1Справа № 947/28636/25 2/335/3712/2025
07 листопада 2025 року м. Запоріжжя
Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Новасардової І.В., за участю секретаря судового засідання Печерей О.С., розглянувши у залі суду у місті Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,
До Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя за підсудністю із Київського районного суду м. Одеси надійшла цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики у загальному розмірі 20 440,00 грн., з яких: 7 000,00 грн. заборгованість за основною сумою боргу; 6 650,00 грн. заборгованість за процентами за користування позикою; 6 790,00 грн. заборгованість за процентами на прострочену позику, а також понесені судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 04.08.2024 між ТОВ «МАНІФОЮ» та ОСОБА_1 , було укладено договір позики № 7798503. Договір позики підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить п. 9 Договору позики, реквізити та підписи сторін.
11.01.2024 між ТОВ «МАНІФОЮ» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір Факторингу № 11-01/2024, у відповідності до умов якого позивач у цій справі набув право вимоги до боржників, у тому числі до ОСОБА_1 у сумі 20 440,00 грн., з яких: 7 000,00 грн. заборгованість за основною сумою боргу; 6 650,00 грн. заборгованість за процентами за користування позикою; 6 790,00 грн. заборгованість за процентами на прострочену позику.
Посилаючись на вказані вище обставини та положення чинного законодавства, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» просило стягнути з відповідача наявну у нього заборгованість на їх користь.
Ухвалою суду від 10.09.2025 року справу прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, призначено судове засідання з повідомленням (викликом) сторін.
10.09.2025 з метою забезпечення можливості участі відповідача у судовому засіданні та його належного повідомлення про судові засідання та про розгляд зазначеної цивільної справи, ухвалою суду, на підставі Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» витребувано у Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності України відомості з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Згідно відповіді з Міністерства соціальної політики України, наданої 01.10.2025 року, відповідач ОСОБА_1 перебуває на обліку внутрішньо переміщених осіб та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Представник позивача в судове засідання не з'явився, у позові зазначив про розгляд справи за його відсутності, разом з цим, проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечує.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явилась, про час та місце судових засідань повідомлялась у встановленому законом порядку, передбаченому ч. 11 ст. 128 ЦПК України шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України. Згідно з ч. 11 ст. 128 ЦПК України з опублікуванням оголошення про виклик, особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи. Крім того, відповідачу направлялись судові виклики на адресу її проживання: АДРЕСА_2 . Причини неявки у судове засідання відповідач не повідомила, у встановлений судом строк відзив на позовну заяву до суду відповідач не подала, жодних заяв чи клопотань не надіслала, у зв'язку з чим, суд відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
У зв'язку з чим, на підставі ст. ст. 247, 280, 281 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу, в порядку заочного розгляду.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Статтею 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів
Судом встановлено, що 04.08.2024 між ТОВ «МАНІФОЮ» та ОСОБА_1 укладено Договір позики №7798503, який підписаний відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором.
Згідно з п. 2.1 вказаного Договору позики, за цим договором позикодавець передає позичальнику у власність грошові кошти (позику), а позичальник приймає на себе обов'язок повернути таку ж суму грошових коштів (суму позики) та сплатити позикодавцю проценти від суми позики та всі інші платежі відповідно до умов цього договору.
Відповідно до п. 2.3 зазначеного Договору позики, параметри позики: тип позики - довгострокова; мета отримання позики: придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення особистих потреб; сума позики - 7 000 гривень 00 копійок; строк позики загальний - до 23 жовтня 2024 року (80 днів). Строк позики складається з розрахункових періодів, визначених розрахунком; дата надання позики 04.08.2024, дата повернення позики 23.10.2024.
Згідно з п. 2.4 вказаного Договору позики, процентні ставки, що застосовуються в межах строку позики: 2.4.1 - акційна процентна ставка, фіксована 0,01000% на день - застосовується протягом першого розрахункового періоду у разі наявності акційних пропозицій та діє лише за умови дотримання позичальником умов оплати заборгованості за цією ставкою відповідно до п. 3.1.1 цього Договору; 2.4.2 - базова процентна ставка, фіксована: 1,50000% на день - застосовується протягом першого розрахункового періоду відповідно до п. 3.1.2 цього Договору, а також у разі продовження строку дії позики протягом першого розрахункового періоду згідно з умовами відповідної Додаткової угоди, укладеної сторонами цього Договору; 2.4.3 - основна процентна ставка, фіксована: 1,50000% на день - застосовується протягом усього строку позики, окрім першого розрахункового періоду.
Пунктом 2.5 Договору передбачено, що позика надається позичальнику в день підписання сторонами договору позики шляхом безготівкового переказу на банківський рахунок позичальника за номером електронного платіжного засобу (банківської картки) НОМЕР_1 , зареєстрованого позичальником для цієї цілі в особистому кабінеті.
Відповідно до п. 2.7 Договору, розмір процентних ставок, визначених п. 2.4. цього договору є фіксованим та не може бути змінено позикодавцем в односторонньому порядку.
Як передбачено розділом 4 Договору позики, позичальник чи позикодавець не мають права продовжити строк позики в односторонньому порядку. Строк позики може бути продовжено лише шляхом укладення сторонами відповідної додаткової угоди у формі та спосіб, у який укладено цей договір позики.
Відповідно до п. 6.2 Договору, за кожен день неправомірного користування позикою/її частиною нараховуються проценти на прострочену позику: п. 6.2.1 в розмірі 12.0% від суми позики на 4-й день неправомірного користування: 6.2.2 в розмірі 3.00% від суми позики починаючи з 5-го дня за кожен день неправомірного користування.
Згідно з п. 9.1 вказаного Договору позики, договір позики укладається в інформаційно-телекомунікаційній системі позикодавця в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію шляхом попереднього розміщення позикодавцем в особистому кабінеті позичальника Договору позики для вивчення та прийняття його умов позичальником шляхом введення одноразового ідентифікатора з метою підписання запропонованого позикодавцем договору у відповідне поле.
У Додатку №1 до Договору позики №7798503 від 04 серпня 2024 року сторони договору позики погодили основні параметри позики, процентні ставки, що застосовуються в межах строку позики, графік нарахування процентів за користування позикою протягом першого розрахункового періоду та графік обов'язкових платежів за Договором позики.
При цьому, як зазначено у пункті 5 Додатку № 1 до Договору позики, дані наведені у цьому розрахунку встановлені на припущенні, що цей договір залишається дійсним протягом визначеного в ньому строку позики, та що сторони цього договору виконають свої обов'язки на умовах та в строки, визначені у Договорі.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.ст. 628, 629 ЦК України).
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (ст.ст. 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
Згідно з ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Частиною 1 ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Згідно з ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно з ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Внаслідок порушення відповідачем умов укладеного договору позики, зокрема щодо несплати у визначений договором строк суми основного боргу та відсотків за користування коштами, у ОСОБА_2 утворилась заборгованість за договором позики перед позичальником.
Із розрахунку заборгованості за Договором позики № 7798503 від 04.08.2024, встановлено, що ОСОБА_1 станом на 11.12.2024 має заборгованість перед ТОВ «Маніфою» у загальному розмірі 20 440,00 грн., з яких: 7 000,00 грн. заборгованість за основною сумою боргу; 6 650,00 грн. заборгованість за процентами за користування позикою; 6 790,00 грн. заборгованість за процентами на прострочену позику.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Такі дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами, якими є документи, що містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (частина перша статті 95 ЦПК України).
Відповідно до п. 2.5 укладеного договору позики, сторони погодили, що позика надається позичальнику в день підписання сторонами договору позики шляхом безготівкового переказу на банківський рахунок позичальника за номером електронного платіжного засобу (банківської картки) НОМЕР_1 , зареєстрованого позичальником для цієї цілі в особистому кабінеті.
Тобто, зарахування коштів за договором позики відбулось на банківську картку позичальника, яка вказана у підписаному сторонами договорі.
З врахуванням викладеного, суд вважає, що у матеріалах справи наявні належні, допустимі та достатні докази на підтвердження факту укладання договору позики між ОСОБА_1 та первісним кредитором ТОВ «МАНІФОЮ».
11 січня 2024 року між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» («Фактор») та ТОВ «МАНІФОЮ» («Клієнт») укладено Договір факторингу №11-01/2024.
Відповідно до п. 1.1 вказаного Договору факторингу, за цим договором фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань, та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі боржників, який формується згідно з Додатком №1 та є невід'ємною частиною договору.
Згідно з п. 1.2 зазначеного Договору факторингу, перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акта прийому-передачі реєстру боржників згідно з Додатком № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.
Разом з цим, 11.12.2024 року між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» («Фактор») та ТОВ «МАНІФОЮ» укладено додаткову угоду №10 до Договору факторингу №11-01/2024.
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників № 9 від 11.12.2024 року, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики № 7798503 у загальній сумі 20 440,00 грн, з яких: 7 000,00 грн. заборгованість за основною сумою боргу; 6 650,00 грн. заборгованість за процентами за користування позикою; 6 790,00 грн. заборгованість за процентами на прострочену позику.
Згідно ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.
Стаття 514 ЦК України передбачає, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ст. 1077, ст. 1078 ЦК України).
Враховуючи наведені обставини, суд встановив, що надані позивачем докази свідчать про те договір позики між первісним позикодавцем та відповідачем укладений з додержанням загальних вимог, які є необхідними для чинності правочину і визначені статтею 203 ЦК України. Підписання договорів здійснювалось електронним підписом відповідача, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який було надіслано на номер мобільного телефону вказаний відповідачем при укладанні відповідних договорів, відповідач належним чином умови договору не виконував, що підтверджується наданим позивачем розрахунком та не спростовано відповідачем належними та допустимими доказами.
Розмір заборгованості за кредитним договором відповідачем не спростовано, заперечень щодо суми заборгованості за кредитним договором суду не надано.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України).
Частиною 1 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно до змісту ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).
Позивач надав докази в обґрунтування позовних вимог.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, проти позову не заперечив, належними доказами доводи позивача не спростував.
Приймаючи до уваги, що на час вирішення даного спору, сторонами не надано доказів належного виконання відповідачем умов договору та погашення заборгованості за кредитом, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором, який відповідачем не спростовано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, з відповідача на користь позивача, у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, підлягає стягненню сплачена при зверненні до суду з позовом сума судового збору 3028,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 141, 259, 263-265, 273, 280-282, 284, 352, 354 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса проживання як ВПО: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30) заборгованість за договором позики №7798503 від 04.08.2024 у загальному розмірі 20 440 (двадцять тисяч чотириста сорок) грн. 00 коп. з яких: 7 000,00 грн. заборгованість за основною сумою боргу; 6 650,00 грн. заборгованість за процентами за користування позикою; 6 790,00 грн. заборгованість за процентами на прострочену позику.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса проживання як ВПО: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30) судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення до Запорізького апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення суду складено та підписано 10.11.2025 року.
Інформація про учасників справи відповідно до п.4 ч.5 ст.265 Цивільного процесуального кодексу України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, адреса місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса проживання як ВПО: АДРЕСА_2 .
Суддя І.В. Новасардова