Дата документу Справа № 334/5096/25
запорізький апеляційний суд
Провадження №33/807/1102/25Головуючий у 1-й інстанції Ісаков Д.О.
Єдиний унікальний №334/5096/25Доповідач в 2-й інстанції Гончар О.С.
Категорія -ч.1 ст.130 КУпАП
24 жовтня 2025 року м.Запоріжжя
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Гончар О.С. за участі ОСОБА_1 і його захисника Куща Є.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Дніпровського районного суду м.Запоріжжя від 29 серпня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає у АДРЕСА_1 ),
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП,
Згідно з постановою суду, 12.06.2025 року о 04 год. 31 хв. навпроти буд.25 по вул.Професора Толока у м.Запоріжжі водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Geely MK JL7152» д.н.з. НОМЕР_1 , відмовився від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України.
ОСОБА_1 визнано винним за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі.
Свої вимоги мотивував тим, що оскаржуване судове рішення є винесено з порушенням норм матеріального права. Неповнота судового розгляду призвела до невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи.
За викладених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин він дійсно керував транспортним засобом. Проте у стані алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 в той момент не перебував, протилежні твердження суду першої інстанції є помилковими. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку останній не відмовлявся. Навпаки ОСОБА_1 наполягав на проведенні такого огляду у медичному закладі, до якого він мав наміри проїхати на своєму авто самостійно, однак поліцейські відмовили в цьому. Не забезпечили працівники поліції й доставлення ОСОБА_1 до закладу охорони здоров'я на його авто під керуванням іншого водія.
Апелянт посилається на упередженість працівників поліції, вказує про відсутність у нього такої ознаки сп'яніння, як запах алкоголю, зазначає, що тремор пальців рук пов'язаний зі станом його здоров'я.
Разом з тим, протокол про адміністративне правопорушення, рапорт та направлення не можна розглядати як об'єктивні докази, адже поліцейські є зацікавленими особами.
Відеозапис обставин події є неінформативним. Роз'яснення процедури відсторонення водія від керування транспортним засобом та безпосередньо відсторонення на відео не зафіксовано.
Вказані обставини у сукупності, на переконання апелянта, свідчать про відсутність в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши ОСОБА_1 і його захисника Куща Є.Є., які підтримали апеляційну скаргу та наполягали на її задоволенні; перевіривши матеріали справи, наведені у скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованими.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконано вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП, повно та всебічно розглянуто обставини справи, дотримано вимоги щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.
Рішення суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується відомостями, які зазначені у
- протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №359169 від 12.06.2025 року, відповідно до якого водій ОСОБА_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, відмовився від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння; підпис водія наявний; у графі протоколу «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності,» ОСОБА_1 власноруч зазначив, що він (мовою оригіналу) «хотів проїхати до мед.закладу на своєму авто, поліція відмовила»;
- акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого, у водія ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп'яніння; водій від проходження огляду за допомогою спеціального технічного засобу відмовився; підпис водія наявний;
- направленні на огляд водія транспортного засобу закладу охорони здоров'я з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 12.06.2025 року, відповідно до якого у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп'яніння; огляд не проводився у зв'язку з відмовою водія;
- долученим до матеріалів справи відеозаписом.
На зазначеному відеозаписові об'єктивно за допомогою технічного засобу відеозапису зафіксовано обставини вчинення адміністративного правопорушення водієм, його фрагменти за змістом є взаємодоповнюючими.
Відеозапис події має істотне значення для правильного вирішення даної справи, адже містить достовірні дані про вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення.
Відтак, відеозапис є належним та допустимим у розумінні ст.251 КУпАП, узгоджується з іншими наявними доказами.
У зв'язку наведеним, у апеляційного суду відсутні підстави сумніватися в тому, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини дійсно мали місце.
Об'єктивна сторона поставленого у провину ОСОБА_1 адміністративного правопорушення проявляється у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом за викладених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин ніким не заперечується.
Під час перевірки апеляційним судом матеріалів справи будь-яких істотних порушень, допущених при їх складанні, не встановлено.
Протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складено уповноваженою особою з дотриманням вимог ст.256 КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС №1395 від 07.11.2015 року.
В ньому зазначено дату та місце його складення, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, суть адміністративного правопорушення. У вказаному протоколі також зафіксовано відомості про відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом шляхом паркування без порушень ПДР. Обізнаність ОСОБА_1 про таке відсторонення засвідчується власноручним підписом водія у протоколі та зафіксовано засобами відеозапису, зміст якого детально описано в оскаржуваній постанові судді.
Доказів встановлення незаконності, необ'єктивності дій працівників поліції і їх протиправної поведінки, що нібито мали місце 12.06.2025 року під час зупинки транспортного засобу, апелянтом не надано та під час апеляційного перегляду на встановлено.
Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння визначені ст.266 КУпАП, п.2.5 ПДР та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС/МОЗ №1452/735 від 09.11.2015 року (в подальшому - «Інструкція»).
За змістом цих нормативних документів водій зобов'язаний на вимогу поліцейського пройти огляд з метою встановлення стану сп'яніння.
Відповідно до п.2 розділу Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Як вбачається з матеріалів справи, працівником поліції було озвучено ОСОБА_1 вимогу пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння внаслідок виявлення у нього передбачених п.3 розділу І Інструкції ознак.
Ознаки алкогольного сп'яніння, які стали підставою для вимоги про проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння, поліцейськими викладено у протоколі про адміністративне правопорушення та в доданих до нього матеріалах.
Апеляційний суд зважає на те, що підставою для висунення вимоги про необхідність проходження огляду на стан сп'яніння є суб'єктивне припущення поліцейського про перебування особи у стані сп'яніння, яке ґрунтується на наявності у особи передбачених п.3 розділу І Інструкції ознак алкогольного сп'яніння.
Відповідно до п.2.5 ПДР проведення огляду на стан сп'яніння на вимогу поліцейського є обов'язком водія.
При цьому апеляційний суд зауважує, що жоден із нормативних документів не надає водієві права оспорювати таку вимогу поліцейського.
Обставин, які б завадили ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, судом не встановлено.
Отже, відмовляючись від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, ОСОБА_1 тим самим порушив вимоги п.2.5 ПДР та вчинив передбачене ч.1 ст.130 КУпАП адміністративне правопорушення.
Апеляційний суд зауважує, що мотиви відмови від проходження огляду на стан сп'яніння не мають значення для висновків про наявність в діях водія складу вказаного адміністративного правопорушення.
Доводи апеляційної скарги про незабезпечення можливості самостійного прибуття водія, у якого працівники поліції виявили ознаки алкогольного сп'яніння, до закладу охорони здоров'я не ґрунтуються на вимогах закону та відхиляються апеляційним судом.
З аналогічних підстав апеляційний суд не приймає до уваги аргументи апелянта щодо недоставлення до медичного закладу на його автомобілі шляхом залучення іншого водія.
Зазначені ОСОБА_1 обставини жодним чином не позбавляли його, як водія транспортного засобу, обов'язку виконати вимоги п.2.5 ПДР. Однак від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 все одно відмовився.
У контексті наведених обставин не можна визнати переконливими й виправданими, а отже й достатніми, доводи апеляційної скарги про скасування судового рішення на зазначених підставах.
Отже, постанова суду є законною та обґрунтованою. Досліджені судом докази є належними і допустимими для визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення.
Накладене судом першої інстанції адміністративне стягнення за вчинене ОСОБА_1 порушення Правил дорожнього руху узгоджується з вимогами ст.33 КУпАП, а також відповідає передбаченій ст.23 КУпАП меті стягнення - вихованню особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, та запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
В той же час, під час апеляційного розгляду встановлено, що в абз.31 мотивувальної частини постанови судді помилково вказано відомості про керування ОСОБА_1 автомобілем в стані алкогольного сп'яніння, адже сукупністю всіх наявних в матеріалах провадження доказів підтверджується, що водій, керуючи транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР.
За таких обставин, апеляційний суд вважає за необхідне змінити оскаржувану постанову в зазначеній вище частині на підставі ст.294 КУпАП.
Істотних порушень законодавства, що тягнуть скасування постанови суду першої інстанції, під час апеляційного розгляду справи не встановлено.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Дніпровського районного суду м.Запоріжжя від 29 серпня 2025 року в цій справі щодо ОСОБА_1 залишити без змін.
Виключити із мотивувальної частини постанови судді абз.31 «Дослідженими доказами, які містяться в матеріалах справи встановлено, що ОСОБА_1 , розуміючи суспільну небезпеку та протиправність свого діяння, керував автомобілем перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння».
У решті постанову судді Дніпровського районного суду м.Запоріжжя від 29 серпня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.С. Гончар