Справа №348/2335/25
Провадження № 2/348/1512/25
11 листопада 2025 року м.Надвірна
Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого судді Бурдун Т.А.,
за участю секретаря судового засідання Лейб'юк Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Надвірна в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позивач ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів», інтереси якого представляє Грибанов Д.В., звернувся до Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором на суму 20000,00 гривень.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 18.01.2024 року між ТОВ «Аванс кредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 26332-01/2024. 24.05.2024 між ТОВ «Аванс кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу № 24052024, відповідно до якого ТОВ «Аванс кредит» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Аванс кредит» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 24.05.2024 до Договору факторингу № 2405224 від 24.05.2024 ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 20000,00 грн, з яких: 5000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 15000,00 грн - сума заборгованості за відсотками.
У зв'язку наведеним позивач просить стягнути заборгованість за кредитним договором на суму 20000,00 грн та понесені судові витрати на суму 3 028,00 грн.
Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 17 вересня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.
03.11.2025 представник відповідача - адвокат Романишин Д.М. через систему «Електронний суд» подав до суду відзив на позовну заяву, в якому вважав позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення. Вказав, що в матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують факт акцепту (підписання) відповідачем електронної оферти чи її ідентифікації у системі позивача, отже договір не може вважатися укладеним у належній формі та не породжує для відповідача жодних зобов'язань. Також, оскільки договір № 26332-01/2024 датований 18.01.2024. тобто після набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», умови договору, передбачені п.1.4.1. договору щодо встановлення процентної ставки в день 2,5% відповідно до ч.5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» є нікчемними. Позивач просить стягнути заборгованість за договором № 26332-01/2024 від 18.01.2024 року в сумі 20 000 грн, з яких 5 000 грн - основний борг, 15 000 грн - проценти. Згідно з умовами договору (п. 1.4.1) процентна ставка становить 2,5 % на день, що прямо суперечить Закону України «Про споживче кредитування» у редакції після внесення змін Законом № 3498-IX від 22.11.2023, який набрав чинності 24 грудня 2023 року. Частина п'ята ст. 8 зазначеного Закону встановлює, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 %. Крім того, тимчасово (протягом перших 120 днів з моменту набрання чинності Законом) гранична ставка не може перевищувати 2,5 %, а протягом наступних 120 днів - 1,5 %. Оскільки договір укладено після набрання чинності цими змінами - 18.01.2024 року - умова про 2,5 % на день є нікчемною (ч. 5 ст. 12 Закону «Про споживче кредитування»). Таким чином, нарахування процентів у розмірі 15 000 грн за 120 днів користування кредитом є безпідставним. Розрахунок підлягає коригуванню відповідно до допустимого рівня - 1 % на день, що становить: 50 грн * 120 днів = 6 000 грн. Отже, навіть у випадку визнання договору укладеним, вимоги позивача є завищеними більш ніж удвічі.
07.11.2025 представник позивача через систему «Електронний суд» подала відповідь на відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що кредитний договір підписаний боржником за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора. Без застосування електронного підпису одноразовим ідентифікатором договір не міг бути укладений. Верифікація та ідентифікація позичальника здійснюється через ІТС Первісного кредитора. Кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства (ІТС Товариства) та доступний, зокрема, через сайт Товариства таабо відповідний мобільний додаток чи інші засоби. Укладення кредитного договору було здійснено електронній формі в інформаційно-телекомунікаційній системі (ІТС) Товариства. Клієнт здійснює оформлення кредиту шляхом заповнення Заявки на отримання кредиту на Сайті Товариства, обов'язково вказуючи всі дані, зазначені в заявці як обов'язкові для заповнення. Клієнт обирає персональний логін і пароль для входу в особистий Кабінет. При підписанні документів на телефонний номер клієнта, направляється повідомлення з одноразовим ідентифікатором у вигляді коду, який клієнт зобов'язаний ввести на веб-сторінці (далі - «електронний підпис одноразовим ідентифікатором»). Електронний підпис одноразовим ідентифікатором як аналог власноручного підпису є підтвердженням особи клієнта. Сторони домовилися, що всі документи щодо надання кредиту підписуються клієнтом з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. У заявці клієнт зобов'язаний вказати повні, точні і достовірні особисті дані, які необхідні для прийняття Товариством рішення про надання кредиту. Заповнюючи заявку, клієнт дає свою згоду на передачу Первісному кредитору своїх персональних даних та їх обробку з метою оцінки фінансового стану і його здатності виконати зобов'язання за договором. Первісний кредитор має право зателефонувати клієнту за телефонним номером, вказаним в заявці, як для підтвердження повноти, точності, достовірності зазначеної в заявці інформації, так і для отримання інших відомостей, які необхідні для прийняття рішення про надання кредиту. Сторони дійшли згоди, що всі завершені дії в особистому кабінеті в ІТС товариства визнаються вчиненими позичальником. При заповненні форм заявки позичальнику необхідно внести всі обов'язкові дані, включаючи ПІБ, ІПН, адресу, суму бажаного кредиту, реквізити банківської картки, номер мобільного телефону та ін. На підставі даних, зазначених у заявці, інформаційна система первісного кредитора здійснює реєстрацію заявника на сайті первісного кредитора і формує особистий кабінет клієнта. Приймаючи заявку до розгляду, первісний кредитор не приймає на себе зобов'язання надати кредит. У разі прийняття позитивного рішення про видачу кредиту, первісний кредитор робить клієнту в особистому кабінеті пропозицію укласти електронний договір (оферту) у формі Договору про надання фінансового кредиту, який містить усі істотні умови. Клієнт може прийняти (акцептувати) пропозицію укласти Договір про надання фінансового кредиту або відмовитися від пропозиції. У випадку готовності клієнта прийняти пропозицію (оферту), клієнт натискає кнопку згоди, після чого клієнту надсилається смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором, який клієнт має ввести у відповідне поле. У момент введення коду на сайті первісного кредитора клієнт направляє первісному кредитору електронне повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) підписане одноразовим ідентифікатором. Після вводу даного коду договір вважається підписаним. Тобто, для укладання кредитного договору необхідно здійснити певну послідовність дій направлених на реальне укладення договору та отримання коштів, нездійснення чи не завершення дії унеможливлює укладення договору. Укладення кредитних договорів онлайн знаходиться в рамках правового поля України. Сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов'язань у порядку визначеному законодавством України або укладеним договором. Повернення кредиту за електронним договором є обов'язковим. Отже, позивачем доведено факт укладання відповідачем кредитного договору в електронній формі та підписання договору з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», тому позовні вимоги позивача є законними та обґрунтованими, а відповідач намагається уникнути виконання взятих на себе зобов'язань.
Щодо нарахування відсотків за кредитним договором зазначила, що процентна ставка 2,50% в день передбачена п. 1.4.1 договору та застосовується у межах строку кредитування, вказаного в п.1.1 цього договору. Жодних заперечень з приводу того, що відповідач не погодилася з Правилами надання кредиту відповідачем при укладенні договору висловлено не було. Ніяких застережень або зауважень з боку відповідача, щодо неповного розуміння або незгоди з умовами договору або додаткової угоди під час їх підписання, до суду не подано. У випадку неповного розуміння умов договору у відповідача була можливість відмовитися від підписання договору, якою вона не скористалася. Вимог щодо стягнення неустойки позов не містить. Відповідачем умови вищевказаного договору не виконувались відповідно до ст.526, ст. 1046, ст.1054 ЦК України, а тому нарахування відсотків за користування кредитними коштами відповідно до умов вищевказаного договору є правомірним і відповідач жодним чином не позбавляється від виконання умов договору та погашення заборгованості в повному обсязі.
З огляду на зазначене відзив на позовну заяву просить залишити без розгляду та задоволення, позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Представник позивача у судове засідання не з'явилася, в позовній заяві та у відповіді на відзив просить розгляд справи проводити за її відсутності, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити, не заперечує щодо проведення заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 та представник відповідача - адвокат Романишин Д.М. в судове засідання не з'явилися. Представник відповідача у відзиві на позовну заяву просив розглядати цивільну справу без участі відповідача та її представника.
У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтями 12,13,81,89 ЦПК України передбачено: суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом; суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що 18.01.2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 26332-01/2024, за умовами якого відповідачу надано кредит в національній валюті у розмірі 5 000,00 грн. строком на120 днів, дата надання: 18.01.2024, дата погашення кредиту: 16.05.2024 року, денна процентна ставка становить 2,50%. Відповідач зобов'язалася одержати та повернути грошові кошти, сплатити проценти за користування кредитним коштами та виконати інші обов'язки передбачені цим договором. Кредитні кошти надано у безготівковій формі шляхом перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту. Підписанням кредитного договору відповідач підтвердила, що вона ознайомлена з усіма умовами Правил надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Аванс Кредит», які розміщені на веб-сайті Товариства. Приймаючи умови кредитного договору відповідач підтверджує, що вона повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватися цих Правил. Договір підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором W8535 у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію», також відповідач ОСОБА_1 підписала паспорт споживчого кредиту, в якому зазначені основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача (а.с.5-10).
В додатку №1 до договору про надання кредиту №26332-01|2024, наведена таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (а.с.8 зворот).
Відповідно до умов договору відповідачу ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 5000,00 грн, шляхом перерахування цієї суми 18.01.2024 13:45:17 маска картки НОМЕР_1 , що підтверджується повідомленням ТОВ «Універсальні платіжні рішення вих. №3466_250708111948 від 08.07.2025 номер транзакції - 333002542 в системі платежів iPay.ua (а.с.11).
При цьому, на виконання приписів ч.1 ст.638 ЦК України сторони у вказаному договорі досягли згоди щодо всіх істотних умов цього правочину, в зв'язку з чим він в силу положень ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Жодних заперечень з приводу того, що відповідач не погодилася з умовами та правилами надання кредиту під час підписання Кредитного договору, чи щодо нерозуміння умов договору, відповідачкою суду надано не було. Також відповідно до п. 4.3.3 договору відповідач мала право відмовитися від договору протягом 14 днів, але такого повідомлення відповідач також не надала. Посилання представника відповідача про те, що ОСОБА_1 не здійснювала жодних дій, спрямованих на укладення будь-якого кредитного договору, не користувалася зазначеними у договорі телефонами, не підтверджувала укладення договору за допомогою електронного підпису чи ідентифікатора не можуть бути прийняті до уваги, оскільки спростовуються встановленими вище обставинами та дослідженими доказами.
Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з неналежним виконанням позичальником (відповідачем ОСОБА_1 ) взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість.
До спірних правовідносин, які виникли між сторони, підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України, Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», Закону України «Про електронну комерцію».
Частиною 2 статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є у тому числі договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (стаття 628 ЦК України).
Стаття 627 ЦК України та ст. 6 цього Кодексу визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Як вбачається із матеріалів справи оспорюваний договір укладений в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі. В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа. Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис».
Нормою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Також, приписами ст. 12 цього Закону, передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис»", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України підписанням договору сторонами досягнуто домовленість щодо встановлення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Оскільки сторони уклали договір, вони набули взаємних прав та обов'язків.
Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно із ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.
Згідно із ст.1054 ЦК України а кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
ТОВ «Аванс Кредит», зобов'язання за договором виконало, проте відповідач ОСОБА_1 порушила умови договору в частині повернення кредиту та сплати відсотків за його користування та не виконала взяті на себе зобов'язання, у зв'язку з чим має заборгованість за договором згідно розрахунку заборгованості на суму 20000,00 гривень (а.с.12).
У відповідності зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зі змісту 512, 513 ЦК України слідує, що зміна кредитора у зобов'язанні здійснюється шляхом оформлення між первісним кредитором та новим кредитором відповідного договору в тій же самій формі, що і угода, за якою права відступаються. При цьому боржник не приймає ніякої участі в підписанні договору про відступлення та не є його стороною. У відповідності до ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
24.05.2024 між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу № 24052024, відповідно до якого до ТОВ «Аванс Кредит» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Аванс Кредит» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників (а.с. 14-16).
Згідно п.1.1. Договору факторингу, фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб- боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пенею за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових коштів та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно додатку та є невід'ємною частиною договору.
Згідно п.1.2 Договорів факторингу, сторони погодили, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру прав боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до Реєстру боржників від 24.05.2024 до Договору факторингу № 24052024 від 24.05.2024, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 20000,00 грн, з яких: 5000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 15000,00 грн - сума заборгованості за відсотками (а.с.19). Також, на підтвердження факту відступлення права вимоги долучена платіжна інструкція № 21383 від 30.05.2024 (а.с.18).
Таким чином, аналіз матеріалів справи та викладене свідчить про наявність доказів на підтвердження того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце, документи, надані позивачем, містять відомості про те, що право вимоги за кредитом відповідача увійшло до пакету передачі активів на користь позивача.
З огляду на досліджені докази, суд вважає встановленим, що заборгованість відповідача перед позивачем за договір про надання фінансового кредиту № 26332-01/2024 від 18.01.2024 по тілу кредиту становить 5000,00 грн, а тому вимога позивача у цій частині підлягає задоволенню.
Щодо позовної вимоги про стягнення процентів в розмірі 15000,00 грн, суд зазначає наступне.
Статтею 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Як вбачається з матеріалів справи, зобов'язання не виконані з вини відповідача.
За ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Разом з тим, Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Зі змісту ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним.
У відповідності до ч. 5 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.
Закон України «Про споживче кредитування» визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.
Статтею 1 ЗУ «Про споживче кредитування» визначено терміни, зокрема 1-1) договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором; 1-2) денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту.
22.11.2023 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ, який набрав чинності 24.12.2023 року, та яким внесено зміни до ЗУ «Про споживче кредитування».
Відповідно до ч. 5 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
У п. 4 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3498-ІХ визначено необхідність надавачам фінансових послуг, не зазначеним у пункті 3 цього розділу, та надавачам допоміжних послуг протягом 30 днів з дня набрання чинності цим Законом привести свою діяльність та документи у відповідність з вимогами цього Закону.
Отже, починаючи з 25.12.2023 року (наступний день після набрання Законом № 3498-ІХ чинності), максимальний розмір денної процентної ставки за договором не може перевищувати 1 %.
При цьому, надавачі фінансових послуг, яким зокрема є позивач, зобов'язувалися привести свою діяльність у відповідність вищевказаних змін.
У той же час, пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Отже, перші 120 днів тривають з 24 грудня 2023 року по 22 квітня 2024 року, наступні 120 днів з 23 квітня 2024 по 20 серпня 2024 року.
Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов'язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.
Водночас, позивач незважаючи на те, що договір про надання фінансового кредиту №26332-01/2024 від 18.01.2024 року, який укладено після набрання чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ, не привів свою діяльність, а також умови укладених ним договорів відповідно до вимог чинного законодавства в частині нарахування щоденної процентної ставки і продовжив нараховувати відповідачу відсотки за користування кредитними коштами у розмірі 2,5 % на день.
Таким чином, суд погоджується із умовами кредитного договору щодо нарахування відповідачу за період з 18.01.2024 року по 22.04.2024 року відсотків за користування кредитом виходячи з процентної ставки - 2,5 % на день, що з урахуванням суми кредиту (5000,00 грн) становить 12000,00 грн (125 грн в день Х 96 днів = 12000,00 грн). Однак, починаючи з 23.04.2024 року нарахування відсотків не могло бути більшим за 1,5 %, а тому за період з 23.04.2024 по 16.05.2024 відсотки підлягають перерахунку в сторону зменшення та повинні становити 1800,00 грн. (75 грн за день Х 24 дні = 1800 грн).
Тобто, з відповідача підлягають стягненню в користь позивача проценти в загальному розмірі 13800,00 грн (12000,00 грн + 1800 грн).
З наведених підстав суд не приймає до уваги посилання сторони відповідача про те, що відсоткова ставка у договорі мала бути встановлена у розмірі 1%. Також суд відхиляє доводи представника позивача про те, що процентна ставка 2,50 % в день мала застосовуватися у межах строку кредитування, з огляду на встановлені судом обставини.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором № №26332-01/2024 від 18.01.2024 року підлягають задоволенню частково на загальну суму 18800,00 грн, яка складається із: заборгованості по тілу кредиту в розмірі 5000,00 грн, заборгованості по процентам в розмірі 13800,00 грн.
Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з платіжною інструкцією позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 3028,00 грн (а.с.4).
Позивачем заявлені позовні вимоги на загальну суму 20000,00 грн, однак позов підлягає задоволенню на суму 18800,00 грн, тобто відсоток задоволених позовних вимог становить 94,00 %, тому сума судового збору, яка підлягає стягненню, складає 2846,32 грн. (3028,00 х 94,00 % : 100).
Керуючись ст.ст. 11, 509, 512-516, 526, 549, 599, 626, 629, 634, 638, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 7, 10, 75-79, 81, 174, 141, 191, 265-268, 354-355 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 26332-01/2024 від 18.01.2024 року в розмірі 18800 (вісімнадцять тисяч вісімсот) грн 00 коп., з яких: 5000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 13800,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 2846 (дві тисячі вісімсот сорок шість) грн 32 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, адреса місця знаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, адреса для листування: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, поверх 4.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Представник відповідача: адвокат Романишин Дмитро Михайлович, адреса місця знаходження: 78405, Івано-Франківська область, м. Надвірна, вул. Г. Мазепи, 25 А.
Суддя Т.А.Бурдун