Справа № 600/5560/24-а
Головуючий у 1-й інстанції: Анісімов Олег Валерійович
Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.
10 листопада 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ватаманюка Р.В.
суддів: Капустинського М.М. Сапальової Т.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Чернівецькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
позивач звернувся із позовом до Чернівецького окружного адміністративного суду в якому просив стягнути з ОСОБА_1 податковий борг на загальну суму 312786,48 грн. до місцевого бюджету.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 23.12.2024 позов задоволено повністю.
Стягнуто з ОСОБА_1 податковий борг на загальну суму 312786,48 грн до місцевого бюджету.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
До суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач вказує про обгрунтованість рішення суду першої інстанції та просить залишити його без змін.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно наявного у справі розрахунку заборгованості по ОСОБА_1 за ним рахується податковий борг по сплаті податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості на суму 312786,48 грн.
Вказану заборгованість нараховано відповідачу згідно податкових повідомлень-рішень форми “Ф» від 29.08.2022 №0393430-2412-2412, яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 2250,00грн., №0133649-2412-2412-UA730604100000770952 від 13.06.2023, яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 2925,00 грн, №0158615-2412-2412-UA73060410000077092 від 03.04.2024, яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 3015,00 грн, №0158617-2412-2412-від 06.04.2021, яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 323,00 грн, №0049810-2407-2412 від 06.04.2021, яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 3946,35 грн, №0049813-2407-2412- UA73060610000066784 від 03.04.2024, яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 103118,60 грн, №0158618-2412-2412- UA 73060610000066784від 03.04.2024, яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 95186,40 грн, №0158616-2412-2412- UA73060610000066784 від 03.04.2024, яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 106291,48 грн.
Наведені вище податкові повідомлення-рішення надіслані на адресу відповідача відповідно до вимог Податкового кодексу України, однак згідно довідки Укрпошти не вручені.
Окрім цього, відповідачеві на офіційну адресу надсилалась податкова вимога форми “Ф» №1512-53 від 06.02.2020 із рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення і яка на день розгляду справи у суді не є відкликаною.
Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення виходив з того, що сума податкового зобов'язання, визначена вказаним податковим повідомленням-рішенням, на момент розгляду справи у суді, є узгодженою та перейшла в категорію податкового боргу..
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Статтею 16 ПК України визначені обов'язки платника податку, серед яких сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1).
Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України під податковим боргом розуміють суму узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої на суму такого грошового зобов'язання.
Порядок справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, регламентований статтею 266 ПК України.
Згідно підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України визначено, що об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Відповідно до підпункту 266.5.1. пункту 266.5 статті 266 ПК України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПК України визначено, що обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку: а) за наявності у власності платника податку одного об'єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; б) за наявності у власності платника податку більше одного об'єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; в) за наявності у власності платника податку об'єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної відповідно до підпункту "в" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів "б" і "в" цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об'єктів житлової нерухомості.
Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Згідно підпункту 266.7.2. пункту 266.7 статті 266 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Податкове зобов'язання за звітний рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (пункт а) підпункту 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 ПК України).
Отже, платниками податку, зокрема, щодо об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості можуть бути лише власники таких об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Згідно матеріалів справи позивачем як контролюючим органом складено по відношенню до відповідача податкові повідомлення-рішення, якими визначено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за періоди з 2021 по 2023 роки. Вказані податкові повідомлення-рішення належним чином надіслані відповідачу, однак згідно довідки Укрпошти не вручені з причини «за закінченням терміну зберігання».
Проте, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, об'єкт нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 не належить ОСОБА_2 у зв'язку із переходом права власності, про що здійснено запис ще у 2004 році.
Тобто ОСОБА_1 не є власником та відповідно платником податку за нерухоме майно розташоване за адресою АДРЕСА_1 .
Стосовно тверджень податкового органу про те, що податкові повідомлення - рішення надіслані та вручені відповідачу, то колегія суддів приймає пояснення апелянта про те, що він не був обізнаний про складені відносно нього податкові повідомлення-рішення, оскільки такі повідомлення направлялися податковим органом на адресу АДРЕСА_1 та, відповідно, вручені не були.
Щодо доводів податкового органу про те, що відповідачу було відомо про звернення позивача з позовом до суду, враховуючи факт отримання ним копії позовної заяви та копій документів, що підтверджується рекомендованим повідомленням про врученням, долученим позивачем до відзиву, то суд враховує, що із наявного підпису неможливо встановити отримувача поштового відправлення. Натомість, згідно матеріалів справи судом першої інстанції направлялося відповідачу поштове повідомлення на адресу АДРЕСА_1 , проте конверт повернувся до суду у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.
Відтак, податковий орган заявляючи вимогу про стягнення податкового боргу не встановив власника нерухомого майна, не перевірив відомості із державних реєстрів та безпідставно просив стягнути податковий борг із ОСОБА_1 .
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підлягає скасуванню з постановленням нової постанови.
У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року скасувати та прийняти нову постанову.
В задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Ватаманюк Р.В.
Судді Капустинський М.М. Сапальова Т.В.