справа № 388/1972/25
провадження № 2/388/672/2025
12.11.2025м. Долинська
Долинський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого - судді Кнурова О.А.,
при секретарі судового засідання Гриненко М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
позивач ТОВ «Сучасний Факторинг» звернулося до суду з позовомчерез систему «Електронний суд» до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 20200034799 від 10.09.2020 у розмірі 23702,63 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 10.09.2020 між ТОВ «Сучасний Факторинг» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 20200034799 про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у сумі 16800,00 грн. строком на 24 місяці. Позивач відповідно до умов договору виконав свої зобов'язання по наданню кредитних коштів, однак відповідачем умови договору не виконуються, ним порушуються строки повернення кредиту та сплати процентів, в зв'язку з чим позивач змушений звернутись до суду за захистом своїх порушених прав. Внаслідок невиконання зобов'язань за кредитним договором виникла заборгованість в сумі 23702,63 грн., що складається: 10280,64 грн. - заборгованість кредитом; 13421,99 грн. - заборгованість за відсотками.
Ухвалою від 08.09.2025 зазначену позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та постановлено здійснювати розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Копія зазначеної ухвали була надіслана у порядку ст. 272 ЦПК України позивачу за його місцезнаходженням та відповідачу за його зареєстрованим місцем проживання (перебування), встановленим судом у порядку, передбаченому ч. 6 ст. 187 ЦПК України.
Заперечення від відповідача проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходило.
Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.
Позивач, який про дату, час і місце розгляду справи, був повідомлений належним чином засобами електронного зв'язку, що підтверджується довідкою відповідальної особи про доставку електронного листа 12.09.2025, - у судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення судового засідання від позивача до суду не надходило. При цьому, матеріали позовної заяви містять клопотання позивача про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач, який про дату, час і місце розгляду справи, повідомлявся належним чином засобами поштового зв'язку за його зареєстрованим місцем проживання (перебування), встановленим судом у порядку, передбаченому ч. 6 ст. 187 ЦПК України, та відповідно до положень ст. 128 ЦПК України є таким, якому судова повістка вручена 23.09.2025, - у судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення судового засідання від відповідача до суду не надходило.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За наведених вище обставин та положень цивільного процесуального законодавства, зокрема тих, за якими суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування умов, передбачених ч. 1 ст. 280 ЦПК України, - суд дійшов висновку про заочний розгляд справи за відсутності сторін без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі наявних у суду матеріалів справи.
Дослідивши докази у справі в їх сукупності, з'ясувавши підстави та предмет позову, характер спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, за відсутності заперечень щодо позовних вимог з боку відповідача, виходячи з положень цивільного процесуального законодавства, за якими цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів та доведення перед судом їх переконливості, при цьому суд розглядає цивільні справи у межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів сторін, суд дійшов висновку про задоволення позову, з огляду на таке.
10.09.2020 між ТОВ «Сучасний Факторинг» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 20200034799, за яким позивач надав відповідачу споживчий кредит у розмірі 16800,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов'язався повернути позику та сплатити проценти за користування грошовими коштами. Позика видана на 24 місяці. Договір діє до повного виконання позичальником своїх зобов'язань. Сторони погодили розмір процентів за користування кредитом та порядок їх нарахування. (а.с. 11-16).
Положеннями ч. 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. (ст. 627 ЦК України)
Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Положеннями ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням (ст. 610 ЦК України).
За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України, якою регламентовано, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди. Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як вбачається із матеріалів справи, банк виконав зобов'язання, надавши відповідачу кредит.При цьому, розрахунком заборгованості підтверджується, що відповідач порушив графік погашення заборгованості, кредит вчасно не сплачував та внаслідок чого виникла заборгованість.
Фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку банку не повернуті в строк, визначений договором, та не сплачені передбачені умовами договору проценти, що свідчить про порушення його прав. Тому, позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати обов'язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів, сплати визначених сторонами у договорі процентів.
Із виписки з особового рахунку за кредитним договором № 20200034799 від 10.09.2020, встановлено, що заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Сучасний Факторинг» станом на 08.08.2025 становить 23702,63 грн., з яких: 10280,64 грн. - загальна заборгованість за тілом кредиту; 13421,99 грн. - загальна заборгованість за сумою комісії за користуванням кредиту. Заперечення щодо зазначеного розрахунку заборгованості за кредитним договором від відповідача до суду не надходили (а.с. 10).
Положення ст. 129 Конституції України як одну із основних засад судочинства визначають змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Так, з урахуванням імперативних вимог ч. 1 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1, ч. 5 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Положеннями ст. 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
На підставі вищевикладеного, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів, наданих сторонами, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позивачем позовної вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 23702,63 грн., у зв'язку з чим, позов слід задовольнити.
Щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу судом відзначається таке.
Відповідно до положень ч. 1 - 3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, втраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Поряд з цим, відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до умов ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Клопотання від відповідача про зменшення витрат позивача на оплату правничої допомоги адвоката із зазначенням обґрунтування на спростування співмірності витрат відповідача на правничу допомогу до суду не надходило.
Таким чином, керуючись принципом співмірності та розумності судових витрат, враховуючи критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, критерію необхідності досудової підготовки, підготовки заяв з процесуальних питань, які було подано до суду, беручи до уваги складність справи, характер виконаної адвокатом роботи, її обсяг та витрачений ним час, їх пропорційність до предмета спору, - суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позивачем до відшкодування витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката у розмірі 6500,00 грн.
Отже, питання розподілу судових витрат у частині витрати на професійну правничу допомогу слід вирішити відповідно до вищенаведених обставин та положень цивільного процесуального законодавства, зокрема, положень ст. 141 ЦПК України, якими, крім іншого, передбачено, що судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, на підставі чого, враховуючи що позов задоволено повністю, - суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені останнім витрати на професійну правничу допомогу, у розмірі, який відповідає співмірності, необхідності та розумності таких витрат - 6500,00 грн.
Питання розподілу судових витрат у частині витрат по сплаті судового збору слід вирішити відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, якими, крім іншого, передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, - на підставі чого, враховуючи, що позов задоволено у повному обсязі, суд дійшов висновку, що понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн. слід стягнути з відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 281-284, 354 ЦПК України, -
ухвалив:
позов товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг»заборгованість за кредитним договором № 20200034799 від 10.09.2020, що станом на 19.08.2025 становить 23702 (двадцять три тисячі сімсот дві) грн. 63 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг»у рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу - 6500 (шість тисяч п'ятсот) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» у рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Відповідно до ст. 289 ЦПК України заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
- позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг», місцезнаходження: вул. Велика Васильківська, буд. 39а, м. Київ, 01024, ЄДРПОУ 35310044;
- відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя О.А. Кнуров