Справа № 756/3421/25
Провадження № 2/756/3062/25
оболонський районний суд міста києва
іменем України
(заочне)
06 листопада 2025 року м. Київ
Оболонський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Пукала А.В.,
за участю
секретаря судового засідання Пегети І.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування безпідставно отриманих коштів,
Позивач звернувся до Оболонського районного суду м. Києва із зазначеною позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача безпідставно отримані кошти в розмірі 81 450 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 22.05.2021 з його карткового рахунку в АТ "Універсалбанк" невідомою особою було здійснено два несанкціоновані перекази на загальну суму 81 450 грн. За твердженням позивача, це сталося внаслідок крадіжки його телефону, про що він повідомив правоохоронні органи.
Позивач зазначив, що для встановлення особи отримувача коштів він звертався до суду із заявою про забезпечення доказів. На підставі ухвали суду банк надав інформацію, згідно з якою отримувачем коштів є відповідач.
На думку позивача, оскільки відповідач набув ці кошти без достатньої правової підстави, вони підлягають поверненню відповідно до ст. 1212 ЦК України.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 31 березня 2025 року відкрито провадження у справі.
Судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (в порядку письмового провадження). Ухвалою суду, яка направлена відповідачу в установленому порядку, було надано строк для подання відзиву на позов. У встановлений строк відповідач відзив на позов не подав.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 07 серпня 2025 року було вирішено перейти до розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, явку представника не забезпечив.
На підставі ст. 280 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень позивача, суд ухвалив провести заочний розгляд справи за наявними матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Як вбачається з Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.05.2021 приблизно о 02 год 30 хв невстановлена досудовим розслідуванням особа, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Г.Дніпра, 1, де таємно, шляхом вільного доступу викрала мобільний телефон марки «POCO», моделі X3, imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , з сім-картою « НОМЕР_3 », вартість якого встановлюється, чим завдала матеріального збитку.
За фактом крадіжки телефона було розпочато досудове розслідування № 12021105050001794 від 23.05.2021 року.
22.05.2021 з рахунку позивача в АТ "Універсал Банк" було здійснено два перекази на загальну суму 81 450 грн, що підтверджується квитанціями № X0X5-0HC6-7CTE-PHK5 від 22.05.2021 на суму 79 500 грн та № 32X7-EM97-9H14-KXK9 від 22.05.2021 на суму 1 950 грн.
Згідно з листом АТ "Універсалбанк" № БТ/8062 від 17.12.2024, наданим на виконання ухвали Оболонського районного суду м. Києва від 06.11.2024 у справі № 756/13391/24, картка № НОМЕР_4 належить ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
В матеріалах справи також відсутні будь які дані про наявність між сторонами взаємних прав та обов'язків, що виникали б із зобов'язань, правочинів чи іншого спору.
Доводи позивача про безпідставне перерахування грошових коштів узгоджуються з наданими ним доказами та не спростовані відповідачем.
Відповідно ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
За правилами ч.1 ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.
Стаття 1214 ЦК України передбачає, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.
Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25 вересня 2024 року у справі № 201/9127/21, за змістом частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Зобов'язання з повернення безпідставно набутого (збереженого) майна випливає із загальної для права заборони безпідставного збагачення: той, хто збагатився за рахунок іншого, без належної на те правової підстави зобов'язаний повернути предмет власного збагачення.
Традиційно в доктрині цивільного права зобов'язання, які є наслідком безпідставного збагачення, іменуються кондикційними (з лат. «condictio sine causa» - повернення збагачення, одержаного без правової (справедливої) підстави).
Приписи гл. 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача такого майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (ч. 2 ст. 1212 ЦК України).
Характерною особливістю кондикційних зобов'язань є те, що підстави їх виникнення мають широкий спектр: зобов'язання можуть виникати як із дій, так і з подій, причому з дій як сторін зобов'язання, так і третіх осіб, із дій як запланованих, так і випадкових, як правомірних, так і неправомірних.
Кондикційні зобов'язання виникають тоді, коли дії особи або події призводять до неправового результату у виді юридично безпідставного майнового блага, що перейшло до набувача та сприяло його безпідставному збагаченню.
Безпідставне збагачення може полягати як у так званому «фактичному» збагаченні, коли набувач, не отримуючи права на річ, фактично володіє і користується нею, так і в «юридичному» збагаченні, коли набувач отримує суб'єктивне право на предмет збагачення.
Кондикційне зобов'язання виникає за наявності таких умов: 1) набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) набуття чи збереження майна відбулося без правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала (постанова Верховного Суду України від 02 березня 2016 року у справі № 6-3090цс15).
Конструкція ч. 1 ст. 1212 ЦК України свідчить про необхідність установлення так званої «абсолютної» безпідставності набуття (збереження) майна не лише на момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.
Сутність зобов'язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи - набувача частини її майна, що набута поза межами правової підстави, у випадку якщо правова підстава переходу відпала згодом, або взагалі без неї - якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідносин, та передання майна тій потерпілій особі, яка має належний правовий титул на нього (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 березня 2019 року у справі № 910/1531/18).
Під відсутністю правової підстави розуміють такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується прямо на законі, або суперечить меті правовідносин і їх юридичному змісту. Отже, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином (постанови Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного господарського суду від 01 квітня 2019 року у справі № 904/2444/18, від 23 квітня 2019 року у справі № 918/47/18, від 23 січня 2020 року у справі № 910/3395/19).
Договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання коштів). Якщо майно набуте на підставі правочину, статтю 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або її не було взагалі. Винятком є випадки, коли майно безпідставно набуте у зв'язку із зобов'язанням (правочином), але не відповідно до його умов.
Тобто, за загальним правилом, кондикція у її класичному розумінні є самостійним позадоговірним зобов'язальним способом захисту права власності або іншого майнового права, спрямованим на повернення майна, набутого без достатньої правової підстави, тому учаснику цивільних відносин, за чий рахунок відбулося таке неправомірне збагачення.
Суд встановив, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виникли цивільні правовідносини, які випливають з безпідставного одержання коштів відповідачем. При цьому суд зазначає, що ОСОБА_2 не подав до суду ані заперечень проти позову, ані доказів того, що кошти йому перераховані на відповідній правовій підставі, тому суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими.
В зв'язку з неповерненням відповідачем позивачу безпідставно отриманих коштів, порушено майнові права позивача, тому позов підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 264, 265 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування безпідставно отриманих коштів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 безпідставно отримані кошти у розмірі 81 450 грн та судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте Оболонським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Київського апеляційного суду Києва шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його складення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Андрій ПУКАЛО