621/2626/25
2/621/1381/25
іменем України
(заочне)
12 листопада 2025 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області:
головуючий - суддя Овдієнко В. В.
секретар судового засідання - Кришталь А. А.
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "УМ ФАКТОРИНГ",
представники позивача - Макєєв В. М., Калачик В. В.,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження за відсутності учасників справи в залі суду справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "УМ ФАКТОРИНГ" до ОСОБА_1 про стягнення суми,
Від ТОВ "УМ ФАКТОРИНГ" через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява до ОСОБА_1 з наступними вимогами: стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 1340623 від 01.03.2024 у розмірі 60 450 грн 00 коп.; стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати по справі.
На обґрунтування позовних вимог зазначено, що 01.03.2024 між ТОВ "Селфі Кредит" та ОСОБА_1 укладено договір споживчого кредиту № 1340623, в електронній формі відповідно до Закону України "Про електронну комерцію".
За умовами договору договору ОСОБА_1 отримав кредитні кошти в сумі 6 200 грн 00 коп., шляхом їх зарахування на його банківську картку № НОМЕР_1 . Строк кредитування становить 350 днів, а процентна ставка за користування коштами - 2,5% від суми кредиту за кожний день протягом терміну дії договору, періодичність платежів зі сплати відсотків - кожні 25 днів.
ТОВ "Селфі Кредит" на виконання умов договору споживчого кредиту виконало свої зобов'язання в повному обсязі, а саме надало відповідачу кошти шляхом їх зарахування на банківську картку вказану в договорі.
В подальшому, 18.12.2024 між ТОВ "Селфі Кредит" та ТОВ "УМ ФАКТОРИНГ" укладено договір факторингу № 18/12/2024, за умовами якого ТОВ "УМ ФАКТОРИНГ" набуло право грошової вимоги до відповідача за зобов'язаннями по договору споживчого кредиту № 1340623 від 01.03.2024.
Відповідач належним чином свої зобов'язання за договором споживчого кредиту № 1340623 від 01.03.2024 не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 60 450 грн 00 коп., яка складається з: 6 200 грн 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 54 250 грн 35 коп. - заборгованість за відсотками.
Невиконання відповідачем умов кредитного договору стало підставою для пред'явлення в суді цього позову.
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 25.08.2025 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду на 25.09.2025, а також витребувано від АТ КБ "Приватбанк" інформацію щодо банківського рахунку ОСОБА_1 , щодо зарахування останньому грошових коштів.
12.09.2025 до суду надійшла витребувана інформація від АТ КБ "Приватбанк".
22.09.2025 від представника позивача Калачика В. В. надійшли додаткові пояснення у справі, відповідно до яких останній, з посиланням на інформацію надану АТ КБ "Приватбанк" на виконання ухвали суду від 25.08.2025 в частині витребування доказів, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, також зазначив що належними доказами підтверджено факт укладення кредитного договору між первісним кредитором та відповідачем, факт перерахування грошових коштів на виконання умов договору № 1340623 від 01.03.2025, та подальшого набуття позивачем права вимоги за вказаним кредитним договором (а. с. 57-65).
25.09.2025 судовий розгляд у зв'язку з першою неявкою відповідача відкладено до 12.11.2025.
12.11.2025 належним чином повідомлені учасники справи в судове засідання не з'явилися повторно.
Представник позивача Калачик В. В. подав заяву в якій просив проводити розгляд справи за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач ОСОБА_1 не повідомив про причини повторної неявки в судове засідання, будь-яких заяв по суті справи чи з процесуальних питань не подавав.
Суд не має відомостей про причину повторної неявки відповідача, який повідомлявся про час і місце розгляду справи у порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України, і від якого не надійшли відзив чи заява про судовий розгляд за його відсутності, що дало підстави вирішити справу на підставі наявних у ній даних (постановити заочне рішення) у відповідністю з частиною 4 статті 223, частиною 1 статті 280 Цивільного процесуального кодексу України, проти чого представник позивача не заперечував і, що відповідає передбаченим статтею 2 ЦПК України завданням та основним засадам цивільного судочинства, в тому числі і щодо розумності строків розгляду справи судом.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Як зазначає Верховний Суд, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору (Постанова КЦС ВС від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18).
У цій справі суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого заочного рішення, не відкладаючи розгляду справи.
Зважаючи на те, що всі належним чином повідомлені учасники справи в судове засідання не з'явилися, і це не перешкоджає розгляду справи по суті, судовий розгляд справи проведено за відсутності учасників справи на підставі наявних у суду матеріалів. При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:
Частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. ст. 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Даними договору № 1340623 про надання споживчого кредиту за продуктом "NewShort" від 01.03.2024, Графіку платежів (Додаток №1 до договору про надання споживчого кредиту за продуктом "NewShort" № 1340623 від 01.03.2024), Інформаційного повідомлення від споживача фінансових послуг, Паспорту споживчого кредиту, виписки за договором б/н за період з 01.03.2024 по 04.03.2024 наданої АТ КБ "ПриватБанк" 12.09.2025, підтверджується, що 01.03.2024 між ТОВ "Селфі Кредит" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, за умовами якого ОСОБА_1 отримав 6 200 грн 00 коп. на картку АТ КБ "Приватбанк" № НОМЕР_2 , на строк 350 днів, зі стандартною процентною ставкою 2.5% в день. Загальні витрати за кредитом за стандартною процентною ставкою за весь строк користування кредитом складають 54 250 грн 00 коп. Орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом складає 60 450 грн 00 коп. Договір та його складові містять електронні підписи ОСОБА_1 в якості позичальника. (а. с. 16-22, 28, 46-47).
Право вимоги ТОВ "УМ ФАКТОРИНГ" до ОСОБА_2 щодо повернення заборгованості за договором позики № 1340623 від 01.03.2024 підтверджується: договором факторингу № 18/12/24 від 18.12.2024, укладеним між ТОВ "Селфі Кредит" та ТОВ "УМ ФАКТОРИНГ", Витягом із Акту приймання-передачі реєстру боржників від 18.12.2024 до договору факторингу № 18/12/24 від 18.12.2024, платіжною інструкцією № 201 від 19.12.2024 (а. с. 8-15).
Згідно розрахунку заборгованості за договором № 1340623 від 01.03.2024, відповідач ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 60 450 грн 00 коп., яка складається з наступного: 6 200 грн 00 коп. - заборгованість за основною сумою боргу (тіло кредиту); 54 250 грн 00 коп. - заборгованість за відсотками (а. с. 23-27).
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У відповідності з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Позивачем надано докази виникнення між сторонами правовідносин у зв'язку з укладанням 01.03.2024 між ТОВ "Селфі Кредит" та ОСОБА_1 кредитного договору № 1340623, та подальшим укладанням 18.12.2024 між ТОВ "Селфі Кредит" та ТОВ "УМ ФАКТОРИНГ" договору факторингу № 18/12/24, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача, та наявності з боку відповідача невиконаних зобов'язань за цим договором.
Розмір невиконаних зобов'язань підтверджується даними розрахунку заборгованості за кредитним договором, який не спростовано відповідачем.
Будь-яких заперечень проти позову чи доказів, які б спростовували наданий позивачем розрахунок, або зобов'язання по сплаті нарахованої суми, відповідачем не надано.
За таких обставин, позовна заява ТОВ "УМ ФАКТОРИНГ" про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором № 1340623 про надання споживчого кредиту за продуктом "NewShort" від 01.03.2024, в розмірі 60 450 грн 00 коп., яка складається з: 6 200 грн 00 коп. - заборгованість за кредитом; 54 250 грн 00 коп. - заборгованість за відсотками, є обґрунтованою та підлягає задоволенню в межах заявлених позовних вимог.
З приводу розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
У частині другій статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
У частині третій статті 12 та частині першій статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У частині восьмій статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано копії: договору № 141 про надання правової допомоги від 29.01.2025 укладеного між ТОВ "УМ ФАТОРИНГ" та адвокатським об'єднанням "Остащенко"; додаткової угоди № 1 до договору № 141 про надання правової допомоги від 29.01.2025; акту виконаних робіт від 16.03.2025; платіжну інструкцію № 344 від 17.03.2025 (а. с. 29-33).
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт.
На це вказав Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідача належить стягнути на користь позивача понесені ними і документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422 грн 40 коп. (а. с. 36) та 6 000 грн 00 коп. на відшкодування витрат на правову допомогу.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 223, ч. 2 ст. 247, 259, 263-265, 268, 280-289, 352, 354 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УМ ФАКТОРИНГ" 60 450 (шістдесят тисяч чотириста п'ятдесят) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УМ ФАКТОРИНГ" 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору та 6 000 (шість тисяч) грн 00 коп. на відшкодування витрат на правову допомогу.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Зміївським районним судом Харківської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути ним подана протягом тридцяти днів з дня його складення.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "УМ ФАКТОРИНГ", місцезнаходження: вул. Ризька, буд. 73-Г, оф. 7/1, м. Київ, 04060, код ЄДРПОУ: 40274286.
Відповідач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .
Повне рішення складене 12.11.2025.
Головуючий: В. В. Овдієнко