вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"10" листопада 2025 р. Справа № 910/2036/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Демидової А.М.
суддів: Ходаківської І.П.
Владимиренко С.В.
розглянувши в письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"
на рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2025 (повне рішення складено 19.05.2025) (суддя Нечай О.В.)
у справі № 910/2036/25 Господарського суду міста Києва
за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональний інвест союз"
про стягнення 38 718,91 грн
Короткий зміст і підстави позовних вимог
У лютому 2025 року Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональний інвест союз" (відповідач) про стягнення 38 718,91 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за строковим договором № 12970/5-01СА на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі від 12.08.2019.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення
Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.05.2025 у справі № 910/2036/25 в позові відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що позивачем не доведено факт скиду стічних вод технологічного та/або непобутового походження за вказаною у позові адресою.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись із рішенням Господарського суду міста Києва від 19.05.2025 у справі № 910/2036/25, Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 11, 626, 628 Цивільного кодексу України, статті 181 Господарського суду України (далі - ГК України), статей 42, 44 Водного кодексу України, статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
При цьому скаржник зазначає, що на офіційному веб-сайті Художньої галереї "М17 https://m17.kiev.ua/2743-2/ зазначено про наявність Арт-кафе на території "М17 Центр Сучасного Мистецтва" за адресою: м. Київ, вул. Антоновича, 102-104, з повноцінним меню "Бар", "Кухня" для відвідувачів (скриншот з веб-сайту додається). Крім того, відповідно до п. 1.2 договору оренди приміщення № 28/03-19 від 28.03.2019 (копію додано до апеляційної скарги), укладеного між Підприємством по утриманню житлового фонду Національної спілки художників України (яке є балансоутримувачем приміщення) та орендарем Товариством з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональний інвест союз", цільовим використанням приміщення за адресою: м. Київ, вул. Антоновича, 102-104, є, в тому числі, розміщення кафетерію для відвідувачів. Таким чином, на думку скаржника, Господарським судом міста Києва при ухваленні оскаржуваного рішення неповно з'ясовано всі обставин справи та не застосовано норми Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190, Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 № 316, та Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, затверджених розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.10.2011 № 1879, що, в свою чергу, призвело до ухвалення незаконного та необґрунтованого рішення, що підлягає скасуванню.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2025 (колегія суддів у складі: головуючого Іоннікової І.А., суддів Тищенко А.І., Михальської Ю.Б.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2025 у справі № 910/2036/25; апеляційний перегляд оскаржуваного рішення постановлено здійснювати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
У зв'язку з рішенням Вищої ради правосуддя від 07.08.2025 про звільнення судді Іоннікової І.А. з посади судді Північного апеляційного господарського суду у відставку розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 19.08.2025 призначено повторний автоматизований розподіл даної справи.
Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.08.2025 для розгляду справи № 910/2036/25 визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Демидова А.М. - головуючий суддя, судді Ходаківська І.П., Владимиренко С.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.09.2025 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2025 у справі № 910/2036/25 прийнято до провадження у визначеному складі колегії суддів: Демидова А.М. - головуючий суддя, судді - Владимиренко С.В., Ходаківська І.П.; розгляд апеляційної скарги постановлено здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).
Позиції учасників справи
Відповідач подав до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, посилаючись на те, що скаржником не надано будь-якого документального підтвердження непобутового походження стічних вод Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональний інвест союз", що вказує на необґрунтованість вимог апеляційної скарги та відсутність підстав для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2025 у справі № 910/2036/25.
Також, позивач та відповідач подали до Північного апеляційного господарського суду додаткові пояснення у справі.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, відповідно до умов строкового договору на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі від 12.08.2019 № 12970/5-01СА, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональний інвест союз" як споживачем та Приватним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" як постачальником (далі - Договір), постачальник зобов'язався надавати споживачу послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у систему централізованого водовідведення м. Києва за адресами об'єктів водоспоживання, зазначеними у дислокації об'єктів водоспоживання та водовідведення (яка є невід'ємною частиною цього Договору), та на підставі пред'явлених споживачем вимог до скиду стічних вод у систему централізованого водовідведення м. Києва (надалі - Вимоги до скиду стічних вод), а споживач - здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього Договору та дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлений Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 (далі - Правила № 190), Правилами приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення та Порядком визначення розміру плати, що справляється за понаднормові скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затвердженими наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 № 316, Правилами приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, затвердженими розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.10.2011 № 1879 (далі - Правила № 1879), а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим Договором.
Згідно з пунктом 1.5 Договору споживач забезпечує наявність та своєчасне подовження Вимог до скиду стічних вод згідно з вимогами чинного законодавства (за виключенням передбачених законодавством випадків, коли споживачу не потрібно отримувати Вимоги до скиду стічних вод), а також забезпечує скид стічних вод з дотриманням допустимих концентрацій забруднюючих речовин.
Пунктом 4.12 Договору встановлено, що у разі порушення споживачем п. 1.1, 1.4 цього Договору, останній сплачує постачальнику плату за скид стічних вод без чинних Вимог до скиду стічних вод, яка нараховується у п'ятикратному розмірі тарифу за водовідведення, відповідно до вимог чинного законодавства.
Звертаючись із позовом у даній справі, Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" послалось на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональний інвест союз" у період з 01.09.2020 по 31.03.2023 здійснювало скид стічних вод без Умов на скид за адресою: вул. Антоновича, 102-104 у м. Києві, що є порушенням п. 8.1 Правил № 1879.
Листом-попередженням від 24.04.2023 позивач звернувся до відповідача з вимогою здійснити оплату в розмірі 38 718,91 грн за скид стічних вод без умов на скид.
Листами № 02-08/23-1 від 02.08.2023 та № 13-08/24-1 від 13.08.2024 відповідач повідомив позивача, що він є балансоутримувачем об'єктів соціально-культурного призначення, а відтак, норми Правил № 1879 на нього не поширюються.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови
Згідно зі статтею 16 Конституції України обов'язком держави є забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу.
Охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини є невід'ємною умовою сталого економічного та соціального розвитку України. З цією метою Україна здійснює на своїй території екологічну політику, спрямовану на збереження безпечного для існування живої і неживої природи навколишнього середовища, захисту життя і здоров'я населення від негативного впливу, зумовленого забрудненням навколишнього природного середовища, досягнення гармонійної взаємодії суспільства і природи, охорону, раціональне використання і відтворення природних ресурсів (преамбула Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").
Порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України визначають Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджені Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 (Правила № 190).
Відповідно до п. 1.1 Правил № 190 в редакції, чинній до 13.07.2021, ці Правила є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб - підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.
Згідно з п. 2 Правил № 190 в редакції, чинній з 13.07.2021, ці Правила є обов'язковими для всіх споживачів, які отримують послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (далі - споживач), та суб'єктів господарювання, що провадять господарську діяльність у сфері централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення та мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення, і з якими суб'єктом господарювання укладено договір на отримання послуг з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення (далі - виконавець послуги з централізованого водопостачання / централізованого водовідведення), замовників послуг з централізованого водопостачання та водовідведення.
Згідно з абзацом четвертим частини першої статті 11 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" (далі - Закон № 2918-III) в редакції, чинній до 07.08.2023, затвердження правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення та порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, належить до повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
До повноважень органів місцевого самоврядування у сфері питної води, питного водопостачання та водовідведення належить, зокрема затвердження місцевих правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення відповідних населених пунктів (стаття 13 Закону № 2918-III в редакції, чинній у спірний період).
Відповідно до статті 13-1 Закону № 2918-III, яка була чинною у спірний період, місцеві правила приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення населеного пункту встановлюють вимоги щодо приймання стічних вод населеного пункту.
Місцеві правила розробляються на підставі та з урахуванням вимог правил приймання стічних вод та порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування.
У разі якщо відповідний орган місцевого самоврядування не прийняв рішення про затвердження місцевих правил, застосовуються правила приймання стічних вод, затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
Відповідно до пункту 4 Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 № 316 (далі - Правила № 316) (в редакції, чинній у спірний період), на підставі цих Правил виробник розробляє місцеві Правила приймання, в яких враховують місцеві особливості приймання та очищення стічних вод, а також визначають ДК (допустимі концентрації) забруднюючих речовин, що можуть скидати до системи централізованого водовідведення. Місцеві правила приймання затверджуються органами місцевого самоврядування та є обов'язковими для виконавців та споживачів.
Правила приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва затверджені розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації) від 12.10.2011 № 1879 (далі - Правила № 1879).
Відповідно до пункту 1.2 Правил № 1879 ці Правила поширюються на організації, установи, підприємства усіх форм власності та фізичних осіб-підприємців, що скидають всі види стічних вод у міську систему каналізації (крім балансоутримувачів житлового фонду та об'єктів соціально-культурного призначення, які не скидають стічні води технологічного та/або непобутового походження, або у яких немає орендарів чи інших суб'єктів, що скидають стічні води технологічного та/або непобутового походження).
Пунктом 1.5 Правил № 1879 визначено, що Правила встановлюють вимоги до абонентів, які скидають стічні води до міської каналізації, регламентують взаємні права та обов'язки абонентів і Водоканалу, порядок визначення величини плати за скидання стічних вод у міську каналізацію, порядок контролю за виконанням цих Правил, відповідальність та засоби впливу за їх порушення.
Згідно з пунктом 2.4 Правил № 1879 абоненти зобов'язані, зокрема, отримати Умови на скид та укласти договір з Водоканалом відповідно до статей 19, 20 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання".
У п. 3.3 Правил № 1879 визначено зобов'язання абонентів отримати у Водоканалі Умови на скид згідно з додатком 2, які видаються на один рік.
Відповідно до п. 8.1 Правил № 1879 абонент не має права скидати стічні води без одержання Умов на скид. За скидання стічних вод без Умов на скид або після закінчення строку їх дії абонент сплачує в п'ятикратному розмірі тарифу на послугу з водовідведення за весь період їх відсутності.
Згідно з п. 8.6 Правил № 1879 при порушенні цих Правил та Правил користування № 190 Водоканал: за період самовільного (при відсутності чинного договору) користування міською каналізацією виконує розрахунок обсягу стічних вод згідно з пунктом 7.8 розділу 7 цих Правил з моменту початку такого користування, але за період не більше трьох років і до усунення порушення; має право розглядати весь обсяг стічних вод (за розрахунковий період) як такий, що перевищує договірний, і плата за його скидання встановлюється в п'ятикратному розмірі тарифу за водовідведення у разі, зокрема, відсутності у абонента Умов на скид чи закінчення строку їх дії.
За положеннями ст. 217 ГК України (чинного на день ухвалення оскаржуваного рішення суду) господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Згідно зі ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Статтею 235 ГК України встановлено, що за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку.
При цьому, за приписами ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність.
Матеріалами справи підтверджено, що у період з 01.09.2020 по 31.03.2023 відповідач здійснював скид стічних вод без умов на скид за адресою: м. Київ, вул. Антоновича, 102-104.
Відповідно до наданих позивачем розрахунків обсягів спожитих послуг на об'єктах споживача, водовідведення (скид стічних вод) здійснювалось за адресою: м. Київ, вул. Антоновича (Горького), 102/104, вид (назва) об'єкта "Галерея".
Разом із тим, як обґрунтовано встановлено судом, за адресою: м. Київ, вул. Антоновича, 102/104, Художня галерея "М17 Центр Сучасного Мистецтва" є об'єктом соціально-культурного призначення.
Так, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань основними видами діяльності відповідача є, зокрема, організування конгресів і торговельних виставок, демонстрація кінофільмів, функціонування театральних і концертних залів, індивідуальна мистецька діяльність, діяльність з підтримки театральних і концертних заходів, театральна та концертна діяльність.
Відповідно до статті 5 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" до об'єктів соціально-культурного призначення належать об'єкти освіти, охорони здоров'я, культури, фізичної культури та спорту, туризму, мистецтва і преси, телебачення, радіомовлення, видавничої справи; санаторно-курортні заклади, будинки і табори відпочинку, профілакторії; інші об'єкти, призначені для задоволення соціальних та культурних потреб громадян незалежно від вартості майна; об'єкти соціально-культурного призначення, що не включені до статутного капіталу господарських товариств.
Згідно з п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про культуру" об'єкти культурного призначення - це цілісні майнові комплекси клубних закладів (клубів, будинків культури, палаців культури тощо), парків культури та відпочинку, бібліотек, музеїв, архівів історико-культурних заповідників, театрально-видовищних закладів (театрів, філармоній, концертних організацій, музичних колективів, ансамблів тощо), кінотеатрів, інших закладів культури; пам'ятки культурної спадщини, предмети колекцій, зібрання, фонди, будівлі, споруди культурного призначення та інші культурні цінності.
Також судом досліджено надане відповідачем посилання "https://m17.kiev.ua" в мережі "Інтернет" на власний вебсайт Художньої галереї "М17 Центр Сучасного Мистецтва", з якого вбачається, що галерея знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Антоновича, 102-104. Докази розміщення інших об'єктів за вказаною адресою у матеріалах справи відсутні.
У той же час, саме лише посилання скаржника на розміщення на офіційному вебсайті галереї інформації про наявність у нього арт-кафе не є належним доказом здійснення відповідачем скиду вод непобутового походження протягом заявленого позивачем періоду. Інших належних та допустимих доказів на підтвердження викладених у позовній заяві обставин матеріали справи не містять.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з місцевим господарським судом, що позивачем не доведено наявності підстав для застосування пункту 4.12 Договору та нарахування відповідачу п'ятикратного розміру тарифу за водовідведення.
За таких обставин, суд першої інстанції правомірно відмовив у позові.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що в даній справі надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Нормою ст. 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також правильно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв'язку із чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.
За таких обставин, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.
Судові витрати
У зв'язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати за її розгляд відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.
Керуючись ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281, 282, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2025 у справі № 910/2036/25 залишити без змін.
3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.
4. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.
5. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строк, передбачені ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
У зв'язку з перебуванням суддів Демидової А.М. та Владимиренко С.В. з 28.10.2025 по 30.10.2025 (включно) у відпустці, а судді Ходаківської І.П. - з 28.10.2025 по 09.11.2025 (включно) на лікарняному, повна постанова складена та підписана - 10.11.2025.
Головуючий суддя А.М. Демидова
Судді І.П. Ходаківська
С.В. Владимиренко