справа № 208/13552/25
провадження № 2/208/5302/25
21 жовтня 2025 р. м. Кам'янське
Суддя Заводського районного суду міста Кам'янського Похваліта С.М., розглянувши матеріали позовної заявиОСОБА_1 , третя особа: Перша Покровська державна нотаріальна контора про визнання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-
ОСОБА_1 звернулась до Заводського районного суду міста Кам'янського із позовною заявою про визнання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Позовна заява за змістом і формою повинна відповідати ст. ст. 175, 177 ЦПК України, якими визначено вимоги щодо змісту та форми позовної заяви.
Згідно ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Як вбачається з матеріалів справи позивачем не долучено до позовної заяви:
- не зазначені відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін;
- копії позову та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості учасників справи;
- відсутні відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін.
Згідно ч.1 ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
Відповідач є обов'язковим учасником цивільного процесу - його стороною.
Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня особиста і безпосередня заінтересованість; саме сторони є суб'єктами правовідношення, з приводу якого виник спір.
Крім того, відповідач є тією особою, на яку вказує позивач як на порушника свого права.
Тобто, відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного право уповноваженого суб'єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв'язку з позовною вимогою, яка пред'являється до нього. При цьому неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок забезпечити, виконати або визнати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.
У постанові Верховного Суду від 28.10.2020 у справі №761/23904/19 (провадження №61-9953св20) зазначено, що визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням потрібного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов'язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб'єктний склад.
Позов спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини порушує права іншого спадкоємця, який спадщину прийняв, а тому належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. За відсутності таких спадкоємців відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Вказаний висновок викладений зокрема у постановах Верховного Суду від 25.03.2020 по справі №140/871/16-ц (провадження №61-38046св18), від 15.01.2020 по справі №200/9984/16-ц (провадження №61-11977св19) та від 03.10.2018 у справі №2516/1356/12-ц (провадження №61-28938св18).
Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 №7 особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Таким чином, суд зауважує, що належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину, а у випадку відсутності таких - територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (відповідні сільські, селищні, міські ради).
Так, позивач у своїй позовній заяві взагалі не зазначила відповідача по справі, що необхідне для усунення недоліків.
Відповідно до ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175, 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 175, 185, 260, 261 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 , третя особа: Перша Покровська державна нотаріальна контора про визнання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, залишити без руху.
Надати позивачу для усунення зазначених недоліків строк десять днів з дня отримання ухвали про залишення заяви без руху.
Повідомити та роз'яснити позивачу, що у разі не усунення зазначених недоліків, заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає
Суддя С. М. Похваліта