465/5331/13-к
1-кс/465/1684/25
06.11.2025 м. Львів
Слідчий суддя Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 заявника ОСОБА_3 , слідчої ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого від 25.07.2025 про закриття кримінального провадження № 42015140070000111 від 11.12.2015, -
заявник ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді із скаргою на постанову слідчого ВРССЗ СВ ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 від 25.07.2025 про закриття кримінального провадження № 42015140070000111 від 11.12.2015 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.364, ч.2 ст. 382 КК України.
Скаргу мотивує тим, що 26.09.2025 вона отримала відповідь заступника керівника Франківської окружної прокуратури м. Львова ОСОБА_5 від 02.09.2025 з якої дізналася про закриття кримінального провадження. Однак, не отримала копії оскаржуваної постанови слідчого про закриття кримінального провадження №42015140070000111 від 11.12.2015, а тому вважає, що строк оскарження постанови слідчого підлягає поновленню, оскільки пропущений з поважних причин.
Крім цього посилається на те, що 25.07.2025 слідчим прийнято рішення про закриття кримінального провадження №42015140070000111 від 11.12.2015, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.364, ч.2 ст.382 КК України на підставі пункту 2 частини 1 статті 284 КПК України, тобто у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінальних правопорушень.
Заявниця вважає, що в ході досудового розслідування не встановлено всіх елементів складу кримінальних правопорушень, пов'язаних з можливими неправомірними діями посадових осіб, відповідно, постанова винесена без всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин вчинених правопорушень, без проведення всіх необхідних слідчих дій. Рішення про закриття кримінального провадження є передчасним та порушує її права і законні інтереси.
Зазначене, на думку заявниці, призвело до прийняття слідчою невмотивованої та необґрунтованої постанови про закриття кримінального провадження, яку вона просить скасувати.
Крім цього, зазначає ряд обставин, щодо розгляду слідчими суддями її скарг в рамках даного кримінального провадження, які не відноситься до передбачених законом підстав для судового контролю слідчим суддею на стадії досудового розслідування в розумінні норм КПК України.
ОСОБА_3 в судовому засіданні скаргу підтримала, просила її задовольнити з підстав, що вказані в скарзі. Крім цього зазначає, що органом досудового розслідування не встановлено ряд обставин, які мають суттєве значення для даного кримінального провадження. Стверджує, що за січень 2009 року їй не виплачена пенсія із розрахунку заробітної плати в розмірі 15618 грн. відповідно до довідки № 868, не вірно нарахована пенсія по довідці № 689, в 2020 році її неправомірно було переведено на інший вид пенсії, не виплачена індексація в розмірі 664 грн. з 2009 року по даний час, посадовими особами Пенсійного фонду не нарахована та не виплачена їх пенсія з 05.11.2009 по 15.08.2014 в розмірі, орієнтовно 76 тисяч гривень.
Представник суб'єкта оскарження - ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області слідча ОСОБА_4 в судовому засіданні проти скарги заперечила, просила відмовити в її задоволенні.
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, оглянувши та вивчивши матеріали скарги та додані до неї письмові документи, а також матеріали кримінального провадження №42015140070000111 від 11.12.2015 вважаю, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.284 КПК кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Закриття кримінального провадження - це закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, або при наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності. Подальше розслідування, після закриття кримінального провадження, є неможливим, до того часу, коли постанова про закриття кримінального провадження не буде скасована в установленому законом порядку.
Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки слідчим, прокурором показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.
Частиною 2 ст.9 КПК України передбачено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Судом встановлено, що СД ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області здійснювалось досудове розслідування кримінального провадження № 42015140070000111 від 11.12.2015 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.364, ч.2 ст. 382 КК України.
25.07.2025 року слідчою ВРССЗ СВ ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 винесено постанову, відповідно до якої кримінальне провадження № 42015140070000111 від 11.12.2015 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.364, ч.2 ст. 382 КК України закрито, у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінальних правопорушень, керуючись п.2 ч.1 ст.284 КПК України.
Під час проведення досудового розслідування слідчим проведено ряд слідчих та процесуальних дій та встановлено, що заявник ОСОБА_3 неодноразово зверталася до суду з позовами для поновлення порушених, на її думку, прав, що стосується призначення, нарахування та виплату пенсії в порядку адміністративного судочинства.
Так, встановлено, що постановою Франківського районного суду м.Львова від 18.03.2016 у справі № 464/9840/15-а задоволено частково позов ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова, визнано протиправними дії відповідача та зобов'язано провести перерахунок та виплату пенсії державного службовця ОСОБА_3 , включивши в суму середньомісячної плати для обчислення пенсії фактично нараховані виплачені суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань, індексації заробітної плати, інших виплат, на які нараховувались страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до ст.37 ЗУ «Про державну службу» в розмірі 90% середньомісячної заробітної плати з 2009 року з врахуванням стажу державної служби 34 роки 10 місяців та виключенням виплачених виплат.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2016 відмовлено з задоволенні клопотання Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу повернуто заявнику.
Листом від 11.07.2016 року №10706/10-19 Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова повідомлено ОСОБА_3 та Франківський відділ Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про те, що на виконання вимоги державного виконавця №4234 від 29.06.2016 та виконавчого листа Франківського районного суду м. Львова від 04.05.2016 №464/9840/15-а Управлінням Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова проведено перерахунок пенсії державного службовця, включивши в суму середньомісячної плати для обчислення пенсії фактично нараховані виплачені суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, інших виплат, на які нараховувались страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до ст.37 ЗУ «Про державну службу» в розмірі 90% середньомісячної заробітної плати з 27.01.2009 року з врахуванням стажу державної служби 34 роки 10 місяців.
У відповідності до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як встановлено при розгляді скарги, щодо виплати перерахованої пенсії заявнику ОСОБА_3 , Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова повідомляє про те, що відповідно до ст.37 ЗУ «Про державну службу» пенсія державним службовцям в частині, що перевищує розмір пенсії у солідарній системі, призначається відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Частина пенсії, що перевищує цей розмір, виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України. Законом України «Про державний бюджет України на 2016 рік» установлено, що норми і положення ЗУ «Про державну службу» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державних і місцевих бюджетів та бюджету Фонду соціального страхування. Частиною першою та другою ст. 23 Бюджетного кодексу України передбачено, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.
Відповідно до п.п.20 та 29 ч.1 ст.116 Бюджетного кодексу України взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Управлінням Пенсійного фонду України у Франківському районі м.Львова також зазначено, що Постановою КМУ від 03.08.2011 №845 затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного або місцевого бюджетів або боржників, який визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного або місцевого бюджетів або бюджетних установ, прийнятих судами, а також іншими державними органами, які відповідно до закону мають право приймати такі рішення. У відповідності до п.3 вказаного Порядку рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів.
Відповідно, Управлінням Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова проінформовано орган державної виконавчої служби та стягувача ОСОБА_3 про те, що обов'язок щодо забезпечення коштів по виплаті пенсій за судовим рішенням покладено на органи Казначейства на підставі документів, передбачених п.6 описаного Порядку.
Органом досудового розслідування, з метою перевірки відомостей щодо звернення ОСОБА_3 до відповідних органів Державної казначейської служби з питань виплати пенсії відповідно до ст. 37 ЗУ «Про державну службу», скеровано до Управління державної казначейської служби у Франківському районі м.Львова відповідний запит. З отриманої інформації вказаного органу встановлено, що станом на 09.11.2016, до органів Казначейства Львівської області не надходило на виконання судове рішення Франківського районного суду м. Львова від 18.03.2016 по справі 464/9840/15-а.
Водночас органом досудового розслідування встановлено, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду у справі №380/13357/22 від 16.12.2022 за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, позов Роханської частково задоволено.
Так, рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про відмову у перерахунку пенсії від 27.06.2022 № 10769/03-16 - визнано протиправним та скасовано. Водночас визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про відмову в призначенні пенсії від 08.09.2022 №913300802272.
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зобов'язано перевести ОСОБА_3 з 02.09.2022 на пенсію державного службовця на підставі Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII із урахуванням довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 02.09.2022 №230 та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії від 02.09.2022 №231 виданих Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Львів) та провести виплату з урахуванням виплачених сум.
Водночас щодо позовної вимоги, про зобов'язання відповідача-1 здійснити з 27.01.2009 перерахунок та виплату пенсії державного службовця ОСОБА_3 , призначеної відповідно до Закону України Про державну службу, з урахуванням постанови Франківського районного суду м. Львова від 18.03.2016 та довідки №868 від 02.10.2015, з якої не була нарахована пенсія по віку з 05.11.2009 по 15.08.2014, суд зазначив наступне.
Постановою Франківського районного суду м. Львова від 18.03.2016 у справі №464/9840/15-а, позовну заяву ОСОБА_3 задоволено частково. Зокрема зобов'язано управління Пенсійного Фонду України у Франківському районі м.Львова провести перерахунок та виплату пенсії державного службовця ОСОБА_3 , включивши у суму середньомісячної плати для обчислення пенсії фактично нараховані та сплачені суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, інших виплат, на які нараховувались страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу», в розмірі 90% середньомісячної заробітної плати, з 27.01.2009, з врахуванням стажу державної служби - 34 роки 10 місяців та за виключенням проведених виплат.
Судом встановлено, що на виконання постанови суду за період з 27.01.2009 по 31.05.2016 позивачці нарахована доплата до пенсії в сумі 28 004,23 грн, виплату якої здійснено у грудні 2016 року.
Відтак відсутні підстави для перерахунку та виплати пенсії державного службовця ОСОБА_3 , призначеної відповідно до Закону України Про державну службу, з урахуванням постанови Франківського районного суду м. Львова від 18.03.2016 та довідки №868 від 02.10.2015, з якої не була нарахована пенсія по віку з 05.11.2009 по 15.08.2014.
Не погодившись із вказаними вище судовими рішеннями, позивач ОСОБА_3 оскаржила їх у касаційному порядку, однак Верховний Суд своїми ухвалами від 08.06.2023, 01.08.2023 та 07.09.2023 відмовив у відкритті касаційного провадження.
На адресу Верховного Суду 16.10.2023 надійшла заява ОСОБА_3 про перегляд ухвали Верховного Суду від 07.09.2023 за нововиявленими обставинами (направлена поштовим зв'язком 10.10.2023), в якій заявник просить визнати протиправними, неконституційними та скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16.12.2022 (в частині призначення пенсії державного службовця з 02.09.2022), постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.04.2023 та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.
Рішенням Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19.10.2023 у справі №380/13357/22 (адміністративне провадження № Зн/990/34/23), відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду від 07.09.2023 у справі №380/13357/22.
Отже, спірні питання, на яких наголошує заявник ОСОБА_3 та періоди на які вона вказує, посилаючись на неправильне призначення, нарахування чи виплату їх пенсії, були предметом перевірки в рамках адміністративних справ за її позовами судами різних інстанції, в порядку адміністративного судочинства.
Слід зазначити, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Частина 1 ст. 364 Кримінального кодексу України передбачає відповідальність за зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб
За статтею 382 КК України передбачено відповідальність за умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню.
Відповідно до ч.2 ст.93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до положень ст.110 КПК України постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звертається з відповідною заявою та відповіді на поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження й оцінки слідчим, прокурором показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.
Зі змісту постанови про закриття кримінального провадження від 25.07.2025 та матеріалів кримінального провадження вбачається, що підчас проведення досудового розслідування слідчим проведені слідчі та процесуальні дії, здійснення яких є необхідним для встановлення обставин, які підлягають доказуванню у кримінальних провадженнях з відповідною правовою кваліфікацією, надано оцінку всім наявним доказам, всебічно, повно та об'єктивно досліджено всі обставини кримінального провадження, органом досудового розслідування вичерпано всі процесуальні можливості для здобуття та збирання нових доказів, отже доводи заявниці про те, що досудове розслідування проведено неповно не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами кримінального провадження.
З матеріалів кримінального провадження у їх сукупності вбачається, що слідчим дотриманий визначений порядок та вжито передбачених заходів для встановлення фактичних обставин у справі, результати яких дали змогу надати належну правову оцінку відсутності складів кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.364, ч.2 ст. 382 КК України.
В поданій скарзі, заявник ОСОБА_3 , не наводить обставин, які на її думку, можуть слугувати підставами для скасування оскаржуваної постанови. Більше того, як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_3 фактично не отримувала оскаржуваної постанови, з її змістом не знайома.
Слідчий суддя не бере до уваги доводи скаржника стосовно того, що слідча ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 , не перевірила обставини, що свідчать про вчинення кримінальних правопорушень на які вказано у скарзі ОСОБА_3 про вчинення злочину, оскільки, відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства, слідчий є самостійним у своїй процесуальній діяльності, а також на власний розсуд вирішує необхідність проведення певних слідчих (розшукових) дій та/або негласних слідчих (розшукових) дій з урахуванням конкретних обставин справи. В даному кримінальному провадженні слідчою перевірено обставини викладені у заяві ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення та встановлено відсутність складу вчинення кримінальних правопорушень.
Згідно із роз'ясненнями, що містяться у п. 3 Узагальнення ВССУ про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування від 12.01.2017 № 9-49/0/4-17 слідчі судді при розгляді скарги на відповідні постанови з'ясовують питання дотримання вимог щодо всебічності та повноти дослідження, оскільки така неповнота може призвести до прийняття необґрунтованого рішення про закриття кримінального провадження.
Таким чином, правова природа даного виду оскарження процесуального рішення слідчого, дізнавача та прокурора передбачає необхідність перевірки слідчим суддею не лише дотримання процесуального порядку закриття кримінального провадження посадовими особами органів досудового розслідування, а й підстав його закриття.
За правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у Постанові від 4 липня 2018 року у справі №688/788/15-к, поза розумним сумнівом має бути доведений кожний із елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як ті, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і ті, що визначають його суб'єктивну сторону.
Отже, враховуючи наведене, вбачається що слідчою проведено повне, об'єктивне та неупереджене досудове розслідування кримінального провадження №42015140070000111 від 11.12.2015 року та вірно встановлено відсутність складів кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.364, ч.2 ст. 382 КК України, а відтак підстав для скасування постанови про закриття кримінального провадження немає.
Враховуючи вищенаведені обставини, слідчий суддя дійшов висновку, що ні в судовому засіданні, ні в ході досудового слідства за наслідкам проведення необхідних слідчих дій, не здобуто даних, які вказують на наявність кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.364, ч.2 ст. 382 КК України, в зв'язку з чим підстав для задоволення скарги немає.
Керуючись ст. ст. 2, 214, 303, 306, 307, 395 КПК України, суд -
в задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ ЛРУП№2 ГУНП у Львівській області від 25.07.2025 про закриття кримінального провадження №42015140070000111 від 11.12.2015 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду у порядку, передбаченому статей 309, 395 КПК України.
Повний текст ухвали складено 11.11.2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1