11 листопада 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/2710/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Головка А.Б., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дії протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому просить: - визнати протиправними та незаконними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо внесення відомостей про порушення правил військового обліку з боку ОСОБА_1 ; - визнати протиправними та незаконними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо направлення звернення до РУП ГУНП в Полтавській області для здійснення адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 ; - зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити відомості про порушення правил військового обліку з боку ОСОБА_1 ; - зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомити Кременчуцький РУП ГУНП в Полтавській області про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позовні вимоги обґрунтував посиланням на те, що під час оновлення облікових даних шляхом формування електронного військово-облікового документа він дізнався про наявність у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку. За твердженням позивача, щодо нього жодних постанов або протоколів про адміністративне правопорушення складено не було, а тому дії відповідача щодо внесення відомостей про порушення позивачем правил військового обліку вважає протиправними.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цій справі, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у письмовому провадженні).
Представник відповідача надав до суду відзив на позов, у якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність. Свою позицію мотивував посиланням на те, що позивач викликався до ІНФОРМАЦІЯ_1 для проходження ВЛК та звірки даних, але не з'явився, внаслідок чого до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів внесено запис про порушення позивачем правил військового обліку.
Згідно з частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , як військовозобов'язаний перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 , що сторони не заперечують.
Позивач за допомогою застосунку "Резерв+" сформував електронний військово-обліковий документ та встановив наявність запису про порушення ним правил військового обліку.
Згідно інформації із застосунку "Резерв+" станом на 27.02.2025 року позивачем дані уточнено вчасно 09.11.2024 року та наявна відстрочка до 08.05.2025 року.
На адвокатський запит ІНФОРМАЦІЯ_6 листом від 22.11.2024 року повідомив представника позивача про те, що ОСОБА_1 необхідно було по досягненню 27 років прибути до ІНФОРМАЦІЯ_1 , оновити свої дані, пройти військово - лікарську комісію та отримати військово - обліковий документ військовозобов'язаного.
Не погодившись з правомірністю дій відповідача щодо відображення у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про порушення правил військового обліку, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно з частинами першою, другою статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
У силу статті 65 Основного Закону України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Поряд з цим, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався та діє донині.
Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Закон України від 21.10.1993 №3543-ХІІ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (далі - Закон №3543-ХІІ, в редакції на час виникнення спірних відносин) встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Статтею 1 Закону №3543-ХІІ визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу.
Відповідно до частини першої статті 22 Закону №3543-XII громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; (...). Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного чи резервіста.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначені Законом України від 25.03.1992 №2232-ХІІ "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон №2232-ХІІ) та Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008.
За приписами частин першої - третьої статті 1 Закону України №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
За змістом частини дев'ятої цієї статті щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Законом України від 11.04.2024 №3633-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку" статтю 1 Закону №2232-ХІІ викладено у новій редакції, де у частині десятій, зокрема, передбачено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Підпунктом 1 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №3633-IX установлено, що під час дії Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 3 березня 2022 року № 2105-IX громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Закон №3633-IX набрав чинності 18.05.2024.
Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (надалі - Порядок №1487), визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації).
Відповідно до пункту 2 Порядку №1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
У силу пункту 16 Порядку №1487 військовий облік поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, з урахуванням обсягу та деталізації - на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Персонально-якісний військовий облік передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного військового обліку покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, органи СБУ, відповідні підрозділи розвідувальних органів.
За змістом пункту 79 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов'язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначені в Законі України від 16.03.2017 №1951-VIII "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" (далі - Закон №1951-VIII).
Cтаттею 1 Закону №1951-VIII визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
За приписами частин восьмої, дев'ятої статті 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Відповідно до частини першої статті 6 Закону №1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Процедуру оповіщення військовозобов'язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів урегульовано Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (надалі - Порядок №560).
Відповідно до підпункту 1 пункту 27 Порядку №560 під час мобілізації громадяни викликаються з метою: до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів: взяття на військовий облік; проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки); призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.
За змістом пункту 34 Порядку №560 повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.
У разі коли резервіст або військовозобов'язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов'язаним під час уточнення облікових даних.
У разі неуточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов'язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання.
У силу підпункту 2 пункту 41 Порядку №560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Спір у справі, що розглядається, виник щодо правомірності дій відповідача в частині внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення позивачем правил військового обліку.
Так, за твердженням відповідача, відповідно до "звірки контактних даних" на військовозобов'язаного ОСОБА_1 , 21.10.1996 року, останній звіряв свої військово-облікові дані два рази: 09.11.2024 року о 08:11 через систему Оберіг та 12.07.2024 о 14:37 через ЦНАП.
Відповідно до "історії повісток" на військовозобов'язаного ОСОБА_1 , 21.10.1996 року, створено наступні повістки: 1) Номер повістки 173538 дата створення 13.08.2024 року з'явитися до 05.09.2024 року, тип повістки: повістка для проходження ВЛК; 2) Номер повістки 847046 дата створення 28.10.2024 року з'явитися до 14.11.2024 року, тип повістки: повістка для звірки.
Таким чином, за доводами представника відповідача, оскільки військовозобов'язаний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , добровільно два рази не прибув на виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 для подальшого проходження ВЛК та звірки даних, відносно нього до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів внесено запис про порушення ним правил військового обліку.
Суд, аналізуючи наведені вище приписи пункту 34 Порядку №560, зауважує, що повістка про виклик військовозобов'язаного до ТЦК та СП надсилається засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення на адресу його місця проживання, зазначену військовозобов'язаним під час уточнення облікових даних.
Позивач 12.07.2024 та 09.11.2024 уточнив військово-облікові дані у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, що підтверджено копією військово-облікового документа, сформованого за допомогою застосунку "Резерв+" та не заперечується відповідачем.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.09.2025 року витребувано від ІНФОРМАЦІЯ_1 завірені належним чином копії повісток від 13.08.2024 № 173538 та від 28.10.2024 № 847046 з доказами їх вручення ОСОБА_1 ; докази вручення ОСОБА_1 поштового відправлення за № 0610200932156.
На виконання ухвали суду відповідачем повідомлено, що доказів вручення чи повернення повістки повісток від 13.08.2024 № 173538 та від 28.10.2024 № 847046 з доказами їх вручення ОСОБА_1 ; докази вручення ОСОБА_1 поштового відправлення за № 0610200932156 без отримання надати не має можливості, оскільки справи були знищені внаслідок пожежі.
Перелік випадків, коли військовозобов'язаний вважається належним чином оповіщеним про виклик до ТЦК та СП у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку визначено у пункті 41 Порядку №560.
Так, належним підтвердженням оповіщення військовозобов'язаного про виклик до ТЦК та СП у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку є:
- день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Таким чином, до суду доказів на підтвердження належного оповіщення ОСОБА_1 про необхідність з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_1 для проходження медичного огляду військово-лікарської комісії та звірки даних не долучено.
За наведених обставин, суд погоджується з доводами представника позивача про відсутність порушення ОСОБА_1 правил військового обліку та, як наслідок, безпідставність внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів запису про порушення позивачем правил військового обліку.
У силу пункту 15 Порядку №560 керівники районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки наділені повноваженнями звертаються до територіального органу (підрозділу) поліції для адміністративного затримання та доставлення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
За змістом пункту 56 Порядку №1487 Національна поліція за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (яке має містити прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), передбачені статтею 7 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», підставу (порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку; порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи), надісланим у вигляді набору даних шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС, здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Суд враховує, що статтями 210 і 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку (стаття 210) та порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (стаття 210-1).
Суд встановив, що Кременчуцькому районному управлінню поліції ГУНП в Полтавській області надіслано електронне звернення (подання) №Е100403 про доставку ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Суд зазначає, що факт неявки позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 за повісткою спростований у ході розгляду справи у суді.
Матеріали справи не містять доказів на підтвердження наявності інших обставин ймовірного вчинення позивачем порушення правил військового обліку.
Навпаки, представник ІНФОРМАЦІЯ_2 у відзиві на позов безпосередньо зазначив, що порушенням правил військового обліку позивачем вважає неявку до ІНФОРМАЦІЯ_2 за повістками від 13.08.2024 № 173538 та від 28.10.2024 № 847046.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У силу частини першої статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
В даному випадку, суд враховує висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішенні від 20.10.2011 р. по справі "Рисовський проти України", в якому ЄСПЛ зазначив, що принцип "належного урядування", зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов'язків.
Суд, підсумовуючи вищевикладене, зазначає, що відповідач у ході розгляду справи не довів належними та допустимими доказами факт вручення позивачу повістки про виклик до ТЦК та СП (тобто належного оповіщення позивача про необхідність з'явитись до ТЦК та СП) та факт неявки позивача до ТЦК та СП, як передумов внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів запису про порушення ним правил військового обліку, а також повідомлення органів Національної поліції про необхідність адміністративного затримання ОСОБА_1 з метою його доставки до ТЦК та СП для притягнення до адміністративної відповідальності.
У силу статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Ця мета узгоджується зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Зі змісту пункту 49 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі "Єфименко проти України" можливо дійти висновку про те, що не розглядається у якості ефективного засіб захисту, який: "є залежним від розсуду відповідних органів влади і не є безпосередньо доступним для того, кого він стосується".
За наведених обставин, суд, з метою ефективного поновлення порушених прав позивача у спірних відносинах, вважає за необхідне визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення позивачем правил військового обліку, зобов'язавши ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів дані про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку, а також повідомити органи Національної поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання військовозобов'язаного ОСОБА_1 .
Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми чинного законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання дії протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_6 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів дані про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку, а також повідомити органи Національної поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання військовозобов'язаного ОСОБА_1 .
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 968,96 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя А.Б. Головко