслідковий зв'язок між діями та понесеними позивачем збитків в розмірі 90 000,00 грн;
- сама наявність в матеріалах справи доказів неправомірності дій Укртрансбезпеки під час виконання своїх обов'язків, оскарження позивачем рішень відповідача-1 в частині визначення вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, не свідчить про факт завдання позивачеві майнової шкоди, в тому числі витрат, пов'язаних з замовленням сертифікатів відповідності на цистерни;
- позивач вважаючи протиправними рішення Укртрансбезпеки про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 05.08.2021 №6/535/21/1, від 18.08.2021 №7/563/21/2 та від 03.09.2021 №11/591/21/4 та за умови їх оскарження до адміністративного суду, також самостійно було замовлено сертифікати відповідності. Рішення позивача про їх замовлення було спрямоване на уникнення можливих негативних наслідків у вигляді додаткових нарахувань за простій цистерн на залізничній станції, про що вказує і сам позивач;
- рішення відповідача-1 про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів були скасовані внаслідок процедурних порушень, а не через протиправність вимог вказаних за змістом рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів;
- прослідковується невідповідність дати укладення Договору № 660/19П про надання послуг з ТОВ «Укр-ТЕСТ» 06.08.2021 року та замовлення двох сертифікатів вартістю 51960,00 грн до моменту прийняття відповідачем -1 рішень від 18.08.2021 року та 03.09.2021 року, що виключає можливість врахування обставин замовлень сертифікатів як наслідків вказаних рішень Укртрансбезпеки, а також укладення 14.09.2021 року додатку №2 до договору послуг на суму 38 040,00 грн, зважаючи на проведення сертифікаційних випробувань 06.09.2021, тобто до моменту укладення відповідного правочину.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.06.2025 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсак В.А., судді: Євсіков О.О., Алданова С.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2025 постановлено витребувати у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/17685/23. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги до надходження матеріалів справи з Господарського суду першої інстанції.
19.06.2025 матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Металпромекспорт" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2025у справі №910/17685/23. Закінчено проведення підготовчих дій. Повідомлено учасників процесу про здійснення розгляду апеляційної скарги у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Роз'яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі не пізніше ніж 11.08.2025. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі не пізніше ніж 11.08.2025.
Межі перегляду справи судом апеляційної інстанції
Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.
За змістом ч. 3 ст. 270 ГПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.
Частиною 10 статті 270 ГПК України унормовано, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржене рішення без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Суд першої інстанції, на підставі сукупності належних та допустимих доказів встановив такі обставини правовідносин сторін.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Металпромекспорт» зареєстроване як юридична особа 09.02.1998 року за ідентифікаційним кодом юридичної особи 25515001, основним видом діяльності товариства є оптова торгівля хімічними продуктами (код КВЕД 46.75).
Між Товариством з обмеженою відповідальністю TRANZIT TRANS LOGISTICS як продавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Металпромекспорт» як покупцем 24.11.2020 року укладено зовнішньоекономічний контракт № 44, згідно з продавець зобов'язується продати і передати у власність, а покупець зобов'язується оплатити і прийняти колишні у вживанні вагони - цистерни моделі 15-1566-06 (далі - вагони або товар) на умовах цього договору згідно специфікації до нього.
В рамках виконання вказаного контракту позивачем були оформлені імпортні митні декларації на товар: №UA806070/2021/001228(типу IM 40 АА) від 29.07.2021 року, №UA806070/2021/001753(типу IM 40АА) від 11.08.2021 року, №UA806070/2021/002373(типу IM 40АА) від 27.08.2021 року.
Рішеннями Полтавської митниці про призупинення митного оформлення продукції за результатами державного контролю продукції від 29.07.2021 №2/7.23-28-01-01 та від 27.08.2021 №7/7.23-28-01-01 призупинено митне оформлення продукції: 8606100000, вагони-цистерни залізничні (виробник ОАО «АЗОВОБЩЕМАШ» модель 15-1566-06, тип 5700).
Посадовими особами Митного поста Кременчук Полтавської митниці ДФС 06.08.2021 року винесена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів транспортних засобів комерційного призначення №UА80670/2021/00055; 19.08.2021 року винесена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів транспортних засобів комерційного призначення №UА806070/2021/00080; 06.09.2021 року винесена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів транспортних засобів комерційного призначення №UА806070/2021/00103.
Підставою таких рішень зазначено порушення вимог ст.ст.257, 266 Митного кодексу України та порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року № 651, Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», а також враховуючи лист Слобожанського Міжрегіонального відділення Укррансбезпеки в Полтавській області від 05.08.2021 року № 324/ЗЕД/7.23-2801, згідно якого продукція не відповідає встановленим вимогам та не підлягає випуску у вільний обіг.
Відповідно направлень на проведення перевірки посадовими особами Укртрансбезпеки у період в серпні 2021 року проведено позапланову перевірку характеристик продукції, представленої на митне оформлення, згідно митної декларації від 27.08.2021 року ІМ 40 ДЕ №UA806070/2021/002373, ІМ 40 №UA806070/2021/001753 від 11.08.2021 року, IM 40 АА №UA806070/2021/001228 від 29.07.2021 року, імпортером ТОВ «Металпромекспорт», яка на момент здійснення заходу ринкового нагляду знаходилась у митному пості «Кременчук» Полтавської митниці, територія ПРАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю», Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Свиштовська 4, залізнична станція Терешківка Південної залізниці, під час якої встановлено, що продукція представлена на митне оформлення без декларації про відповідність рухомого складу залізничного транспорту та документації на рухомий склад залізничного транспорту з нанесеним на таку документацію знаку відповідності технічним регламентам, чим порушено вимоги пунктів 7, 12 та 35 Технічного регламенту безпеки рухомого складу залізничного транспорту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 року №1194.
На підставі проведених посадовими особами Укртрансбезпеки у період з 02.08.2021 по 05.08.2021, з 13.08.2021 по 18.08.2021 та у період з 26.08.2021 по 28.08.2021 позапланових перевірок характеристик продукції, представленої на митне оформлення імпортером ТОВ "Металпромекспорт", а саме код УКТЗЕД 8606100000, вагони-цистерни залізничні (виробник ОАО «АЗОВОБЩЕМАШ» модель 15-1566-06), було складено відповідні акти перевірок від 03.09.2021 року № 11/591/21, від 18.08.2021 року № 7/563/21, від 05.08.2021 року № 6/535/21.
Поряд із цим Державною службою України з безпеки на транспорті до позивача було застосовано обмежувальні (корегувальні) заходи відповідно до рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 05.08.2021 №6/535/21/1, від 18.08.2021 №7/563/21/2 та від 03.09.2021 №11/591/21/4 шляхом заборони надання продукції на ринку: вжити заходів щодо заборони введення продукції в обіг на території України.
В свою чергу позивачем, з метою усунення виявлених посадовими особами Укртрансбезпеки порушень також було подано до Слобожанського міжрегіонального відділення Укртрансбезпеки у Полтавській області: повідомлення від 20.08.2021 про виконання рішення від 05.08.2021 №6/535/21/1 про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, до якого долучено сертифікат відповідності №UA.PN.188.0494-21 від 18.08.2021; повідомлення від 20.08.2021 про виконання рішення від 18.08.2021 №7/563/21/2 про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, до якого долучено сертифікат відповідності №UA.PN.188.0493-21 від 18.08.2021; повідомлення від 06.09.2021 про виконання рішення від 03.09.2021 №11/591/21/4 про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, до якого долучено сертифікат відповідності № UA.PN.188.0514-21 від 06.09.2021.
На підставі вказаних повідомлень посадовими особами відповідача 1 у подальшому проведено повторні позапланові перевірки характеристик продукції, представленої на митне оформлення імпортером ТОВ "Металпромекспорт", за результатом проведення яких порушень не було встановлено.
При цьому, за результатами перевірки щодо встановлення усунення порушень контролюючим органом не було прийнято жодного рішення.
У подальшому не погоджуючись з діями Державної служби України з безпеки на транспорті позивач звернувся до суду в порядку адміністративного судочинства з позовами до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Слобожанського Міжрегіонального відділення Укртрансбезпеки Полтавська область про визнання протиправними та скасування рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 05.08.2021 №6/535/21/1, від 18.08.2021 №7/563/21/2 та від 03.09.2021 №11/591/21/4, винесених Слобожанським Міжрегіональним відділенням Укртрансбезпеки Полтавська область.
Так, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.04.2022 року по справі №160/13936/21, яке набрало законної сили 10.05.2022 року, позов задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 05.08.2021 року №6/535/21/1, винесене Слобожанським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки у Полтавській області та стягнуто на користь позивача судові витрати.
Також рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №160/18192/21 від 14.11.2022 року, яке набрало законної сили 17.01.2023 року, позов задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 03.09.2021 року №11/591/21/4, винесене Слобожанським Міжрегіональним відділенням Укртрансбезпеки Полтавської області та стягнуто на користь позивача судові витрати.
Окрім цього, 14.11.2022 Дніпропетровським окружним адміністративним судом по справі №160/9525/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Металпромекспорт" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Слобожанського міжрегіонального відділення Укртрансбезпеки у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, ухвалено рішення, яке набрало законної сили 15.12.2022 року та яким позов задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 18.08.2021 року №7/563/21/2, винесене Слобожанським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки у Полтавській області та стягнуто на користь позивача судові витрати.
з метою отримання сертифікатів відповідності на цистерни позивачем як замовником 06.08.2021 року було укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю "УКР-ТЕСТ"(виконавець за договором) Договір № 660/19П про надання послуг від 06.08.2021 року (далі - Договір), згідно п. 1.1. якого виконавець зобов'язується за завданням замовника протягом визначеного в Договорі строку надавати за плату комплекс послуг (далі - послуги), що включають: підготовку та передачу до випробувальної лабораторії МОЗ України документації для отримання та передачі замовнику, зареєстрованих у Державному реєстрі МОЗ України, висновків санітарно-епідеміологічної експертизи; підготовку та передачу до органів сертифікації та випробувальних лабораторій (ОС та ВЛ) уповноважених органів документації для отримання сертифікатів та декларацій відповідності; підготовку та передачу до ОС та ВЛ документації для отримання довідок або рішень щодо необхідності сертифікації.
Відповідно до п. 2.1., 2.2. Договору вартість, найменування послуг за п. 1.1. цього Договору та строки виконання погоджуються у Протоколі угоди про договірну вартість послуг (далі - Протокол), що є невід'ємною частиною цього Договору. Оплата проводиться замовником шляхом перерахування безготівкових коштів на поточний рахунок виконавця згідно виставлених рахунків-фактур.
Відповідно до Протоколу угоди про договірну вартість послуг (Додаток № 1 до Договору № 660/19П від 06.08.2021), який є підставою для початку надання послуг та проведення взаєморозрахунків між виконавцем та замовником, сторонами погоджена вартість договірної ціни на наступні послуги: організація отримання сертифікату відповідності (партія) - ціна (без ПДВ) 21 650,00 грн.; організація отримання сертифікату відповідності (партія) - ціна (без ПДВ) 21 650,00 грн. Загальна вартість послуг 51 960,00 грн., у т.ч. ПДВ 8660,00 грн.
На підставі узгодженої сторонами ціни на вказані послуги виконавцем було надано позивачу рахунок № 502 від 09.08.2021 на суму 51960,00 грн. (у т.ч. ПДВ 8 660,00 грн.), який було оплачено позивачем платіжними інструкціями №2449221356 від 11.08.2021 на суму 25 980,00 грн та №2449221375 від 20.08.2021 року на суму 25 980,00 грн., копії яких наявні в матеріалах справи.
Також між сторонами було підписано Акт надання послуг № 403 від 25.08.2021 на підтвердження наданих виконавцем послуг, визначених в Протоколі від 06.08.2021.
Відповідно до Протоколу угоди про договірну вартість послуг від 14.09.2021 (Додаток № 2 до Договору № 660/19П від 06.08.2021), який є підставою для початку надання послуг та проведення взаєморозрахунків між виконавцем та замовником, сторонами погоджена вартість договірної ціни на наступні послуги: організація отримання сертифікату відповідності (партія) - ціна (без ПДВ) 31 700,00 грн. Загальна вартість послуг 38 040,00 грн., у т.ч. ПДВ 6 340,00 грн.
На підставі узгодженої сторонами ціни на вказані послуги виконавцем було надано позивачу рахунок № 544 від 26.08.2021 на суму 38 040,00 грн (у т.ч. ПДВ 6340,00 грн.), на підставі якого позивачем було сплачено грошові кошти платіжними інструкціями №2449221390 від 30.08.2021 на суму 25 980,00 грн та №2449221421 від 16.09.2021 на суму 12060,00 грн., копії яких наявні в матеріалах справи.
В подальшому між сторонами було підписано Акт надання послуг № 446 від 14.09.2021 року на підтвердження наданих виконавцем послуг.
Тобто, загальний розмір сплачених позивачем як замовником за Договором №660/19П про надання послуг від 06.08.2021 року грошових коштів складає 90 000,00 грн.
Факт належного виконання позивачем умов Договору № 660/19П від 06.08.2021 року в частині сплати грошових коштів за надані ТОВ "УКР-ТЕСТ" послуги з організації отримання сертифікатів відповідності (партії) належним чином підтверджується матеріалами справи.
При цьому, в матеріалах справи наявні копії отриманих позивачем від ТОВ «УКР-ТЕСТ» за результатом виконання Договору № 660/19П від 06.08.2021 року Сертифікатів відповідності: зареєстрованого в реєстрі органу з сертифікації "СЕРТ АСУ" за №UA.PN.188.0494-21, терміном дії з 18.08.2021 до 17.08.2022, виданого позивачу щодо продукції - Вагон-цистерна моделі 15-1566-06, код УКТЗЕД.ДК016 - 8606, б/в, серійний №50075878; зареєстрованого в реєстрі органу з сертифікації "СЕРТ АСУ" за №UA.PN.188.0493-21, терміном дії з 18.08.2021 до 17.08.2022, виданого позивачу щодо продукції - Вагон-цистерна моделі 15-1566-06, код УКТЗЕД.ДК016 - 8606, б/в, серійний №50205400; зареєстрованого в реєстрі органу з сертифікації "СЕРТ АСУ" за №UA.PN.188.0514-21, терміном дії з 06.09.2021 до 05.09.2022, виданого позивачу щодо продукції - Вагон-цистерна моделі 15-1566-06, код УКТЗЕД.ДК016 - 8606, б/в, серійний №53853750.
Таким чином, як зазначено позивачем в позовній заяві, підставою для звернення позивача до суду з даним позовом є факт наявності протиправних дій відповідача 1 щодо вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, за наслідками виконання яких позивачем понесено збитки в розмірі 90 000,00 грн, розрахованих як вартість витрат на отримання трьох сертифікатів відповідності на цистерни, та які позивач просив суд стягнути з Державного бюджету України.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Підставою апеляційного перегляду є наявність підстав для стягнення на користь позивача збитків у розмірі 90 000,00 грн, завданих внаслідок неправомірних дій посадових осіб Слобожанського міжрегіонального відділення Укртрансбезпеки у Полтавській області щодо вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів шляхом заборони надання продукції на ринку рішеннями, які в подальшому були скасовані в судовому порядку.
Згідно зі статтею 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками згідно з частиною 2 цієї статті є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
За загальними положеннями, наведеними у статті 1166 цього Кодексу, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені у статті 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб'єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою для покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.
Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких наведено у частині 1 статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.
За відсутності підстав для застосування положень частини 1 статті 1176 зазначеного Кодексу в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини 6 цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 ЦК України).
Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі статті 1174 цього Кодексу.
Статті 1173, 1174 ЦК України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов'язковою. Втім, ці норми не заперечують обов'язкової наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов'язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.
Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у виді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 920/715/17, постановах Верховного Суду від 17.10.2019 у справі № 908/2202/18, від 02.03.2020 у справі № 910/434/19.
Відповідно до частини 2 статті 2, частини 1 статті 170 ЦК України учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
Держава бере участь у справі як відповідач через відповідні органи державної влади, зазвичай, орган, діями якого завдано шкоду.
Суд першої інстанції зазначив, що підставою таких рішень зазначено порушення вимог ст.ст. 257, 266 Митного кодексу України та порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року № 651, Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», а також враховуючи лист Слобожанського Міжрегіонального відділення Укррансбезпеки в Полтавській області від 05.08.2021 року №324/ЗЕД/7.23-2801, згідно якого продукція не відповідає встановленим вимогам та не підлягає випуску у вільний обіг.
Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції встановлює Закон України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 02.12.2010 року №2735-VI (далі - Закон № 2735-VI), відповідно до ст. 8 якого державний ринковий нагляд (далі - ринковий нагляд) - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам.
Метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам (частина 1 статті 4 Закону № 2735-VI).
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 11 Закону № 2735-УІ до повноважень органів ринкового нагляду, зокрема, належить проведення перевірок характеристик продукції.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на підставі проведених посадовими особами Укртрансбезпеки у період з 02.08.2021 по 05.08.2021, з 13.08.2021 по 18.08.2021 та у період з 26.08.2021 по 28.08.2021 позапланових перевірок характеристик продукції, представленої на митне оформлення імпортером ТОВ "Металпромекспорт", а саме код УКТЗЕД 8606100000, вагони-цистерни залізничні (виробник ОАО «АЗОВОБЩЕМАШ» модель 15-1566-06), було складено відповідні акти перевірок від 03.09.2021 року № 11/591/21, від 18.08.2021 року №7/563/21, від 05.08.2021 року № 6/535/21.
Також Державною службою України з безпеки на транспорті до позивача було застосовано обмежувальні (корегувальні) заходи відповідно до рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 05.08.2021 №6/535/21/1, від 18.08.2021 №7/563/21/2 та від 03.09.2021 №11/591/21/4 шляхом заборони надання продукції на ринку: вжити заходів щодо заборони введення продукції в обіг на території України.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.04.2022 року по справі №160/13936/21, яке набрало законної сили 10.05.2022 року, позов задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 05.08.2021 року №6/535/21/1, винесене Слобожанським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки у Полтавській області та стягнуто на користь позивача судові витрати.
Також рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №160/18192/21 від 14.11.2022 року, яке набрало законної сили 17.01.2023 року, позов задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 03.09.2021 року №11/591/21/4, винесене Слобожанським Міжрегіональним відділенням Укртрансбезпеки Полтавської області та стягнуто на користь позивача судові витрати.
Окрім цього, 14.11.2022 Дніпропетровським окружним адміністративним судом по справі №160/9525/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Металпромекспорт" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Слобожанського міжрегіонального відділення Укртрансбезпеки у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, ухвалено рішення, яке набрало законної сили 15.12.2022 року та яким позов задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 18.08.2021 року №7/563/21/2, винесене Слобожанським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки у Полтавській області та стягнуто на користь позивача судові витрати.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог у справах №160/13936/21, №160/18192/21 та №160/9525/22 Дніпропетровський окружний адміністративний суд виходив з того, що відповідачем 1 порушено процедуру прийняття оскаржуваних рішень. Крім того, на виконання оскаржуваних рішень позивачем усунуто виявлені недоліки, а відтак у разі дотримання відповідачем 1 встановленої процедури та надання позивачу можливості усунути виявлені недоліки, правові підстави для винесення оскаржуваних рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів до продукції позивача були б відсутні.
Згідно вказаних рішень суд також дійшов висновків про безпідставність встановлення відповідачем такого способу вжиття заходів, як заборона введення продукції в обіг на території України, оскільки спірний товар: вагони-цистерни залізничні для перевезень вантажів коліями, несамохідні, що були у вжитку, модель 15-1566-06, вже ввозився позивачем на митну територію України, а відтак не може вважатись таким, що надається на ринок України в перший раз у відповідності до вимог статті 1 Закону України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності".
Позивач зазначав про те, що одночасно з оскарженням до адміністративного суду рішень відповідача-1 та з метою запобігання нарахуванню «космічних» сум за простій цистерн на залізничній станції, позивачем було прийнято рішення про замовлення сертифікату відповідності на цистерни, які за рішенням відповідача-1 не пройшли митний контроль.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що факти, встановлені рішеннями Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.04.2022 у справі №160/13936/21, від 14.11.2022 у справі №160/18192/21 та від 14.11.2022 у справі №160/9525/22, які набрали законної сили, не підлягають доказуванню та можуть бути спростовані не інакше як шляхом скасування відповідних судових рішень, а встановлення протиправності дій відповідача-1 під час винесення оскаржуваних рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 05.08.2021 №6/535/21/1, від 18.08.2021 №7/563/21/2 та від 03.09.2021 №11/591/21/4 в силу імперативних вимог статті 75 Господарського процесуального кодексу України мають преюдиційне значення для даної справи та не підлягають повторному доказуванню.
Водночас, за результатами правового аналізу викладених обстаивн сама наявність в матеріалах справи доказів неправомірності дій Укртрансбезпеки під час виконання своїх обов'язків, оскарження позивачем рішень відповідача-1 в частині визначення вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, не свідчить про факт завдання позивачеві майнової шкоди, в тому числі витрат, пов'язаних з замовленням сертифікатів відповідності на цистерни.
Твердження апелянта про те, що суми, які були сплачені позивачем на виконання рішень відповідача-1, які в подальшому були скасовані, є збитками, які поніс позивач через незаконні дії відповідача-1 колегія суддів вважає недоведеними, адже позивачем не підтверджено наявність складу правопорушення як необхідної умови застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, завданих винесенням рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів. Разом з цим, позивачем не доведено об'єктивну та суб'єктивну сторони спричинення відповідачем збитків, понесення збитків, причинно- наслідковий зв'язок між діями та понесеними позивачем збитків в розмірі 90 000,00 грн.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність існування причинно-наслідкового зв'язку між витратами, які поніс позивач у зв'язку з виготовленням сертифікатів відповідності, сплативши вартість послуг за Договором №660/19П від 06.08.2021 в розмірі 90 000,00 грн., і рішеннями відповідача 1, протиправність яких встановлена рішеннями суду, адже відповідачем 1 не вимагалось надання вказаних сертифікатів та позивачем самостійно було прийнято рішення про їх замовлення.
Враховуючи викладене колегія констатує, що позивачем ані в суді першої інстанції, а ні під час апеляційного перегляду справи не доведено підстав для задоволення позову. Усі доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про безпідставність позову.
В контексті викладено колегія враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Європейський суд з прав людини також зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Отже, у справі що переглядається, суд першої інстанції належним чином суду зазначив підстави, на яких воно ґрунтуються.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Згідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Нормою ст. 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За результатами апеляційного перегляду справи колегія суддів встановила, що оскаржене рішення суду першої інстанції прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства, при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, підстави для його зміни чи скасування в розумінні приписів статті 277 ГПК України відсутні. Натомість викладені в апеляційні скарзі доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції, а тому в її задоволенні слід відмовити.
Судові витрати
Відповідно до вимог статті 129 ГПК України, у зв'язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги судові витрати покладаються на апелянта.
Керуючись Главою 1 Розділу ІV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2025 у справі №910/17685/23 залишити без змін.
Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя В.А. Корсак
Судді О.О. Євсіков
С.О. Алданова