Справа № 393/585/25
пров. 2/393/328/25
12 листопада 2025 року селище Кам'янець
Новгородківський районний суд Кіровоградської області
в складі головуючого судді Добрострой О.С.,
за участю секретаря судового засідання Хильченка М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ''Свеа Фінанс'' до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,
Представник позивача звернувся до суду із вищевказаним позовом та просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №1640434 від 19.07.2024р. (далі - договір) у розмірі 17 226,25 грн. Позов мотивований тим, що 19.07.2024р. між Товариством з обмеженою відповідальністю ''Селфі кредит'' (далі - ТОВ ''Селфі кредит'') та ОСОБА_1 (далі - відповідач) укладено договір, відповідно до якого останньому надано кредит у розмірі 3 000 грн, строком на 360 днів, процентна ставка 1,5 % в день. 24.02.2025р. між ТОВ ''Селфі кредит'' та Товариством з обмеженою відповідальністю ''Свеа Фінанс'' (далі - ТОВ ''Свеа Фінанс'', позивач) укладено договір факторингу №01.02-04/25 відповідно до якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за вказаним договором. Заборгованість відповідача за договором становить 17 226, 25 грн, з яких - 2 998,97 грн тіло кредиту, 8 266,28 грн відсотки, 5 961 грн пеня.
Ухвалою суду від 17.10.2025р. відкрито спрощене позовне провадження у справі.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. У матеріалах справи наявне клопотання представника позивача, в якому він просить розглянути справу за його відсутності.
Відповідач у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи. В заяві від 12.11.2025р. відповідач просить суд розглянути справу без його участі, позов не визнає, так як позовні вимоги більші у порівняні до суми наданого кредиту.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясував наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно з ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ч.2 ст.639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно з п.5 ч.1 ст.3 Закону України ''Про електронну комерцію'' електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.1,3,4 ч.5 ст.11 Закону України ''Про електронну комерцію'' пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідно до п.п.6,12 ч.1 ст.3 Закону України ''Про електронну комерцію'' електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Згідно з ч.12 ст.11 Закону України ''Про електронну комерцію'' електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Положеннями ст.12 Закону України ''Про електронну комерцію'' визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України ''Про електронний цифровий підпис'', за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошей.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно з ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ч.1 ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Судом встановлено, що 19.07.2024р. між ТОВ ''Селфі кредит'' та ОСОБА_1 укладено договір №1640434 про надання споживчого кредиту за продуктом ''NewShort'', відповідно до якого сума кредиту 3 000 грн, строк кредиту 360 днів, стандартна процентна ставка 1,5 % в день. Кошти надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_1 .
19.07.2024р. на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 зараховано кредитні кошти в сумі 3 000 грн, що відповідно до копії довідки ТОВ ''Пейтек'' від 26.02.2025р.
24.02.2025р. між ТОВ ''Селфі кредит'' та ТОВ ''Свеа Фінанс'' укладено договір факторингу №01.02-04/25 відповідно до якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за вказаним договором.
Заборгованість відповідача за договором становить 17 226, 25 грн, з яких - 2 998,97 грн тіло кредиту, 8 266,28 грн відсотки, 5 961 грн пеня, що відповідно до копії розрахунку заборгованості за договором та копії Витягу з реєстру боржників за вказаним договором факторингу.
Доводи відповідача про те, що він не визнає позов, так як вважає, що борг занадто великий не заслуговують на увагу, так як відповідач на підтвердження своїх заперечень не надав до суду належних доказів, в тому числі і доказів, які спростовували б розрахунок заборгованості перед позивачем за вказаним договором.
Аналізуючи вищезазначені норми права та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Згідно з ст.141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Зважаючи на те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, то судові витрати, які складаються з судового збору в загальній сумі 2 422,40 грн необхідно стягнути з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 258- 268, 272, 354 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю ''Свеа Фінанс'' до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ''Свеа Фінанс'' (місцезнаходження вул.Іллінська,8, м.Київ, код ЄДРПОУ 37616221) заборгованість за кредитним договором №1640434 від 19.07.2024р. у розмірі 17 226,25 грн (сімнадцять тисяч двісті двадцять шість гривень двадцять п'ять копійок), з яких - 2 998,97 грн тіло кредиту, 8 266,28 грн відсотки, 5 961 грн пеня.
Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ''Свеа Фінанс'' (місцезнаходження вул.Іллінська,8, м.Київ, код ЄДРПОУ 37616221) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422,40 грн.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю ''Свеа Фінанс'' (місцезнаходження вул.Іллінська,8, м. Київ, код ЄДРПОУ 37616221).
Відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.С.Добрострой