вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"01" жовтня 2025 р. Справа№ 920/1143/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тарасенко К.В.
суддів: Коробенка Г.П.
Тищенко А.І.
секретар судового засідання: Гріщенко А.О.
за участі представників: відповідно до протоколу судового засідання від 01.10.2025
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кириківської селищної ради
на рішення Господарського суду Сумської області від 15.04.2025 (повний текст рішення складено - 02.05.2025)
у справі № 920/1143/24 (суддя - Котельницька В.Л.)
за позовом Кириківської селищної ради,
до відповідача: Державного підприємства «Дослідне господарство «Правдинське» Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України»,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача:
1) Національна академія аграрних наук України,
2) Головне управління Держгеокадастру у Сумській області,
про витребування земельної ділянки із незаконного володіння
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. короткий зміст позовних вимог
Позивач звернувся з позовом, відповідно до якого просить витребувати із незаконного володіння Державного підприємства «Дослідне господарство «Правдинське» Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України» на користь Кириківської селищної ради індивідуально-визначене майно - земельну ділянку за кадастровим №5921280800:08:002:0026, що надана Державному підприємству «Дослідне господарство «Правдинське» Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України» в постійне користування на підставі Державного акту на право постійного користування землею від 12.07.2000 серії СМ №041, виданого Вищевеселівською сільською Радою народних депутатів Великописарівського району Сумської області України.
В обгрунтування позовних вимог позивач стверджує про відсутність підстав для надання права користування землею ДП ДГ «Правдинське», що стало підставою для звернення до суду за захистом прав на спірну земельну ділянку за кадастровим №5921280800:08:002:0026, що надана Державному підприємству «Дослідне господарство «Правдинське» Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України» в постійне користування на підставі Державного акту на право постійного користування землею від 12.07.2000 серії СМ №041, виданого Вищевеселівською сільською Радою народних депутатів Великописарівського району Сумської області.
1.2. короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду Сумської області від 15.04.2025 у справі № 920/1143/24 відмовлено у задоволенні позову.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилався як на підставу позову.
1.3. короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Кириківська селищна рада звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 15.04.2025 по справі № 920/1143/24 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Кириківської селищної ради задовольнити, а саме: витребувати із незаконного володіння Державного підприємства «Дослідне господарство «Правдинське» Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України» на користь Кириківської селищної ради індивідуально-визначене майно - земельну ділянку за кадастровим №5921280800:08:002:0026, що надана Державному підприємству «Дослідне господарство «Правдинське» Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України» в постійне користування на підставі Державного акту на право постійного користування землею від 12.07.2000 серії СМ №041, виданого Вищевеселівською сільською Радою народних депутатів Великописарівського району Сумської області України та стягнути з відповідача на користь скаржника судові витрати.
Крім того, скаржник просить апеляційний суд поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Сумської області від 15.04.2025 по справі № 920/1143/24.
2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ:
2.1. визначення складу суду, заяви, клопотання
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.05.2025 для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Коробенко Г.П., Кравчук Г.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2025 витребувано з Господарського суду Сумської області матеріали справи № 920/1143/24 та відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Кириківської селищної ради на рішення Господарського суду Сумської області від 15.04.2025 у справі до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи № 920/1143/24.
09.06.2025 матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції.
Розпорядженням керівника апарату суду від 11.06.2025 у зв'язку з перебуванням судді Кравчука Г.А., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем) у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.06.2025 у справі визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді - Коробенко Г.П., Тищенко А.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2025, зокрема, відкрито апеляційне провадження у справі № 920/1143/24 за апеляційною скаргою Кириківської селищної ради на рішення Господарського суду Сумської області від 15.04.2025 та призначено розгляд апеляційної скарги на 10.07.2025 о 14 год. 15 хв.
23.06.2025 через систему «Електронний суд» від Державного підприємства «Дослідне господарство «Правдинське» Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України» надійшов відзив на апеляційну скаргу.
25.06.2025 через систему «Електронний суд» від представника Державного підприємства «Дослідне господарство «Правдинське» Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України» надійшло клопотання про участь у судових засіданнях у справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
30.06.2025 через систему «Електронний суд» від Головного управління Держгеокадастру у Сумській області надійшли додаткові пояснення.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2025 клопотання представника Державного підприємства «Дослідне господарство «Правдинське» Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України» про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено та призначено судове засідання по справі №920/1143/24 в режимі відеоконференції на 10.07.2025.
07.07.2025 через систему «Електронний суд» від представника Кириківської селищної ради Маківського О.В. надійшла заява про припинення повноважень представника у даній справі.
08.07.2025 через систему «Електронний суд» від представника Кириківської селищної ради надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2025 задоволено клопотання Кириківської селищної ради про відкладення розгляду справи та відкладено розгляд справи №920/1143/24 в режимі відеоконференції на 28.08.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2025 відкладено розгляд справи № 920/1143/24 на 01.10.2025.
2.2. узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Скаржник вважає, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, при нез'ясуванні обставин, що мають значення для справи.
Апеляційна скарга обґрунтована наступними доводами:
- сільською радою питання передачі земель у користування відповідачу не вирішувалось, а тому є спірним рішення сільської ради, на підставі якого був виданий державний акт;
- судом першої інстанції проігноровано факт недотримання процедури надання земельної ділянки в користування та не надано доводам Позивача з цього питання жодної оцінки;
- Господарським судом Сумської області не враховано обставини, встановлені під час проведення слідчих дій у кримінальному провадженні №4202320250000078 від 20.09.2023, які додатково підтверджують незаконність підстав для користування Відповідачем спірною земельною ділянкою;
- судом зроблено передчасний та помилковий висновок про не порушення прав Позивача передачею земельної ділянки у користування Відповідачу, оскільки відповідно до наказу Головного управління Держгеодарастру у Сумській області від 04.02.2021 №10-ОТ Кириківська селищна рада прийняла земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 160,3085 га в комунальну власність Кириківської селищної ради Великописарівського району Сумської області;
- суд, передчасно зазначивши про факт не порушення прав Позивача, питання строку позовної давності не досліджував.
Апелянт просить суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
2.3. узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
2.3.1. Відповідач у поданому відзиві на апеляційну скаргу просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Доводи відзиву на апеляційну скаргу зводяться до наступного:
- на спростування доводів апелянта, що ґрунтуються на його сумнівах щодо законності виникнення у відповідача права постійного користування спірною земельною ділянкою матеріали справи містять Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 09 липня 2020 року за номером НВ-5915962322020, а також Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, що містять відомості про право користувача земельної ділянки з кадастровим номером 5921280800:08:002:0026, а саме Державного підприємства «Дослідне господарство «Правдинське» Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України»;
- посилаючись на ч. 6 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, відповідач вважає, що матеріали кримінального провадження не слід брати до уваги при ухваленні відповідного судового рішення;
- не можуть бути аргументом на користь твердження позивача щодо його прав на спірну земельну ділянку додані до матеріалів відповіді на відзив копії наказу від 04.04.2021 №10-ОТГ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області з переліком переданих у комунальну власність Кириківської ОТГ земельних ділянок загальною площею 160,3085 та рішення від 12.02.2021 Кириківської селищної ради «Про прийняття земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної в комунальну власність», позаяк до зазначеного переліку не входить спірна земельна ділянка.
2.3.2. Головне управління Держгеокадастру у Сумській області у поданих додаткових поясненнях зазначило, що відповідно до інформації, наданої Відділом № 2 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, земельна ділянка з кадастровим номером 5921280800:08:002:0026, площею 22,0340 га, знаходиться на території Кириківської селищної ради, надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у постійне користування Державного підприємства «Дослідне господарство «Правдинське» Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України відповідно до державного акту на право постійного користування землею СМ 041, зареєстрованого у «Книзі записів (реєстрації) державних актів на право постійного користування землею на території Великописарівського району» 12.07.2000 за № 21.
Головне управління Держгеокадастру у Сумській області просить суд проводити слухання даної справи без участі його представника.
2.4. явка в судове засідання
У судовому засіданні 01.10.2025 в режимі відеоконференції брав участь представник відповідача, який заперечив проти доводів апеляційної скарги та просив суд залишити її без задоволення.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились. При цьому, судом враховано, що Головне управління Держгеокадастру у Сумській області просило суд проводити слухання даної справи без участі його представника.
Враховуючи належне повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи, а також те, що наявних матеріалів достатньо для належного перегляду оскаржуваного рішення суду в апеляційному порядку, оскільки явка учасників апеляційного провадження в судове засідання не була визнана обов'язковою, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, зокрема, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими їм процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, беручи до уваги строки розгляду апеляційної скарги, встановлені Господарським процесуальним кодексом України, колегія суддів дійшла висновку про можливість перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами та за відсутності представників, що не з'явились в судове засідання.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА.
3.ПОЗИЦІЯ СУДУ:
3.1. обставини встановлені судом апеляційної інстанції і визначення відповідно до них правовідносин та доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції, а також посилання на норми права
18.12.2019 згідно з витягом із Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 09.07.2020 №НВ-5915962322020 відбулась державна реєстрація земельної ділянки з наступними загальними відомостями: кадастровий номер 5921280800:08:002:0026; площа 22,034 га; місцерозташування (адміністративно-територіальна одиниця) - Сумська область, Великописарівський район, Кириківська селищна рада; форма власності - державна; цільове призначення - 01.01 Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення; вид використання земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва
У матеріалах технічного звіту Сумської філії Інституту землеустрою Української академії аграрних наук по виготовленню державного акту на право постійного користування землею містяться наступні документи:
1) копія рішення Вищевеселівської сільської ради Великописарівського району Сумської області від 29.12.1999 №54 «Про затвердження технічного звіту по виготовленню державного акту на право постійного користування землею дослідному господарству «Правдинське» Великописарівського району», за яким розглянувши технічний звіт по виготовленню державного акту на право постійного користування землею Дослідному господарству «Правдинське», розроблений відповідно до тимчасових рекомендацій щодо проведення робіт з видачі державних актів на право постійного користування землею, затверджених Державним комітетом України по земельних ресурсах 15 березня 1995 року№18, Вищевеселівська сільська рада вирішила: затвердити технічний звіт з виготовлення державного акту на право постійного користування землею; закріпити за Дослідним господарством «Правдинське» землі у постійне користування в обсягах згідно додатком № 1, що додається до даного рішення; видати Дослідному господарству «Правдинське» державні акти на право постійного користування землею;
2) копія акту від 12.06.2000 про встановлення в натурі меж земельних ділянок, відповідно до якого встановлено в натурі (на місцевості) межі земельних ділянок переданих в постійне користування ДГ «Правдинське» за рішенням Вищевеселівської сільської ради Великописарівського району Сумської області від 29.12.1999 загальною площею 5339,4 га.
12.07.2000 відповідно до рішення Вищевеселівської сільської Ради народних депутатів №54 від 29.12.1999 Вищевеселівською сільською Радою народних депутатів Великописарівського району Сумської області України видано Дослідному господарству «Правдинське» як землекористувачу акт серії СМ 041 на право постійного користування землею, за яким надано у постійне користування землекористувачу 5339,4 га землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. 12.07.2000 акт серії СМ №041 на право постійного користування землею зареєстрований у книзі записів (реєстрації) державних актів на право постійного користування землею за порядковим номером 21.
19.08.2020 відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 26.08.2020 №2214782782 за Державним підприємством «Дослідне господарство «Правдинське» Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України (код за ЄДРПОУ 00497727) зареєстроване право постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 5921280800:08:002:0026 площею 22,034 га. Підстава для державної реєстрації - державний акт на право постійного користування землею, серія та номер:СМ041, виданий 12.07.2000, видавник: Вищевеселівська сільська Рада народних депутатів; відомості з ДХК, серія та номер:22293564, виданий 19.08.2020, видавник: Державний земельний кадастр.
04.02.2021 за пунктом 1 наказу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області №10-ОТГ передано Кириківській селищній раді Охтирського району (Великописарівського району) Сумської області у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 160,3085 га, що розташовані за межами населених пунктів на території Кириківської об'єднаної територіальної громади Охтирського району (Великописарівського району) Сумської області з актом приймання-передачі.
04.02.2021 між Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області та Кириківською селищною радою Охтирського району (Великописарівського району) Сумської області підписано акт приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність, відповідно до якого за наказом Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 04.02.2021 №10-ОТГ передано із державної у комунальну власність Кириківській селищній раді Охтирського району (Великописарівського району) Сумської області земельні ділянки згідно з додатком, що є невід'ємною частиною даного акту.
12.02.2021 рішенням Кириківської селищної ради Великописарівського району Сумської області «Про прийняття земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної в комунальну власність» вирішено прийняти земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 160,3085 га в комунальну власність Кириківської селищної ради Великописарівського району Сумської області, що передані наказом Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 04.02.2021 №Ю-ОТГ згідно з актом прийому-передачі та додатку (п. 1 зазначеного рішення).
06.11.2023 архівний відділ Охтирської районної державної адміністрації листом №41/05-50 повідомив слідчому відділу Охтирського РВП ГУНП в Сумській області, що не має можливості на запит від 27.10.2023 №15/05-49 надати рішення Вищевеселівської сільської Ради народних депутатів Великописарівського району Сумської області від 29.12.1999 №54 про передачу ДП «Правдинське» у користування земельної ділянки площею 5339,4 га, оскільки в рішеннях сесій та засідань виконкому вищезазначеної сільської ради за 1999 рік дане рішення відсутнє.
Постановою слідчого відділення Охтирського відділу поліції ГУ НП в Сумській області від 29.02.2024 про закриття кримінального провадження встановлено, що 20.09.2023 Охтирською окружною прокуратурою розпочато кримінальне провадження №42023202520000078 від 20.09.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України про те, що посадові особи Вищевеселівської сільської ради Великописарівського району Сумської області склали та видали завідомо підроблене рішення сесії Вищевеселівської сільської ради №54 від 29.12.1999 «Про затвердження технічного звіту з виготовлення державного акту на право постійного користування землею Дослідному господарству «Правдинське» Великописарівського району. Постановою слідчого відділення Охтирського відділу поліції ГУ НП в Сумській області від 29.02.2024 про закриття кримінального провадження постановлено кримінальне провадження №42023202520000078 від 20.09.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, закрити у зв'язку із тим, що не встановлено достатньо доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості отримання; відомості про прийняте рішення внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
22.03.2024 листом Відділу поліцейської діяльності №1 (с. Велика Писарівка) Охтирського районного відділу поліції від 21.03.2024 №1277/66-04-2024 повідомлено Кириківську селищну раду, що в у провадженні слідчого відділення Охтирського РВП ГУ НП в Сумській області перебуває кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023202520000078 від 20.09.2023 за ч. 1 ст. 366 КК України. 29.02.2024 зазначене кримінальне провадження закрито, у зв'язку із відсутністю достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримання.
25.10.2024 архівний відділ Охтирської районної державної адміністрації листом №04-03/102 надав Кириківській селищній раді інформацію, за якою на лист позивача щодо надання завіреної копії заяви ДПДГ «Правдинське» до Вищевеселівської сільської ради, повідомив, що відповідно до Закону України «Про Національний архівний фонд та архівні установи», Правил роботи архівних установ України, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08 квітня 2013 року № 656/5 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 10 квітня 2013 року за № 584/23116 (зі змінами) та Переліку типових документів, що створюються під час діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 12.04.2012 № 578/5 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 17.04.2012 за № 571/20884 (зі змінами), архівний відділ зберігає документи Національного архівного фонду, тобто постійного зберігання. Заяви є документами тимчасового терміну зберігання (до 5 років) і не належать до документів Національного архівного фонду, тому надати завірену копію заяви ДПДГ «Правдинське» до Вищевеселівської сільської ради щодо відведення у постійне користування земельних ділянок сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту не має можливості.
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на той факт, що Державне підприємство «Дослідне господарство «Правдинське» Миронівського інституту пшениці імені в. М. Ремесла Національної академії аграрних наук України із моменту свого створення користується землями на територіях Вищевеселівської та Івановської селищних рад Великописарівського району Сумської області, що наразі входять до Кириківської громади Охтирського району Сумської області, відповідно до Державного акту на право постійного користування землею від 12.07.2000 серії СМ № 041 (5339,4 гектарів землі згідно з планом користування).
Як зазначає позивач, землю надано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва відповідно до рішення Вищевиселівської сільської Ради народних депутатів від 29.12.1999 №54. Однак позивач стверджує, що вказане спірне рішення Вищевиселівської сільської Ради народних депутатів від 29.12.1999 №54 ніколи не приймалось, у зберігачів та в архівах органів місцевого самоврядування відсутнє, у 1999-2000 роках винесені рішення за порядковим №54 не стосувались надання земель у користування відповідача, посилаючись при цьому на рішення Великописарівського районного суду від 15.09.2016 у справі № 575/258/16-ц за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Вищевеселівської сільської ради Великописарівського району Сумської області, Державного підприємства «Дослідне господарство «Правдинське», за участю третіх осіб про визнання недійсним державного акту про право постійного користування землею, яким у задоволенні позову відмовлено.
А отже, як стверджує позивач, станом на 12.07.2000 були відсутні правові підстави для видачі відповідачеві Державного акту на право постійного користування землею від 12.07.2000 серії СМ № 041.
Окрім цього, позивач зазначає, що Охтирською окружною прокуратурою 20.09.2023 розпочато кримінальне провадження № 42023202520000078 від 20.09.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України (далі - «КК»), про те, що посадові особи Вищевеселівської сільської ради Великописарівського району Сумської області склали та видали завідомо підроблене рішення сесії Вищевеселівської сільської ради від 29.12.1999 № 54 «Про затвердження технічного звіту по державного акту на право постійного користування землею дослідному господарству «Правдинське» Великописарівського району». Вказане кримінальне провадження закрито у зв'язку з тим, що не встановлено достатньо доказів для доведення винуватості особи в суді через вичерпання можливостей отримання цих доказів.
Наведене вище, на думку позивача, свідчить про відсутність підстав для надання права користування землею ДП ДГ «Правдинське», та стало підставою для звернення до суду за захистом прав на спірну земельну ділянку за кадастровим №5921280800:08:002:0026, що надана Державному підприємству «Дослідне господарство «Правдинське» Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України» в постійне користування на підставі Державного акту на право постійного користування землею від 12.07.2000 серії СМ №041, виданого Вищевеселівською сільською Радою народних депутатів Великописарівського району Сумської області.
Оцінивши доводи учасників справи та наявні у справі докази як окремо, так і в їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, рішенням Великописарівського районного суду Сумської області від 15.09.2016 у справі №575/258/16-ц за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Вищевеселівської сільської ради Великописарівського району Сумської області, Державного підприємства «Дослідне господарство «Правдинське», треті особи - Національна академія аграрних наук України, Головне управління Держгеокадастру у Сумській області, Великописарівська районна державна адміністрація Сумської області, про визнання недійсним державного акту про право постійного користування землею відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 31.10.2016 у справі №575/258/16-ц рішення Великописарівського районного суду Сумської області від 15.09.2016 у даній справі залишено без зміни. Разом з тим, судом апеляційної інстанції встановлено наступне:
«….З матеріалів справи вбачається, що згідно Акту на право користування землею, виданого виконавчим комітетом Охтирської районної ради депутатів трудящих Правдинському елітно-насінньовому радгоспу Охтирського району Сумської області, у постійне користування було відведено 4666,5 га земель згідно з накресленим планом і описом меж. Із загальної площі відведених земель станом на 01 листопада 1963 року було: орних земель (ріллі, городи та залежі) 4068, 3 га, сіножатей 89, 2 га, пасовищ 85, 6 га, садів, виноградників 34 га, інших угідь 389, 4 га. Зазначено, що передача землі іншому землекористувачу може проводитися лише в установленому законом порядку (а.с. 136, т.1).
Рішенням виконкому районної Ради депутатів трудящих м. Охтирка від 24 грудня 1962 року зареєстроване землекористування Правдинського елітно-насінньового радгоспу, загальна площа земель 4666, 5 га (а.с.137, т. І).
Відповідно до підписаного головою виконавчого комітету Охтирської районної ради народних депутатів і старшим районним землевпорядником плану земель, наданих в постійне користування Правдинському елітно-насінньовому радгоспу, землі складались з земель Володимирського відділення, Жовтневого відділення, відділення ім. Воровського, Комсомольського відділення, Янківського відділення. Зазначений план виготовлений як доповнення до Акту на право користування землею, виданого 12 березня 1964 року (а. с. 138, т.1).
Зазначене підприємство створене в 1945 році.
Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи, дослідне господарство «Правдинське» зареєстроване 28 грудня 1992 року Великописарівською райдержадміністрацією за адресою: Великописарівський район Сумської області, с. Іванівка, вул. Іванівська, 1 (а. с. 229б-в, т. І).
Наказом Національної академії аграрних наук України від 5 грудня 2013 року № 162 «Про перепідпорядкування ДП «Дослідне господарство «Правдинське» державне підприємство виведене з безпосереднього підпорядкування Національної академії аграрних наук України та передане в підпорядкування Інституту рослинництва ім. В.Я. Юрєва НААН (а. с. 164, т. І).
Сумським філіалом Інституту землеустрою УААН, згідно договору від 12 травня 1993 року, укладеного з управлінням земельних ресурсів у Сумській області, складено Схему визначення земель на території Вищевеселівської і Іванівської сільських рад, які не можуть передаватися у колективну та приватну власність із земель дослідного господарства «Правдинське» Великописарівського району Сумської області, з якої вбачається, що всього по зазначеному господарству таких земель враховано 5760,7 га, в тому числі по Вищевеселівській сільській раді - 5128,5 га, по Іванівській сільській раді - 632, 2 га (а.с.188-192, т.1).
12 лютого 1997 року Фондом державного майна України відмовлено у включенні ДГ «Правдинське» до переліку підприємств, що підлягають приватизації, з посиланням на те, що дослідне господарство «Правдинське» є науково-дослідною установою Української академії аграрних наук і відповідно статуту УААН економічну основу її діяльності становить загальнодержавна власність України на землю, основні та обігові кошти, інше майно, передані державою УААН у безстрокове (довічне) користування без зміни форми власності для забезпечення її статутної діяльності. Право та порядок володіння, користування і розпорядження основними фондами та іншим майном закріплено УААН за установами, господарствами і підприємствами, визначається Президією УААН (а.с.229 в, т.І).
На підставі договору № 206 від 13 червня 2000 року Сумським філіалом Інституту землеустрою Української академії аграрних наук складений технічний звіт по виготовленню державного акту на право постійного користування землею дослідного господарства «Правдинське» Вищевеселівської сільської ради (а. с. 177-187, 228 - 233, т.1).
Відповідно до матеріалів звіту, дослідне господарство «Правдинське» включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України як державне підприємство з загальнодержавною формою власності, орган управління - Українська Національна Академія Наук, види діяльності - вирощування зернових культур, вирощування буряків, м'ясне і молочне скотарство, свинарство, державна оптова торгівля, підприємство державної торгівлі, крім аптечних закладів та інші види діяльності.
Технічний звіт по виготовленню державних актів на право постійного користування землею, наданих дослідному господарству «Правдинське» Великописарівського району Сумської області, погоджено у відділі земельних ресурсів начальником відділу Д.Д. Сипко (а.с.232, т. І).
З рішення Вищевеселівської сільської ради Великописарівського району Сумської області № 54 від 29 грудня 1999 року, викладеного на паперовому носії, вбачається, що у відповідності з тимчасовими рекомендаціями щодо проведення робіт по видачі державних актів на право постійного користування землею, затверджених Державним комітетом України по земельних ресурсах 15 березня 1995 року №18, затверджено технічний звіт по виготовленню державного акту на право постійного користування землею, закріплено за ДГ «Правдинське» землі у постійне користування в обсягах згідно додатку, вирішено видати ДГ «Правдинське» державні акти на право постійного користування землею. Рішення підписане сільським головою Л.С. Адаменко, яка померла 4 лютого 2008 року (а.с. 226а, т. 1), завірене печаткою сільської ради (а.с.229 г, т. І)
Право постійного користування землею ДП «ДГ «Правдинське» підтверджується Державним актом на право постійного користування землею серії СМ 041, виданим 12 липня 2000 року Вищевеселівською сільською радою народних депутатів Великописарівського району Сумської області України, згідно якого зазначеному землекористувачу надається у постійне користування 5339,4 га земель в межах згідно з планом землекористування для ведення товарного сільськогосподарського виробництва відповідно до рішення Вищевеселівської сільської ради народних депутатів від 29 грудня 1999 року № 54. Акт складено у двох примірниках, з яких перший видано землекористувачу, другий зберігається у Вищевеселівській сільській раді народних депутатів. Акт зареєстровано у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 21, він датований 12 липня 2000 року, підписаний головою Вищевеселівської сільської ради народних депутатів Адаменко Л.С., на ньому стоїть печатка сільської ради. До акту додано план зовнішніх меж землекористування. На території вказаних земель зазначені розташовані населені пункти Вищевеселе, Воровське, Володимирівка, Комсомолець, відмічені землі зазначених населених пунктів (а.с. 110-113, т. І).
Розміри земель сільськогосподарського призначення ДГ «Правдинське» зазначені в експлікації та в акті про встановлення в натурі меж земельних ділянок від 12 червня 2000 року (а.с.232, т. І).
Зазначені розміри та межі земельних ділянок, виділених у постійне користування дослідному господарству, враховані у проекті встановлення меж сільських населених пунктів в межах Великописарівського району Сумської області, дата виготовлення - 2003 рік, в тому числі на території Вищевеселівської сільської ради.
Рішенням Вищевеселівської сільської ради від 14 липня 2003 року погоджено розроблений проект встановлення меж сільських населених пунктів на території сільської ради, яким передбачено, що загальна площа земель населених пунктів встановлена: Вищевеселе - 143,5 га, Воровське - 10,1 га, Володимирівка - 69,8 га, Комсомолець - 34 га.
Рішенням Сумської обласної ради від 25 вересня 2003 року встановлені межі сільських населених пунктів, в тому числі по Вищевеселівській сільській раді - згідно з аналогічним додатком. Межі встановлені з врахуванням території земель, переданих в постійне користування дослідному господарству (а.с. 139, 150 - 163, т. 1).
Відповідно до довідки архівного відділу Великописарівської районної державної адміністрації Сумської області та копії рішення виконавчого комітету, в архіві зберігається рішення від 19 серпня 1999 року виконавчого комітету Вищевеселівської сільської ради Великописарівського району Сумської області № 54 «Про хід закупівлі сільськогосподарської продукції на території сільської ради». В протоколах засідань виконкому Вищевеселівської сільської ради рішення від 29 грудня 1999 року № 54 не існує (а. с. 6, 7, т. І).
Згідно з довідок архівного відділу Великописарівської районної державної адміністрації від 9 грудня 2015 року № 475 і від 11 квітня 2016 року № 232, надати архівний витяг або копію рішення Вищевеселівської сільської ради про передачу земель сільськогосподарського призначення на території Вищевеселівської сільської ради в користування ДП ДГ «Правдинське» немає можливості, оскільки у рішеннях сесії та виконкому Вищевеселівської сільської ради за 1990-2000 роки питання про передачу земель, відповідно, Академії аграрних наук України чи Державному підприємству «ДГ «Правдинське» не розглядалось. Документи Вищевеселівської сільської ради знаходяться на зберіганні в архівному відділі по 2000 рік включно (а. с. 5, 85, т.1)…..».
Також апеляційною інстанцією за результатом апеляційного перегляду у справі №575/258/16-ц рішення Великописарівського районного суду Сумської області від 15.09.2016 зроблено висновок, що: «Посилання позивача на відсутність в архіві рішення сільської ради, на підставі якого був виданий відповідачеві спірний державний акт, також не спростовують висновків суду, оскільки рішення суду, викладене на паперовому носії, оформлене у встановленому законом порядку, підписане головою сільської ради, завірене печаткою сільської ради, ніким не оспорене, виданий на його підставі державний акт зареєстрований сільською радою в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею (а.с.110 - 11, т.1).
Посилання позивача на те, що рішення сільської ради, на підставі якого був виданий спірний державний акт, було підроблене, з посиланням, в тому числі, на покази деяких свідків - колишніх депутатів сільської ради, які пояснили, що таке питання не розглядалось сільською радою, є безпідставними, оскільки зазначена обставина з достовірністю показами свідків не встановлена.
Інших належних доказів на підтвердження того, що сільська рада не вирішувала зазначене питання, позивач не надав.
З врахуванням сукупності всіх інших доказів в справі, факт відсутності рішення ради в архіві, відсутність його в переліку прийнятих рішень, невідповідність номерів, дат рішень сільської ради і її виконавчого комітету та їх змісту, не спростовують законність рішення, викладеного на паперовому носії, не є достовірним та належним доказом того, що зазначене питання сільською радою не вирішувалось.
Питання підробки рішення сільської ради, на підставі якого була виготовлена технічна документація та оформлений державний акт відповідача, не було предметом перевірки у встановленому законом порядку…».
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
За інформацією з Єдиного реєстру судових рішень ухвала Апеляційного суду Сумської області від 31.10.2016 у справі №575/258/16-ц, якою рішення Великописарівського районного суду Сумської області від 15.09.2016 у даній справі залишено без зміни, набрала законної сили 31.10.2016.
За змістом статей 317, 318 Цивільного кодексу України власнику належить право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном.
Згідно зі статтею 324 цього Кодексу земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України. Кожен громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності Українського народу відповідно до закону.
Згідно зі статтею 327 цього Кодексу у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
Здійснення власником свого права власності передусім полягає у безперешкодному, вільному та на власний розсуд використанні всього комплексу правомочностей власника, визначених законом, - володіння, користування, розпорядження майном.
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (стаття 321 цього Кодексу).
Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна із чужого незаконного володіння (стаття 387 ЦК України).
Відповідно до статті 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Зазначений засіб захисту права власності застосовується в тому випадку, коли власник фактично позбавлений можливості володіти і користуватися належною йому річчю, тобто коли річ незаконно вибуває із його володіння.
Із правового аналізу статті 387 Цивільного кодексу України вбачається, що у цій нормі йдеться про право власника на віндикаційний позов, тобто позов власника, який не володіє, до невласника, який незаконно володіє майном, про вилучення цього майна в натурі.
Віндикаційний позов захищає право власності в цілому, оскільки він пред'являється у тих випадках, коли порушені права володіння, користування та розпорядження одночасно.
Сторонами у віндикаційному позові є власник речі, який не лише позбавлений можливості користуватися і розпоряджатися річчю, але вже й фактично нею не володіє, та незаконний фактичний володілець речі (як добросовісний, так і недобросовісний).
Під незаконним володінням розуміється фактичне володіння річчю, якщо воно не має правової підстави (володіння вкраденою річчю) або правова підстава якого відпала (минув термін дії договору найму), або правова підстава якого недійсна (володіння, установлене в результаті недійсного правочину).
Згідно з частиною 5 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з чинними нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою. Відповідно до цього Закону реєстрація речових прав на нерухомість, їх обмежень здійснюється лише в разі вчинення правочинів щодо нерухомого майна, а також за заявою власника (володільця) нерухомого майна.
Судом враховуються правові висновки Великої Палати Верховного суду, викладені в постанові від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц:
«…61. Відомості державного реєстру прав на нерухомість презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, тобто державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовувану презумпцію права такої особи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 2 липня 2019 року у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19, пункт 6.30), від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17 (провадження № 12-234гс18, пункт 4.17), від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, пункт 6.13)). Наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про право іпотеки чи іншого речового права створює презумпцію належності права особі, яка ним володіє внаслідок державної реєстрації (buchbesitz (нім. - книжкове володіння) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (провадження № 14-67цс20, пункт 70)).
62. З урахуванням зазначеної специфіки обороту нерухомого майна володіння ним досягається без його фізичного утримання або зайняття, як це властиво для багатьох видів рухомого майна (крім бездокументарних цінних паперів, часток у статутному капіталі ТОВ, інших нематеріальних об'єктів тощо), а державна реєстрація права власності на нерухоме майно підтверджує фактичне володіння ним. Тобто суб'єкт, за яким зареєстроване право власності, визнається фактичним володільцем нерухомого майна. При цьому державна реєстрація права власності на нерухоме майно створює спростовувану презумпцію наявності в суб'єкта і права володіння цим майном (як складової права власності).
63. Отже, особа, за якою зареєстроване право власності на нерухоме майно, є його володільцем. У випадку незаконного, без відповідної правової підстави заволодіння нею таким майном, право власності (включаючи права володіння, користування та розпорядження) насправді і далі належатиме іншій особі - власникові. Останній має право витребувати це майно з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності.
64. Тому заволодіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на нього ще не означає, що такий володілець набув право власності (права володіння, користування та розпорядження) на це майно. Власник, якого незаконно, без відповідної правової підстави, позбавили володіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на це майно за іншою особою, не втрачає право володіння нерухомим майном. Така інша особа внаслідок державної реєстрації за нею права власності на нерухоме майно стає його фактичним володільцем (бо про неї є відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно). Але не набуває право володіння на відповідне майно, бо воно, будучи складовою права власності, і далі належить власникові. Саме тому він має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави, ним заволоділа.
65. З огляду на викладене володіння нерухомим майном, яке посвідчується державною реєстрацією права власності, може бути правомірним або неправомірним (законним або незаконним). Натомість право володіння як складова права власності неправомірним (незаконним) бути не може. Право володіння як складова права власності на нерухоме майно завжди належить власникові майна….»
Статтями 3, 4 Земельного Кодексу України 1990 року (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) було передбачено, що власність на землю в Україні має такі форми: державну, колективну, приватну; усі форми власності є рівноправними.
Розпоряджаються землею Ради народних депутатів, які в межах своєї компетенції передають землі у власність або надають у користування та вилучають їх.
Повноваження щодо передачі, надання та вилучення земельних ділянок місцеві Ради народних депутатів можуть передавати відповідно органам державної виконавчої влади або виконавчим органам місцевого самоврядування.
У державній власності перебувають всі землі України, за винятком земель, переданих у колективну і приватну власність.
Суб'єктами права державної власності на землю виступають: Верховна Рада України - на землі загальнодержавної власності України; Верховна Рада Республіки Крим - на землі в межах території Республіки, за винятком земель загальнодержавної власності; обласні, районні, міські, селищні, сільські Ради народних депутатів - на землі в межах їх територій, за винятком земель, що перебувають в загальнодержавній власності.
Землі, що перебувають у державній власності, можуть передаватися в колективну або приватну власність і надаватися у користування, у тому числі в оренду, за винятком випадків, передбачених законодавством України і Республіки Крим.
Статтею 9 Земельного Кодексу України 1990 року (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) було визначено, що до відання сільських, селищних і міських районного підпорядкування Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить, зокрема:
1) передача земельних ділянок у власність, надання їх у користування, в тому числі на умовах оренди, у порядку, встановленому статтями 17 і 19 цього Кодексу;
2) реєстрація права власності, права користування землею і договорів на оренду землі;
5) ведення земельно-кадастрової документації;
6) погодження проектів землеустрою;
7) здійснення державного контролю за використанням і охороною земель, додержанням земельного законодавства;
Статтею 14 Кодексу було визначено, що до відання України у галузі регулювання земельних відносин належить, зокрема: розпорядження землями загальнодержавної власності України.
Відповідно до ст. 19 Кодексу було визначено, що сільські, селищні Ради народних депутатів надають земельні ділянки у користування для всіх потреб із земель сіл, селищ, а також за їх межами для будівництва шкіл, лікарень, підприємств торгівлі та інших об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням населення (сфера послуг), сільськогосподарського використання, ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства, індивідуального житлового, дачного і гаражного будівництва, індивідуального і колективного садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби, традиційних народних промислів.
Статтею 23 Кодексу було визначено, що право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.
Державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян. До державного акта додається список цих громадян. Форми державних актів затверджуються Верховною Радою України.
Предметом позову в цій справі є цивільно-правова вимога щодо витребування з чужого незаконного володіння земельної ділянки з кадастровим номером 5921280800:08:002:0026, що розташована на території Кириківської селищної ради.
Як було зазначено вище, позивачем ставиться під сумнів законність виникнення у відповідача права постійного користування спірною земельною ділянкою.
Колегія суддів враховує доводи відповідача про те, що право постійного користування набуто останнім у законний спосіб на підставі рішення Вищевеселівської сільської ради Великописарівського району Сумської області від 29.12.1999 №54 «Про затвердження технічного звіту по виготовленню державного акту на право постійного користування землею дослідному господарству «Правдинське» Великописарівського району», за яким розглянувши технічний звіт по виготовленню державного акту на право постійного користування землею Дослідному господарству «Правдинське», розроблений відповідно до тимчасових рекомендацій щодо проведення робіт з видачі державних актів на право постійного користування землею, затверджених Державним комітетом України по земельних ресурсах 15 березня 1995 року№18, Вищевеселівська сільська рада вирішила: затвердити технічний звіт з виготовлення державного акту на право постійного користування землею; закріпити за Дослідним господарством «Правдинське» землі у постійне користування в обсягах згідно додатком № 1, що додається до даного рішення; видати Дослідному господарству «Правдинське» державні акти на право постійного користування землею.
Крім того, суд наголошує, що за висновком апеляційної інстанції у справі №575/258/16-ц, посилання позивача на відсутність в архіві рішення сільської ради, на підставі якого був виданий відповідачеві спірний державний акт, також не спростовують висновків суду, оскільки рішення суду, викладене на паперовому носії, оформлене у встановленому законом порядку, підписане головою сільської ради, завірене печаткою сільської ради, ніким не оспорене, виданий на його підставі державний акт зареєстрований сільською радою в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею. Посилання позивача на те, що рішення сільської ради, на підставі якого був виданий спірний державний акт, було підроблене, з посиланням, в тому числі, на покази деяких свідків - колишніх депутатів сільської ради, які пояснили, що таке питання не розглядалось сільською радою, є безпідставними, оскільки зазначена обставина з достовірністю показами свідків не встановлена, а інших належних доказів на підтвердження того, що сільська рада не вирішувала зазначене питання, позивач не надав.
Відтак, наведені позивачем доводи не спростовують законність рішення, викладеного на паперовому носії.
Разом з цим, судова колегія враховує наявний в матеріалах справи Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 09 липня 2020 року за номером НВ-5915962322020, а також Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, що містять відомості про правокористувача земельної ділянки з кадастровим номером 5921280800:08:002:0026, а саме Державного підприємства «Дослідне господарство «Правдинське» Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України».
Більше того, суд вважає обґрунтованими доводами відповідача про те, що не можуть бути аргументом на користь тверджень позивача щодо його прав на спірну земельну ділянку додані до матеріалів відповіді на відзив копії наказу від 04.02.2021 №10-ОТГ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області з переліком переданих у комунальну власність Кириківської ОТГ земельних ділянок загальною площею 160,3085 та рішення від 12.02.2021 Кириківської селищної ради «Про прийняття земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної в комунальну власність», позаяк до зазначеного переліку спірна земельна ділянка не входить.
Викладені обставини за правильним висновком суду першої інстанції є підставою для відмови Кириківській селищній раді у задоволенні її позову до Державного підприємство «Дослідне господарство «Правдинське» Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України» про витребування з чужого незаконного володіння земельної ділянки з кадастровим номером 5921280800:08:002:0026, що розташована на території Кириківської селищної ради, оскільки позивачем не доведено порушення його прав на спірну земельну ділянку, з чим погоджується судова колегія.
Щодо клопотання відповідача про застосування позовної давності суд зазначає наступне.
Судова колегія враховує, що відповідач просив суд вирішити питання про застосування позовної давності з наслідками, передбаченими ч. 4 ст. 267 ЦК України.
Згідно приписів ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Відповідно до ч. 4 названої статті сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Перш ніж застосовувати наслідки спливу позовної давності, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушені право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення. Таким чином, правила про позовну давність мають застосовуватись лише тоді, коли буде доведено існування самого суб'єктивного права, а отже, і обґрунтованості позовних вимог.
Зазначеної позиції дотримується Верховний Суд у свої постановах від 10.07.2018 №922/1898/17, від 13.11.2018 №922/284/18, від 20.03.2018 №911/1668/17, від 04.12.2018 №915/1286/17.
З огляду на відсутність належних, достатніх та допустимих доказів в підтвердження факту порушення прав позивача, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив про відсутність правових підстав для застосування наслідків пропуску строку позовної давності, а відтак судом відхилено клопотання відповідача про застосування строку позовної давності.
4. ВИСНОВКИ СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА:
4.1. висновки за результатами розгляду матеріалів справи
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог з огляду на те, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилався як на підставу позову.
4.2. посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).
Право на доступ до правосуддя є одним з основоположних прав людини, воно закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною.
У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
5. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ:
5.1. мотиви прийняття або відхилення аргументів учасників справи
Оцінюючи доводи скаржника про неврахування судом першої інстанції обставин, встановлених під час проведення слідчих дій у кримінальному провадженні №4202320250000078 від 20.09.2023, які додатково підтверджують незаконність підстав для користування Відповідачем спірною земельною ділянкою, судова колегія наголошує, що за змістом частини шостої статті 75 Господарського процесуального кодексу України обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Доводи позивача про помилковість висновку суду щодо не порушення його прав передачею земельної ділянки у користування відповідачу колегія суддів оцінює критично, оскільки виходячи зі змісту наказу від 04.04.2021 №10-ОТГ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області з переліком переданих у комунальну власність Кириківської ОТГ земельних ділянок загальною площею 160,3085 та рішення від 12.02.2021 Кириківської селищної ради «Про прийняття земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної в комунальну власність», спірна земельна ділянка до зазначеного переліку не входить.
Таким чином, усі інші доводи апелянта судом враховано, однак судова колегія визнає їх необґрунтованими та вважає, що судом першої інстанції було ретельно досліджено матеріали справи, детально та належним чином мотивовано висновки суду, правильно застосовано норми матеріального права та не допущено порушень норм процесуального права, а твердження апелянта не спростовують наведених вище висновків суду та не можуть бути достатньою підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
6. ВИСНОВКИ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ:
Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.
Рішення Господарського суду Сумської області від 15.04.2025 у справі № 920/1143/24 підлягає залишенню без змін.
Апеляційна скарга Кириківської селищної ради на рішення Господарського суду Сумської області від 15.04.2025 у справі № 920/1143/24 задоволенню не підлягає.
7. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ:
Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Кириківської селищної ради на рішення Господарського суду Сумської області від 15.04.2025 у справі № 920/1143/24 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Сумської області від 15.04.2025 у справі № 920/1143/24 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 920/1143/24 повернути до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.
Сторони мають право оскаржити постанову в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.
Повний текст складено та підписано 11.11.2025.
Головуючий суддя К.В. Тарасенко
Судді Г.П. Коробенко
А.І. Тищенко