03 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 536/1829/23
провадження № 61-11771ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Ігатенка В. М. .Фаловської І. М.
розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Пінчук Юлії Віталіївни на постанову Полтавського апеляційного суду
від 17 липня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Піщанська сільська рада Кременчуцького району Полтавської області, державний нотаріус Онуфріївської державної нотаріальної контори Кіровоградської області Оніщенко Алла Анатоліївна, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, скасування рішення державного реєстратора та
15 вересня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Пінчук Ю. В. подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Полтавського апеляційного суду від 17 липня 2025 року.
29 вересня 2025 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу залишено без руху та надано строк десять днів з дня отримання ухвали для усунення недоліків.
Заявниці детально роз'яснено, в чому полягають недоліки касаційної скарги, спосіб їх усунення, а також наслідки невиконання ухвали суду.
Копію ухвали направлено ОСОБА_1 за її поштовою адресою, вказаною в касаційній скарзі.
Адвокату Пінчук Ю. В. направлено копію ухвали до електронного кабінету в системі «Електронний суд».
Касаційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, з таких підстав.
У постанові від 03 липня 2023 року в справі № 761/2006/20 Верховний Суд виснував, що якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши її у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник справи бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, зі свого боку, покладає на учасника справи обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2024 року в справі
№ 454/1883/22 суд виснував, що процесуальним законодавством передбачено два способи надсилання судового рішення - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через «Електронний кабінет», зокрема шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної система (далі - ЄСІТС) у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС.
Вимога про надіслання судового рішення через підсистеми ЄСІТС є обов'язковою для осіб, визначених пунктом 10 Положення про ЄСІТС (адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов'язковому порядку), та тих осіб, які добровільно зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС.
Встановлено, що адвокат Пінчук Ю. В. зареєстрована в системі «Електронний суд».
Тому направлення адвокату копії ухвали від 29 вересня 2025 року до її електронного кабінету в системі «Електронний суд», яку вона отримала 02 жовтня
2025 року, вважається належним способом повідомлення про ухвалене судом процесуальне рішення.
Строк на усунення недоліків касаційної скарги розпочався для заявниці
03 жовтня та закінчився 13 жовтня 2025 року.
21 жовтня 2025 року до Верховного Суду повернулося повідомлення про вручення ОСОБА_1 13 жовтня 2025 року копії ухвали Верховного Суду
від 29 вересня 2025 року особисто.
24 жовтня 2025 року на адресу Верховного Суду надійшла заява представника ОСОБА_1 - адвоката Пінчук Ю. В., з якої встановлено часткове виконання недоліків касаційної скарги, однак таке клопотання про усунення недоліків касаційної скарги надіслано до Верховного Суду з пропуском встановленого судом строку на вчинення процесуальної дії.
Адвокат Пінчук Ю. В., отримавши 02 жовтня 2025 року ухвалу про залишення касаційної скарги без руху до електронного кабінету Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, пропустила строк на усунення недоліків.
Водночас заявницею 24 жовтня 2025 року заявлено клопотання про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги, в якому вона просить продовжити строк на усунення недоліків касаційної скарги, оскільки не може вчасно виконати вимоги ухвали про надання доказів, які б підтвердили поважність пропуску строку на касаційне оскарження постанови Полтавського апеляційного суду від 17 липня 2025 року.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (частина друга статті 127 ЦПК України).
Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
Основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду, а з боку держави не повинні чинитися правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
ЄСПЛ зауважує, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права (рішення ЄСПЛ від 04 грудня 1995 року у справі «Беллет проти Франції»).
Верховний Суд зазначає, що вказане клопотання про часткове усунення недоліків касаційної скарги та прохання про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги подані до Верховного Суду з пропуском встановленого судом строку на вчинення процесуальної дії.
Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (залишення заяви без руху та її повернення в разі неусунення недоліків), про що постановляється відповідна ухвала.
За змістом статті 185 ЦПК України, якщо заявник не усунув недоліки скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається заявнику.
Частинами п'ятою і шостою статті 393 ЦПК України передбачено, що питання про повернення касаційної скарги суд касаційної інстанції вирішує протягом двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення касаційної скарги постановляється ухвала.
Отримавши ухвалу Верховного Суду від 29 вересня 2025 року, заявниця не виконала у відведений судом строк (10 днів) вимог ухвали, що перешкоджає суду касаційної інстанції вирішити питання про відкриття касаційного провадження.
Тому касаційна скарга підлягає поверненню.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 27 жовтня 2020 року в справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) виснувала, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є «судом фактів».
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам - членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цих Рекомендацій скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури в суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення в справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком осіб, які беруть участь у справі, оскільки згідно із частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України в разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається заявникові.
Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Пінчук Юлії Віталіївни на постанову Полтавського апеляційного суду
від 17 липня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Піщанська сільська рада Кременчуцького району Полтавської області, державний нотаріус Онуфріївської державної нотаріальної контори Кіровоградської області Оніщенко Алла Анатоліївна, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, скасування рішення державного реєстратора вважати неподаною та повернути заявниці.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді О. М. Ситнік
В. М. Ігнатенко
І. М. Фаловська