11 листопада 2025 року
м. Київ
справа №200/3307/25
адміністративне провадження №К/990/46041/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Тацій Л.В.,
суддів: Гриціва М.І., Стеценка С.Г.,
перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2025 у справі № 200/3307/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо неврахування ОСОБА_1 при обчисленні розміру пенсії в кратному розмірі наступних періодів трудової діяльності:
з 09.12.1992 по 17.12.1992, з 18.12.1992 по 11.02.1993, з 12.02.1993 по 11.03.1993, з 12.03.1993 по 07.04.1993, з 08.04.1993 по 30.04.1993, з 05.05.1993 по 31.08.1993, з 10.09.1993 по 30.06.1994, з 02.07.1994 по 21.07.1994, з 06.12.1994 по 17.07.1995, з 06.02.1996 по 26.09.1996 із розрахунку один рік за один рік і три місяці та періодів з 08.05.2015 по 30.10.2015, з 30.09.2016 по 06.07.2017, з 25.10.2017 по 11.02.2018, з 04.04.2018 по 29.04.2018, з 10.05.2018 по 12.08.2018, з 13.09.2018 по 30.09.2018, з 04.10.2018 по 05.12.2018, з 08.12.2018 по 20.12.2018, з 22.12.2018 по 26.03.2019, з 06.05.2019 по 27.05.2019, з 31.05.2019 по 25.06.2019, з 29.06.2019 по 01.09.2019, з 02.10.2019 по 07.04.2020, з 24.04.2020 по 08.06.2020, з 24.06.2020 по 07.09.2020, з 17.09.2020 по 31.10.2020, з 01.11.2020 по 25.01.2021, з 24.02.2021 по 22.03.2021, з 27.03.2021 по 05.04.2021, з 01.05.2021 по 13.07.2021, з 14.07.2021 по 19.08.2021, з 22.08.2021 по 15.09.2021, з 10.10.2021 по 23.02.2022 з розрахунку один місяць за три місяці;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області врахувати при обчисленні розміру пенсії ОСОБА_1 в кратному розмірі наступні періоди трудової діяльності: з 09.12.1992 по 17.12.1992, з 18.12.1992 по 11.02.1993, з 12.02.1993 по 11.03.1993, з 12.03.1993 по 07.04.1993, з 08.04.1993 по 30.04.1993, з 05.05.1993 по 31.08.1993, з 10.09.1993 по 30.06.1994, з 02.07.1994 по 21.07.1994, з 06.12.1994 по 17.07.1995, з 06.02.1996 по 26.09.1996 із розрахунку один рік за один рік і три місяці та періодів з 08.05.2015 по 30.10.2015, з 30.09.2016 по 06.07.2017, з 25.10.2017 по 11.02.2018, з 04.04.2018 по 29.04.2018, з 10.05.2018 по 12.08.2018, з 13.09.2018 по 30.09.2018, з 04.10.2018 по 05.12.2018, з 08.12.2018 по 20.12.2018, з 22.12.2018 по 26.03.2019, з 06.05.2019 по 27.05.2019, з 31.05.2019 по 25.06.2019, з 29.06.2019 по 01.09.2019, з 02.10.2019 по 07.04.2020, з 24.04.2020 по 08.06.2020, з 24.06.2020 по 07.09.2020, з 17.09.2020 по 31.10.2020, з 01.11.2020 по 25.01.2021, з 24.02.2021 по 22.03.2021, з 27.03.2021 по 05.04.2021, з 01.05.2021 по 13.07.2021, з 14.07.2021 по 19.08.2021, з 22.08.2021 по 15.09.2021, з 10.10.2021 по 23.02.2022 з розрахунку один місяць за три місяці та здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням раніше сплачених сум починаючи з 08.04.2023 року.
Донецький окружний адміністративний суд рішенням від 21.07.2025 позов задовольнив.
Перший апеляційний адміністративний суд постановою від 23.10.2025 скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.
09.11.2025 ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2025.
Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Постанова Першого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2025 ухвалена за результатами розгляду справи в порядку письмового провадження.
Позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою 09.11.2025, тобто в межах строку касаційного оскарження, установленого нормою частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Верховний Суд зазначає наступне.
Право на касаційне оскарження регламентовано положеннями статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною першою якої визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Такі випадки визначені у частині четвертій статті 328 КАС України, згідно із якою підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
При цьому у частині п'ятій цієї ж статті міститься перелік випадків, за яких судові рішення не підлягають касаційному оскарженню.
Так, відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
На обґрунтування права на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 навів обґрунтовані доводи про наявність виключної обставини, передбаченої підпунктом а) пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами та наданою їм правовою оцінкою дають підстави для висновку про наявність в цьому випадку обставин, наведених у пункті 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Скаржник обґрунтовує підстави звернення з цією касаційною скаргою посиланням на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, вказуючи на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права (частини другої статті 17-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у взаємозв'язку зі статтею 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення») внаслідок неврахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 05.06.2018 у справі № 348/347/14, від 30.07.2019 у справі № 346/1454/7, від 02.04.2020 у справі № 185/4140/17.
Зазначає позивач і про порушення апеляційним судом норм процесуального права (частина друга статті 246, частина четверта статті 322 Кодексу адміністративного судочинства України) внаслідок неврахування висновків Верховного Суду в постановах від 12.11.2024 у справі № 380/11916/22, від 08.08.2024 у справі № 420/7076/20, Великої Палати Верховного Суду в постанові від 10.06.2021 у справі № 11-104сап21.
Ці доводи скаржника щодо підстав касаційного оскарження підлягають перевірці під час касаційного перегляду справи.
ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Як підсумок, Суд констатує, що касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, подана з дотриманням установленого процесуальним законом строку на касаційне оскарження, підстави для повернення касаційної скарги, залишення її без руху чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 328, 331, 334, 338 КАС України, Суд
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2025 у справі № 200/3307/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,.
Витребувати з Донецького окружного адміністративного суду матеріали справи № 200/3307/25.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали в порядку, встановленому статтею 251 Кодексу адміністративного судочинства України.
Учасникам справи встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Л.В. Тацій
М.І. Грицiв
С.Г. Стеценко ,
Судді Верховного Суду