Справа № 761/9732/25
Провадження № 2/761/5709/2025
04 вересня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Аббасової Н.В.,
за участю секретаря судового засідання Сухини А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній Єврохіммаш К.О.» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки виплати та відшкодування моральної шкоди,
У березні 2025 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивачка) звернулась до суду з позовом до ТОВ «Група компаній Єврохіммаш К.О.» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки виплати та відшкодування моральної шкоди.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 23.08.2016 по 21.10.2022 позивачка працювала в ТОВ «Група компаній Єврохіммаш К.О.» на посаді головного конструктора. Починаючи з серпня 2021 року відповідач перестав вчасно виплачувати заробітну плату, однак позивачка продовжувала працювати та виконувати покладені на неї посадові обов'язки. 21.10.2022 позивачка звільнилась за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію. Загальна сума заборгованості по виплаті нарахованої, але не виплаченої заробітної плати на день звільнення складає 37 119,12 грн. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 22.10.2022 по 22.04.2023 за 129 робочих дні становить 81 720,21 грн.
Крім того позивачка зазначає, що протиправними діями відповідача їй було завдано моральну шкоду, яка полягає у значних хвилюваннях, невпевненості, відсутності стабільності в організації життя, вимушеній втраті часу на пошуки істини та захисту її трудових прав в органах державної влади, правоохоронних органах, суді.
У зв'язку з вищезазначеним, ОСОБА_1 просить: стягнути з ТОВ «Група компаній Єврохіммаш К.О.» на її користь заборгованість по заробітній платі у розмірі 37 119,12 грн. з утриманням з цієї суми податку та інших обов'язкових платежів відповідно до законодавства України, середній заробіток за час затримки розрахунку з 22.10.2022 по 22.04.2023 включно у розмірі 81 720,21 грн та моральну шкоду у розмірі 7 000,00 грн.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.03.2025 матеріали позовної заяви передано на розгляд судді Аббасовій Н.В.
Ухвалою суду від 18.03.2025 позовну заяву залишено без руху.
28.03.2025 від позивачки надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою суду від 03.04.2025 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду від 12.06.2025 витребувано у ТОВ «Група компаній Єврохіммаш К.О.» інформацію про розмір посадового окладу ОСОБА_1 на посаді головного конструктора ТОВ «Група компаній Єврохіммаш К.О.», інформацію щодо нарахованої та виплаченої заробітної плати ОСОБА_1 за період роботи з 01.01.2022 по 21.10.2022, а також інформацію щодо тривалості (кількості днів) основної та додаткової відпустки за період роботи з 01.01.2022 по 21.10.2022, в якій зазначена кількість днів отриманої (основної та додаткової) відпустки, суму виплаченої грошової компенсації за відпустку (основну та додаткову), суму невиплаченої грошової компенсації за відпустку (основну та додаткову) за період з 01.01.2022 по 21.10.2022.
18.07.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача визнав позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по заробітній платі в сумі 37 119,12 грн, в іншій частині позовних вимог просив відмовити у їх задоволенні за необґрунтованістю. У відзиві представник відповідача зазначив, що заборгованість по невиплаченій заробітній платі відповідачем не була виплачена в зв'язку з тим, що робота підприємства була призупинена через агресію рф відносно України і під час військового стану відповідач не здійснює свою діяльність.
Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином.
Відповідач в судове засідання свого представника не направив, про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином.
Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов'язки сторін та відсутність заперечень позивачки проти розгляду справи без її участі, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи без участі позивачки та представника відповідача, які будучи своєчасно повідомленими про час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явились.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши зібрані по справі докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом установлено, що з 23.08.2016 по 21.10.2022 ОСОБА_1 працювала в ТОВ «Група компаній Єврохіммаш К.О.» на посаді головного конструктора, що підтверджується копією трудової книжки Серія НОМЕР_1 (а.с. 28-29).
Відповідно до Наказу № 15/К від 21.10.2022 позивачку було звільнено з займаної посади за власним бажанням з виходом на пенсію, згідно ст. 38 КЗпП України ( а.с. 30).
Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно з ч.1 ст.47 КЗпП України роботодавець зобов'язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Згідно зі ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати. У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.
Загальна сума заборгованості по виплаті заробітної плати на день звільнення складає 37 119,12 грн, з яких: за січень 2022 року - 10 766,86 грн, за лютий 2022 - 10 561,44 грн, за березень 2022 року - 1012,56 грн, за жовтень 2022 року - 14 778,26 грн, що підтверджується довідкою про суми нарахованих доходів та утриманих податків (зборів) від 04.01.2024 №2.
Відповідач визнав позов в частині вимог про стягнення заборгованості по заробітній платі у розмірі 37 119,12 грн, про що зазначено представником відповідача у відзиві на позовну заяву.
Частиною 4 ст. 206 ЦПК України визначено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
На основі наявних в матеріалах справи доказів суд встановив, що на день звільнення позивачки, тобто 21.10.2022, відповідач не здійснив з нею повний розрахунок.
Отже, судом встановлено, що виплата всіх належних позивачці при звільненні сум проведена з порушенням встановленого ст. 116 КЗпП України строку з вини відповідача. Будь-яких доказів на спростування вказаної обставини суду надано не було.
Загальна сума заборгованості по виплаті заробітної плати на день звільнення складає 37 119,12 грн, що підтверджується матеріалами справи.
Таким чином, вимога позивачки про стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі у розмірі 37 119,12 грн є обґрунтованою, доведеною, а відтак підлягає задоволенню.
Що стосується вимоги про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суд зазначає наступне.
Статтею 117 КЗпП України, яка регулює питання відповідальності работодавця за затримку розрахунку при звільненні працівника, визначено, що у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. П ри наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.
Отже, стягнення з роботодавця (власника або уповноваженого ним органу підприємства, установи, організації) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, за весь час затримки по день фактичного розрахунку) за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).
За результатами розгляду справи суд встановив, що відповідач не здійснив повний розрахунок з позивачкою у день звільнення, а відтак позивачка має право на стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до положень ч. 2 ст. 117 КЗпП України.
Відповідно до Постанови КМУ від 8 лютого 1995 р. за № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» (зі змінами), надалі за текстом Постанова № 100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Таким чином, при визначенні середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, середня заробітна плата позивачки повинна обчислюватись виходячи з виплат, отриманих нею за попередні два місяці роботи.
Відповідно до пункту 5 Постанови № 100 основою для обчислення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час затримки розрахунку при звільненні, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пунктом 8 цієї Постанови визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.
Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац третій п. 8 Постанови № 100). Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац четвертий пункту 8 Постанови № 100).
Позивачка навела в позові розрахунок середнього заробітку за 129 робочих дні, що за період з 22.10.2022 по 22.04.2023 включно становить суму у розмірі 81 720,21 грн.
Відповідачем не надано заперечень щодо розрахунку позивачки суми середнього заробітку.
Суд, перевіривши наданий позивачкою розрахунок середнього заробітку, вважає його вірним та таким, що ґрунтується на вимогах закону, а відтак стягненню з відповідача на користь позивачки підлягає середній заробіток за час затримки розрахунку з 22.10.2022 по 22.04.2023 включно у розмірі 81 720,21 грн.
Що стосується вимоги про відшкодування моральної шкоди суд зазначає наступне.
Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Згідно з частинами 3, 4, 5 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 3постанови № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
У пункті 5 зазначеної постанови роз'яснено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Відповідно до пункту 9 зазначеної постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
При визначенні розміру моральної шкоди суд враховує, що мало місце порушення трудових прав позивачки в частині отримання своєчасного розрахунку при звільненні з вини відповідача, що спричинило у позивачки негативні зміни у звичайних умовах її життя, хвилюваннях, вимушеній втраті часу для захисту її трудових прав в органах державної влади, правоохоронних органах, суді.
З огляду на те, що внаслідок затримки виплати заробітної плати, що сталося з вини відповідача, позивачка зазнала душевних страждань, суд, враховуючи принципи розумності і справедливості, характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань, ступінь вини відповідача, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки 7 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.
Отже, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
У відповідності до положень ст. 141 ЦПК України, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 1211,20 грн за вимогою майнового характеру про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, а також з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір в сумі 1211,20 грн. за вимогою про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та стягнення моральної шкоди.
Керуючись статтями 47, 115, 116 КЗпП України, статтями 23, 1167 ЦК України, статтями 22, 1192, 1194 ЦК України,статтями 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 206, 229, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 352, 354 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній Єврохіммаш К.О.» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки виплати та відшкодування моральної шкоди, задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній Єврохіммаш К.О.» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 37 119,12 грн з утриманням з цієї суми податку та інших обов'язкових платежів відповідно до законодавства України, середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 81 720,21 грн та моральну шкоду у розмірі 7 000,00 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній Єврохіммаш К.О.» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1211,20 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній Єврохіммаш К.О.» в дохід держави судовий збір в сумі 1211,20 грн.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Строк апеляційного оскарження може бути поновлено у відповідності до ч.2 ст. 354 Цивільного процесуального кодексу України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;
відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Група компаній Єврохіммаш К.О.», код ЄДРПОУ: 40271442, юридична адреса: 03040, м. Київ, пров. Задорожний, буд. 1-А; місцезнаходження за адресою: 08500, Київська область, м. Фастів, вул. Брандта, буд. 50.
Суддя Н.В. Аббасова