Єдиний унікальний номер 448/1191/25
Провадження № 2/448/634/25
(повний текст)
05.11.2025 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Кічака Ю.В.,
при секретарі судового засідання Тхір О.Т.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м.Мостиська цивільну за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
І. Стислий виклад позовних вимог.
Представник ТОВ «Споживчий центр» Шабатин Н.А. звернулася до суду з вказаним позовом та посилається на те, що 17.06.2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №17.06.2024-100002954, за яким ТОВ «Споживчий центр» зобов'язалося надати кредит в розмірі 4000, а ОСОБА_1 зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти, комісію за користування ним.
Вказує, що в той же день ТОВ «Споживчий центр» надав відповідачу ОСОБА_1 кредит на вищевказану суму. У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 не виконав грошові зобов'язання, у нього утворилась заборгованість у розмірі 10800 грн, що складається з основного боргу в розмірі 4000 грн, заборгованості по процентах в розмірі 4200 грн, комісії 600 грн, заборгованості по неустойці у розмірі 2000 грн.
Зазначає, що відповідач ОСОБА_1 ухиляється від повернення вказаного боргу, здійснив лише часткову сплату, а тому позивач ТОВ «Споживчий центр» просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №17.06.2024-100002954 від 17.06.2024 року в розмірі 10800 грн, а також понесений судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
ІІ. Позиція учасників справи.
У судове засідання представник позивача не з'явився, однак в прохальній частині позову міститься вимога про розгляд справи у їх відсутності, при цьому вказують, що не заперечують проти ухвалення заочного рішення по вказаній справі.
Відповідач ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, у судове засідання не з'явився, клопотань про відкладення або про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило. Як вбачається із матеріалів справи, виклик відповідача здійснювався у відповідності до вимог ч.11 ст.128 ЦПК України, - через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України та останній вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи з часу опублікування оголошення про виклик. Крім того, останнього повідомляли про дату, час і місце розгляду справи, шляхом надіслання судових повісток рекомендованими листами з повідомленням про вручення поштового відправлення за адресою місця його проживання, що зареєстрована у встановленому законом порядку ( АДРЕСА_1 ). Відомості про будь-які інші адреси місця проживання чи перебування відповідача чи про його офіційну електронну адресу в матеріалах справи відсутні, заяв про зміну місця проживання чи перебування від відповідача не надходило.
Тому, на підставі статей 128, 131 ЦПК України, суд приходить до висновку, що відповідач вважається повідомленим про дату, час та місце розгляду справи.
ІІІ. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді Мостиського районного суду Львівської області від 28.08.2025 року відкрито провадження по даній справі та визначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 05.11.2025р. у даній цивільній справі постановлено провести заочний розгляд справи.
Враховуючи положення ст.280 ЦПК України, а також те, що відповідач ОСОБА_1 належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, однак в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву не подав, а також враховуючи те, що сторона позивача не заперечувала проти заочного вирішення справи, судом вирішено ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Оскільки розгляд справи відбувся за відсутності сторін, то відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
ІV. Установлені фактичні обставини справи і зміст правовідносин, що виникли між сторонами.
Суд, дослідивши усі надані докази, оцінивши їх з точки зору належності, допустимості і достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні усіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, керуючись законом, при цьому, створивши учасникам справи всі необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання обов'язків, виходив із такого.
Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною першою статті 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих доказів у справі встановив наступні факти та правовідносини.
Із пропозиції про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферти), заявки, відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) та інформаційного повідомлення позичальника вбачається, що 17 червня 2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 17.06.2024-100002954 та відповідачу надано кредит у розмірі 4000 грн, шляхом перерахунку на його банківський рахунок коштів, що підтверджується квитанцією від 17.06.2024 року (ID платежу: 2477354158).
Відповідно до Пропозиції укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферта) (пп.1.1), дана пропозиція про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферта) є пропозицією ТОВ «Споживчий центр» (в подальшому Кредитодавець) укласти електронний кредитний договір (оферту) у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», і не є ні договором приєднання/його частиною у розумінні ст. 634 Цивільного кодексу України, ні публічним договором у розумінні ст. 633 Цивільного кодексу України.
Згідно із п. 2.1 цієї Пропозиції укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферта), електронний кредитний договір, частиною якого є дана пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), укладається Кредитодавцем та Позичальником у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».
Пунктом 2.2 Пропозиції укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферта) визначено, що електронний кредитний договір складається з наступних електронних документів, які містять всі його істотні умови: дана пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), розміщена на вебсайті Кредитодавця у загальному доступі, а також у особистому кабінеті позичальника на вебсайті Кредитодавця; заявка, сформована на сайті Кредитодавця після ідентифікації Позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення Кредитодавцем; відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформована на сайті Кредитодавця, та підписана Позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (кода), отриманого Позичальником в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті.
Відповідно до п.2.3 Пропозиції укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферта), технологія (порядок) укладення електронного кредитного договору, порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору: 2.3.1. Кредитодавець розміщує на власному вебсайті пропозицію укласти електронний договір (оферту). Позичальник, який має намір укласти електронний кредитний договір, ідентифікується (реєструється) в особистому кабінеті на вебсайті Кредитодавця за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, отриманим Позичальником в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний Позичальником при його ідентифікації (реєстрації) в особистому кабінеті на вебсайті. Позичальник в особистому кабінеті на вебсайті Кредитодавця обирає умови, на яких бажає укласти електронний кредитний договір. У випадку погодження Кредитодавця на обрані Позичальником умови Кредитодавець у особистому кабінеті на вебсайті Кредитодавця направляє Позичальнику пропозицію про укладення кредитного договору (оферту) та заявку, а також формує формуляр форми відповіді про прийняття пропозиції (акцепту) в електронній формі для її заповнення та підписання Позичальником. Також для підписання Позичальником відповіді про прийняття пропозиції (акцепту) позичальнику передається одноразовий ідентифікатор в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний Позичальником при його ідентифікації (реєстрації) в особистому кабінеті на вебсайті. Позичальник, який прийняв (акцептував) пропозицію укласти електронний договір на умовах, викладених у вищевказаних пропозиції про укладення кредитного договору (оферту) та заявці, підписує відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) електронним підписом одноразовим ідентифікатором, отриманим ним у вищевказаному порядку. Примірник договору споживача підписується кваліфікованим електронним підписом уповноваженого працівника кредитодавця із кваліфікованою електронною позначкою часу.
Згідно із п.3.1 Пропозиції укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферта), за цим Договором Кредитодавець зобов'язується надати Кредит Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити Проценти, Комісію.
Відповідно до п.3.2 Пропозиції укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферта), кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Пунктом 3.3 Пропозиції укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферта), визначено, що Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на наступних умовах: дата надання/видачі кредиту: встановлюється у Заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; сума Кредиту: встановлюється у Заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти 3.3.3. Тип кредиту: кредитна лінія; строк, на який надається Кредит: встановлюється у Заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; Дата повернення (виплати) кредиту: встановлюється у Заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; Проценти за користування Кредитом (Проценти): встановлюється у Заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; Графік платежів: встановлюється у Заявці, яка є невід'ємною частиною кредитного договору.
Відповідно до умов Заявки, електронний кредитний договір, частиною якого є ця заявка, укладається у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію». Заявка є невід'ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою Позичальник ознайомився 17.06.2024 року за посиланням https://sgroshi.com.ua/ua/informaciya-okompanii, згідност.11 ЗУ «Про електронну комерцію».
Реквізити належного Позичальнику електронного платіжного засобу для перерахування коштів Позичальнику за даним та наступними договорами: 4149-60XX-XXXX-4021.
Відповідно до умов кредитного договору №17.06.2024-100002954 від 17.06.2024 Позичальнику надається Кредит на наступних умовах: дата надання/видачі кредиту - 17/06/2024; сума Кредиту: 4000 грн, строк, на який надається Кредит - 98 днів з дати його надання. Дата повернення (виплати) кредиту - 22.09.2024.
Таким чином, позивач ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу ОСОБА_1 можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором.
В свою чергу, відповідач ОСОБА_1 умови вищевказаного кредитного договору належними чином не виконував.
На підтвердження позовних вимог представником позивача подано довідку-розрахунок про стан заборгованості за кредитним договором №17.06.2024-100002954 від 17.06.2024 року, відповідно до якої заборгованість відповідача ОСОБА_1 за вказаним договором становить 10800 грн, яка складається з 4000 грн - основного боргу, 4200 грн - заборгованості по процентам, 600 грн. - комісії та заборгованості по неустойці - 2000 грн. Відсотки по кредиту нараховані за період з 17.06.2024 р. по 22.09.2024 р., тобто у межах строку дії електронного кредитного договору.
Зазначені обставини підтверджуються наявними у справі письмовими доказами.
Суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів дійшов таких висновків.
Між сторонами виникли зобов'язальні правовідносини на основі кредитного договору, що врегульовано статтею 1054 ЦК України.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти Згідно з вимогами (стаття 1054 ЦК України).
Позивач та відповідач уклали між собою електронний кредитний договір 17.06.2024-100002954. Договір укладено зі сторони позичальника шляхом його безпосереднього підписання позивачальником відповідачем електронним підписом.
Договір, укладений в електронній формі є таким, що укладений в письмовому вигляді (статті205,207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 №127/33824/19.
Висновки стосовно правомірності укладення сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, зокрема, Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12.01.2021 у справі №524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі №234/7159/20.
Обов'язок сторони виконувати належним чином взяті на себе зобов'язання, обов'язковість договору і наслідки не виконання зобов'язання передбачені статтями 525, 526, 530, 610, 611 ЦК України.
У правовідносинах з приводу яких позивачем порушено цей спір, у порушення означених вимог ЦК України, Закону про електронну комерцію, відповідач в односторонньому порядку відмовився від виконання договірних зобов'язань, у встановлені строки заборговані суми не повернув.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості.
Суд наголошує, що відповідачем зі своєї сторони та у встановленому цивільним процесуальним законом порядку (статті 81, 83 ЦПК України) не надано суду доказів, які б підтверджували належне виконання ним кредитних зобов'язань або спростовували суму заборгованості перед позивачем або позовні вимоги взагалі.
Враховуючи викладене, судом встановлено, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором в частині заборгованості по тілу кредиту в розмірі - 4000 грн. та процентам в розмірі 4200 грн, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Водночас, відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Позивач серед іншого просить стягнути неустойку, але, відповідно до п. 18 Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Кредитний договір укладено під час дії воєнного стану, отже на правовідносини, які склались між сторонами поширюється дія п. 18 Перехідних положень ЦК України.
Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 року № 183/7850/22(61-14740св23) зазначив тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Отже, суд вважає, що нарахування неустойки в сумі 2000 грн за невиконання грошового зобов'язання є неправомірним, а відтак задоволенню не підлягає.
Крім того, щодо вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості по комісії в розмірі 600,00 грн, то суд зважає на таке.
Згідно з абз. 3 ч. 4ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.
10 червня 2017 року набрав чинності Закон України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року №1734-VІІІ. Цей Закон визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері, у зв'язку з чим, у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до ч. 1 та 2 ст.11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Правилами ч. 5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, п. 4 ч. 1 ст.1та ч. 2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування»(10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у пункті 31.29 постанови від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19.
Положення кредитного договору №17.06.2024-100002954 від 17.06.2024 про сплату позичальником на користь кредитодавця комісії за надання кредиту та обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 600 грн суперечить положенням ч. 1, ч. 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» і є нікчемним з моменту укладення цього правочину.
За таких обставин, позивачем без належних на те правових підстав нарахована комісія за надання кредиту та обслуговування кредитної заборгованості на суму 600 грн, а відтак, позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» про стягнення заборгованості за комісією є необґрунтованими з наведених вище підстав та задоволенню не підлягають.
V. Розподіл судових витрат.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд керується наступним.
ТОВ «Споживчий центр» при поданні позову сплачено в дохід держави судовий збір у розмірі 2422,40 грн, що підтверджено наданим позивачем платіжною інструкцією №СЦ00024223 від 01 липня 2025 року.
Оскільки позовні вимоги позивача задоволено частково (75,93%), судовий збір підлягає стягненню з відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 1839, 32 грн.
Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 141-142, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 280-284 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ: 37356833, місцезнаходження: 01032, м.Київ, вул.Саксаганського, 133А Київської області) заборгованість за кредитним договором №17.06.2024-100002954 від 17.06.2024 в розмірі 8200 (вісім тисяч двісті) гривень 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ: 37356833, місцезнаходження: 01032, м.Київ, вул.Саксаганського, 133А Київської області) - 1839 (одна тисяча вісімсот тридцять дев'ять) гривень 32 коп. сплаченого судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, відповідно до вимог ст.284 ЦПК України.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим кодексом, до Львівського апеляційного суду. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку, встановленому цим кодексом, до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено 10.11.2025 року.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ: 37356833, місцезнаходження: 01032, м.Київ, вул.Саксаганського, 133А Київської області);
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Ю.В. Кічак