Справа № 595/1374/25Головуючий у 1-й інстанції Тхорик І.І.
Провадження № 33/817/548/25 Доповідач - Сарновський В.Я.
Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП
11 листопада 2025 р. суддя Тернопільського апеляційного суду Сарновський В.Я. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Рекуша О.Р. на постанову Бучацького районного суду Тернопільської області від 06 жовтня 2025 року,-
Вказаною постановою визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Згідно постанови, 06 вересня 2025 року о 19.22 год. в м. Бучач по вул. Галицька, 157 ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме, запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатору «Драгер 6810» та в медичному закладі водій відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 - адвокат Рекуш О.Р. просить скасувати постанову Бучацького районного суду Тернопільської області від 06 жовтня 2025 року, а провадження у справі закрити. Свої вимоги мотивує тим, що:
у працівників поліції не було підстав для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , так як постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5663114 від 06 вересня 2025 року скасована рішенням Бучацького районного суду Тернопільської області від 29 вересня 2025 року;
працівники поліції грубо порушили право ОСОБА_1 на захист, так як встановивши, що останній є громадянином Узбекистану, склали протокол про адміністративне правопорушення за відсутності перекладача;
працівники поліції пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, а також роз'яснювали останньому його права та обов'язки без участі перекладача.
Заслухавши доводи захисника Рекуша О.Р., який просив проводити розгляд у відсутності ОСОБА_1 і задовольнити апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, проаналізувавши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до вимог статей 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Перевіркою матеріалів справи в ході апеляційного розгляду встановлено, що суд першої інстанції дотримався вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винуватості ОСОБА_1 в порушенні правил дорожнього руху.
Як вбачається зі змісту оскарженої постанови, судом першої інстанції належним чином перевірені всі обставини справи, які досліджені всебічно, повно та об'єктивно, висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у вчинені правопорушень ґрунтуються на матеріалах справи.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується даними, які містяться в: протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 445656 від 06 вересня 2025 року; відеозаписах, які долучено до матеріалів справи; постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5663114 від 06 вересня 2025 року; рапорті ст. інспектора-чергового ВП №2 (м. Бучач) Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області Шуї В.С. від 06 вересня 2025 року; акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направленні інспектора СРПП ВП № 2 Хробака М.В.
Наведені в оскарженій постанові докази, на підставі яких суд першої інстанції прийшов до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 є послідовними та узгоджуються між собою.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП доведений належним чином дослідженими в судовому засіданні доказами.
Об'єктивних підстав ставити під сумнів достовірність і належність доказів та обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, по справі не вбачається.
Щодо доводів апелянта про те, що оскільки постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5663114 від 06 вересня 2025 року скасована рішенням Бучацького районного суду Тернопільської області від 29 вересня 2025 року, то відсутні докази того, що у працівників поліції були законні підстави для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції оцінює критично, з огляду на наступне.
Так, відповідно до ст.35 Закону України “Про Національну поліцію» однією з підстав для зупинки транспортного засобу є порушення водієм правил дорожнього руху.
З матеріалів справи вбачається, що підставою для зупинки і перевірки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 було те, що останній 06 вересня 2025 року о 19:22:08 год. в м. Бучач по вул. Галицька, 157, керуючи т/з, вчасно не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті, чим порушив п.9.2 «б» Правил дорожнього руху.
Наявність таких підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.35 Закону про поліцію для зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , підтверджується доданими до протоколу про адміністративне правопорушення відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції (файл export-wdgs8.mp4 з 19:23:50 год) де зафіксовано розмову ОСОБА_1 із працівником поліції, який оголосив ОСОБА_1 підставу зупинки його транспортного засобу, зокрема те, що завчасно водій не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті, з чим ОСОБА_1 був згідний.
Виходячи із вищенаведеного, доводи захисника про те, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять будь-яких доказів законності зупинки поліцейським транспортного засобу суд апеляційної інстанції оцінює критично.
Доводи апеляційної скарги про скасування Бучацьким районним судом Тернопільської області рішенням від 29 вересня 2025 року постанови серії ЕНА №5663114 від 06 вересня 2025 року про накладення адміністративного стягнення ОСОБА_1 за порушення п.9.2 «б» ПДР з підстав неповноти зібраних працівником поліції доказів, жодним чином не спростовують наявність визначених законом підстав для зупинки автомобіля і факту керування транспортним засобом, який беззаперечно підтверджується наявними у справі про адміністративне правопорушення доказами.
Доводи захисника про те, що працівники поліції, встановивши, що ОСОБА_1 є громадянином Узбекистану, грубо порушили його право на захист, оскільки склали протокол про адміністративне правопорушення, пропонували пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння та роз'яснювали права і обов'язки без участі перекладача, були предметом дослідження суду першої інстанції і отримали належну правову оцінку, з якою суд апеляційної інстанції погоджується. Зокрема, суд першої інстанції правильно зазначив, що такі доводи спростовуються відеозаписами, долучених до матеріалів справи, згідно яких, поліцейський роз'яснив ОСОБА_1 права та обов'язки, передбачені ст.268 КУпАП та ст.63 Конституції України та повідомив, що відносно нього буде складено протокол за ч.1 ст.130 КУпАП та постанову за ч.2 ст.122 КУпАП. ОСОБА_1 не заперечував відносно нього складання адміністративних матеріалів та не повідомляв, що не розуміє поліцейських. Працівники поліції двічі роз'яснили ОСОБА_1 , що у разі, якщо він не розуміє мови, то він має право на перекладача (відео export-wd9s8 19:28:38 год. та 19:28:56 год.), на що ОСОБА_1 відповів, що він мову розуміє, але не розуміє законів (19:29:03 год.). Окрім того, останній вільно підтримував спілкування з працівниками поліції українською мовою. Також, згідно наявної в матеріалах справи довідки ГУНП в Тернопільській області від 09.09.2025р. (а.с.6) ОСОБА_1 отримував в Україні посвідчення водія серії НОМЕР_1 . Наведене дає суду підстави вважати, що ОСОБА_1 під час спілкування з працівниками поліції розумів зміст положень п.2.5. Правил дорожнього руху і відповідних вимог працівника поліції щодо проходження огляду на стан сп'яніння.
Вищенаведене дає суду підстави вважати, що ОСОБА_1 під час спілкування з працівниками поліції розумів зміст розмови, а тому відсутні підстави вважати, що його право на захист було порушено.
Таким чином, в ході апеляційного розгляду не встановлено обставин, які би ставили під сумнів правильність висновків суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
За наведених обставин, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає.
Керуючись ст.294 КУпАП, суддя,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Рекуша О.Р. залишити без задоволення, а постанову Бучацького районного суду Тернопільської області від 06 жовтня 2025 року відносно ОСОБА_1 - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя