Дата документу 05.11.2025 Справа № 337/3924/25
Єдиний унікальний № 337/3924/25 Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/807/929/25 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2
Категорія: ч. 1 ст. 309 КК України
5 листопада 2025 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участі прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_9 на вирок Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 4 серпня 2025 року, яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Запоріжжя, громадянин України, має середню освіту, не працює, одружений, малолітніх дітей на утриманні не має, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та йому призначено покарання у виді 2 років пробаційного нагляду.
Запобіжний захід по кримінальному провадженню не обирався.
Стягнуто зі ОСОБА_7 на користь держави 1782 грн. 80 коп. у рахунок відшкодування витрат на проведення експертизи.
Долю речових доказів вирішено відповідно до ст. 100 КПК України, -
Відповідно до вироку суду, «Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 , маючи умисел на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, без мети збуту, 01.07.2025 приблизно об 11 год. 23 хв., у невстановленому досудовим розслідуванням місці, в порушення вимог ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини i прекурсори» від 15.02.1995, за допомогою месенджера «Telegram» через бот «eupho.cc» придбав за грошові кошти у розмірі 670 грн особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, після чого отримав географічні координати з фотозображенням її місцезнаходження, так званої «закладки», а саме у балці неподалік б. 27 по пр. Інженера Преображенського у м. Запоріжжі. Після цього, ОСОБА_7 прибув до місцезнаходження придбаної ним особливо небезпечної психотропної речовини, відшукав останню за наданими координатами та поклав її до кишені власної сумки через плече, почавши незаконно зберігати при собі без мети збуту, для власного вживання.
У подальшому, 01.07.2025 приблизно о 12 год. 25 хв. перебуваючи біля б. 27 по пр. Інженера Преображенського у м. Запоріжжі, ОСОБА_7 був зупинений працівниками поліції та в ході проведення поверхневої перевірки у нього було виявлено згорток в ізоляційній стрічці зеленого кольору, в якому знаходився зіп-пакет із кристалічною речовиною білого кольору, який останній добровільно видав. Вказаний згорток в ізоляційній стрічці зеленого кольору, в якому знаходився зіп-пакет із кристалічною речовиною білого кольору, який добровільно видав ОСОБА_7 , було вилучено 01.07.2025 під час огляду місця події».
В апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи встановлені судом фактичні обставини справи, доведеність вини ОСОБА_7 та кваліфікацію судом його дій, вважає вирок суду незаконним та таким, що підлягає скасуванню у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що суд першої інстанції не дотримався приписів п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України, оскільки не сформулював обвинувачення, що унеможливлює оцінку правильності кваліфікації дій обвинуваченого.
Крім того, суд не дотримався вимог ст. 337 КПК України, оскільки згідно обвинувального акту ОСОБА_7 обвинувачувався у незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини без мети збуту, проте суд кваліфікував його дії як незаконне придбання, зберігання та перевезення наркотичного засобу без мети збуту.
Просить вирок скасувати та призначити новий розгляд провадження в суді першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді по справі, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, обвинуваченого та його захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, провівши судові дебати і надавши обвинуваченому останнє слово, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
За вимогами ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, а його зміст повинен відповідати положенням ст. 374 КПК України.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України, мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.
Суд в мотивувальній частині вироку повинен вказати ті діяння обвинуваченого, за які засуджується особа та які знайшли своє підтвердження безпосередньо в ході судового розгляду, встановлені саме судом і підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами.
Вирок суду першої інстанції у відношенні ОСОБА_7 не відповідає вказаним вимогам ст.ст. 370, 374 КПК України.
Колегія суддів зазначає, що визнавши ОСОБА_7 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, суд першої інстанції не сформулював обвинувачення, яке визнав доведеним в суді та не виклав його у вироку, що є порушенням п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України та безумовною підставою для скасування судового рішення.
Всупереч вищевказаним нормам закону, суд першої інстанції не виклав власних висновків щодо пред'явленого ОСОБА_7 обвинувачення та не сформулював обвинувачення, яке визнав доведеним, а вказав у мотивувальній частині, що «досудовим розслідуванням встановлено…» факт вчинення ОСОБА_7 інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Крім того, в порушення вимог ст. 337 КПК України, суд першої інстанції кваліфікував дії ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 309 КК України як незаконне придбання, зберігання та перевезення наркотичного засобу без мети збуту, хоча орган досудового розслідування кваліфікував його дії як незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що допущені судом першої інстанції вказані порушення засад кримінального провадження, які стосуються встановлення фактичних обставин кримінального провадження, відповідно до ч. 1 ст. 412 КПК України є істотними, тобто такими порушеннями вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Зазначені порушення є підставами для скасування судового рішення, і оскільки вони не можуть бути усунуті під час апеляційного розгляду в межах ст. 404 КПК України, вирок суду підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції, що відповідає вимогам ст.ст. 409, 412, 415 КПК України.
Під час нового розгляду кримінального провадження суду першої інстанції необхідно встановити фактичні обставини кримінального правопорушення та ухвалити законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення у відповідності до приписів, передбачених ст. 370, 374 КПК України.
Відповідно до ст. 415 КПК України, при скасуванні ухвали суду внаслідок істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, суд апеляційної інстанції призначає новий судовий розгляд, не вирішуючи питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання.
Вирішуючи у відповідності до ч. 1 ст. 197, ст. 331, п. 3 ч. 1 ст. 419 КПК України питання щодо запобіжного заходу, колегія суддів виходить із наступного.
Оскільки у кримінальному провадженні обвинуваченому запобіжний захід не обирався і на даний час відсутні підстави для його обрання, колегія суддів вважає за потрібне запобіжний захід відносно ОСОБА_7 не обирати.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 412, 415, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_9 задовольнити.
Вирок Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 4 серпня 2025 року відносно ОСОБА_7 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, скасувати.
Призначити новий розгляд провадження в тому ж суді в іншому складі суду.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4