11 листопада 2025 року м. ПолтаваСправа №440/8655/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Петрової Л.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Полтавського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, у якому позивач просив:
- визнати протиправною відмову комісії з видачі акту про встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду) Виконавчого комітету Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області у видачі ОСОБА_1 акту про встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду) за ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1
- зобов'язати комісію з видачі акту про встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду) Виконавчого комітету Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про видачу акту про встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду) за ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позовні вимоги обґрунтував посиланням на те, що його сестра, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 має ІІ гр. інвалідності безстроково. Згідно висновку ЛКК від 11.04.2024 р. в наслідок тяжкої хвороби ОСОБА_2 не здатна до самообслуговування та потребує постійного стороннього догляду, не має можливості самостійно забезпечувати свої життєві потреби та потребує сторонньої допомоги, контролю та утримання. Позивач проживає разом з ОСОБА_2 та здійснює постійний догляд. Однак листом від 02.05.2025 року № Н-02-25/2370 відповідач відмовив позивачу у зв'язку з непідтвердженням факту постійного догляду та спільного проживання разом із сестрою ОСОБА_2 комісією та прийняв рішення про відмову у наданні акту про встановлення факту здійснення особою постійного догляду.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.10.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за цим позовом, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження), до участі у справі в якості співвідповідача залучено Виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області та на цій підставі розгляд справи розпочато спочатку.
Представник Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради у відзиві на позовну заяву наполягала на відмові у задоволенні позовних вимог. Свою позицію мотивувала посиланням на те, що у ході проведення обстеження (особами, уповноваженими на складання акта встановлення факту здійснення догляду) за місцем проживання спеціалістами управління соціального захисту населення Автозаводського району Департаменту соціального захисту населення Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області встановлено, що ОСОБА_1 здійснює періодичний догляд за сестрою.
Згідно з частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звернувся до Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області із заявою від 16.04.2025 щодо надання акта про встановлення факту здійснення постійного догляду за сестрою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є особою з інвалідністю ІІ групи, інвалідність з дитинства, відповідно до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ № 0190115 від 29.09.2015.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - діти ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Автозаводським відділом реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області 14.11.2013 (повторно) та свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим Автозаводським районним РАЦС м. Кременчука 09.11.1993.
Відповідно до заяви ОСОБА_2 від 16.04.2025 потребує здійснення постійного догляду ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є її братом.
ОСОБА_3 - мати ОСОБА_2 є особою з інвалідністю ІІІ групи, інвалідність з дитинства, відповідно до довідки серії МСЕ № 0109887 від 23.09.2003 безтермінова.
Відповідно до заяви ОСОБА_2 від 16.04.2025 її мати не може здійснювати догляд за нею, оскільки має сама групу інвалідності з дитинства. Заявником ОСОБА_1 надані додаткові медичні довідки про стан здоров'я матері ОСОБА_3 , а саме: виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного хворого), форма № 027/0, консультаційний висновок спеціаліста № 41115, форма № 028/0, а також консультативні висновки приватних лікарів терапевта та ендокринолога.
ОСОБА_4 - батько ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим Центральним відділом державної реєстрації актів громадського стану реєстраційної служби Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області 14.03.2018.
Інших працездатних родичів, які відповідно до закону зобов'язані утримувати ОСОБА_2 , немає.
Компенсацію фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі в управлінні соціального захисту населення Автозаводського району Департаменту соціального захисту населення Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області ОСОБА_1 не отримує, за призначенням не звертався.
Спеціалістами відділу контролю управління соціального захисту населення Автозаводського району Департаменту соціального захисту населення Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області та представником закладу охорони здоров'я 17.04.2025 проведено обстеження за адресою: м. Кременчук, пров. Княжий, буд. 5, к.17, про що складено акт, де зазначено, що ОСОБА_1 здійснює періодичний догляд за сестрою ОСОБА_2 ..
Заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 було розглянуто 23.04.2025 на засіданні постійно діючої комісії із встановлення факту здійснення особою постійного догляду при виконавчому комітеті Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області , яка затверджена рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 23.08.2024 №1994.
У зв'язку з непідтвердженням факту постійного догляду та спільного проживання ОСОБА_1 разом з сестрою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , комісією прийнято рішення про відмову у наданні акта про встановлення факту здійснення особою постійного догляду за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період». Тоді як абз. 9 п. 21 Постанови № 57 передбачено, що у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану перетинати державний кордон мають право, зокрема: особи, які потребують постійного догляду, у супроводі особи, яка здійснює постійний догляд за зазначеними особами, за наявності документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу у постійному сторонньому догляді та акта встановлення факту здійснення догляду.
Листом від 02.05.2025 року № H-02-25/2370 виконавчим комітетом повідомлено позивачу, що його документи розглянуто 23.04.2025 року на засіданні постійно діючої комісії із встановлення факту здійснення особою постійного догляду при виконавчому комітеті Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області та у зв'язку з непідтвердженням факту постійного догляду та спільного проживання позивача разом із сестрою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , комісією прийнято рішення про відмову у наданні заявнику акта про встановлення факту здійснення особою постійного догляду за формою, затвердженою КМУ від 16.05.2024 №560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період".
Не погодившись з позицією уповноваженого органу, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався та діє донині.
За змістом пункту 3 зазначеного Указу Президента України у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України.
Відповідно до статті 1 Закону України від 12.05.2015 №389-VIII "Про правовий режим воєнного стану" (надалі - Закон №389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 8 Закону №389-VIII в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану, зокрема: встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в'їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів.
Відповідно до пункту 8 Порядку встановлення особливого режиму в'їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 №1455, перетинання державного кордону в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю на території, де введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням обмежень, встановлених законодавством.
Відповідно до статті 3 Закону України від 21.01.1994 №3857-XII "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" (надалі - Закон №3857-XII) перетинання громадянами України державного кордону України здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України після пред'явлення одного з документів, зазначених у статті 2 цього Закону.
Правила перетинання державного кордону України громадянами України встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Закону та інших законів України.
На виконання статті 3 Закону №3857-XII Постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 №57 затверджено Правила перетинання державного кордону громадянами України, які визначають порядок перетинання громадянами України державного кордону.
Відповідно до абзацу дев'ятого пункту 2-1 Правил №57 у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану перетинати державний кордон мають право особи, які потребують постійного догляду, - у супроводі одного із членів сім'ї першого ступеня споріднення (у значенні, наведеному у підпункті 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України) за наявності документів, що підтверджують родинні зв'язки, та висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу у постійному сторонньому догляді або у супроводі особи, яка здійснює постійний догляд за зазначеними особами, за наявності документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу у постійному сторонньому догляді та акта встановлення факту здійснення догляду. Акт встановлення факту здійснення догляду за іншою особою, яка потребує постійного догляду, складається на підставі звернення особи, яка здійснює догляд, до районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради із заявою про здійснення особою такого догляду. У випадку, якщо особа, яка потребує постійного догляду, є взятою на облік внутрішньо переміщеною особою, звернення із заявою про здійснення догляду подається за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи. На підставі такого звернення особи, яка здійснює догляд, районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради не пізніше ніж протягом п'яти робочих днів після надходження заяви складається акт встановлення факту здійснення догляду в довільній формі. Зазначений акт надсилається заявнику або видається особисто за його бажанням.
Згідно з частиною першою статті 52 Закону України від 21.05.1997 №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (надалі - Закону №280/97-ВР) виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради може розглядати і вирішувати питання, віднесені цим Законом до відання виконавчих органів ради.
Відповідно до частини шостої статті 59 Закону №280/97-ВР виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради.
Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У цій справі спір стосується правомірності відмови уповноваженого органу Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради у складенні акта встановлення факту здійснення догляду за іншою особою, яка потребує постійного догляду.
Суд зазначає, що у зв'язку з введенням на території України воєнного стану обмежено виїзд з України окремим категоріям громадян, зокрема громадянам України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, які є військовозобов'язаними відповідно до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Згідно з Правилами №57 в умовах воєнного стану мають право перетинати державний кордон повнолітні громадяни України, які через розлади функцій організму визнані особами з інвалідністю, або потребують постійного догляду, за наявності відповідних підтверджуючих документів, що дають право на виїзд (абзаци другий, дев'ятий пункту 2-1 Правил №57). Також мають право перетинати державний кордон разом з такими особами військовозобов'язані громадяни України чоловічої статті від 18 до 60 років, які супроводжують таких осіб для виїзду за межі України, і які передбачені в абзацах четвертому, п'ятому, дев'ятому пункту 2-1 Правил №57.
Саме для цілей перетину державного кордону (виїзду за межі України) осіб, які потребують постійного догляду, спільно (в супроводі) осіб, які здійснюють за ними догляд, нормами абзацу дев'ятого пункту 2-1 Правил №57 передбачене складання акта встановлення факту здійснення догляду.
Акт встановлення факту здійснення догляду складається на підставі звернення особи, за якою здійснюється догляд або яка здійснює догляд, поданої до районної держадміністрації або виконавчого органу ради за місцем реєстрації місця проживання особи, за якою здійснюється догляд. Районна державна адміністрація або виконавчий орган ради не пізніше ніж протягом 5 робочих днів після надходження відповідної заяви складає акт встановлення факту здійснення догляду.
Отже, передбачений Правилами №57 акт встановлення факту здійснення догляду належить до підтвердних документів, що дають громадянам України право на виїзд з України в умовах воєнного стану і які надаються ними під час здійснення прикордонного контролю службовим особам Держприкордонслужби в пунктах пропуску через державний кордон. Подання такого акта передбачено саме для забезпечення можливості спільного виїзду за кордон осіб з інвалідністю І, ІІ групи, осіб, які потребують постійного догляду, - разом з особами, які здійснюють за ними догляд.
Суд враховує, що Правилами №57 не визначено процедуру складення акта встановлення факту здійснення догляду.
З урахуванням наведеного, Виконавчий комітет Кременчуцької міської ради на підставі приписів статей 52, 59 Закону №280/97-ВР рішенням від 30.11.2023 №2648 "Про визначення уповноважених щодо складання акта встановлення факту здійснення догляду за особами з інвалідністю І чи ІІ групи та особами, які потребують постійного догляду":
- надав повноваження щодо складання акта встановлення факту здійснення догляду за особами з інвалідністю І чи ІІ групи та особами, які потребують постійного догляду управлінням соціального захисту населення Автозаводського та Крюківського районів Департаменту соціального захисту населення Кременчуцької міської ради;
- затвердив Положення про складання акта встановлення факту здійснення догляду за особами з інвалідністю І чи ІІ групи та особами, які потребують постійного догляду (надалі - Положення);
- затвердив форму акта встановлення факту здійснення догляду за особами з інвалідністю І чи ІІ групи та особами, які потребують постійного догляду.
Відповідно до пункту 5 Положення складання акта проводиться на підставі письмового звернення (у довільній формі) на ім'я міського голови, зокрема особи, яка здійснює догляд, яке подається до управління по роботі зі зверненнями громадян виконавчого комітету Кременчуцької міської ради.
До звернення про складання акта подаються копії наступних документів з пред'явленням оригіналу: копії паспортів особи, яка здійснює догляд, та особи з інвалідністю І чи ІІ групи або особи, яка потребує постійного догляду; копії закордонних паспортів особи, яка здійснює догляд, та особи з інвалідністю І чи ІІ групи або особи, яка потребує постійного догляду; копії реєстраційних номерів облікової картки платника податків особи, яка здійснює догляд, та особи з інвалідністю І чи ІІ групи або особи, яка потребує постійного догляду; копії довідок про реєстрацію місця проживання/перебування особи, яка здійснює догляд, та особи з інвалідністю І чи ІІ групи або особи, яка потребує постійного догляду; копії документів, що підтверджують родинні зв'язки (за наявності); копія висновку медико-соціальної експертної комісії про інвалідність (за наявності); копія висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу у постійному сторонньому догляді; копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб (за наявності); інші документи, що підтверджують факт догляду чи причину виїзду за кордон (за наявності).
Пунктом 7 Положення передбачено, що складання акта здійснюється із залученням особи, що потребує догляду, та особи, що здійснює догляд, а також не менше двох сусідів, що засвідчують факт здійснення догляду за особами з інвалідністю І чи ІІ групи та особами, які потребують постійного догляду.
У силу приписів пунктів 9-11 Положення акт складається не пізніше ніж протягом п'яти робочих днів після надходження заяви щодо складання акта.
Акт складається управліннями у 2 (двох) примірниках, підписується працівниками відділів контролю управлінь, особою, що потребує догляду, особою, що здійснює догляд та сусідами. Підписи спеціалістів управлінь засвідчуються підписами начальників (заступників начальників) управлінь, які скріплюються печаткою управлінь і передаються на затвердження заступником міського голови. Після затвердження акта заступником міського голови акт з письмовою відповіддю передається до управління по роботі зі зверненнями громадян виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області для видачі заявнику під підпис.
Відповідно до пункту 12 Положення підставами для відмови у видачі акта є: відсутність документів, зазначених у п. 5 Положення; надання недостовірної інформації або відомостей; не підтвердження факту потреби в здійсненні постійного стороннього догляду; не підтвердження факту здійснення догляду.
Про видачу або відмову у видачі акта заявнику повідомляється письмово /пункт 13 Положення/.
За обставин справи, що розглядається, ОСОБА_1 , звернувся із заявою до Кременчуцької місткої ради. До заяви позивач, окрім іншого, долучив копію висновку від 10.04.2025 про наявність порушення функцій організму, через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі, виданого Комунальним підприємством "Глобинська міська лікарня".
Натомість, на думку позивача, підставою для складення акта встановлення факту здійснення догляду є висновок ЛКК, у якому зазначено, що вони потребують надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі.
Оцінюючи наведені доводи позивача, суд виходить з таких міркувань.
Відповідно пункту 4 розділу І Порядку організації експертизи тимчасової втрати працездатності, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 09.04.2008 №189 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров'я України від 01.06.2021 №1066), експертиза тимчасової непрацездатності здійснюється закладами охорони здоров'я та фізичними особами - підприємцями, які одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, відповідно до вимог Порядку формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність та цього Порядку, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 01 червня 2021 року №1066.
При лікувально-профілактичних закладах охорони здоров'я незалежно від форми власності, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, утворюються ЛКК (пункт 1 розділу III Порядку №189).
За приписами пункту 3 розділу ІІІ цього Порядку до основних завдань ЛКК належить: 1) видача документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність особи, відповідно до вимог пункту 4 розділу IV цього Порядку; 2) здійснення направлення хворих на огляд та обстеження до МСЕК для встановлення інвалідності; 3) надання до МСЕК документів хворого, направленого на огляд та обстеження; 4) вжиття заходів щодо перевірки та усунення недоліків у суб'єкта господарювання, що були виявлені за результатом перевірки уповноваженими лікарями, перелік яких затверджується правлінням Пенсійного фонду України, обґрунтованості медичних висновків про тимчасову непрацездатність (у разі звернення керівника суб'єкта господарювання).
Висновок надається особі або законному представнику особи, яка потребує надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі відповідно до Порядку подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року № 859.
Відповідно до пунктів 8, 10 Інструкції, у пункті 4 Висновку вказуються рекомендовані соціальні послуги: денного догляду, догляду вдома, паліативного догляду вдома, отримання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від фізичної особи.
Висновок призначений для надання до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчих органів міської, міста обласного значення, районної в місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади за місцем проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.
Таким чином, Висновок за формою №080-2/о видається ЛКК закладу охорони здоров'я з метою подання до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення для одержання компенсації фізичною особою, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, про що безпосередньо зазначено в самій формі висновку, затвердженій наказом Міністерства охорони здоров'я України від 09.03.2021 №407.
Водночас згаданий висновок не підтверджує факт необхідності саме у постійному сторонньому догляді.
При цьому суд виходить з того, що "постійний догляд" - це безперервний догляд, який надається особі, що не здатна до самообслуговування; догляд, який надається без будь-якого часового обмеження - постійно, тоді як у висновку за формою №080-2/о відсутня вказівка на здійснення догляду за особою на постійній основі наслідок нездатності такої особи до самообслуговування.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що визначення в абзаці дев'ятому пункту 2-1 Правил №57 необхідності подання акта встановлення факту здійснення догляду за іншою особою, яка потребує постійного догляду, разом з висновком ЛКК закладу охорони здоров'я передбачено саме з метою підтвердження необхідності здійснення постійного стороннього догляду за особою.
В іншому випадку, складення відповідного акта виключно на підставі висновку ЛКК закладу охорони здоров'я, без проведення опитування особи, яка потребує догляду, та визначення її індивідуальних потреб (як на тому наполягає позивач), втрачає сенс, оскільки надання такого акта матиме суто номінальний характер.
Суд враховує, що процедуру складення висновку про результати комплексного визначення індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг урегульовано Порядком подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 №859.
Так, за змістом пункту 7 названого Порядку комплексне визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, здійснюється фахівцями уповноваженого органу разом із представниками закладу охорони здоров'я, надавачів соціальних послуг із залученням особи, яка потребує надання соціальних послуг, та/або її законного представника.
За результатами комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, уповноваженим органом готується висновок за формою згідно з додатком.
Особа потребує надання соціальних послуг, якщо за результатами комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, їй установлено IV чи V групу рухової активності.
А оскільки постійний сторонній догляд є соціальною послугою, врахування відповідачами під час розгляду заяви позивача приписів Порядку №859 суд визнає правомірним.
Суд вище вже згадував, що спеціалістами відділу контролю управління соціального захисту населення Автозаводського району Департаменту соціального захисту населення Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області та представником закладу охорони здоров'я 17.04.2025 проведено обстеження за адресою: м. Кременчук, пров. Княжий, буд. 5, к.17, про що складено акт, де зазначено, що ОСОБА_1 здійснює періодичний догляд за сестрою ОСОБА_2 .
Також відповідач зазначив, що Відповідно до листа Департаменту охорони здоров'я Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 21.04.2025 № 01.1-12/192 встановлено, що ОСОБА_2 за станом здоров'я не потребує соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі.
Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У силу статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Зважаючи на встановлені у ході розгляду фактичні обставини справи та беручи до уваги норми чинного законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Згідно з частиною першою 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
З огляду на ухвалення рішення суду про відмову у задоволенні позовних вимог, за відсутності доказів понесення судових витрат відповідачами, підстав для їх розподілу немає.
Керуючись статтями 2, 3, 5-10, 72-77, 90, 132, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_4 ) до Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (площа Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 04057287), Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (пл. Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 04057287) про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Л.М.Петрова