"11" листопада 2025 р.
м. Київ
справа № 755/16729/25
провадження № 2-во/755/365/25
суддя Дніпровського районного суду м. Києва Галаган В.І., розглянувши заяву відповідача ОСОБА_1 про виправлення описки у судовому рішенні, подану в межах цивільної справи за позовом Акціонерного товариства «Аграрний Фонд» до ОСОБА_1 про визнання недійсним одностороннього правочину, -
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2025 року у задоволенні позову Акціонерного товариства «Аграрний Фонд» до ОСОБА_1 про визнання недійсним одностороннього правочину - відмовлено.
Додатковим рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 07 жовтня 2025 року стягнуто з Акціонерного товариства «Аграрний Фонд» (ЄДРПОУ 38926880, м. Київ, вул. Очаківська/пров. Очаківський, б. 5/6) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) витрати на правничу допомогу у розмірі 15 000 (п'ятнадцять тисяч) гривень 00 копійок.
06.11.2025 року відповідачем ОСОБА_1 подано до суду заяву про виправлення описки у додатковому рішенні суду від 07 жовтня 2025 року у справі № 755/16729/25, зазначивши правильно дату Додаткової угоди до договору про правничу допомогу (додаток 14 до відзиву на позовну заяву) з «21.01.2024 року» на «10.09.2025 року».
Відповідно до ч. 1 ст. 269 Цивільного процесуального кодексу України, суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.
Відповідно до ч. 2 ст. 269 ЦПК України, питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала.
Рішення суду першої інстанції має властивість незмінності, тобто суд, який постановив рішення, за загальним правилом не може сам скасовувати або змінювати своє рішення. Чіткість - це одна з вимог, якій має задовольняти рішення суду першої інстанції. На відміну від ясності, що є вимогою до форми викладу, чіткість є вимогою до змісту рішення. Відповідно до цієї вимоги рішення має бути викладене чітко, грамотно, не повинно містити помилок, описок, явних арифметичних помилок. Невиконання цієї вимоги може бути усунуто шляхом їх виправлення.
Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків.
Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його невірного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, невірні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.
Арифметична помилка - це помилка у визначенні результату підрахунку: пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв'язку із використанням несправної техніки.
Не є арифметичними помилками, а отже і не може бути виправлене в порядку, передбаченому коментованою статтею, застосування неправильних методик підрахунку, а так само застосування неправильних вихідних даних для проведення арифметичних обчислень.
Суд може виправити лише ті арифметичні помилки, яких він сам припустився. Якщо такі помилки наявні у висновку експерта або в письмових доказах, такі помилки судом не виправляються.
Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо.
Такий висновок щодо застосування інституту виправлення описок і очевидних арифметичних помилок у судовому рішенні викладено в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 904/10956/16, від 11 січня 2022 року у справі № 921/730/13-г/3, від 23 березня 2023 року у справі № 990/106/22, від 26 квітня 2023 року у справі № 522/22473/15-ц та від 09 травня 2023 року у справі № 522/22473/15-ц.
Вирішуючи питання про виправлення описок (очевидних арифметичних помилок), допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення незалежно від його юридичного значення чи зовнішнього оцінного сприйняття (розуміння). Суд лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи, займаної посади тощо) або виправляє помилки, що мають технічний характер (тобто виникли при виготовленні тексту судового рішення), які водночас впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності. Отже, виправлення допущених у судовому рішенні описок, арифметичних чи технічних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть ухваленого судом рішення. (Постанова ВП ВС від 28.11.2024 № 990/162/23 (11-240заі24))
Вивчивши матеріали зазначеної вище цивільної справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для внесення виправлень у додаткове рішення суду від 07 жовтня 2025 року у справі № 755/16729/25, оскільки судом правильно зазначено дату Додаткової угоди до договору про правничу допомогу, а саме - 21 січня 2024 року, яка долучена до матеріалів справи разом із відзивом відповідача (а.с. 67), та відповідача/заявника не обмежено у праві ознайомлення з матеріалами справи, тому підстави для внесення виправлень, заявлених відповідачем/заявником не підтверджено матеріалами справи, та заява про виправлення описки задоволенню не підлягає.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 258-261, 268, 269, 272, 273, 352-354 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -
Заяву відповідача ОСОБА_1 про виправлення описки у судовому рішенні, подану в межах цивільної справи за позовом Акціонерного товариства «Аграрний Фонд» до ОСОБА_1 про визнання недійсним одностороннього правочину- залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Апеляційного суду м. Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасники розгляду мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії даної ухвали суду.
Суддя: В.І. Галаган