359/12522/23
1кп/359/214/2025
07 листопада 2025 року м. Бориспіль
Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , його захисника ОСОБА_5
розглянувши клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у кримінальному провадженні №12023270350000343 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. В обґрунтування клопотання прокурор зазначив про те, що продовжують існувати ризики, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема ризик переховування від суду. Неможливість запобігання зазначену вище ризику шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів обґрунтовує тяжкістю інкримінованого злочину, що обумовлює можливість цілодобового домашнього арешту. Зазначає, що враховуючи встановлені обставини кримінального правопорушення, застосування більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків та не гарантує можливості запобігти ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України.
Обвинувачений та його захисник в судовому засіданні заперечували щодо продовження відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Розглянувши клопотання прокурора про продовження обвинуваченому строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, суд дійшов таких висновків.
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 08.09.2025 р. обвинуваченому ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту до 07 листопада 2025 року включно.
Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
При цьому, відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Санкція ч. 1 ст. 115 КК України передбачає позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років, а тому виходячи із кваліфікації кримінального правопорушення застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є законодавчо передбаченим.
Вимоги статті 194 КПК України зобов'язують суд під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. За таких умов суду належить дослідити кожен із зазначених вище критеріїв окремо.
Щодо обґрунтованості підозри.
Суд звертає увагу на те, що оцінка обґрунтованості пред'явленого особі обвинувачення судом здійснюватиметься після закінчення судового розгляду під час ухвалення вироку. Станом на 07.11.2025 року стадія досудового розслідування завершена та зібрано усі докази, які прокурор вважав достатніми для складення обвинувального акту. Із змісту обвинувального акту, який надійшов до суду, вбачається, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України. В обвинувальному акті зокрема викладене формулювання обвинувачення та фактичні обставини правопорушення.
Щодо ризиків кримінального провадження.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України. Санкція ч. 1 ст. 115 КК України передбачає позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для обвинуваченого переховуватись від суду побоюючись можливої реальної міри покарання у разі визнання його винним у вчиненні вказаного кримінального правопорушення. Отже, суд погоджується із доводами прокурора щодо продовження існування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК, та допускає, що обвинувачений ОСОБА_6 може вдатися до переховування як способу поведінки у випадку загрози його інтересам. Крім того, вчинене кримінальне правопорушення створило в суспільстві негативне враження, при цьому такими його діями були порушені визначені та гарантовані Конституцією України права і свободи людини і громадянина в Україні, а саме право на життя, що має найбільшу цінність для людини.
Отже, суд вважає, що продовжує існувати ризик, передбачений статтею 177 КПК України, а тому на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.
Щодо застосування менш суворого запобіжного заходу.
Встановлений ризик свідчить, що менш суворий запобіжний захід, не пов'язаний з тимчасовою ізоляцією, може негативно відобразитися на здійсненні судового провадження, у тому числі щодо належного виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов'язків. Про обрання відносно нього особистої поруки не надходило жодної заяви від осіб, які заслуговують на довіру. Застосування до ОСОБА_6 особистого зобов'язання не забезпечить його належної поведінки і не зменшить наявність ризиків, не зможе перешкодити їх реалізації.
Таким чином, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши йому залишати житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , розташований на земельних ділянках з кадастровими номерами 3220886000:03:003:0186, 3220886000:03:003:0024, 3220886000:03:003:0025, 3220886000:03:003:3092 цілодобово, а також зобов'язавши його прибувати за кожною вимогою до суду. Крім того, з урахуванням тяжкого стану його здоров'я (згідно наявних у справі медичних документів ОСОБА_6 страждає на ряд тяжких хвороб) надати дозвіл обвинуваченому у виняткових випадках відвідувати заклади охорони здоров'я з метою медичного обстеження та/або лікування. При цьому, складені за результатами такого медичного обстеження та/або лікування документи необхідно невідкладно подати до суду та до органу Національної поліції, який виконує ухвалу.
Керуючись ст. 176-178, 194-196 КПК України, суд
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, заборонивши йому залишати житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , розташований на земельних ділянках з кадастровими номерами 3220886000:03:003:0186, 3220886000:03:003:0024, 3220886000:03:003:0025, 3220886000:03:003:3092 цілодобово.
Зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 прибувати за кожною вимогою до суду.
Надати дозвіл обвинуваченому ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 у виняткових випадках відвідувати заклади охорони здоров'я з метою медичного обстеження та/або лікування. Складені за результатами такого медичного обстеження та/або лікування документи необхідно невідкладно подати до суду та до органу Національної поліції, який виконує ухвалу.
Ухвала про застосування запобіжного заходу діє до 25 грудня 2025 року включно.
Ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого. Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік обвинуваченого і повідомити про це суд.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали оголошено о 08.30 год. 11.11.2025 р.
Суддя ОСОБА_1