Ухвала від 05.11.2025 по справі 161/9824/15-ц

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада2025 року

м. Київ

справа № 161/9824/15-ц

провадження № 61-12154ск25

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 липня 2025 року та постанову Волинського апеляційного суду від 28 серпня 2025 року в справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права власності на землю, за зустрічним позовом ОСОБА_2 в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_3 до Гіркополонківської сільської ради Луцького району Волинської області, Управління Держгеокадастру у Луцькому районі Волинської області, ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про визнання недійсними державного акта на право власності на земельну ділянку, договорів купівлі-продажу земельної ділянки та

ВСТАНОВИВ:

У липні 2025 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, в якій просила змінити рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 жовтня 2018 року, відмовивши

у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 , в іншій частині судове

рішення - залишити без змін. Підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами є те, що суд не врахував істотних для справи обставин, що не були встановлені судом і не могли бути відомі особі, яка звертається із цією заявою, на час розгляду справи (пункт 1 частини другоїстатті 423 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)).

14 липня 2025 року ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області

відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що у постанові Верховного Суду

від 16 вересня 2021 року в справі № 2-170/11 (провадження № 61-8547св21) зазначено, що за змістом пункту 1 частини другої, частини третьої статті 424 ЦПК України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подана з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили. Строки, визначені в частині другій цієї статті, не можуть бути поновлені. Виходячи з наведеного, незалежно від поважності причин пропуску строку для звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, такий строк не підлягає поновленню, оскільки є присічним. Отже, встановлений пунктом 1 частини другої статті 424 ЦПК України трирічний строк з дня набрання судовим рішенням законної сили для подання заяви про перегляд цього судового рішення за нововиявленими обставинами з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, є присічним і поновленню не підлягає. Недодержання вимоги щодо цього строку є підставою для відмови у відкритті провадження у зв'язку з нововиявленими обставинами незалежно від поважності пропуску цього строку.

Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 07 вересня

2022 року в справі № 298/1791/18, від 19 травня 2022 року в справі № 127/26881/14, від 31 січня 2023 року в справі № 2-3991/11.

Також суд першої інстанції вказав, що пропуск заявником встановленого законом присічного строку для подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є підставою для відмови у відкритті провадження

у зв'язку з нововиявленими обставинами, водночас у разі пропуску присічного строку не має значення поважність пропуску такого строку.

28 серпня 2025 року постановою Волинського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 липня 2025 року залишено без змін.

Постановаапеляційного суду мотивована тим, що позивач пропустив строк, передбачений пунктом 1 частини другої статті 424 ЦПК України для звернення

до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими

обставинами (не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили), який не підлягає поновленню.

Пропуск такого строку є підставою для відмови у відкритті провадження у зв'язку

з нововиявленими обставинами незалежно від поважності пропуску цього строку.

У вересні 2025 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 липня 2025 року та постанову Волинського апеляційного суду від 28 серпня 2025 року, в якій просить їхскасувати, передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні порушив норми процесуального права.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, з огляду на таке.

Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція); якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута. Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства.

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами

є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (пункт 1 частини другої статті 423 ЦПК України).

Тлумачення пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України свідчить, що нововиявленими обставинами є обставини, які: існували на час розгляду справи, не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; є істотними для розгляду справи, тобто належать до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі. Обставини, які вважаються нововиявленими, повинні одночасно відповідати цим вимогам.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 424 ЦПК України з урахуванням приписів частини першої цієї статті заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.

Згідно з частиною третьою статті 424 ЦПК України строки, визначені в частині другій цієї статті, не можуть бути поновлені.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2024 року в справі № 2-747/11 (провадження № 61-17738св23) вказано, що: «відповідно до пункту 1 частини першої статті 424 ЦПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення. Пунктом 1 частини другої статті 424 ЦПК України встановлено, що, з урахуванням положень частини першої цієї статті заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили. Строки, визначені в частині другій цієї статті, не можуть бути поновлені (частина третя статті 424 ЦПК України).

Отже, заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, може бути подана не пізніше трьох років з дня набрання таким рішенням законної сили. Такий строк

є присічним, тобто він за будь-яких обставин не підлягає поновленню, незалежно від поважності причин його пропуску, які взагалі не оцінюються.

Про необхідність врахувати зазначене вказано в ухвалі Великої Палати Верховного Суду у цій справі, якою справу повернуто на розгляд до Касаційного цивільного суду».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 листопада 2024 року в справі № 344/16968/16 (провадження № 61-14583св23) вказано, що: встановлений пунктом 1 частини другої статті 424 ЦПК України трирічний строк з дня набрання судовим рішенням законної сили для подання заяви про перегляд цього судового рішення за нововиявленими обставинами з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, є присічним і поновленню не підлягає.

Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 06 грудня

2021 року в справі № 2-2109/11 (провадження № 61-15456св21); від 07 вересня

2022 року в справі № 298/1791/18 (провадження № 61-3670св22); від 31 січня

2023 року в справі № 2-3991/11 (провадження № 61-11141св22); від 07 грудня

2023 року в справі № 554/1494/16 (провадження № 61-10997св23).

Суди встановили, що, звертаючись до суду із заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, ОСОБА_1 обґрунтовувала підстави такого звернення тим, що суд не врахував істотних для справи обставини, що не були встановлені судом і не могли бути відомі особі, яка звертається із цією заявою, на час розгляду справи (пункт 1 частини другої статті 423 ЦПК України), а також тим, що постанова Верховного Суду від 26 вересня 2019 року в справі № 161/1924/16-ц набрала законної сили з моменту її проголошення, тобто 26 вересня 2019 року, томувідповідно до пункту 2 частини другоїстатті 424 ЦПК України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з вказаної підстави може бути подана до 26 вересня 2029року.

Ще однією нововиявленою обставиною ОСОБА_1 вказувала те, що, частково задовольняючи позовну вимогу ОСОБА_2 за її зустрічним позовом та визнаючи недійсними державний акт на право власності на земельну ділянку

серії ЯА № 661410, виданий 06 жовтня 2005 року ОСОБА_2 , і договір

купівлі-продажу земельної ділянки від 18жовтня 2005 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу Ходачинською Н. І. 18жовтня 2005 року, зареєстрований в реєстрі за № 3749, суд керувався тим, що вказаним правовстановлюючим документом та правочином порушуються майнові права ОСОБА_3 та ОСОБА_5 як співвласників житлового будинку АДРЕСА_1 , право власності на який вони набули на підставі договору дарування від 15 березня 1983року, укладеного між ОСОБА_6 , ОСОБА_3 та ОСОБА_7 . Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 березня 2023 року в справі № 161/20282/21 було встановлено, що вищезазначений договір дарування житлового будинку

є неукладеним і ця обставина існувала на момент постановлення рішення Луцьким міськрайонним судом Волинської області в справі № 161/9824/15-ц, однак стала відома після набрання законної сили цим рішенням.

Cуд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 , мотивував висновки тим, що рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області

від 16 жовтня 2018 року, яке заявник просить переглянути за нововиявленими обставинами, набрало законної сили 03 листопада 2020 року. Отже, із заявою про перегляд цього рішення за нововиявленими обставинами сторони мали право звернутися в межах трирічного строку, перебіг якого розпочався з 03 листопада

2020 року.

Водночас ОСОБА_1 подала заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами 09 липня 2025 року, тобто поза межами трирічного строку, який є присічним та поновленню не підлягає, що є підставою для відмови

у відкритті провадження.

Тобто, як встановлено судом апеляційної інстанції, ОСОБА_1 подала заяву про переглядрішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 жовтня 2018 року за нововиявленими обставинами на підставі пунктів 1, 3 частини

другої статті 423 ЦПК України у липні 2025 року із пропуском строку, встановленого пунктами 1, 3 частини першої статті 424 ЦПК України, а посилання

в заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами на пункт 2 частини другої статті 424 ЦПК України є безпідставним, оскільки судове рішення

від 14 лютого 2017 року в справі № 161/1924/16-ц було скасовано постановою Верховного Суду від 26вересня 2019 року, яканабрала законної сили 26 вересня 2019 року, тому заявник мав протягом 30 днів з цього дня подати заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Обставина, на яку посилається заявниця, стосовно того, що договір дарування між ОСОБА_6 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 15 березня 1983 року, є неукладеним, існувала на момент ухвалення рішення Луцьким міськрайонним судом Волинської області

в справі № 161/9824/15-ц, однак стала відома після набрання законної сили рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 березня 2023 року в справі № 161/20282/21, не заслуговує на увагу, оскільки відповідно до Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Отже, правильним є висновок судів попередніх інстанцій про те, що заявник пропустив строк, передбачений пунктом 1 частини другої статті 424 ЦПК України для звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами (не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили), який не підлягає поновленню,а посилання в заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами на пункт 2 частини другої статті 424 ЦПК України є безпідставним.

За таких обставин суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд,обґрунтовано відмовив у відкритті провадження за заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції

з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги.

З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Аналіз змісту касаційної скарги та оскаржених судових рішень свідчить, що правильне застосовування судами норм права є очевидним, а касаційна скарга - необґрунтованою.

У разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення (частина четверта статті 394 ЦПК України).

Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області

від 14 липня 2025 року та постанову Волинського апеляційного суду від 28 серпня 2025 року в справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод

в здійсненні права власності на землю, за зустрічним позовом ОСОБА_2 в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_3 до Гіркополонківської сільської ради Луцького району Волинської області, Управління Держгеокадастру у Луцькому районі Волинської області, ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про визнання недійсними державного акта на право власності на земельну ділянку, договорів купівлі-продажу земельної ділянки.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: О. М. Ситнік

В. М. Ігнатенко

І. М. Фаловська

Попередній документ
131713227
Наступний документ
131713229
Інформація про рішення:
№ рішення: 131713228
№ справи: 161/9824/15-ц
Дата рішення: 05.11.2025
Дата публікації: 12.11.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: (04.12.2025)
Результат розгляду: Приєднано до провадження
Дата надходження: 04.12.2025
Предмет позову: про усунення перешкод в здійсненні права власності на землю, зустрічним позовом про визнання недійсними державного акта на право власності на земельну ділянку, договорів купівлі-продажу земельної ділянки
Розклад засідань:
28.08.2025 11:00 Волинський апеляційний суд
Учасники справи:
головуючий суддя:
КИЦЯ СВІТЛАНА ІЛАРІОНІВНА
ПЛАХТІЙ ІННА БОРИСІВНА
суддя-доповідач:
КИЦЯ СВІТЛАНА ІЛАРІОНІВНА
ПЛАХТІЙ ІННА БОРИСІВНА
СИТНІК ОЛЕНА МИКОЛАЇВНА
ШТЕЛИК СВІТЛАНА ПАВЛІВНА
відповідач:
Богач Борис Богданович
Гіркополонківська сільська рада
Гіркополонківська сільська рада Луцького району Волинської області
Машкевич Мирослава Василівна
Управління Держгеокадастру у Луцькому районі
Управління Держгеокадастру у Луцькому районі Волинської області
позивач:
Сергійчук Ніна Григорівна
Швець Олександр Васильович
заявник:
Сергейчук Ніна Григорівна
представник заявника:
Поліщук Віталій Анатолійович
представник позивача:
Кирись Галина Йосипівна
суддя-учасник колегії:
ДАНИЛЮК ВАЛЕНТИНА АНАТОЛІЇВНА
ШЕВЧУК ЛІЛІЯ ЯРОСЛАВІВНА
член колегії:
ІГНАТЕНКО ВАДИМ МИКОЛАЙОВИЧ
КАЛАРАШ АНДРІЙ АНДРІЙОВИЧ
Калараш Андрій Андрійович; член колегії
КАЛАРАШ АНДРІЙ АНДРІЙОВИЧ; ЧЛЕН КОЛЕГІЇ
ЛЕСЬКО АЛЛА ОЛЕКСІЇВНА
ПЕТРОВ ЄВГЕН ВІКТОРОВИЧ
ФАЛОВСЬКА ІРИНА МИКОЛАЇВНА