Дата документу Справа № 331/4241/25
запорізький апеляційний суд
Провадження №33/807/1120/25Головуючий у 1-й інстанції Кольц Д.М.
Єдиний унікальний №331/4241/25Доповідач в 2-й інстанції Гончар О.С.
Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП
31 жовтня 2025 року м.Запоріжжя
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Гончар О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Тисячник Рузанни Робертівни на постанову судді Олександрівського районного суду м.Запоріжжя від 17 вересня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає у АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП,
Згідно з постановою суду, 12.07.2025 року о 12 год. 49 хв. біля буд.28 по вул.Святого Миколая у м.Запоріжжі водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «DAEWOO LANOS» д.н.з. НОМЕР_1 , відмовився від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України.
ОСОБА_1 визнано винним за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень.
В апеляційній скарзі захисник Тисячник Р.Р. просила скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Свої вимоги мотивувала тим, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою. Висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Судом першої інстанції не взято до уваги, що ознаки наркотичного сп'яніння у водія були відсутні, його поведінка адекватна, мова та рухи скоординовані. Вимогу поліцейського пройти огляд на стан сп'яніння було винесено внаслідок упередженого ставлення уповноваженої особи до ОСОБА_1 , який раніше притягався до адміністративної відповідальності.
Апелянт зазначає, що ОСОБА_1 має понад 20 років водійського стажу, на жодних обліках не перебуває, судимостей не має, заборонені речовини не вживає. Натомість останній сумлінно проходить військову службу, має нагороди та відзнаки, а також отримав бойову травму.
Апелянт вказує, що протокол про адміністративне правопорушення містить помилку у написанні прізвища водія.
Поліцейськими на місці зупинки не було проведено огляд ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів і в силу положень ст.266 КУпАП огляд вважається недійсним.
Водночас захисник зазначає, що уповноваженими особами також було проігноровано встановлену ст.266-1 КУпАП процедуру проходження огляду на стан сп'яніння, враховуючи, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем ЗСУ.
На переконання апелянта в діях ОСОБА_1 відсутній склад передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення.
У судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 і його захисник Тисячник Р.Р. не з'явились. Про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, було повідомлено згідно Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу в електронній формі, затвердженого наказом ДСА України від 23.01.2023 року за №28, через додаток «Viber». До початку апеляційного розгляду від захисника Тисячник Р.Р. надійшла заява про розгляд апеляційної скарги без її участі та без участі ОСОБА_1 .
Згідно із ч.6 ст.294 КУпАП неявка вищезазначених осіб до суду не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги за їх відсутності в судовому засіданні.
Перевіривши матеріали справи, наведені у скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованими.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконано вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП, повно та всебічно розглянуто обставини справи, дотримано вимоги щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.
Рішення суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується відомостями, які зазначені у
- протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №389236 від 12.07.2025 року, відповідно до якого водій ОСОБА_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння; водій від підпису протоколі та від надання пояснень, у тому числі на окремому аркуші, відмовився;
- направленні водія транспортного засобу на огляд до КНП «ОКЗНПД» ЗОР з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 12.07.2025 року, відповідно до якого у ОСОБА_1 виявлено ознаки наркотичного сп'яніння, огляд не проводився у зв'язку з відмовою водія;
- долученим до матеріалів справи відеозаписом.
У зв'язку наведеним, у апеляційного суду відсутні підстави сумніватися в тому, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини дійсно мали місце.
Об'єктивна сторона поставленого у провину ОСОБА_1 адміністративного правопорушення проявляється у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом за викладених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин ніким не заперечується.
Під час перевірки апеляційним судом матеріалів справи будь-яких істотних порушень допущених під час їх оформлення не встановлено.
Протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складено уповноваженою особою з дотриманням вимог ст.256 КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС №1395 від 07.11.2015 року.
В ньому зазначено дату та місце його оформлення, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, суть адміністративного правопорушення.
Доказів встановлення незаконності дій працівників поліції і їх ймовірної упередженості, яка нібито мала місце 12.07.2025 року, апеляційному суду не надано. Відтак, і посилання апелянта на події за участі ОСОБА_1 , що відбувалися в інші дні, як до так і після вказаної дати, на переконання апеляційного суду, перебувають поза логічним та хронологічним зв'язком з обставинами події від 12.07.2025 року.
Апеляційний суд констатує, що відомості щодо написання прізвища особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення були предметом перевірки суду першої інстанції.
Так, суддею районного суду під час розгляду справи про адміністративне правопорушення встановлено, що неправильне зазначення прізвища особи у викладі складу адміністративного правопорушення, за умови вірного зазначення у графі щодо анкетних даних особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не може бути визнано підставою для закриття справи про адміністративне правопорушення. Також суд слушно зазначив про наявність можливості однозначно встановити особу громадянина, який притягається до адміністративної відповідальності.
Зі вказаними твердженнями погоджується й апеляційний суд та акцентує увагу на тому, що прізвище та ініціали водія вказано коректно у графах 4, 13, 18 протоколу. Зміст решти наявних в матеріалах провадження доказах аналогічно містить правильне написання анкетних даних особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відтак, доводи апелянта в цій частині відхиляються апеляційним судом.
Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння регламентовано ст.266 КУпАП, п.2.5 ПДР та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС/МОЗ №1452/735 від 09.11.2015 року (в подальшому "Інструкція"). За змістом цих нормативних документів водій зобов'язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану сп'яніння.
Відповідно до п.2 Розділу I Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаки наркотичного сп'яніння, які стали підставою для вимоги про проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння, оголошено безпосередньо водієві на місці запинки транспортного засобу і викладено у протоколі про адміністративне правопорушення та у доданих до нього документах.
Апеляційний суд зважає на те, що підставою для висунення уповноваженою особою законної вимоги ОСОБА_1 про необхідність проходження огляду на стан сп'яніння є суб'єктивне припущення поліцейського про перебування особи у стані наркотичного сп'яніння, яке ґрунтується на наявності у особи передбачених п.4 розділу І Інструкції ознак наркотичного сп'яніння.
При цьому вимога поліцейського про необхідність проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння була чіткою, зрозумілою для сприйняття і оголошувалася неодноразово. На вказані законні вимоги поліцейського водій згоди не висловлював. ОСОБА_1 , всупереч протилежним доводам апеляційної скарги, поводив себе нестримано та допускав численні нецензурні вирази щодо працівників поліції (БК 471554 часове позначення 12/07/2025 12:59:17). Отже, поведінка ОСОБА_1 була неадекватною та очевидно не відповідала обстановці.
Апеляційний суд також зауважує, що після того, як працівником поліції вкотре оголошено вимогу пройти огляд на стан сп'яніння, водій відповів, що на проходження огляду у нього немає часу (БК 471554 часове позначення 12/07/2025 13:00:23).
Такі дії розцінюються як ухилення від виконання законної вимоги поліцейського, в чому і вбачається відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Апеляційний суд зважає на те, що мотиви відмови від проходження огляду на стан сп'яніння не мають значення для висновків про наявність в діях водія складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.
Обставин, які б завадили ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я, судом не встановлено.
Відповідно до п.2.5 ПДР проведення огляду на стан сп'яніння на вимогу поліцейського є обов'язком водія, при цьому жоден із нормативних документів не дає водієві або його захисникові права оспорювати таку вимогу поліцейського.
Отже, відмовляючись від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 тим самим порушив вимоги п.2.5 ПДР та вчинив передбачене ч.1 ст.130 КУпАП адміністративне правопорушення.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги щодо недотримання поліцейськими процедури направлення водія на огляд з метою виявлення стану сп'яніння, апеляційний суд виходить з наступного.
Відповідно до п.12 Розділу ІІ Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п.4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Враховуючи зазначене, перевірка на стан наркотичного сп'яніння проводиться лише в медичних закладах охорони здоров'я.
Згідно матеріалів провадження у ОСОБА_1 було виявлено ознаки саме наркотичного сп'яніння, що унеможливлює проведення поліцейським огляду водія на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціального технічного приладу, про що йдеться в апеляційній скарзі захисника.
Аргументи апеляційної скарги про недотримання встановленої ст.266-1 КУпАП процедури під час оформлення матеріалів в рамках даної справи про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , апеляційний суд вважає безпідставними.
Згідно із ч.ч.1, 2 ст.266-1 КУпАП військовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Так, аналізуючи зміст п.39 ч.1 ст.255 КУпАП, апеляційний суд зауважує, що уповноважені посадові особи органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України не наділені повноваженнями складати протокол про передбачене ч.1 ст.130 КУпАП адміністративне правопорушення, вчинення якого інкримінується ОСОБА_1 в рамках даного провадження.
При цьому уповноважені посадові особи органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України мають право складати протоколи про передбачені ст.44, ч.ч.2, 3 ст.123, ст.ст.172-10 - 172-20, 173, 174, 178, 182, 184-1, 185 і 185-7 адміністративні правопорушення. Даний перелік є вичерпним, тобто розширенню та доповненню він не підлягає.
Апеляційний суд враховує, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.255 КУпАП уповноважені особи органів Національної поліції, до компетенції яких віднесено оформлення протоколів про адміністративні правопорушення, зокрема за ст.130 КУпАП, не вправі складати даний процесуальний документ без дотримання встановленої положеннями ст.266 КУпАП процедури.
Крім того, згідно із ч.1 ст.15 КУпАП військовослужбовці за порушення правил, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.
Інкриміноване ОСОБА_1 передбачене ч.1 ст.130 КУпАП адміністративне правопорушення віднесено до категорії правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Відтак, в рамках справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 положення, якими регламентовано адміністративну відповідальність, застосовуються до нього на загальних підставах.
Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що дія положень ст.266 КУпАП за колом осіб поширюється на всіх водіїв транспортних засобів, незалежно від їх роду діяльності та без урахування наявності/відсутності факту проходження військової служби.
Базовим критерієм для розмежування застосування вимог ст.266 та 266-1 КУпАП під час процедури проходження огляду на стан сп'яніння або відмови від його проходження у даному випадку є керування транспортним засобом, тобто виконання особою функції водія, а не обов'язків військової служби, на що помилково посилався апелянт.
Відтак, з урахуванням вищевикладеного у сукупності, на переконання апеляційного суду, застосування працівниками поліції положень ст.266 КУпАП відносно водія ОСОБА_1 під час оформлення матеріалів в рамках даної справи про адміністративне правопорушення ґрунтується на вимогах закону.
Загалом доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди апелянта із винесеним судовим рішенням, проте висновків суду не спростовують.
Отже, постанова суду є законною та обґрунтованою, а тому у апеляційного суду відсутні підстави вважати, що постанова прийнята судом першої інстанції без урахування всіх фактичних обставин справи.
Накладене судом першої інстанції адміністративне стягнення за вчинене ОСОБА_1 порушення Правил дорожнього руху узгоджується з вимогами ст.33 КУпАП, а також відповідає передбаченій ст.23 КУпАП меті стягнення - вихованню особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, та запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Істотних порушень законодавства, що тягнуть безумовне скасування постанови суду першої інстанції, під час апеляційного розгляду справи не встановлено.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу захисника Тисячник Рузанни Робертівни залишити без задоволення.
Постанову судді Олександрівського районного суду м.Запоріжжя від 17 вересня 2025 року в цій справі щодо ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.С. Гончар