Провадження № 11-сс/803/1864/25 Справа № 932/12755/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
06 листопада 2025 року Колегія суддів Дніпровського апеляційного суду в складі:
судді доповідача ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
за участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Дніпра від 19 вересня 2025 року про обрання запобіжного заходу тримання під вартою на 60 днів, тобто до 16 листопада 2025 року, у кримінальному провадженні №42025052210003114 від 20 серпня 2025 року відносно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Молодіжне Долинського району Кіровоградської області, громадянина України, не одруженого, на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей не має, із середньою освітою, військовослужбовця військової служби за контрактом, який проходить військову службу на посаді стрільця 2 стрілецького спеціалізованого відділення 1 стрілецького спеціалізованого взводу 1 стрілецької спеціалізованої роти стрілецького спеціалізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , який з 24.10.2024 р. перебуває в розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , солдата, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, а останній раз вироком Долинського районного суду Кіровоградської області від 25 січня 2024 року за ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі; 16 липня 2024 року Ленінським районним судом м.Кіровограда умовно-достроково звільнений від відбування основного покарання у виді позбавлення волі за вироком Долинського районного суду Кіровоградської області від 25 січня 2024 року на невідбутий строк 4 роки 6 місяців 19 днів для проходження військової служби за контрактом,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст.407, ч. 4 ст. 408 КК України,-
Обставини, встановлені судом 1-ї інстанції :
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Дніпра від 19 вересня 2025 року задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Краматорську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську ОСОБА_9 , погоджене прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_10 по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за № 42025052210003114 від 20.08.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407, ч.4 ст.408 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти до 16 листопада 2025 року включно.
Визначено ОСОБА_8 заставу у розмірі ста (100) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 302 800 гривень.
Доводи апеляційної скарги:
В апеляційній скарзі захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу Шевченківського районного суду міста Дніпра від 19 вересня 2025 року та відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу тримання під вартою. У разі вирішення судом питання про необхідність обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_8 , обрати йому більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що відсутні ризики, передбачені п.І, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, на які посилається в своєму клопотанні сторона обвинувачення.
При розгляді питання про обрання запобіжного заходу просить суд врахувати те, що ОСОБА_8 має міцні соціальні зв'язки, має місце постійного мешкання, має намір продовжувати військову службу, також допомагає слідству.
Вважає, що судом було необгрунтовано прийнято рішення відносно альтернативного запобіжного заходу, а саме розміру застави, що порушує вимоги чинного КПК України.
Наголошує, що прокурором не було доведено виключності данного випадку при визначенні розміру застави, крім зазначення загальних фраз, на що суд у порушення вимог КПК України не звернув уваги. Вважає, що суд не дав належної оцінки майновому стану ОСОБА_8 та розміру його доходів.
Наполягає, що в судовому засіданні прокурором не доведені обставини, які б свідчили, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Позиції сторін в суді :
В судовому засіданні захисник ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , підтримав свою апеляційну скаргу з підстав, викладених в ній, просив її задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника підозрюваного, просив ухвалу слідчого судді відносно ОСОБА_8 про обрання запобіжного заходу тримання під вартою залишити без змін, вважав її законною, обґрунтованою та мотивованою.
Висновки суду:
Відповідно до ст. 404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 196 КПК в ухвалі про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зазначає відомості про: 1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому підозрюється, обвинувачується особа; 2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу; 3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу; 4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини; 5) запобіжний захід, який застосовується.
Перевіривши надані матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги захисника підозрюваного, колегія суддів вважає, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого слідчим суддею дотримані в повній мірі.
З матеріалів справи вбачається, що слідчим Першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Краматорську) ТУ ДБР, розташованого у місті Краматорську, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42025052210003114 від 20.08.2025 року за ознаками складу злочинів, передбачених ч. 5 ст. 407, ч. 4 ст. 408 КК України.
18 вересня 2025 року о 14 годині 40 хвилин ОСОБА_8 затримано в порядку ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.407, ч.4ст.408 КК України.
18 вересня 2025 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.407, ч.4 ст.408 КК України та вручено копію повідомлення про підозру і пам'ятку з процесуальними правами та обов'язками підозрюваного.
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_8 підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407, ч. 4 ст. 408 КК України підтверджується зібраними під час досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, зокрема: матеріалами службових розслідувань військової частини НОМЕР_1 з додатками; протоколами допиту свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та іншими зібраними під час досудового розслідування доказами в їх сукупності.
Доводи сторони захисту про те, що заявлені стороною обвинувачення ризики не підтвердженні будь-якими доказами, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки і клопотання слідчого, і оскаржувана ухвала слідчого судді містить вичерпну відповідь на кожний з них.
Так, слідчий суддя обґрунтовано виходив з того, що ОСОБА_8 інкримінується вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407, ч. 4 ст. 408 КК України. Слідчим доведено існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, з огляду на те, що підозрюваний ОСОБА_8 може спробувати переховуватися від органу досудового розслідування та суду враховуючи, що останній підозрюється у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого кримінального правопорушення. У зв'язку з чим суворість покарання, яке загрожує йому за вчинення цих кримінальних правопорушень у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років, у разі визнання його винним, може бути визнана ним більш негативним, ніж втеча.
Також, слідчий суддя обґрунтовано вважав, що старшим слідчим доведено існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, з огляду на те, що підозрюваний ОСОБА_8 може спробувати незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, які разом з ним проходять військову службу в одній військовій частині, що фактично створить умови для здійснення впливу на останніх. При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду, усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).
Матеріалами кримінального провадження підтверджено існування ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, з огляду на те, що підозрюваний ОСОБА_8 може вчинити інші кримінальні правопорушення, зважаючи на те, що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності за умисні, в тому числі тяжкі кримінальні правопорушення, за вчинення останнього відбував покарання у місцях позбавлення волі; кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, вчинив в період умовно - дострокового звільнення від відбування покарання.
Крім того, при обранні запобіжного заходу слідчим суддею також враховується характер кримінального правопорушення, який має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої наслідками підриву бойової готовності та боєздатності військових підрозділів, а також те, що в Україні продовжує діяти правовий режим воєнного стану у зв'язку зі збройною агресією російської федерації.
Відповідно до приписів ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених, зокрема, ст. ст. 407, 408 КК України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
Таким чином, можливість застосування інших запобіжних заходів ніж тримання під вартою, не передбачена кримінальним процесуальним законом.
Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з доводами апеляційної скарги сторони захисту, що слідчий суддя формально та механічно послався на вказану норму закону, застосував найсуворіший захід без належного аналізу можливості застосування іншого альтернативного триманню під вартою запобіжного заходу.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що є неможливим застосування більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, для запобігання ризиків, зазначених у клопотанні та встановлених у судовому засіданні. Більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, на що вказують дані про особистість підозрюваного, а також з огляду на суворість покарання за кримінальне правопорушення, що свідчить про те, що наслідки та ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути визнані ним менш небезпечними ніж кримінальне переслідування та процедура виконання покарання.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідає особі підозрюваного ОСОБА_8 , характеру та тяжкості кримінальних правопорушень, що йому інкримінується, не дає можливості перешкоджати інтересам досудового розслідування, а також відповідає практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Отже, слідчим суддею з огляду на приписи ч. 8 ст. 176 КПК України надано обґрунтований висновок щодо неможливості застосування інших більш м'яких запобіжних заходів, а не лише механічне та формальне посилання на вказану норму закону.
Таким чином доводи апелянта щодо відсутності обґрунтування наявності ризиків як в клопотанні слідчого, так і в оскарженій ухвалі слідчого судді, є необґрунтованими та спростовуються дослідженими матеріалами кримінального провадження, яким слідчий суддя дав належну та повну оцінку, із зазначенням які саме ризики були встановлені слідчим суддею та доведено їх існування під час судового засідання.
Відповідно до ст. 3 Загальної декларації прав людини, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 3 постанови Пленуму ВСУ від 25 квітня 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строку тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.
В той же час суд апеляційної інстанції звертає увагу, що до підозрюваного ОСОБА_8 застосовано альтернативний запобіжний захід - заставу в розмірі ста прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 302 800 гривень. У випадку внесення застави у визначеному слідчим суддею розмірі, на підозрюваного ОСОБА_8 покладено обов?язки, передбачені ст. 194 КПК України.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги захисника підозрюваного щодо занадто великого розміру визначеної слідчим суддею розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, колегія суддів вважає їх неприйнятними з огляду на наступне:
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави у провадженні визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.
Враховуючи тяжкість та обставини інкримінованих ОСОБА_8 двох злочину, особу підозрюваного, а також його вік та майновий стан, слідчий суддя, на думку колегії суддів, обґрунтовано вважав визначити підозрюваному альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі ста прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 302 800 гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
На думку колегії суддів саме такий розмір застави обумовлений тим ступенем довіри до обвинуваченого, при якому перспектива втрати застави буде для нього необхідним і достатнім стримуючим фактором, щоб не допустити невиконання ним процесуальних обов'язків та запобігти здійсненню дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
При розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу тримання під вартою ОСОБА_8 слідчий суддя з'ясував усі необхідні обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання тримання під вартою та обґрунтував своє рішення про визначення розміру застави, що виклав їх у своєму рішенні.
Безпідставними є твердження захисника підозрюваного в апеляційній скарзі щодо неврахування слідчим суддею відомостей щодо особи ОСОБА_8 , оскільки саме ці обставини стали підставою для застосування до останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави.
Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте підозра ОСОБА_8 у вчиненні двох злочинів, один з яких є особливо тяжким, в сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Ураховуючи викладене, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, оскільки прокурор довів наявність ризику переховування від суду з урахуванням тяжкості покарання за інкриміновані злочини, та у сукупності з іншими встановленими обставинами, колегія суддів вважає, що вказане виправдовує тримання підозрюваного під вартою.
Підстав, які б виключали можливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу тримання під вартою не вбачається, доказів на підтвердження неможливості на даний час перебування ОСОБА_8 під вартою, суду не надано.
Порушень вимог кримінального процесуального закону, які б слугували підставами для скасування ухвали слідчого судді, не вбачається. Обраний слідчим суддею запобіжний захід стосовно підозрюваного ОСОБА_8 відповідає вимогам статей 177, 178, 194 КПК, прийняте рішення є обґрунтованим і достатньо вмотивованим, у зв'язку з чим не підлягає скасуванню, а відтак апеляційну скаргу захисника підозрюваного слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 405, 407, 418, 419, 422 КПК, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Дніпра від 19 вересня 2025 року про обрання запобіжного заходу тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів, тобто до 16 листопада 2025 року, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4