Єдиний унікальний номер 743/1082/25
Провадження № 2/448/838/25
(повний текст)
04.11.2025 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Кічака Ю.В.,
при секретарі судового засідання Тхір О.Т.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м.Мостиська цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
І. Стислий виклад обставин справи.
ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» в особі представника Руденка К.В. звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором і свої вимоги мотивує тим, що 07.01.2024 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено в електронному вигляді, за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи первісного кредитора, розміщеним на сайті https://selfiecredit.com.ua/pro-nas/, договір №1219103 про надання споживчого кредиту.
На підставі вказаного договору відповідач отримав кредит у розмірі 4900 гривень, строком на 360 днів, шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,5 % від суми кредиту за кожен день користування (912,5% річних).
На підставі договору відступлення права вимоги № 29/07/2024 від 29.07.2024 року укладеного між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» право вимоги первісного кредитора за Договором №1219103 про надання споживчого кредиту від 07.01.2024 року перейшло до ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС».
Стверджує, що відповідач не виконує належним чином взяті на себе зобов'язання, внаслідок чого утворилась заборгованість.
Зазначає, що заборгованість відповідача перед ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» складає 23370 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 4900 грн; заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом за ставкою 2,5% за кожен день користування кредитом (912,5% річних) за період з 07.01.2024 року по 29.07.2024 року (включно).
Посилаючись на викладене, просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором в розмірі 29370 грн, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000 грн.
ІІ. Позиція учасників справи.
В судове засідання представник позивача не з'явився, однак подав клопотання про розгляд справи у їх відсутності. У вказаному клопотанні, окрім іншого зазначає, що проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, у судове засідання не з'явився, клопотань про відкладення або про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило. Як вбачається із матеріалів справи, відповідача повідомляли про дату, час і місце розгляду справи, шляхом надіслання судової повістки рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за адресою місця його проживання, що зареєстрована у встановленому законом порядку ( АДРЕСА_1 ), яка повернулася з відмітною «адресат відсутній за вказаною адресою». Між тим, неможливість вручення судової повістки у зв'язку відсутністю адресата за вказаною адресою, відповідно до постанови Верховного Суду у постанові від 10.05.2023 у справі № 755/17944/18, вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки. Відтак, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).
Крім того, судова повістка відповідачу ОСОБА_1 також надсилалась за адресою, зазначеною в матеріалах справи ( АДРЕСА_2 ), яка вручена йому особисто.
Разом з цим, відповідач, маючи зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» у системі ЄСІТС, про час і місце проведення судового засідання повідомлявся шляхом направлення ухвали про відкриття провадження та судової повістки до електронного кабінету. Згідно з пунктом 111 Розділу V «Перехідні положення» Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішення Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21, особа, яка використовує підсистему «Електронний суд», самостійно несе відповідальність за свій електронний кабінет, направлені йому копії судових рішень вважаються отриманими, про що суду стає відомо з повідомлення про доставлення електронного листа. Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділі «Мої справи». Вказана позиція узгоджується із постановами Верховного Суді від 18 квітня 2022 року у справі № 750/3275/21 (провадження № 61-21072св21), від 05 квітня 2023 року у справі № 761/14537/15-ц (провадження № 61-11084св22).
Частиною 6 ст.128 ЦПК України встановлено, що судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур'єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Відповідно до п.2 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи.
Відомості про будь-які інші адреси місця проживання чи перебування відповідача чи про його офіційну електронну адресу в матеріалах справи відсутні, заяв про зміну місця проживання чи перебування від відповідача не надходило.
Тому, на підставі статей 128, 131 ЦПК України, суд приходить до висновку, що відповідач вважається повідомленим про дату, час та місце розгляду справи.
ІІІ. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 13.08.2025р. справу ЄУН 743/1082/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано на розгляд до Мостиського районного суду Львівської області.
Ухвалою судді Мостиського районного суду Львівської області від 16.09.2025 року відкрито провадження по даній справі та визначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Враховуючи положення ст.280 ЦПК України, а також те, що відповідач ОСОБА_1 належним чином був повідомленим про дату, час і місце судового розгляду, однак в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву не подав, а також враховуючи те, що сторона позивача не заперечувала проти заочного вирішення справи, судом вирішено ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Оскільки розгляд справи відбувся за відсутності сторін, то відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
ІV. Установлені фактичні обставини справи і зміст правовідносин, що виникли між сторонами.
Суд, дослідивши усі надані докази, оцінивши їх з точки зору належності, допустимості і достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні усіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, керуючись законом, при цьому, створивши учасникам справи всі необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання обов'язків, виходив із такого.
Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною першою статті 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Судом встановлено, що 07.01.2024 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір № 1219103 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort».
Відповідно до п.1.1 Договору, товариство на умовах, встановлених договором, надає споживачу кошти у кредит в національній валюті України - гривні, а споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
Відповідно до умов Договору:
сума кредиту - 4900 грн (п. 1.2 Договору);
строк кредиту - 360 днів (п. 1.3 Договору),
тип процентної ставки - фіксована (п. 1.5 Договору).
Пунктом 1.5.1. Договору конкретизовано, що стандартна процентна ставка становить 2,5 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.3. цього Договору.
Пунктом 1.5.2. Договору визначено, що знижена процентна ставка становить 2 % в день та застосовується у випадку, якщо Споживач, як учасник Програми лояльності Товариства, до 05.02.2024 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів.
Відповідно до п.2.1. Договору, кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_1 .
Сума кредиту (його частина) перераховується Товариством протягом двох календарних днів з моменту укладення цього Договору. Дати надання кредиту: 07.01.2024 року. У випадку, якщо Товариство здійснює перерахунок коштів не у день укладання Договору, а у наступний календарний день, Графік платежів підлягає коригуванню шляхом зміщення дати повернення кредиту, враховуючи строк кредиту (кількість днів), зазначений в п.1.3 Договору, відлік якого в даному випадку починається з моменту надання коштів. Новий Графік платежів розміщується Товариством в Особистому кабінеті та/або направляється на електронну адресу Споживача (п. 2.2 Договору).
Кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту (загального розміру) за реквізитами, згідно п. 2.1. Договору (п. 2.4 Договору).
Датою сплати заборгованості за кредитом є дата отримання Товариством грошових коштів або інформаційного повідомлення від посередника чи учасника платіжної системи, через яку було здійснено переказ коштів, про здійснення відповідного переказу з посиланням на номер Кредитного договору / реєстраційний номер облікової картки Позичальника як платника податків, за умови, що в подальшому грошове відшкодування за такою операцією надійшло на рахунок Товариства.
Пунктом 5.1. Договору сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно з Графіка платежів, крім випадку визначеного в п.5.3. Договору.
Порядок укладення Договору унормовано розділом 7 Договору.
Договір укладається за допомогою ІКС Товариства, шляхом підписання його тексту електронними підписами почергово Споживачем - в Особистому кабінеті, та Товариством (п. 7.1 Договору).
Споживач отримує доступ в Особистий кабінет шляхом введення у відповідне поле Вебсайту коду доступу, автоматично згенерованого та надісланого йому ІКС Товариства на номер телефону, який був введений Споживачем на Веб-сайті і який визначений Товариством як фінансовий в розумінні законодавства (п. 7.2 Договору).
Перед укладенням цього Договору Товариство здійснює віддалену ідентифікацію Споживача з метою надання фінансових послуг. Залежно від технічних особливостей, результатів належної перевірки, умов фінансової послуги використовується один або декілька із зазначених нижче способів ідентифікації та верифікації Споживача (в тому числі здійснений з метою укладення попередніх правочинів між Сторонами) з урахуванням вимог, визначених нормативно-правовим актом Національного банку України з питань здійснення фінансового моніторингу:
- отримання через Систему BankID НБУ ідентифікаційних даних;
- отримання копії ідентифікаційного документа та довідки про присвоєння РНОКПП (якщо немає необхідної інформації в ідентифікаційному документі), засвідченої КЕП власника ідентифікаційного документа;
- отримання ідентифікаційних даних та фінансового номера телефону з бюро кредитних історій (за умови, що джерелом таких даних є банк) та коректного введення особою, верифікація якої здійснюється, otp-пароля, надісланого установою на такий фінансовий номер телефону, та фотофіксації особи із використанням методу розпізнавання реальності особи та особи з власним ідентифікаційним документом, а саме сторінки/сторони, що містить фото власника, з подальшим накладенням КЕП уповноваженим працівником Товариства та кваліфікованої електронної позначки часу на отриманий електронний документ, що містить фото;
- використання інструменту покладання шляхом отримання інформації від третьої особи - суб'єкта первинного фінансового моніторингу про ідентифікацію, верифікацію клієнтів (п. 7.3 Договору).
Споживач підписує Договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором, який формується автоматично ІКС Товариства для кожного випадку використання та направляється Споживачу текстовим повідомленням на номер мобільного телефону, повідомлений Споживачем Товариству в ІКС Товариства та/або зазначений в цьому Договорі. Введення Споживачем коду одноразового ідентифікатора створює підпис Споживача на Договорі та має наслідком прийняття ним в повному обсязі умов цього Договору (п. 7.4 Договору).
Уповноважений представник Товариства підписує Договір шляхом накладення на оригінальний електронний примірник Договору, підписаний Споживачем, кваліфікований електронний підпис із кваліфікованою електронною позначкою часу (п. 7.5 Договору).
Договір укладений в електронному вигляді за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи Первісного кредитора (далі - ITC) та підписаний відповідачем 07.01.2024 о 01:09:46 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором - Р198, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідачем, за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, також 07.01.2024 року підписано додаток №1 до Договору, який містить графік платежів, розрахований з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що споживач виконає свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в Договорі. Період знижки до 05.02.2024р.
У розділі «реквізити та підписи сторін» Договору зазначено такі анкетні дані відповідача: ПІБ ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий Ріпкинським РВ УМВС України 11.11.2010 року, місце проживання: АДРЕСА_2 , номери мобільного телефону НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , тощо.
На виконання умов Договору первісним кредитором, позивачем надано суду копію листа ТОВ «Пейтек Україна» Вих. № 20250211-1773 від 1.02.2025, відповідно до якого грошові кошти у сумі 4900 грн 07.01.2024 01:11:08 через Банк-еквайр АТ «ПУМБ» перераховано на картку НОМЕР_1 .
Крім цього, АТ «ПУМБ» на виконання ухвали від 16.09.2025 року в частині витребування доказів, надало суду інформацію про те, що на ім'я ОСОБА_1 ІПН: НОМЕР_3 було випущено банківську платіжну картку НОМЕР_9 до рахунку № НОМЕР_10 у гривні.
Із наданої АТ «ПУМБ» виписки по картці № НОМЕР_9 (рахунок № НОМЕР_10 ) ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_3 , вбачається, що 07.01.2024 о 20:49:20 на його банківську картку зараховано грошові кошти у розмірі 4900 грн.
Номер телефону НОМЕР_6 , зазначений у банківській системі, використовувався як фінансовий номер, прив'язаний до карткового рахунку.
Згідно з копією розрахунку заборгованості станом на 29.07.2024 заборгованість відповідача становить:
29370 грн заборгованості за Договором № 1219103 про надання споживчого кредиту від 07.01.2024 року, яка утворилася станом на 29.07.2024 та складається із:
- 4900 грн - заборгованості за кредитом;
- 24470 грн - заборгованості за нарахованими процентами.
Відповідно до договору факторингу №29/07/24 від 29.07.2024, укладеного між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «Факторингова компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС», клієнт передає (відступає) фактору свої права вимоги, а фактор набуває права вимоги клієнта за первинними договорами та в їх оплату зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах визначених цим договором.
За указаним договором до позивача також перейшли права вимоги за Договором укладеним із відповідачем.
V. Зміст норм права та судова практика.
Відповідно до приписів статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Передбачено статтею 628 ЦК України, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною другою статті 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, відтак акцептуючи пропозицію ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», відповідач електронним підписом одноразовим ідентифікатором «Р198» визнав та погодився на запропоновані кредитором умови користування та порядок надання ним грошових коштів.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно зі статтею 10 Закону України «Про електронну комерцію» електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття (стаття 11 Закону).
Згідно положень статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Частина п'ята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Договір, укладений між сторонами в електронній формі, має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами, які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до домовленості є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу відповідачем на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між відповідачем та позивачем не було б укладено.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 14.06.2022 року у справі №757/40395/20-ц, від 12.01.2021 року у справі №524/5556/19, від 07.10.2020 року у справі №127/33824/19, від 23.03.2020 року у справі № 404/502/18.
На підставі вищенаведених правових норм, беручи до уваги те, що вказаний вище Договір з додатком (Графіком платежів) та Паспортом споживчого кредиту підписані відповідачем електронним підписом, наявність якого разом з підписом та електронним підписом позивача підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх, є доведеним факт укладення між сторонами кредитного договору, та про те, що позичальник всі умови кредитування цілком зрозумів та підтвердив те, що сторони договору діяли свідомо, були вільні в укладенні даного договору, вільні у виборі контрагента та умов договору.
Оскільки вказаний договір є чинними, у встановленому законом порядку недійсним в цілому чи в частині його окремих умов не визнавався, суд дійшов висновку про те, що між позивачем та відповідачем як позичальником, виникли договірні відносини щодо користування кредитними коштами.
Щодо заявленої суми стягнень.
На підставі статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти
Відповідно до частини другої статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 ЦК України невиконання зобов'язання є порушенням зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Отже, для належного виконання зобов'язання необхідно дотримуватися визначених у договорі строків (термінів), а прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-1383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
При визначенні суми, яка підлягає стягненню, суд враховує дату укладення Договору - 07.01.2024 року.
При цьому, нарахування процентів здійснено за ставками:
- 2 %, по 98 грн./день за період 07.01.2024 - 05.02.2024, тобто за заниженою процентною ставкою;
- 2,50 % по 122,5 грн./день упродовж 175 днів за період 06.02.2024 - 29.07.2024.
Згідно з частиною 5 статті 94 Конституції України закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.
24 грудня 2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», згідно п.5 розділу І якого було внесено зміни до ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» та визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.
За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Залежно від напряму дії нормативно-правових актів у часі дія закону в часі може бути прямою, зворотною або переживаючою (ультраактивною). Пряма дія полягає в тому, що новий нормативно-правовий акт або нова правова норма поширюється на факти й правовідносини, що виникли та/або існують після набрання ним чинності. Зворотна дія полягає в тому, що новий нормативно-правовий акт або нова правова норма застосовується до фактів та правовідносин, які існували до набрання цим актом (нормою) чинності. Переживаюча дія полягає в тому, що правова норма продовжує свою дію після втрати чинності внаслідок скасування всього нормативно-правового акта чи зміни відповідної його частини.
Суть положення статті 58 Конституції України про незворотність дії законів та інших нормативно-правових актів у часі полягає в тому, що дія законів та інших нормативно-правових актів поширюється на ті відносини, які виникли після набуття ними чинності, і не поширюється на правовідносини, які виникли і закінчилися до набуття такої чинності (ухвала Верховного Суду від 09.04.2020 у справі № 2610/12031/2012 (провадження № 61-6340ск20).
Відтак, до Договору, який укладено 07.01.2024 року, потрібно застосовувати пряму норму ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування», під час дії якої укладено зазначений Договір.
Відповідно до Закону України «Про споживче кредитування» (Розділ 4 Прикінцеві та перехідні положення, частина 17), тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати:
протягом перших 120 днів - 2,5 %;
протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Представник позивача, вважає, що підстави для перерахунку денної процентної ставки відсутні, оскільки зміни до кредитного договору не вносились, тому на його думку, первинним кредитором здійснено правомірне нарахування процентів за ставкою 2,50 % за період 07.01.2024 року - 29.07.2024 року.
Суд відхиляє такі аргументи, які на думку суду, базуються на довільному тлумаченні норм законодавства.
Перехідні положення закону застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов'язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень.
Відтак, у даному випадку правові підстави для застосування перехідних положень закону дійсно відсутні, але це не наділяє кредитора правом нараховувати проценти з ігноруванням вимог норми прямої дії ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування», яка також набрала чинності і не містить застережень щодо відтермінування її прямої дії в часі.
Оскільки Договір укладено 07.01.2024 року, тобто після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» та внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», якими визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%, тому положення Договору щодо встановлення денної процентної ставки на рівні 2,5 % є нікчемними в силу положень ч.5 ст.8 та ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення процентів за період 06.02.2024 - 29.07.2024 підлягають частковому задоволенню в розмірі 16635,50 грн (9432,50 грн - за період з 06.02.2024 року по 22 квітня 2024 року, виходячи з процентної ставки в розмірі 2, 50 %, що становить 122,5 грн за день) + 7203 грн (за період з 23.04.2024 року по 29.07.2024 року, виходячи з процентної ставки в розмірі 1, 50 %, що становить 73,5 грн за день).
Аналогічний підхід уже також застосовано судами апеляційної інстанції у постановах від 18.06.2025 у справі № 203/5881/24, від 07.07.2025 у справі № 212/1653/25 щодо кредитних договорів ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», укладених після 24.12.2023, у тому числі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС», тощо.
Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (стаття 13 ЦПК України).
Згідно частиною третьою статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до змісту статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно із частиною другою статті 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 79, 80 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до частин першої, шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з частин першої другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, наявними в матеріалах справи письмовими доказами підтверджується факт укладення відповідачем кредитного договору та отримання кредитних коштів, які позивач не повернув
Позивач, вважаючи, що відповідач, як позичальник (споживач) зобов'язаний виконувати свій обов'язок щодо виконання грошових зобов'язань звернувся з указаним позовом до суду.
Станом на день розгляду справи зобов'язання за Договором належним чином відповідачем не виконано.
Тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню
- 4900 грн. - заборгованості за кредитом;
- 19575,50 грн. - заборгованості за нарахованими процентами: 2940 грн (98 грн. х 30 днів за період 07.01.2024 - 05.02.2024); 9432,5 грн (122,5 х 77 днів за період 06.02.2024 - 22.04.2024); 7203 грн (73,5 х 98 днів за період 23.04.2024 - 29.07.2024).
VІ. Розподіл Судових витрат.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн згідно платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 2881 від 11.08.2025 року.
Позовні вимоги задоволені частково в розмірі 24475,50 грн., що становить 83,34 %, а тому судовий збір у пропорційному розмірі - 2018,83 грн підлягає стягненню з відповідача.
Крім цього, представник позивача просить суд стягнути на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Пункт 12 ч.3 ст.2 ЦПК України визначає однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Практична реалізація принципу відшкодування судових витрат в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення стороною суми судових витрат на професійну правничу допомогу разом із першою заявою по суті спору, шляхом подання до суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи (ст. 134 ЦПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 137 ЦПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (ст. 141 ЦПК України).
Згідно із частинами 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 141 ЦПК України).
Частиною 3 ст.137 ЦПК України унормовано, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу представником ТОВ Факторингова компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» надано суду: Договір про надання юридичних послуг № 02/08/2024, укладений між позивачем та адвокатом Руденком Костянтином Васильовичем, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, довіреність видану ТОВ «Факторингова компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» адвокату Руденку К.В. на представництво інтересів товариства в судах України, витяг з реєстру №1 до Акта приймання - передачі наданих послуг №56 до Договору №02/08/2024 про надання юридичних послуг від 02.08.2024, із наведенням найменування послуги: підготовка позовної заяви про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , за Договором № 1219103 про надання споживного кредиту від 07.01.2024 року та клопотання про витребування доказів - на суму 10 000 грн, платіжну інструкцію кредитового переказу коштів №2066 від 03.03.2025 про оплату ТОВ «Факторингова компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» адвокату Руденко К.В. коштів в сумі 100 000,00 грн., із зазначенням договору про надання юридичних послуг №02/08/2024 від 02.08.2024 та акта №56 від 03.03.2025 року.
З урахуванням відсутності заперечень відповідача щодо розміру витрат на правову допомогу та висновків суду щодо часткового задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 8334 грн витрат на правничу допомогу.
Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 141-142, 258, 259, 264, 265, 268, 280-284 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» (03124, м.Київ, бульвар Вацлава Гавела, 4, ЄДРПОУ: 41915308) заборгованість за Договором №1219103 про надання споживчого кредиту від 07.01.2024 року в розмірі 24475 (двадцять чотири тисячі чотириста сімдесят п'ять) гривень 50 копійок, яка складається з: 4900 (чотири тисячі дев'ятсот) гривень 00 копійок - заборгованість за кредитом та 19575 (дев'ятнадцять тисяч п'ятсот сімдесят п'ять) гривень 50 копійок - заборгованість за нарахованими процентами.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» (03124, м.Київ, бульвар Вацлава Гавела, 4, ЄДРПОУ: 41915308) - 2018 (дві тисячі вісімнадцять) гривень 83 коп. сплаченого судового збору та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8334 (вісім тисяч триста тридцять чотири) гривні.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, відповідно до вимог ст.284 ЦПК України.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим кодексом, до Львівського апеляційного суду. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку, встановленому цим кодексом, до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено 10.11.2025 року.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» (03124, м.Київ, бульвар Вацлава Гавела, 4, ЄДРПОУ: 41915308).
Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Ю.В. Кічак