ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/22142/25
провадження № 3/753/7892/25
"04" листопада 2025 р.суддя Дарницького районного суду міста Києва Якусик О.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно з протоколом серії ЕПР1 № 468917, 30 вересня 2025 року о 00 год. 37 хв. в м. Києві по вул. Харківське шосе, 21/3, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Renault Samsung SM5» н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, від проходження огляду у встановленому законом порядку у лікаря нарколога водій категорично відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 ПДР, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 надав пояснення щодо обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Згідно з вимогами статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до пункту 2.5. Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з частиною другою статті 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Як передбачено пунктом 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року № 1452/735, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Як зазначалось, 30 вересня 2025 року складено протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , у зв'язку із порушенням ним пункту 2.5 ПДР України, тобто відмовою у проходженні огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку. У протоколі зазначено, що відмова ОСОБА_1 в проходженні медичного огляду записана на боді-камеру №472346, запис з камери долучено до протоколу.
Частиною шостою статті 266 КУпАП встановлено, що направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Порядок), у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Як слідує з матеріалів справи ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки з використанням газоаналізатора Drager Alcotest6820 ARHK-0539, тест 6680, результат позитивний: 0,76 проміле, однак, будучи незгодним з результатами огляду, на пропозицію інспектора УПП в м. Києві від проходження огляду у встановленому законом порядку у лікаря нарколога водій категорично відмовився
Факт відмови від проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння підтверджується долученим до протоколу відеозаписом з нагрудної камери працівників поліції, використання яких передбачено статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» та Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року № 1026.
Оцінюючи наявний в матеріалах адміністративної справи відеозапис, суд дійшов висновку, що ним підтверджується факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння.
Суд зазначає, що пункт 2.5 Правил дорожнього руху покладає на водія безумовний обов'язок на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення стану сп'яніння, а наявними у матеріалах справи доказами не підтверджується існування обставин, які б могли дати суду підстави для висновку про наявність у діях інспекторів УПП ознак провокації чи спонукання ОСОБА_1 до відмови від проходження такого огляду.
Згідно з статтею 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Оцінюючи доданий до протоколу відеозапис у сукупності з іншими обставинами справи та поясненнями ОСОБА_1 , вони визнаються судом достовірними та достатніми для висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, а саме відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Частиною другою статті 33 КУпАП передбачено, що при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність.
Враховуючи, викладене, обставини та характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини, відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих обставин, суд вважає, що ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП та призначити йому адміністративне стягнення у межах санкції вказаної статті.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у статті 5 вказаного Закону.
В матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні дані, які б підтверджували звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, а відтак, з нього підлягає стягненню судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення, що становить 605,60 грн на користь держави.
Керуючись ч. 1 ст. 130, ст. 283, 284, 285 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першої статті 130 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) 00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір в дохід держави в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Штраф має бути сплачений добровільно не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу після набрання нею законної сили, а в разі оскарження постанови, не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у добровільному порядку у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з моменту набрання нею законної сили.
Суддя Олександр ЯКУСИК