про продовження строку запобіжного заходу
Справа № 495/7208/21
Номер провадження 1-кп/495/77/2025
11 листопада 2025 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого,
розглянувши клопотання прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.06.2021 року за № 12021162240000618,
У провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області перебувають матеріли кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
До суду надійшло клопотання прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 .
Із вказаного клопотання вбачається, що11.06.2021 приблизно в нічний час доби, більш точний час під час досудового розслідування встановити не представилось можливим, ОСОБА_4 , при невстановлених в ході досудового розслідування обставинах незаконно придбав наркотичну речовин метадон, яка була розфасована у кількості 137 не великих полімерні згортки. Далі, ОСОБА_4 , реалізуючи свій раптово виниклий намір, який направлений на незаконне зберігання наркотичної речовини з метою подальшого збуту вищевказаних полімерних згортків, поклав їх в свою сумку, яка висіла в нього через плече та почав їх зберігати з метою подальшого збуту. Після чого, ОСОБА_4 , 11.06.2021 приблизно о 01.20 год. йдучи по вул. Л. Українки в м. Білгород-Дністровський Одеської області, був зупинений біля магазину «Леся» на даній вулиці співробітниками поліції та в ході проведення огляду його сумки був виявлений полімерний пакет прозорого кольору, в якому знаходились 2 (два) целофанові пакети прозорого та чорного кольорів, в яких знаходилися 40 та 97 згортків відповідно з речовиною білого кольору. Під час тестування одного з вказаних згортків детектором наркотичних речовин «Ісіепіа БОТ 90131201» встановлено, що у вказаному порошку наявна наркотична речовина. Виявлені згортки з речовиною білого кольору у кількості 137 шт. вилучені співробітниками поліції. Згідно висновку експерта N? CE-19/116-21/10260-НЗПРАП від 27.08.2021, надана на експертизу кристалічна речовина білого кольору, загальною масою 73,548 г, яка міститься в 137 (сто тридцяти семи) згортках, містить наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон. Кількісний вміст метадону становить 26,96 г.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.
В обґрунтування клопотання відносно обвинуваченого ОСОБА_4 зазначив, що існують ризики, передбачених у п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконному впливу на свідків, перешкоджанню кримінальному провадженню іншим чином, а також запобігання скоєння інших кримінальних правопорушень, вчинити інше кримінальне правопорушення. Все це свідчить про неможливість запобігання вищезазначеним ризикам при застосуванні більш м'яких запобіжних заходів.
На підставі викладеного прокурор просить суд продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Захисник ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого заперечував проти задоволення клопотання прокурора, оскільки стороною обвинувачення не надано доказів існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Просив обрати його підзахисному запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.Також зазначив, що судовий розгляд триває значний проміжок часу, що в свою чергу порушує право обвинуваченого на справедливий суд у розумний строк розгляду.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав позицію адвоката, також просив відмовити у задоволенні клопотання про продовження тримання під вартою.
Заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 331 КПК України суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Згідно ст. 29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
П. 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Разом з цим, тримання під вартою може бути виправдане тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до свободи особистості.
Метою застосування запобіжного заходу, відповідно до ч.1 ст.177 КПК України, є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховатися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, серед яких: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров'я обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію обвинуваченого; майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей у обвинуваченого; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
На підставі викладеного та враховуючи наявність обвинувачення, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_4 , у разі визнання його винуватим, а саме те, що досудове розслідування інкримінує обвинувачення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 роківз конфіскацією майна, враховуючи його вік та стан здоров'я, майновий стан в тому числі його скрутне матеріальне становище, міцність соціальних зв'язків, а також те, що обвинувачений раніше притягався до кримінальної відповідальності, у зв'язку з чим, на думку суду, останній може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, що унеможливлює запобігання ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України. Крім того будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його не можливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі « Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001 ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суду з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Судом встановлено, що судове провадження по кримінальному провадженню не закінчено, строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 відповідно до ухвали Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23.07.2025 закінчується 20.09.2025 року.
Також у судовому засіданні встановлено, що відсутні переконливі докази на підтвердження обставин, які б вказували на зменшення або зникнення ризиків, доведених прокурором при обранні вказаного запобіжного заходу.
Враховуючи встановлені обставини, існування ризиків в їх сукупності та взаємозв'язку, на переконання суду запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі у подальшому може вплинути на проведення повного та неупередженого розслідування кримінального провадження та не забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
З урахуванням встановлених в судовому засіданні ризиків та обставин кримінального правопорушення, а також обґрунтованості клопотання сторони обвинувачення, підстав для застосування більш м'яких запобіжних заходів відносно обвинуваченого в судовому засіданні встановлено не було.
Враховуючи вищенаведене, керуючись положеннями ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, ст.ст. 5,6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та враховуючи матеріали справи, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_4 доцільно продовжити строк тримання під вартою на 60 діб.
Відповідно до положень статей 182, 183 КПК України, враховуючи матеріальне становище обвинуваченого, тяжкість вчинених нею злочинів, суд вважає за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченою обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченою покладених на нього обов'язків.
Також, застосовуючи щодо обвинуваченого ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у виді застави, суд вважає за необхідне покласти на нього обов'язки, передбачені пунктом 2, пунктом 3, пунктом 4 частини 5статті 194КПК України та роз'яснити наслідки їх невиконання.
Відповідно до частини 4 статті 202 КПК України обвинувачений ОСОБА_4 звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної судом у наявній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 184, 193, 194, 196, 315 КПК України, суд
задовольнити клопотання прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_6 .
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 у Державній установі «Ізмаїльській слідчій ізолятор» на 60 днів - до 09.01.2026 року включно.
Визначити розмір застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_4 , обов'язків, передбачених КПК України в розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 11.11.2025 року складає 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень.
У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- не відлучатися за межі міста Білгород-Дністровський Одеської області та Білгород-Дністровського району без дозволу суду,а також повідомляти його про зміну свого проживання;
- з'являтися до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області за викликом;
- заборонити спілкуватися зі свідками у даному кримінальному провадженні.
Попередити обвинуваченого ОСОБА_4 про наслідки ухилення від покладених на нього судом обов'язків.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою - в той же строк з моменту вручення копії ухвали.
Повний текст ухвали виготовлено та оголошено о 16:00 год. 11.11.2025 року.
Суддя ОСОБА_1