Провадження № 22-ц/803/4794/25 Справа № 215/7552/23 Суддя у 1-й інстанції - Квятковський Я.А. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.
11 листопада 2025 року м. Кривий Ріг
справа № 215/7552/23
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Остапенко В.О.
суддів Бондар Я.М., Зубакової В.П.
сторони:
позивач ОСОБА_1
відповідач Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг»
розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» на рішення Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 січня 2025 року, яке ухвалено суддею Квятковським Я.А. у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, повне судове рішення складено 03 лютого 2025 року,
В грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Страхова група «Оберіг» про стягнення страхового відшкодування.
Позовна заява мотивована тим, що 29 грудня 2022 року в м. Кривому Розі по вул. Маршака, з вини ОСОБА_2 , який порушив ПДР України, сталась ДТП, внаслідок якої пошкоджено було належний позивачу автомобіль марки Шевроле Нива 21230, державний номерний знак НОМЕР_1 , та завдано шкоди його здоров'ю. У встановлений строк позивач звернувся до страхової компанії , в якій було застраховано відповідальність ОСОБА_2 , про виплату страхового відшкодування. 24 липня 2023 року відповідачем виплачено йому страхове відшкодування в сумі 66 751,71 грн. Однак, з таким розміром позивач не погодився та залучив експерта для визначення розміру завданих збитків. Згідно висновку судового експерта Рейнюка О.В. від 28 січня 2023 року визначено розмір матеріальних збитків в сумі 177 923,57 грн, вартість відновлювального ремонту становить 184 498,08 грн, що є економічно недоцільним з урахуванням вартості автомобіля до ДТП. Однак відповідачем відмовлено у виплаті страхового відшкодування в повному обсязі.
На підставі наведеного вище позивач просив стягнути з відповідача страхове відшкодування в розмірі 68 099,19 грн (177 923,57 грн - 4 3073,07 грн (вартість автомобіля після ДТП) - 66 751,31 грн (сплачений розмір страхового відшкодування).
Рішенням Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 січня 2025 року позовні вимоги задоволено, стягнуто з ТОВ «Страхова група «Оберіг» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в сумі 68 099,19 грн, судовий збір у розмірі 2 147 грн та витрати на залучення експерта в сумі 14 500 грн.
В апеляційній ТОВ «Страхова група «Оберіг» просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення по справі про відмову в задоволенні позовних вимог позивача, посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права та неповне дослідження обставин справи.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції не звернув належної уваги на доводи відповідача, у зв'язку з чим не сприяв повному та всебічному розгляду справи.
Апелянт вважає, що сума страхової виплати визначена у встановленому законом порядку згідно звіту про оцінку транспортного засобу, за замовленням страхової компанії, в розмірі 69 531,06 грн, в тому числі ПДП 2 779,75 грн та не погоджується з висновком експерта ОСОБА_3 , оскільки він проведений з порушенням відповідних методик і національних стандартів. Також безпідставно включені певні роботи до вартості ремонту, завищено вартість матеріалів фарбування. Крім того апелянт зазначає, що суд першої інстанції за клопотанням позивача ухвалою від 24 січня 2024 року по справі № 215/7552/23 повторно доручив проведення судової експертизи експерту ОСОБА_3 , який допустив низку недоліків під час складання Висновку експерта № 06/23 від 28 січня 2023 року та Висновку експерта № 38/23 від 14 березня 2023 року, які були зазначені ще у відзиві на позовну заяву.
Також зазначає, що Висновок експерта № 06/23 від 28 січня 2023 року та Висновок експерта № 38/23 від 14 березня 2023 року не містить даних, щодо попередження судового експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відсутні дані, що висновок підготовлений для подання до суду.
Також відповідачем у справі 14 травня 2025 року, після подання апеляційної скарги, подано клопотання про призначення у справі повторної судової автотоварознавчої експертизи.
Відзив на апеляційну скаргу не подано.
Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, за наявними матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 29 грудня 2022 року у м. Кривий Ріг, по вул. Маршака біля е/о 41 відбулось ДТП за участю автомобіля марки Шевроле Нива, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням позивача і автомобіля марки Mazda CX-7, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який у порушення вимог ПДР України допустив зіткнення з автомобілем позивача (а.с.19).
По даному факту було складено протокол про адміністративне правопорушення і згідно постанови Тернівського районного суду міста Кривого Рогу від 15 лютого 2023 року ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП.
23 квітня 2023 року позивач, як власник автомобіля марки - Шевроле Нива, державний номерний знак НОМЕР_1 , звернувся до страхової компанії із заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок ДТП (а.с.18,21).
24 липня 2023 року відповідачем сплачено страхове відшкодування на користь позивача в сумі 66 751,72 грн (а.с.28).
Згідно висновків № 06/03 від 28 січня 2023 року, № 38/23 від 14 березня 2023 року розмір матеріального збитку, завданого з технічної чотки зору власнику автомобіля Шевроле Нива, державний номерний знак НОМЕР_1 , становить 177 932,57 грн. Ринкова вартість даного автомобіля в аварійному стані на момент ДТП складає 47 073,07 грн (а.с.29-41, 42-56). Позивачем сплачено на користь експерта за проведення дослідження 3 500 грн (а.с.57-58,60,61).
Згідно відповіді НБУ від 24 липня 2023 року позивачу роз'яснено порядок оскарження дій страхової компанії (а.с.62-65).
Згідно висновку оцінювача ОСОБА_4 від 26 лютого 2023 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, становить 69 537,06 грн, в т.ч. ПДВ на запасні частини (а.с.94-105).
Згідно висновку експерта № 35/24 від 23 лютого 2024 року, № 111/24 від 18 червня 2024 року, складених на виконання ухвали суду, сума матеріального збитку, завданого з технічної чотки зору власнику автомобіля Шевроле Нива, державний номерний знак НОМЕР_1 , становить 177 932,57 грн. Сума відновлювального ремонту даного автомобіля складає 184 260,51 грн. Ринкова вартість даного автомобіля в аварійному стані на момент ДТП складає 47 073,07 грн. Ринкова вартість вказаного автомобіля до настання ДТП від 29 грудня 2022 року становить 177 932,57 грн.
Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України встановлено, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
У постанові Верховного Суду від 19 жовтня 2021 року в справі № 628/1475/19 (провадження № 61-7554св21) зазначено, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод та інтересів, а тому суд повинен установити, чи були порушені або невизнані права, свободи чи інтереси особи, яка звернулася до суду за їх захистом, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову в їх задоволенні.
У постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі № 753/8671/21 (провадження № 61-550св22) зазначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина першастатті 16 ЦК України). Порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
Між сторонами виник спір про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до норм ст.ст.11, 629 ЦК України підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договір, який є обов'язковим для виконання, акти цивільного законодавства, а також завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.
Нормою ст.1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є в тому числі діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності тощо) володіє транспортним засобом, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно ст.999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником майна або відповідальності перед іншими особами.
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюється Конституцією України, ЦК України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.
Пунктом 2.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.
У спорах пов'язаних із відшкодуванням шкоди за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів норми Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон № 1961-IV) є спеціальними, а цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.
За вимогами статті 3 Закону № 1961-IV обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
У пункті 33.1.4 статті 33 Закону № 1961-IV передбачено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.
Крім того, для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування (пункт 35.1 статті 35).
Сторонами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу.
Завдання потерпілому шкоди внаслідок ДТП особою, цивільна відповідальність якої застрахована, породжує деліктне зобов'язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі відповідає обов'язок боржника (особи, яка завдала шкоди).
Водночас така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у якому потерпілий так само має право вимоги до боржника (у договірному зобов'язанні ним є страховик).
Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Закону № 1961-IV страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Разом із тим, згідно з пунктом 36.2 статті 36 Закону № 1961-IV страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо за рахунок потерпілої особи (її представника), то сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеноговідповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердженняфакту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком.
Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
Судом встановлено, що даному випадку внаслідок ДТП, що мала місце з вини ОСОБА_2 , позивачу завдано матеріальної шкоди. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в ТОВ «Страхова група «Оберіг», в якого відповідно виник обов'язок відшкодування завданої матеріальної шкоди.
Згідно висновку експерта від 28 січня 2023 року та висновків судово-товарознавчої експертизи від 23 лютого 2024 року, 18 червня 2024 року, які на переконання колегії суддів, є науково обґрунтованими і належно вмотивованими, проведеними з безпосереднім оглядом об'єкта оцінки, сума матеріального збитку, завданого автомобілю позивача, становить 177 932,57 грн. Вартість відновлювального ремонту значно перевищує ринкову вартість автомобіля до ДТП, тобто ремонт є економічно невигідним.
Відповідачем сплачено позивачу страхове відшкодування у сумі 66 751,31 грн.
Тому, з метою захисту майнових прав позивача, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог позивача та стягнення з відповідача на користь позивача недоплаченого страхового відшкодування в сумі 68 099,19 грн. (177 923,57 грн - 43 073,07 грн - 66 751,31 грн)
Щодо доводів апеляційної скарги відповідача про невідповідність Висновку експерта № 06/23 від 28 січня 2023 року та Висновку експерта № 38/23 від 14 березня 2023 року вимогам відповідних методик і національних стандартів, колегія суддів зазначає, що вказані висновки є науково обґрунтованими і належно вмотивованими, при цьому відповідачем не надано суду належних і допустимих доказів про те, що виявлені експертом ОСОБА_3 пошкодження автомобіля позивача виникли до ДТП.
В апеляційній скарзі доводи ТДВ «СГ «Оберіг» фактично зводяться до незгоди з Висновком експерта № 06/23 від 28 січня 2023 року та Висновком експерта № 38/23 від 14 березня 2023 року, та визначеним експертом, якому були доручені проведення експертиз у справі, що, в розумінні процесуального закону, не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції. При цьому заявлене відповідачем в суді апеляційної інстанції про призначення у справі повторної судової автотоварознавчої експертизи не підлягає задоволенню, оскільки проведення у справі повторної судової автотоварознавчої експертизи є зайвим з урахуванням наявності у справі належних та допустимих висновків експерта.
У справі, що розглядається, судом першої інстанції надано відповідь на всі істотні питання, що виникли під час кваліфікації спірних відносин. Наявність у апелянта іншої точки зору на встановлені судом обставини та щодо оцінки наявних у матеріалах доказів не спростовує законності та обґрунтованості прийнятих судом першої інстанції рішення та фактично зводиться до спонукання суду апеляційної інстанції до прийняття іншого рішення - на користь апелянта.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів апелянта по суті спору та їх відображення в оскаржуваному судовому рішенні, питання вмотивованості висновків суду, колегія суддів виходить з того, що у справі, яка переглядається, сторонам надано мотивовану відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих і правильних висновків суду першої інстанції.
Наведені апелянтом в апеляційній скарзі доводи не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте відповідно до вимог ст.89 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції прозахист правлюдини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.
Щодо судових витрат, то відповідно до підпунктів "б" та "в" пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про новий розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення, та про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Оскільки апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених апелянтом у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.
Відповідно до частини 3 статі 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Так як ціна позову складає 68 099,19 грн, що менше двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то судове рішення не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 382-384 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» залишити без задоволення.
Рішення Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 січня 2025 року залишити без змін.
Поновити дію рішення Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 січня 2025 року.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складений 11 листопада 2025 року.
Головуючий:
Судді: