Справа № 609/462/25Головуючий у 1-й інстанції Катерняк О.М.
Провадження № 33/817/505/25 Доповідач - Сарновський В.Я.
Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП
11 листопада 2025 р. суддя Тернопільського апеляційного суду Сарновський В.Я. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Гурника В.О. на постанову Шумського районного суду Тернопільської області від 11 вересня 2025 року,-
Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в користь держави, у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто із ОСОБА_1 в користь держави судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення в розмірі 605 грн 60 коп.
Згідно постанови, 09.05.2025 о 16:15:00 в м. Шумськ, вулиця Українська, 14 водій керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку зі згоди водія на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Драгер 6820. Після продувки проба позитивна 2.80 проміле. Їхати в медичний заклад для проходження додаткового огляду водій відмовився оскільки згідний із результатом Драгер, чим порушив п. 2.9.а ПДР - керування ТЗ особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності кваліфіковано за ч.1 ст.130 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 - адвокат Гурник В.О. просить скасувати постанову Шумського районного суду Тернопільської області від 11 вересня 2025 року, а провадження у справі закрити. Свої вимоги мотивує тим, що:
суд першої інстанції розглянув справу за відсутності ОСОБА_1 та його захисника, безпідставно відмовивши у задоволенні клопотання про відкладення судового розгляду;
ОСОБА_1 категорично не погоджувався із результатом огляду на місці зупинки транспортного засобу, та виявляв бажання пройти такий огляд у медичному закладі, однак працівники поліції у медичний заклад його не направили, та помилково зазначили, що ОСОБА_1 погодився із результатом огляду;
працівники поліції не склади повний акт огляду на місці з фіксацією всіх зовнішніх ознак алкогольного сп'яніння;
відеофіксація із нагрудних камер працівників поліції не велася безперервно;
працівники поліції не направляли ОСОБА_1 для проходження огляду в найближчий від місця зупинки медичний заклад - КНП Шумської міської ради «Шумська міська лікарня»;
направлення до Кременецької лікарні працівниками поліції не було оформлено належним чином;
працівники поліції не надали документів про останнє калібрування чи технічний стан приладу на момент огляду;
свідоцтво про повірку є формальним документом, але не виключає впливу зовнішніх факторів чи тимчасових несправностей.
Заслухавши доводи захисника Гурника В.О., який просив проводити розгляд у відсутності ОСОБА_1 і задовольнити апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, проаналізувавши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до вимог статей 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Перевіркою матеріалів справи в ході апеляційного розгляду встановлено, що суд першої інстанції дотримався вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винуватості ОСОБА_1 в порушенні правил дорожнього руху.
Як вбачається зі змісту оскарженої постанови, судом першої інстанції належним чином перевірені всі обставини справи, які досліджені всебічно, повно та об'єктивно, висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у вчинені правопорушень ґрунтуються на матеріалах справи.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується даними, які містяться в: протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №325070 від 09 травня 2025 року; акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; чеку роздруківці приладу ALKOTEST 6820 Драгер від 09 травня 2025 року; копії свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № П 51 QM 0963 083 24, чинне до 02 липня 2025 року; направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09 травня 2025 року; копії посвідчення водія ОСОБА_1 ; постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4691333 від 09 травня 2025 року; відеозаписах наявних у матеріалах справи.
Наведені в оскарженій постанові докази, на підставі яких суд першої інстанції прийшов до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 є послідовними та узгоджуються між собою.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП доведений належним чином дослідженими в судовому засіданні доказами.
Об'єктивних підстав ставити під сумнів достовірність і належність доказів та обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, по справі не вбачається.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції розглянув справу за відсутності ОСОБА_1 та його захисника, безпідставно відмовивши у задоволенні клопотання про відкладення судового розгляду, перевіркою матеріалів справи встановлено наступне.
Як вбачається з матеріалів справи при складанні протоколу про адміністративне правопорушення 09 травня 2025 року ОСОБА_1 було повідомлено про те, що розгляд справи відносно нього відбудеться 21 травня 2025 року о 10 год. 00 хв у Шумському районному суді Тернопільської області. Ознайомлення з часом і місцем розгляду справи ОСОБА_1 підтвердив своїм підписом у відповідній графі протоколу (а.с.1).
В подальшому, судовий розгляд у цій справі було відкладено на 11 червня 2025 року, про що ОСОБА_1 був повідомлений, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.14).
11 червня 2025 року, захисник ОСОБА_1 - адвокат Сідоров В.М. подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із тим, що він задіяний у проведенні невідкладних слідчих дій.
Суд першої інстанції задовольнив вказане клопотання та відклав розгляд справи на 01 липня 2025 року, про що ОСОБА_1 був повідомлений, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.18).
Також, адвокат Сідоров В.М. 01 липня 2025 року знову звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи у зв'язку із тим, що він бере участь як захисник у кримінальній справі, судове засідання якої призначене на 01 липня 2025 року о 10:40 год., яке судом першої інстанції також було задоволено та знову відкладено розгляд на 04 серпня 2025 року.
04 серпня 2025 року адвокат Сідоров В.М. повторно заявив клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із тим, що ОСОБА_1 перебуває на амбулаторному лікуванні і має намір особисто брати участь у судовому засіданні, яке судом першої інстанції також було задоволено та знову відкладено розгляд на 18 серпня 2025 року.
18 серпня 2025 року захисник Савчука Р.В. знову заявив клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із тим, що він перебуває у щорічній відпустці, яке судом першої інстанції також було задоволено та знову відкладено розгляд на 08 вересня 2025 року.
08 вересня 2025 року ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Сідоров В.М. вкотре заявили клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із тим, що адвокат Сідоров В.М. бере участь у іншій справі у Львівському окружному апеляційному суді, судове засідання якої призначене на 08 вересня 2025 року о 14:30 год., яке судом першої інстанції знову було задоволено та відкладено розгляд на 11 вересня 2025 року, про що ОСОБА_1 був повідомлений, що підтверджується розпискою наявною у матеріалах справи (а.с.29).
11 вересня 2025 року ОСОБА_1 не з'явився на розгляд справи та повторно заявив клопотання про відкладення розгляду справи.
Зважаючи на те, що суд першої інстанції неодноразово задовольняв клопотання ОСОБА_1 і його захисника - адвоката Сідорова В.М. та відкладав розгляд справи, суд першої інстанції 11 вересня 2025 року не мав підстав для чергового відкладення розгляду справи, оскільки з часу складення протоколу про адміністративне правопорушення 02 травня 2025 року і до 11 вересня 2025 року за умови добросовісного використання своїх процесуальних прав у ОСОБА_1 було достатньо часу для залучення захисника. Однак, він цього не зробив, а натомість заявив чергове клопотання про відкладення судового розгляду.
Крім того, зазначені обставини щодо порядку розгляду справи не можуть бути підставами для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, як про це порушується питання в апеляційній скарзі, оскільки вони не визначені такими у ст.247 КУпАП.
Також, для забезпечення всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи можливість реалізувати усі процесуальні права, передбачені ст.ст. 268, 271 КУпАП, в тому числі подати нові докази і викласти свої доводи щодо суті правопорушення та користуватися правовою допомогою адвоката, була забезпечена ОСОБА_1 під час апеляційного розгляду. Однак, в судові засідання ОСОБА_1 та також не з'явився, що свідчить про його небажання особисто реалізувати вказані процесуальні права і формальність доводів апеляційної скарги про порушення права на захист.
Суд критично оцінює доводи захисника про те, що ОСОБА_1 категорично не погоджувався із результатом огляду на місці зупинки транспортного засобу, та виявляв бажання пройти такий огляд у медичному закладі, однак працівники поліції у медичний заклад його не направили, та помилково зазначили, що ОСОБА_1 погодився із результатом огляду, так як вбачається із матеріалів справи, зокрема відео з нагрудних камер працівників поліції (файл савчук.mp4 з 16:33:40 та 16:36:10 год) ОСОБА_1 після проходження огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння з результатом був згідний та відмовився їхати в медичний заклад.
Також, факт згоди ОСОБА_1 із результатом огляду підтверджується його особистим підписами як на роздруківці тестування з газоаналізатора Drager 6820 від 09 травня 2025 року, так і в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 2, 4). У зв'язку з цим у працівників поліції не було підстав направляти ОСОБА_1 для огляду в медичний заклад.
Доводи апеляційної скарги про те, що відеофіксація із нагрудних камер працівників поліції не велася безперервно, не спростовують висновків суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 , оскільки ті обставини, які мають значення для встановлення обставин справи згідно викладеної у протоколі суті правопорушення наявним у справі відеозаписом зафіксовано безперервно. Відсутність у долучених до матеріалів справи відеозаписах відомостей про інші події, які не стосуються суті складеного відносно ОСОБА_1 протоколу, не спростовує факту вчинення ним правопорушення.
Доводи апеляційної скарги про те, що працівники поліції не надали документів про останнє калібрування чи технічний стан приладу на момент огляду, не можуть бути підставою для скасування постанови суду, оскільки згідно Інструкції від 09 листопада 2015 року № 1452/735 сертифікат відповідності має бути надано особі на місці проходження огляду лише за її вимогою, а як вбачається із матеріалів відеофіксації із нагрудних камер працівників поліції, ОСОБА_1 не озвучував працівникам поліції такої вимоги.
Крім того, як вбачається із матеріалів справи, зокрема відео з нагрудних камер працівників поліції (файл савчук.mp4 з 16:24:15 год) працівники поліції, перед проходженням ОСОБА_1 огляду на місці зупинки транспортного засобу, ознайомили останнього із свідоцтвом про повірку приладу Драгер 6820.
Твердження апелянта про те, що працівники поліції не направляли ОСОБА_1 для проходження огляду в найближчий від місця зупинки медичний заклад - КНП Шумської міської ради «Шумська міська лікарня», не спростовують правильності висновків суду першої інстанції про безпідставну відмову ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі.
Так, відповідно до наявного у матеріалах справи відеозапису ОСОБА_1 погодився із результатом огляду на місці зупинки та відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі. При цьому, зі змісту зафіксованого відеозаписом спілкування водія з поліцією вбачається, що відмова ОСОБА_1 проходити медичний огляд була безумовною і не пов'язана ні з місцем розташування медичного закладу, ні з його найменуванням. Жодних заперечень саме щодо місця знаходження і найменування медичного закладу, в який його було направлено, ОСОБА_1 не висловлював.
Інші доводи апеляційної скарги, не спростовують правильності встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи і його висновків про кваліфікацію дій ОСОБА_1 , а тому ці доводи не є підставою для скасування постанови і закриття провадження за відсутністю події та складу правопорушення, як про це просить апелянт.
Таким чином, в ході апеляційного розгляду не встановлено обставин, які би ставили під сумнів правильність висновків суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
За наведених обставин, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає.
Керуючись ст.294 КУпАП, суддя,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Гурника В.О. залишити без задоволення, а постанову Шумського районного суду Тернопільської області від 11 вересня 2025 року відносно ОСОБА_1 - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя