Справа № 554/11975/25 Номер провадження 11-сс/814/698/25Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
05 листопада 2025 року м. Полтава
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем судового засідання ОСОБА_5 ,
з участю прокурора ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_8 - захисника в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Полтави від 15 серпня 2025 року,
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені слідчим суддею обставини.
Ухвалою слідчого судді у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12025170460000332 від 09.08.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, задоволено клопотання старшої слідчої СВ Відділення поліції №1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_9 та застосовано щодо підозрюваного
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Бутова Долина, Великобагачанський р-н., Полтавська обл., з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше судимого,
запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, без можливості внесення застави з 15.08.2025 16 год. 58 хв. до 13.10.2025 16 год. 58 хв. включно.
Встановлено строк дії ухвали суду до 13.10.2025.
Задовольняючи клопотання слідчого, слідчий суддя врахував необхідність запобігання переховування ОСОБА_7 від органів досудового розслідування та суду та з метою запобігання вчиненню ним інших кримінальних правопорушень, а також профілактичного впливу на нього.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.
В поданій апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_8 - захисник в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді.
На обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що незрозумілим є посилання в окремому абзаці на визначення підстав щодо продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 та визначення його статусу як обвинуваченого.
Крім того вказує, що безпідставними є визначення про наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні ним замаху на вбивство, тобто у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення. Зазначає, що вказані визначення можна було б вважати за технічну помилку, якби у цьому абзаці не було б конкретно визначено, що все це стосується саме ОСОБА_7 .
Також зазначає, що суддя виходить за межі клопотання слідчого щодо визначення ризиків як підстав при вирішенні питання обрання підозрюваному запобіжного заходу, оскільки в оскаржуваній ухвалі висновки суду про встановлення наявності ризиків, передбачених у п.п.1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, у той час, як у клопотанні слідчого і в ухвалі слідчої судді, вже на іншій сторінці, визначається ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Звертає увагу не тільки на необґрунтованість визначених ризиків при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , а і на те, що органами досудового розслідування і слідчим суддею не враховано, що ОСОБА_7 має неповнолітню дитину - сина ОСОБА_10 , 2011 року народження, має 3 групу інвалідності, внаслідок чого отримує відповідну пенсію та має постійне місце проживання у с. Тахтаулове, Полтавської області разом із своєю родиною.
Позиції інших учасників судового провадження.
Захисник ОСОБА_8 та підозрюваний ОСОБА_7 підтримали апеляційну скаргу, подану в інтересах останнього та просили задовольнити. Прокурор ОСОБА_6 заперечив проти задоволення апеляційної скарги захисника, вказав на законність та обгрунтованість рішення слідчого судді.
Мотиви суду.
Частина 1 ст. 404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Рішення слідчого судді має чітко відповідати вимогам КПК України, у відповідності до яких воно постановлюється. В протилежному випадку рішення слідчого судді є незаконним.
Як вбачається із клопотання слідчого, СВ відділення поліції № 1 Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025170460000332 від 09.08.2025 року за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 09.08.2025, о 03:56 год. ОСОБА_7 , з метою відкритого заволодіння майна іншої особи йшов по вул. Героїв «Азову».
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення майна 09.08.2025, о 03:56 год., діючи з корисливих спонукань, розуміючи, що на території України діє період воєнного стану, маючи прямий умисел на відкрите викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, шляхом ривку з руки потерпілої ОСОБА_11 незаконно заволодів її мобільним телефоном марки «Redmi», моделі «A8», вартістю 4000 грн. та одразу після цього, з метою подолання та попередження опору потерпілої, розпилив в обличчя потерпілої газовий балончик дратівливої дії, спричинивши хімічний опік першого ступеню.
Після цього ОСОБА_7 з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим телефоном на власний розсуд, чим завдав потерпілій матеріальної шкоди на суму 4000 гривень.
15.08.2025 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
15.08.2025 старша слідча СВ ВП № 1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_9 звернулася до слідчого судді із клопотанням про обрання щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке цього ж дня було задоволено.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fох, Campbell and Hartley v. The United Kingdom), п. 32, Series A, № 182).
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , слідчий суддя встановив наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Обгрунтованість підозри доводиться зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме:
1) прийняттям заяви про кримінальне правопорушення від ОСОБА_11 ;
2) оглядом місця події за адресою м. Полтава, вул. Небесної Сотні 59 від 09.08.2025;
3) допитом потерпілої ОСОБА_11 від 09.08.2025, котра розповіла про обставини вчинення відносно неї кримінального правопорушення;
4) допитом свідка ОСОБА_12 від 09.08.2025, котрий незадовго до вчинення злочину перебував разом з ОСОБА_11 ;
5) допитом свідка ОСОБА_13 від 09.08.2025, котра перебувала на зв'язку коли було вичинено відносно її доньки кримінальне правопорушення;
6) допитом свідка ОСОБА_14 від 09.08.2025, котрий незадовго до вчинення злочину відносно його подруги ОСОБА_11 йшов їй на зустріч;
7) допитом свідка ОСОБА_15 від 10.08.2025, котрий знайшов мобільний телефон на лавці КП «ПОКЛ ім. М.В. Скліфасовського ПОР»;
8) оглядом за адресою: АДРЕСА_2 за участі ОСОБА_15 від 10.08.2025;
9) оглядом мобільного телефону марки «Redmi», моделі «A8» від 10.08.2025;
10) оглядом відео від 11.08.2025 з камер зовнішнього відеоспостереження системи «Безпечне місто» з маршрутом м.Полтава, вул. Небесної Сотні, Провулок кооперативний, зупинка «Театральна», вул. Героїв Азову, вул. Шевченка;
11) впізнанням за участі потерпілої ОСОБА_11 , в ході проведення якого серед запропонованих осіб, потерпіла впізнала ОСОБА_7 як особу, котру бачила під час вчинення відкритого викрадення її мобільного телефону;
12) обшуком за місцем проживання ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Вказані докази є достатніми для того, щоб переконати об'єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_7 міг вчинити інкриміновані йому дії.
В той же час, їх оцінка з приводу достатності та допустимості для доведення вини підозрюваного не проводиться, оскільки дане питання вирішується судом при розгляді справи по суті.
Також слідчий суддя обґрунтував наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які колегія суддів вважає доведеними, а саме:
- переховуватися від органів досудового розслідування або суду, оскільки ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, не має сталих соціальних зв'язків, не працює, а тому усвідомлюючи тяжкість можливого покарання може чинити спроби ухилитися від досудового розслідування або суду.
- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні. Обстановка вчинення інкримінованого діяння характеризує ОСОБА_7 як особу, здатну незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому кримінальному провадженні. Зміна показань свідка на користь підозрюваного унеможливить якісне проведення досудового розслідування та позбавить можливості притягти винну особу до кримінальної відповідальності;
- вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки ОСОБА_7 раніше судимий за вчинення злочинів проти власності, життя та здоров'я, не має сталого джерела доходу, не працює, підозрюється у вчиненні умисного тяжкого корисливого злочину, а тому з метою отримання способів існування до життя може продовжити злочинну діяльність.
Наведені у клопотанні слідчого дані, які належним чином перевірені слідчим суддею, дають підстави для застосування до ОСОБА_7 одного із запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, з метою забезпечення кримінального провадження.
Слідчим суддею також перевірено можливість застосування відносно ОСОБА_7 інших більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, дійшов висновку про їх недостатність з огляду на відомості про особу підозрюваного, характер та спосіб вчинення злочину, а також наведені ризики, з чим погоджується і колегія суддів.
Так, жоден з більш м'яких запобіжних заходів, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти існуючим ризикам, а обрання більш м'якого запобіжного заходу, може спричинити перешкоджання встановленню об'єктивної істини у даному кримінальному провадженні та не буде відповідати суспільному інтересу, який превалює над повагою до свободи особистості.
Доводи захисника про неврахування того, що у ОСОБА_7 на утриманні перебуває неповнолітній ОСОБА_16 , є безпідставними, оскільки стороною захисту не доведено, що неповнолітній перебуває саме на утриманні підозрюваного, враховуючи, що ОСОБА_7 ніде не працює та сталого доходу не має.
В той же час, наявність ІІІ групи інвалідності у ОСОБА_7 , жодним чином не зменшує ймовірність настання існуючих ризиків, які зокрема обумовлені попередньою антисоціальною поведінкою підозрюваного.
Крім того, захисником також не надано суду відомостей про те, що наявні у ОСОБА_7 хронічні захворювання, унеможливлюють його утримання під вартою.
Отже обставин, які б переконали у протилежному висновку ніж той, до якого дійшов слідчий суддя, захисником в апеляційній скарзі не наведено.
Щодо зазначення в ухвалі слідчого судді абзацу, в якому вказується статус ОСОБА_7 як обвинуваченого та наявність обгрунтованого обвинувачення у вчиненні ним замаху на вбивство, колегія суддів вважає вказане нічим іншим як опискою, яка може бути виправлена в порядку ст. 379 КПК України.
З огляду на викладене, ухвала слідчого судді є законною та належним чином вмотивованою, а тому апеляційні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 - захисника в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Полтави від 15 серпня 2025 року щодо ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3