Справа № 544/2582/25
пров. № 2/544/945/2025
Номер рядка звіту 67
про залишення позовної заяви без руху
11 листопада 2025 року м. Пирятин
Суддя Пирятинського районного суду Полтавської області Малицька О.Л., перевіривши виконання вимог ст. 175 - 177 ЦПК України за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , про встановлення факту перебування на утриманні,
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Світлицька Зоряна Олександрівна звернулася до суду із позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , про встановлення факту перебування на утриманні про встановлення факту перебування на утриманні.
Однак за даною позовною заявою не може бути відкрито провадження з наступних підстав.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, суддя зазначає, що заява не відповідає зазначеним вимогам закону та підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
В порушення ч. 4 ст. 177 ЦПК України до заяви не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Як вбачається зі змісту позовної заяви представник позивача просить звільнити позивачку від сплати судового збору, аргументуючи своє клопотання тим, що ОСОБА_1 у зв'язку із зникненням безвісти чоловіка самостійно виховує малолітню дитину, діє у даній справі в інтересах такої дитини, а також сама є військовослужбовицею, що вбачається з виписки про рух коштів, у якій містяться відомості про нараховане грошове забезпечення Військовою частиною НОМЕР_2 .
Згідно з частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Отже, стаття 136 ЦПК України, передбачає право суду, а не обов'язок відстрочити, розстрочити, зменшити розмір, або звільнити від оплати судових витрат, враховуючи майновий стан сторони.
Аналіз вказаних норм дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
У пунктом 53 Рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland), було зазначено, що «Право на суд» не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Законодавче закріплення судових витрат має на меті: по-перше, відшкодування державі витрат, понесених на утримання судової системи і забезпечення її діяльності (саме у цьому проявляється компенсаційна функція інституту судових витрат), по-друге: покладає певні витрати на тих, хто звертається до суду за захистом, що покликано дисциплінувати фізичних та юридичних осіб від подання до суду необґрунтованих заяв та клопотань, забезпечуючи таким чином також процесуальну економію.
Практика ЄСПЛ стосовно сплати судового збору аналогічна: судовий збір не повинен обмежувати право заявників на доступ до правосуддя та має бути «розумним». Разом з тим, на думку ЄСПЛ, судовий збір є таким собі обмежувальним заходом, який попереджає подання необґрунтованих та безпідставних позовів та перенавантаження судів.
Положеннями пункту 29 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах вбачається, що єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Представником позивачки в підтвердження своїх доводів до позовної заяви додано копію Виписки по картці/рахунку, що належить ОСОБА_1 за період з 01 травня 2024 року по 31 жовтня 2024 року, з якої вбачається, що за вказаний період сума надходжень на рахунок позивачки становить 869 379,40 грн (а.с. 19-27).
Таким чином, встановлений судом майновий стан позивачки не свідчить про неможливість сплати судового збору за звернення до суду із даним позовом.
Положення Закону України «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
Наведені представником позивачки обставини самі по собі не можуть бути підставою для звільнення від сплати судового збору.
Окрім цього, зі встановлених відомостей про майновий стан позивачки не вбачається неможливість останньої сплатити судовий збір чи що така сплата буде надмірним тягарем для неї.
За таких обставин клопотання представника позивачки про звільнення від сплати судового збору є необґрунтованим та до задоволення не підлягає.
Відтак, позивачці необхідно сплати судовий збір.
Судом встановлено, що позивачка звернулася до суду з позовом про встановлення факту перебування на утриманні.
Підпунктом 3 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характерусудовий збір сплачується за ставкою в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі наведеного позивачці необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1211,20 грн за наступними реквізитами:
Рахунок UA988999980313191206000016573
Отримувач ГУК у Полт.обл/тгм.Пирятин/22030101
Код ОКПО 37959255
Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)
МФО 899998
У графі платіжного доручення «Призначення платежу потрібно зазначити: «Судовий збір за позовом ОСОБА_1 про встановлення факту перебування на утриманні, Пирятинський районний суд Полтавської області.
Оскільки судом встановлені вищевказані недоліки, то відповідно до ст. 185 ЦПК України це є підставою для залишення позову без руху з наданням строку для усунення позивачкою зазначених недоліків.
Керуючись ст. 177, 185 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , про встановлення факту перебування на утриманні - залишити без руху.
Надавши позивачці строк для усунення недоліків протягом десяти днів з моменту отримання копії цієї ухвали. Роз'яснити, що у разі не виконання ухвали позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.Л.Малицька