11 листопада 2025 року
Київ
справа № 520/1398/25
адміністративне провадження № К/990/44628/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гімона М.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Юрченко В.П.,
перевіривши касаційну скаргу Північного міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.07.2025 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2025 у справі № 520/1398/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Родоніт-Р» до Північного міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
30.10.2025 до суду надійшла касаційна скарга Північного міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків на судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, предметом спору у якій було визнання протиправним та скасування рішення щодо можливості виконання платником податків свого податкового обов'язку № 121/35-00-04-03-38 від 27.12.2024; зобов'язання Північне МУ ДПС прийняти рішення, щодо неможливості своєчасного виконання платником податків Товариство з обмеженою відповідальністю «Родоніт-Р» свого податкового обов'язку.
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою, суд виходить з такого.
Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина третя статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Частиною шостою статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності. Такий перелік не є вичерпним.
Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини.
Суд першої інстанції розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Оцінивши характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, встановивши, що предмет спору не віднесений до переліку справ, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження, колегія суддів вважає, що ця справа є справою незначної складності.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що вищезгадану касаційну скаргу подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
У касаційній скарзі міститься посилання на наявність у цій справі винятків, передбачених підпунктами "а" і "в" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Так, на переконання відповідача, ця касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики, оскільки наразі відсутні судові рішення Верховного Суду, де б останній надав комплексні висновки щодо питання сукупного застосування вимог підпункту 69.1 Підрозділу 10 «Перехідні положення» ПКУ та вимог Наказу Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225, яким затверджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, в частині обґрунтованості прийняття контролюючим органом рішення щодо можливості/неможливості виконання податкових обов'язків платниками податків.
Проаналізувавши такі доводи, колегія суддів вважає, що вони мають загальний характер, притаманні кожній аналогічній справі. Доводи скаржника здебільшого зводяться до необхідності здійснення касаційного перегляду саме цієї справи, оскільки суди задовольнили позовні вимоги, з чим категорично не погоджується скаржник. Питання права, яке має фундаментальне значення для формування правозастосовчої практики означає, що скаржник у своїй касаційній скарзі має поставити на вирішення суду касаційної інстанції проблему, яка, у випадку відкриття касаційного провадження Верховним Судом, впливатиме на широку масу спорів, створюючи тривалий у часі підхід до вирішення актуальної правової проблеми. Слово "фундаментальне" несе змістовне навантаження особливо складного і важливого питання у правозастосуванні. Питання права, які мають фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, можуть охоплювати правові явища, що є найбільш істотними для такої практики та формування її однаковості. За змістом підпункту "а" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, не ставиться у залежність від наявності висновку Верховного Суду з цього питання.
Однак, приведене у касаційній скарзі обґрунтування не дає підстав вважати наявною правову проблему у застосуванні норм права, яку міг би вирішити суд касаційної інстанції, переглянувши конкретно цю справу.
Посилаючись на те, що ця справа має виняткове значення для скаржника, так як прийняте рішення призведе до безпідставного та передчасного прийняття відповідачем рішення щодо неможливості своєчасного виконання позивачем свого податкового обов'язку, ГУ ДПС наводить критерії, з яких виходить Верховний Суд, оцінюючи наявність у справі такого винятку. Однак, на обґрунтування "особистої оцінки справи таким учасником" ГУ ДПС України не наводить відповідних доводів, окрім як обґрунтування незгоди із судовими рішеннями. Відповідно, колегія суддів вважає, що такі доводи мають загальний характер, притаманні кожній аналогічній справі, а тому не можуть сприйматись як виключний випадок.
Інші обґрунтовані посилання на існування обставин передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України у касаційній скарзі відсутні та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 12, 257, 328, 333, 359 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Північного міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.07.2025 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2025 у справі № 520/1398/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Родоніт-Р» до Північного міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Копію цієї ухвали суду надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіМ.М. Гімон Л.І. Бившева В.П. Юрченко