Справа №569/16597/25
11 листопада 2025 року м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області у складі:
головуючого судді Першко О.О.,
секретар судового засідання Прокопчук Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівному цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн» (далі - позивач), діючи через свого представника Пархомчука С.В., звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості за Кредитним договором № 1350715 від 16 грудня 2020 року в розмірі 6 771 грн 70 коп.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що 16 грудня 2020 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідач уклали Кредитний договір №1350715 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який був укладений в електронному вигляді та підписаний за допомогою електронного підпису, який був відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) та надісланий на номер мобільного телефону відповідача.
Згідно умов Кредитного договору товариство надає клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути позику та сплатити проценти за користування позикою, передбачені Договором на наступних умовах: сума виданого кредиту: 5 000 грн 00 коп.; дата надання кредиту: 16 грудня 2020 року; строк кредиту: 30 днів; стандартна процентна ставка - 1,9 % в день.
ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» виконало взяті на себе зобов'язання та 16 грудня 2020 року на картковий рахунок відповідача перерахувало кредитні кошти в сумі 5 000 грн 00 коп.
Натомість відповідач не виконує взяті на себе зобов'язання, згідно виписки з особового рахунку за Кредитним договором, станом на 12 червня 2025 року загальний розмір заборгованості за Кредитним договором становить 6 771 грн 70 коп., яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 2 507 грн 50 коп.; простроченої заборгованості за процентами в розмірі 4 264 грн 20 коп.
07 вересня 2021 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» укладено Договір факторингу №1-07092021, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив до ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників, в тому числі право вимоги за Кредитним договором №1350715 від 16 грудня 2020 року, укладеним з відповідачем.
07 вересня 2021 року ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП», як новий кредитор, відповідно до умов Договору відступлення права вимоги №2-07/09/2021, відступило право вимоги за Кредитним договором №1350715 від 16 грудня 2020 року до позивача, у зв'язку з чим останній набув права грошової вимоги до відповідача.
Позивачем на адресу відповідача була направлена вимога про дострокове погашення заборгованості за Кредитним договором №1350715 від 16 грудня 2020 року, проте станом на дату подачі позову зазначена вимога була залишена відповідачем без виконання.
У судове засідання представник позивача не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, що підтверджується довідками про доставку електронних документів. В позовній заяві представник позивача Пархомчук С.В. просив провести розгляд справи за відсутності представника позивача, не заперечував щодо ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час, дату і місце проведення судового засідання.
Згідно Відповіді №1726344 від 02 вересня 2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з 23 червня 2005 року.
05 листопада 2025 року до суду повернулася не врученою судова повістка для відповідача на 11 листопада 2025 року з довідкою поштового відділення про причини повернення/досилання, де вказана причина повернення - адресат відсутній за вказаною адресою.
Відповідно до частин п'ятої, шостої статті 128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.
Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
У частині восьмій статті 128 ЦПК України передбачено, що днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
За змістом частини восьмої статті 128 ЦПК України відмітка про відсутність особи за адресою місця проживання вважається врученням судової повістки цій особі.
Отже, наведена норма права дає підстави вважати, що врученою судова повістка вважається в день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання.
Згідно частини 4 статті 130 ЦПК України, у разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім'ї) особа, яка доставляє судову повістку негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення.
Відповідно до частини 1, 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Оскільки судова повістка, направлена судом відповідачу за адресою, за якою зареєстровано його місце проживання, повернута суду з відміткою - адресат відсутній за вказаною адресою, тому суд вважає відповідача таким, що був належним чином повідомлений про час, дату та місце судового розгляду.
Враховуючи, що про причини неявки відповідач суд не повідомив, відзив не подав і представник позивача не заперечує проти вирішення справи в заочному порядку, таким чином суд проводить розгляд справи згідно ст. 280 ЦПК України в заочному порядку, на підставі наявних у справі даних та доказів за згодою представника позивача.
Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що 16 грудня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено Договір №1350715 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.
Відповідно до п.1.1 Кредитного договору укладення цього Договору здійснюється сторонами за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через веб-сайт або мобільний додаток. Електронна ідентифікація клієнта здійснюється при вході клієнта в особистий кабінет, шляхом перевірки товариством правильності введення одноразового ідентифікатора, направленого товариством на номер мобільного телефону клієнта, вказаний при вході, та/або перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету. При цьому, клієнт самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до веб-сайту/ІТС Товариства.
Відповідно до п.1.2 Кредитного договору на умовах, встановлених Договором, товариство зобов'язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені Договором.
Тип кредиту кредит. Сума кредиту складає 5 000 грн 00 коп.
Згідно з п.1.3 Кредитного договору строк кредиту 30 днів. Дата повернення кредиту вказується в графіку платежів, що є Додатком №1 до цього Договору. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 цього Договору.
Пунктом 1.4 Кредитного договору передбачено, що стандартна процента ставка становить 1,90% в день, знижена процентна ставка 0,01% в день, а також визначені випадки застосування зазначених ставок.
Відповідно п. 2.1. Кредитного договору кредит надається товариством у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на платіжну картку клієнта, зазначену клієнтом в особистому кабінеті, що має наступні реквізити № НОМЕР_1 .
Відповідно до пп. 6.1.3 п. 6.1 Кредитного договору товариство має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за Договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди клієнта.
Відповідно до Довідки про ідентифікацію, складеної ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», ОСОБА_1 , з яким укладено Договір №1350715 від 16 грудня 2020 року, ідентифікований ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора) здійснено 16 грудня 2020 року за номером телефону НОМЕР_2 .
ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» виконало взяті на себе зобов'язання та 16 грудня 2020 року переказало на платіжну картку № НОМЕР_3 , яка зазначена у п. 2.1. Кредитного договору, 5 000 грн 00 коп., що підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 02 липня 2025 року №2643_250702150728.
07 вересня 2021 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», як клієнтом, та ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС», як фактором, був укладений Договір факторингу №1-07092021, відповідно до умов якого фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступає факторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами (портфель заборгованості). Внаслідок передачі (відступлення) права вимоги за цим Договором, фактор заміняє клієнта у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості, та набуває прав грошових вимог клієнта за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань боржників за кредитними договорами. Фактор має право здійснити наступне відступлення третім особам прав вимоги до боржників, придбаних від клієнта за цим Договором, в порядку, визначеному чинним законодавством.
Згідно платіжної інструкції №42 від 08 вересня 2021 року ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» здійснило оплату ціни відступлення права вимоги за Договором факторингу №1-07092021 від 07 вересня 2021 року.
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №1-07092021 від 07 вересня 2021 року ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до відповідача по Кредитному договору №1350715 від 16 грудня 2020 року в розмірі 6 771 грн 70 коп., з яких: залишок по тілу кредиту 2 507 грн 50 коп.; залишок по відсотках 4 264 грн 20 коп.
07 вересня 2021 року між ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС», як кредитором, та позивачем, як новим кредитором, був укладений Договір №2-07/09/2021 відступлення права вимоги, відповідно до умов якого в порядку та на умовах, визначених Договором, кредитор відступає за плату новому кредитору належні йому права вимоги за кредитним договором, а новий кредитор заміняє кредитора як сторону - кредитора у кредитному договорі, та приймає на себе всі його права та обов'язки за кредитним договором. Новий кредитор сплачує кредитору вартість прав вимоги, що відступаються (відчужуються), в порядку та на умовах, передбачених Договором. При цьому новий кредитор набуватиме статус правонаступника кредитора відповідно до чинного законодавства України, у виконавчому проваджені та усіх судових спорах, пов'язаному з правом вимоги. В дату підписання цього Договору відступлення прав вимоги кредитор вважається таким, що відступив, а новий кредитор таким, що набув права вимоги до боржника та набув усіх прав та обов'язків сторони - кредитора за кредитним договором. Права вимоги переходять до нового кредитора в повному обсязі, безвідклично та без можливості зворотного відступлення (викупу). З дати підписання Договору відступлення права вимоги Ннвий кредитор вправі самостійно розпоряджатися правом вимоги на власний розсуд без згоди кредитора.
Згідно платіжного доручення №379 від 08 вересня 2021 року позивач здійснив оплату послуг згідно Договору відступлення права вимоги №2-07/09/2021 від 07 вересня 2021 року.
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору відступлення права вимоги №2-07/09/2021 від 07 вересня 2021 року позивач набув права грошової вимоги до відповідача по Кредитному договору №1350715 від 16 грудня 2020 року в розмірі 6 771 грн 70 коп., з яких: залишок по тілу кредиту 2 507 грн 50 коп.; залишок по відсотках 4 264 грн 20 коп.
Як слідує з виписки з особового рахунку за Кредитним договором №1350715 від 16 грудня 2020 року, складеному позивачем, з 16 грудня 2020 року по 12 червня 2025 року заборгованість відповідача складала 6 771 грн 70 коп., з яких: 2 507 грн 50 коп. - заборгованість по простроченому тілу; 4 264 грн 20 коп. - заборгованість по простроченим відсоткам.
13 червня 2025 року позивачем направлено відповідачу вимогу про виконання зобов'язань за кредитним договором.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
За змістом положень статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 ЦК України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Положеннями статті 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За нормами статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Абзац 2 частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно положень статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За приписами частин 3, 6, 7, 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Судом встановлено, що 16 грудня 2020 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено Договір №1350715 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Сторонами договору в належній формі було погоджено умови кредитування, зокрема, розмір кредиту, порядок його надання і повернення, розмір відсотків за користування кредитом.
ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» виконало взяті на себе зобов'язання та переказало суму кредиту на картковий рахунок відповідача, натомість відповідач умови Договору належним чином не виконав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість, яка відповідно до розрахунків, поданих позивачем, складає 6 771 грн 70 коп., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту 2 507 грн 50 коп.; прострочена заборгованість за процентами 4 264 грн 20 коп.
07 вересня 2021 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» укладено Договір факторингу №1-07092021, за яким ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до відповідача по вказаному Договору №1350715 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 16 грудня 2020 року.
07 вересня 2021 року між ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» та позивачем укладено Договір №2-07/09/2021 відступлення права вимоги, за яким позивач набув права грошової вимоги до відповідача по вказаному Договору №1350715 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 16 грудня 2020 року.
За таких обставин, оскільки позивач уклавши 07 вересня 2021 року з ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» Договір №2-07/09/2021 відступлення права вимоги набув права грошової вимоги до відповідача по Договору №1350715 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 16 грудня 2020 року, відтак з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення заборгованість в розмірі 6 771 грн 70 коп., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту 2 507 грн 50 коп.; прострочена заборгованість за процентами 4 264 грн 20 коп.
Відповідно суд доходить висновку про необхідність задоволення позову повністю.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов підлягає до задоволення повністю з відповідача на користь позивача слід стягнути 2 422 грн 40 коп. судового збору.
Вирішуючи питання щодо судових витрат, здійснених позивачем у зв'язку з розглядом позову, які складаються з витрат за надання правничої допомоги у розмірі 10 500 грн 00 коп. суд враховує, що відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Витрати за надання правничої допомоги підтверджені позивачем належними доказами, а саме Договором №09/07/2025 про надання правової допомоги від 09 липня 2025 року, Актом про отримання правової допомоги від 01 жовтня 2025 року, з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, рахунком та платіжною інструкцією №1013 від 01 жовтня 2025 року.
Відтак, з відповідача на користь позивача слід стягнути 10 500 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280-282, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн» заборгованість за Договором №1350715 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 16 грудня 2020 року в розмірі 6 771 (шість тисяч сімсот сімдесят одна) грн 70 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн» судові витрати у розмірі 12 922 (дванадцять тисяч дев'ятсот двадцять дві) грн 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто Рівненським міським судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн», місцезнаходження: вул. Саперне Поле, буд. 12, інше, нежитлове приміщення 1008, м. Київ, код ЄДРПОУ 44002941.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Повне судове рішення складено 11 листопада 2025 року.
Суддя О.О. Першко