Справа № 392/1032/24
Провадження № 1-кп/392/117/25
20 жовтня 2025 року м. Мала Виска
Маловисківський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , секретар судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання представника цивільного відповідача ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про часткове скасування арешту майна у порядку ст..174 КПК України у кримінальному провадженні відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.04.2024 року за № 12024120000000514 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
за участю учасників судового провадження:
прокурора - ОСОБА_6 ,
представника потерпілої - адвоката ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
захисника - адвоката ОСОБА_8 ,
представників цивільних відповідачів - ОСОБА_4 , ОСОБА_9 ,
встановив:
В провадженні Маловисківського районного суду Кіровоградської області на стадії судового розгляду перебуває вказане кримінальне провадження.
До суду звернулася представник цивільного відповідача ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 з клопотанням про часткове скасування арешту майна в порядку ст.174 КПК України, а саме просила частково скасувати арешт автобуса «VAN YOOL», реєстраційний номер НОМЕР_1 , накладений ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 21 травня 2024 року в частині заборони власнику ОСОБА_3 чи іншим особам користуватися вказаним транспортним засобом. Передати на відповідальне зберігання автобус «VAN YOOL», реєстраційний номер НОМЕР_1 його власнику ОСОБА_3 без права на відчуження до винесення остаточного рішення по кримінальному провадженню.
На обґрунтування клопотання вказала, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні завершено та 17 червня 2024 року обвинувальний акт передано до суду, на разі відбувається судовий розгляд кримінального провадження. Арешт належного ОСОБА_10 автобуса «VAN YOOL» реєстраційний номер НОМЕР_1 , позбавляє його можливості здійснити технічний огляд та провести необхідне технічне обслуговування з метою подальшого користування транспортного засобу у майбутньому та збереження його ліквідності і технічної спроможності. Під час останнього огляду транспортного засобу ОСОБА_3 було виявлено ряд руйнівних процесів, зумовлених неналежним зберіганням та погодними умовами. Окрім того, звертала увагу суду, що власник транспортного засобу, не має статусу підозрюваного, а подальше утримання транспортного засобу під арештом не вбачається за доцільне, оскільки порушує баланс між втручанням у права та свободи особи та потребами судового розгляду. Власник транспортного засобу є підприємцем та має необхідність користування автобусом. Оскільки потреби в подальшому арешті транспортного засобу та його утриманні на арештмайданчику немає, скасування арешту та його повернення власнику не вплине на повний, всебічний та об'єктивний розгляд справи та не перешкоджатиме розгляду кримінальної справи по суті та виконанню судового рішення в майбутньому. Крім того, з урахуванням листа ГУНП в Кіровоградській області від 17.05.2024 року, згідно з яким, станом на 17.05.2024 року у кримінальному провадженні №12024120000000514 призначені та проведені всі експертизи та отримані висновки експертів, пов'язані з оглядом автобуса, у проведенні додаткового експертного дослідження немає необхідності, вважає, що обставини, які були враховані слідчим суддею при накладенні арешту на майно, на даний час частково перестали існувати, а тому слід скасувати такий в частині заборони користування. З посиланням на приписи ст.ст. 174, ч.10 ст. 170, ч.11 ст.170, ч.1 ст.170, ч.2 ст.173, ст.100 КПК України, ч.1 ст.321, ст.391 ЦК України, просить задовольнити клопотання.
В судовому засіданні представник цивільного відповідача ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 підтримала клопотання з підстав викладених в ньому та просила задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні заперечила проти задоволення клопотання, зазначивши, що вказаний транспортний засіб є речовим доказом, ухвалою слідчого судді накладений арешт на вказаний автобус із метою збереження речового доказу, на даний час судовий розгляд не завершено, з огляду на позицію обвинуваченого, щодо не погодження із слідовою інформацією, що була зафіксована на місці події, можливо в подальшому виникне необхідність в призначенні експертизи, крім того, обвинувачений не погоджувався з показниками тахографа, тому у разі скасування ухвали про арешт майна - не буде досягнуто мети збереження речових доказів. Щодо збереження балансу, як наголошувала представник цивільного відповідача, вказала, що мова йде про право власності на майно - транспортний засіб та смерть дитини. Навіть часткове скасування арешту на вказаний автобус, з наданням можливості ним користуватися, потягне за собою втручання в технічні процеси автомобіля, зокрема може бути змінено/пошкоджено гальмівну систему, тощо.
Представник потерпілої в судовому засіданні підтримала позицію прокурора та категорично заперечила проти задоволення клопотання, наголосила, що сторона захисту оскаржує показники тахографа, вважає, що не відпала необхідність в застосуванні такого заходу забезпечення щодо автобуса. В задоволенні клопотання просила відмовити.
Захисник обвинуваченого вважав за можливе частково скасувати арешт на автобус, оскільки транспортний засіб зберігається під відкритим небом, наразі втрачає та в подальшому буде втрачати свої фізичні якості, та як наслідок може прийти в негодність. В подальшому може мати місце стягнення власником транспортного засобу з органу досудового розслідування та прокуратури завданої шкоди.
Обвинувачений не заперечував проти скасування арешту на автобус.
Представник цивільного відповідача ОСОБА_9 залишив вирішення даного клопотання на розсуд суду.
Заслухавши учасників судового провадження, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Представник цивільного відповідача ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 звернулася до суду з клопотанням про часткове скасування арешту майна в порядку ст.174 КПК України, навівши в ньому мотиви.
Клопотання учасників судового провадження розглядаються судом після того, як буде заслухана думка щодо них інших учасників судового провадження, про що постановляється ухвала. Відмова в задоволенні клопотання не перешкоджає його повторному заявленню з інших підстав (ст. 350 КПК України).
Відповідно до ч.1 ст.131КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. При цьому, у випадку, передбаченому п. 1 ч.2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково за клопотанням якщо буде доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Аналіз положень ст.174 КПК України свідчить, що тягар доведення необхідності та обґрунтованості скасування арешту покладається на особу, яка звертається з даним клопотанням.
Відповідно ч. 9 ст. 100 КПК України, питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.
Статтею 41 Конституції України встановлюється непорушність права особи на володіння, користування і розпорядження своєю власністю.
Під час розгляду клопотання встановлено, що ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 21.05.2024 накладено арешт у кримінальному провадженні №12024120000000514 від 26.04.2024 на автобус VAN HOOL, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об'єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні, зокрема для проведення судових експертиз, оскільки незастосування арешту може призвести до приховування майна, його пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, передачі та відчуження, із забороною розпоряджатися та користуватися вказаним майном.
Вказаний транспортний засіб згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить ОСОБА_3 та згідно договору найму (оренди) транспортного засобу перебуває в оренді юридичної особи ТОВ «ТУРЮКРЕЙН».
Згідно листа ГУНП в Кіровоградській області від 17.05.2024 року, станом на 17.05.2024 року у кримінальному провадженні №12024120000000514 призначені та проведені всі експертизи та отримані висновки експертів, пов'язані з оглядом автобуса, у проведенні додаткового експертного дослідження немає необхідності.
При цьому, слід зазначити, що арешт на майно накладений слідчим суддею відповідно до ст. 170 КПК України, оскільки вказане майно відповідає критеріям п. 1 ч. 2.ст. 167 КПК України та відносно даного майна існують ризики, передбачені абз. 2 ч.1ст. 170 КПК України.
На стадії досудового розслідування в цьому кримінальному провадженні була виправдана потреба в тимчасовому втручанні в права та інтереси власника майна, шляхом накладення арешту.
З урахуванням викладеного суд виснує, що оскільки на даний час судовий розгляд кримінального провадження триває, кінцеве рішення по провадженню ще не прийняте, прокурор та представник потерпілої заперечували проти скасування арешту майна, з урахуванням позиції сторони захисту, та оскільки сторони в період судового розгляду на відповідній стадії можуть заявити клопотання про проведення певного виду експертиз, які можуть мати значення для встановлення обставин кримінального провадження, а тому у разі скасування арешту майна, існує ризик можливої зміни, втрати або пошкодження транспортного засобу на яке накладено арешт - автобус VAN HOOL, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Судом враховано і той факт, що майно, про скасування якого заявлено дане клопотання, використовувалося як засіб вчинення кримінального правопорушення, та є речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
З урахуванням викладеного, суд приходить до переконання, що правових підстав для скасування арешту майна наразі немає, заявником, в порушення ст. 174 КПК України, не доведено, що арешт було накладено необґрунтовано або відпала потреба у застосуванні цього заходу, клопотання є передчасним, а тому задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369-372, 392 КПК України, суд,-
постановив:
клопотання представника цивільного відповідача ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про часткове скасування арешту майна у порядку ст.174 КПК України - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили після її постановлення та оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_11