05.11.2025 Справа № 756/10392/25
Унікальний № 756/10392/25
Провадження № 2/756/5911/25
05 листопада 2025 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Шевчука А.В.,
секретаря - Омельчук М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовною заявою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш дім Прирічна 5» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
У липні 2025 ОСББ «Наш дім Прирічна 5» звернулося до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з позовом про стягнення заборгованості по сплаті внесків, в якому зазначив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками квартири у АДРЕСА_1 .
Позивач, який здійснює обслуговування будинку та прибудинкової території, зобов'язання виконує належним чином. Натомість відповідачі свої зобов'язання не виконують, не здійснюють платежів за отримані послуги, у зв'язку з чим утворилась заборгованість за період з 01.01.2018 по 01.07.2025, яка становить 32 919,10 грн., та яку просить стягнути з відповідачів, з яких борг за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території становить 23 399,13 грн., 7 563,83 грн. - інфляційні нарахування, 1 956,14 - штрафні санкції.
29.03.2025 року відповідачами надано суду відзив на позовну заяву, у якому позов визнають частково, простять застосувати строки позовної давності, та в майбутньому розстрочити рішення суду.
Матеріали справи містять клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримують та просять їх задовольнити.
Відповідачі в судове засідання не з'явились, про час та дату розгляду справи повідомленні належним чином.
Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співласниками квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру з речових прав на нерухоме майно. Загальна площа зазначеної квартири 45,7 кв.м.
У будинку за адресою АДРЕСА_2 створено Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «НАШ ДІМ ПРИРІЧНА 5», що підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Рішенням Загальних зборів ОСББ від 16.09.2023 року прийнято рішення по п. 4 Протоколу №1/2023, яким починаючи з 01 жовтня 2023 року, затверджено розмір щомісячного внеску співвласників житлових і нежитлових приміщень будинку на утримання та експлуатацію багатоквартирного будинку та прибудинкової території у розмірі 0,12 % від розміру мінімальної заробітної плати, визначеної відповідно до законодавства України на день здійснення оплати, за 1 кв.м. загальної площі приміщення співвласника, що на день голосування складало 8,04 грн. за 1 кв.м.
Встановити строк сплати внесків до кінця кожного поточного місяця.
Відповідно сума всіх внесків разом становить 8,04 грн. з 1 м2 загальної площі житлових та нежитлових приміщень.
Судом встановлено, що ОСББ «НАШ ДІМ ПРИРІЧНА 5» свої зобов'язання виконує належним чином, надає послуги з управління будинком для забезпечення всіх мешканців будинку комунальними послугами.
Натомість, відповідачі свої зобов'язання не виконують, не здійснюють платежів по сплаті внесків на утримання будинку, у зв'язку з чим за період з 01.01.2018 по 01.07.2025 утворилась заборгованість, яка становить 32 919,10 грн., з яких борг за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території становить 23 399,13 грн., 7 563,83 грн. - інфляційні нарахування, 1 956,14 - штрафні санкції.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач має право, зокрема, одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласник зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі виконувати обов'язки, передбачені статутом об'єднання, виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
Статтею 17 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов'язків об'єднання має право:
вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об'єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів;
звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об'єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.
Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.
Згідно із ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Таким чином, виходячи із вищенаведеного, суд прийшов до висновку про те, що позивач виконує умови договору належним чином, а відповідачі ухиляються від виконання своїх зобов'язань, що є порушенням норм чинного законодавства України.
Отже, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, розрахунок розміру заборгованості, суд вважає, що відомості, які вони містять, відповідають дійсним обставинам справи, тому позов є законним, таким, що відповідає вимогам чинного законодавства України та підлягає задоволенню в повному обсязі.
Щодо застосування строку позовної давності слід зазначити наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався.
Законом № 540-IX розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
У пункті 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності, і всі ці строки продовжено для всіх суб'єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).
Отже, Законом № 540-IX, який набрав чинності 02 квітня 2020 року, було продовжено перебіг позовної давності для всіх суб'єктів цивільних правовідносин на час дії карантину у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), тому заява відповідачів про застосування наслідків спливу позовної давності не підлягає задоволенню судом, з урахуванням положень вищенаведеного законодавства, що узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постанові від 06 травня 2021 року у справі № 903/323/20.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», з 24 год. 00 хв. 30 червня 2023 року на всій території України відмінено карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
З урахуванням п.12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України та часу введення в Україні карантину у межах позовної давності знаходиться період з березня 2017 року.
Згідно п. 13 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
З урахуванням вимог діючого законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про солідарне стягнення нарахованої заборгованості з 01 січня 2018 року, пред'явлені позивачем в межах строку позовної давності, а туму немає підстав для задоволення заяви відповідачів про застосування строків позовної давності.
Згідно з ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
На думку суду, розмір заявлених витрат на професійну правничу допомогу у сумі 2 000,00 грн. є співмірним зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони.
Згідно ст. 141 ЦПК України, у зв'язку із задоволенням позову з відповідачів підлягають стягненню на користь позивача судові витрати.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263-265, 279, 280, 354 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш дім Прирічна 5» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою, АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «НАШ ДІМ ПРИРІЧНА 5» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Прирічна, будинок 5, Код ЄДР - 40826893, рахунок НОМЕР_3 відкритий у АТ КБ "ПРИВАТБАНК", МФО - 305299) загальну суму заборгованості у розмірі - 32 919,10 грн. (тридцять дві тисячі дев'ятсот дев'ятнадцять грн 10 коп.). та витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028 грн. (три тисячі двадцять вісім грн. 00 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2 000 (дві тисячі гривень 00 коп.) грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.В. Шевчук