11 листопада 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/1382/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сич С.С., розглянувши в порядку письмового провадження звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року у справі №440/1382/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року у справі №440/1382/25 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 за період з 01 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року 25-процентного підвищення до пенсії як учаснику бойових дій, встановленого статтею 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" без урахування прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік". Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області нарахувати та виплати ОСОБА_1 за період з 01 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року недоплачену суму 25-процентного підвищення до пенсії як учаснику бойових дій, встановленого статтею 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", в розмірі 804 грн. (вісімсот чотири гривні). В іншій частині позовних вимог відмовлено. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області протягом тридцяти днів з дати набрання законної сили цим рішенням суду подати до суду звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року у справі №440/1382/25.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року у справі №440/1382/25 апеляційні скарги задоволено частково. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.05.2025 по справі №440/1382/25 скасовано в частині відмови у задоволенні позову про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо виплати ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2025 із застосуванням коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених статтею 46 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» та пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» №1 від 03.01.2025 та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавської області здійснити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2025 без застосування коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених статтею 46 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» та пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» №1 від 03.01.2025, з урахуванням раніше проведених виплат. Прийнято в цій частині нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо виплати ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2025 із застосуванням коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених статтею 46 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» та пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» №1 від 03.01.2025. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавської області здійснити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2025 без застосування коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених статтею 46 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» та пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» №1 від 03.01.2025, з урахуванням раніше проведених виплат. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.05.2025 по справі №440/1382/25 скасовано в частині задоволення позову про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 за період з 01.01.2024 по 29.02.2024 25-процентного підвищення до пенсії, як учаснику бойових дій, встановленого статтею 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», без урахування прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2024 рік», та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01.01.2024 по 29.02.2024 недоплачену суму 25-процентного підвищення до пенсії, як учаснику бойових дій, встановленого статтею 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в розмірі 134,00 грн. Прийняти в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні зазначених позовних вимог відмовлено. В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.05.2025 по справі №440/1382/25 залишено без змін.
30 жовтня 2025 року до суду надійшов звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року у справі №440/1382/25.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року призначено до розгляду в порядку письмового провадження звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року у справі №440/1382/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
05 листопада 2025 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Сич С.С. у справі №440/1382/25.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2025 року у справі №440/1382/25 для вирішення питання про відвід судді Сич С.С. заяву ОСОБА_1 про відвід судді Сич С.С. у справі №440/1382/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії передано для визначення судді у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2025 року у справі №440/1382/25 (суддя Алєксєєва Н.Ю.) відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Сич С.С. у справі №440/1382/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Розглянувши звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року у справі №440/1382/25, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі "Горнсбі проти Греції" суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь - яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п. 40).
Згідно з частиною 2 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
За приписами частин 4, 7 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування.
Частинами 2, 3 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Конституційний Суд України, розглядаючи справу №1-7/2013 у Рішенні від 26.06.2013 року, звернув увагу, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Окрім того, в Рішенні від 30.06.2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України значив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Відтак, обов'язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 6 вересня 1978 року у справі "Класс та інші проти Німеччини", "із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури".
Головною метою судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах є реалізація завдання адміністративного судочинства, оскільки ефективний захист прав осіб завершується виконанням судового рішення.
Розглядаючи звіт суб'єкта владних повноважень про виконання рішення, суд повинен перевірити чи досягнуто мети задля якої постановлено судове рішення, тобто чи відбулося фактичне відновлення порушеного права.
Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Частиною третьою статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Згідно з частиною першою статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Частиною другою статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення; 5) відомості про виконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; 6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб'єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.
Відповідно до частини третьої статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України до звіту додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися; 2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Частиною першою 1 статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Відповідно до положень частини другої статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 3821 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення (частина третя статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України).
Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України (частина четверта статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з частиною п'ятою статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням суб'єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб'єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб'єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу (частина 11 статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України).
Поданий до суду звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року у справі №440/1382/25 за формою відповідає вимогам частини другої статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України.
З'ясовуючи питання щодо фактичного виконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області судових рішень у справі №440/1382/25, судом встановлено наступне.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області не виконано рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року у справі №440/1382/25 в частині, що набрало законної сили, зокрема, в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області нарахувати та виплати ОСОБА_1 за період з 01 березня 2024 року по 31 грудня 2024 року недоплачену суму 25-процентного підвищення до пенсії як учаснику бойових дій, встановленого статтею 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", в розмірі 670,00 грн., а також не виконано постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року у справі №440/1382/25 в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавської області здійснити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2025 без застосування коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених статтею 46 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» та пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» №1 від 03.01.2025, з урахуванням раніше проведених виплат.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області у звіті зазначено, що для виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.05.2025 у справі №440/1382/25, зміненого постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2025 у справі № 440/1382/25, в частині нарахування ОСОБА_1 за період з 01 березня 2024 року по 31 грудня 2024 року недоплаченої суми 25-процентного підвищення до пенсії як учаснику бойових дій, встановленого статтею 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в розмірі 670 грн., в електронній пенсійній справі необхідно ініціювати перерахунок “Макетна обробка», дозвіл на який надається Пенсійним фондом України. Постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року № 2025 № 821, яка набрала чинності 17.07.2025, затверджено Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень. Вказує, що технічна можливість виконання рішень, відповідно до цієї Постанови №821 виникла на початку жовтня 2025 року. Після цього Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області 17.10.2025 за вих. № 1600-0306-5/79798 до Пенсійного фонду України направлено запит на надання дозволу на макетну обробку електронної пенсійної справи №916020130303 ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначає, що призначення/ перерахунок пенсії проводиться в програмному забезпеченні “ІКІС ПФУ підсистема: “Призначення та виплати пенсій», яка в свою чергу відповідає нормам чинного законодавства. На виконання доручення Пенсійного фонду України розробником програмного забезпечення Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України в підсистемі “Призначення та виплати пенсій на базі електронної пенсійної справи» внесені зміни в частині проведення перерахунку “Макетна обробка», виплатних операцій “Макетна обробка боргу», “Макетна обробка даних ОР». Для отримання дозволу на проведення зазначених перерахунку та виплатних операцій шляхом ініціювання перерахунку “Макетна обробка», виплатних операцій “Макетна обробка боргу», “Макетна обробка даних ОР», засобами програмного забезпечення підсистеми “Електронний документообіг» до Пенсійного фонду України направляється відповідний лист. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області 17.10.2025 за вих. № 1600-0306-5/79798 до Пенсійного фонду України направлено запит на надання дозволу на макетну обробку. Станом на 29.10.2025 відповідь із Пенсійного фонду України не надходила.
Таким чином, відповідачем усупереч статті 129-1 Конституції України, статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статей 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України не виконано рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року у справі №440/11575/24, в частині, що набрало законної сили, та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року у справі № 440/1382/25.
Суд окремо зазначає, що встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі № 440/1382/25 охоплює не тільки рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року у справі №440/11575/24, в частині, що набрало законної сили, але і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року у справі №440/1382/25, ухвалену за результатами перегляду справи судом апеляційної інстанції в апеляційному провадженні.
На переконання суду, заходи, які вживаються відповідачем для виконання судових рішень у справі №440/1382/25, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Так, Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області звернулося із запитом до Пенсійного фонду України лише 17 жовтня 2025 року, тоді як постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року у справі №440/1382/25 набрала законної сили 30 вересня 2025 року.
Щодо посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821, суд зазначає наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 затверджено Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень.
Кабінет Міністрів України у пункті 2 згаданої постанови установив, що видатки на виплату перерахованих пенсій за рішеннями суду, які набрали законної сили після набрання чинності цією постановою, здійснюються після введення в експлуатацію доопрацьованої Пенсійним фондом України інформаційної системи для ведення обліку видатків на виплату судових рішень за джерелами їх фінансування.
А відповідно до пункту 3 цієї постанови Пенсійному фонду України не пізніше ніж до 1 вересня 2025 р. належало забезпечити доопрацювання інформаційних систем для ведення обліку видатків на виплату судових рішень за джерелами їх фінансування.
Однак, жодна постанова Кабінету Міністрів України не може зупиняти чи в інший спосіб перешкоджати виконання судового рішення, оскільки таке зупинення прямо суперечить наведеним вище нормам Конституції України та законів України.
Приписи постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 не містять положень про заборону органам Пенсійного фонду України проводити перерахунок (обчислення) пенсій на виконання судових рішень в період доопрацювання інформаційних систем для ведення обліку видатків на виплату судових рішень за джерелами їх фінансування.
Але й нарахування пенсії ОСОБА_1 на виконання судових рішень у справі №440/1382/25 не здійснені.
До того ж, відповідне доопрацювання інформаційних систем ПФУ мало бути проведене не пізніше 01.09.2025.
З огляду на викладене, суд критично оцінює доводи відповідача з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821.
Підсумовуючи викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у прийнятті звіту про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року у справі №440/1382/25 в частині, що набрало законної сили, та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року у справі № 440/1382/25.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу (частина 1 статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України).
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення (частина 3 статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України).
Суд враховує, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов'язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб'єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про наявність вини, тобто умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях посадової особи суб'єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення саме цієї посадової особи від виконання рішення суду.
Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області підтверджено, що з 24 вересня 2025 року тимчасово, до призначення в установленому порядку начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, виконання обов'язків начальника зазначеного головного управління згідно з наказом №355-О від 23.09.2025 покладено на ОСОБА_2 .
Станом на даний час судом не встановлено умислу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на навмисне невиконання рішення суду у цій справі з боку в.о. начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області Молодцової Юлії Сергіївни, який є умовою притягнення особи до відповідальності за статтею 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України.
Крім того, суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі №704/1547/17, про те, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту можна, зокрема, встановити новий строк подання звіту. Тобто, суд вправі вжити заходів реагування судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту. Для підтвердження мотивації такого підходу потрібно керуватися абзацом першим підпункту 3.2 пункту 3, абзацу другого пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 червня 2009 року №16-рп/2009, де зазначено, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини, а виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Полтавській області новий строк для подання звіту про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року у справі №440/11575/24 в частині, що набрало законної сили, з урахуванням постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року у справі №440/1382/25 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області у строк протягом тридцяти календарний днів з дати отримання копії цієї ухвали подати звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року у справі №440/11575/24 в частині, що набрало законної сили, з урахуванням постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року у справі №440/1382/25.
На підставі наведеного, керуючись статтями 229, 248, 256, 294, 382, 382-1, 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року у справі №440/11575/24.
Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Полтавській області новий строк для подання звіту про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року у справі №440/11575/24 в частині, що набрало законної сили, з урахуванням постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року у справі №440/1382/25 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області у строк протягом тридцяти календарний днів з дати отримання копії цієї ухвали подати звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року у справі №440/11575/24 в частині, що набрало законної сили, з урахуванням постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року у справі №440/1382/25.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали до Другого апеляційного адміністративного суду, в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.С. Сич