11 листопада 2025 рокусправа № 380/4110/25 м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Андрусів У. Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Запорізькій області) у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду в Запорізькій області від 07.02.2025 № 134450020949 про відмову ОСОБА_1 в призначення пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.01.2025 про призначення пенсії на підставі п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зарахувавши ОСОБА_1 до стажу роботи для призначення пенсії за віком на пільгових умовах такі періоди: - Служба у Збройних силах СРСР (1 рік 10 місяців на 4 дні); період роботи з 15.04.2002 по 29.09.2011 в ТОВ «НВП «ОПТІО»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з 31.01.2025.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в січні 2025 року звернувся до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та надав документи, які підтверджують ці обставини. За результатами розгляду заяви, за принципом екстериторіальності, ГУ ПФУ в Запорізькій області прийняло рішення від 07.02.2025 №134450020949, яким відмовлено у призначенні пенсії з підстав відсутності пільгового стажу. На переконання позивача, він має право на призначення пільгової пенсії, що підтверджується записами трудової книжки та наказами про працевлаштування на підприємстві, де проведена атестація робочих місць з умовами праці. З метою поновлення порушеного права, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою судді від 10.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
26.03.2025 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву із викладом заперечень щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову. Свою позицію мотивує тим, що 31.01.2025 позивач звернувся до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах. За принципом екстериторіальності ГУ ПФУ в Запорізькій області розглянуло заяву та прийняло рішення про відмову у призначенні пенсії. Підставою для прийняття такого рішення слугувало те, що у позивача відсутній страховий стаж відповідно до Списку №1 та не зараховано період військової служби з 28.01.1992 до 01.12.1993 згідно з військовим квитком (серія НОМЕР_1 ), оскільки дата народження заявника у військовому квитку ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) не відповідає паспортним даним. Зазначив, що оскільки позивачем не надано довідку з підприємства, підтверджуючу пільговий характер роботи, він не має права на пенсію за віком на пільгових умовах. З огляду на наведене, просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Ухвалою суду від 10.11.2025 відмовлено у задоволенні клопотання представниці відповідача про залучення співвідповідача у справі.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на які сторони покликаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_2 .
Згідно з військовим квитком від 28.01.1992 серії НОМЕР_1 за період з 28.01.1992 до 01.12.1993 проходив військову службу у Збройних Силах СРСР. Також вказане підтверджується записами трудової книжки від 04.05.1998 серії НОМЕР_3 .
Крім того, відповідно до записів трудової книжки позивач працював:
- 04.05.1998 - прийнятий на роботу по контракту піскоструминником 1 рік;
- 15.04.2000 - звільнений з роботи у зв'язку із закінченням трудового контракту ст. 36 п. 8 КЗпП України;
- 18.04.2000 - прийнятий на роботу по контракту піскоструминником 4 р. у Приватне науково-виробниче підприємство «ОПТИО»;
- 05.03.2002 - Приватне науково-виробниче підприємство «ОПТИО» перереєстровано на Товариство з обмеженою відповідальністю «ОПТИО» на підставі розпорядження №265-Р рішення виконкому Кременчуцької міської ради;
- 05.03.2002 - прийнятий на роботу маляром;
- 29.09.2011 - звільнений за власним бажанням ст. 38 КЗпП України.
- 28.07.2017 - прийнятий в ТОВ «БФ «Хімзахист»».
Відповідно до наказу від 18.04.2000 №5 ОСОБА_1 прийнято на посаду маляра - піскоструминником на постійну роботу відповідно до контракту від 25.02.2002 №8 у Приватне наукове-виробниче підприємство «ОПТИО».
Як вбачається із наказу від 05.03.2002 №3, Приватне науково-виробниче підприємство «ОПТИО» перереєстровано в Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ОПТИО»» згідно зі свідоцтвом про державну перереєстрацію, виданого виконкомом Кременчуцької міської ради на підставі розпорядження №265-Р від 05.03.2002.
За змістом наказу від 28.09.2011 №53 ОСОБА_1 - маляра, зайнятого на роботах у закритих камерах, у відсіках суден, резервуарах, звільнено із займаної посади 29.09.2011 за власним бажанням ст. 38 КЗпП України.
Відповідно до наказу «Про проведення атестації робочих місць за умовами праці» від 11.06.2002 №19 згідно постанови Кабінету Міністрів України №442 від 01.08.1992 відповідно до Закону України ст. 7 «Про відпустки», ст. 13 Закону України «Пенсійне забезпечення» проведено атестацію робочих місць за умовами праці.
Згідно з наказом від 25.07.2002 №32/1-О «Про результати атестації», виходячи з результатів проведеної атестації робочих місць за умовами праці професіям, зокрема маляр підтверджено право на пільги і компенсації, в тому числі на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1 та піскоструминник - за Списком №2.
За змістом витягу з наказу №32/1-о від 25.07.2002 по ТОВ «НВП «ОПТИО», виходячи з результатів проведеної атестації робочих місць, з шкідливими умовами праці, професії/посади/маляр підтвердити право на пільги та компенсації, у т. ч. на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1.
Відповідно до витягу з наказу №32/1-о від 25.07.2002 по ТОВ «НВП «ОПТИО», виходячи з результатів проведеної атестації робочих місць, з шкідливими умовами праці, професії/посади/піскоструминник підтвердити право на пільги та компенсації, у т. ч. на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №2.
Згідно з наказом «Про проведення атестації робочих місць за умовами праці» від 18.06.2007 №65 згідно постанови Кабінету Міністрів України №442 від 01.08.1992 відповідно до Закону України ст. 7 «Про відпустки», ст. 13 Закону України «Пенсійне забезпечення» проведено повторну атестацію робочих місць за умовами праці.
Як вбачається з наказу від 25.07.2007 №75, виходячи з результатів проведеної атестації робочих місць за умовами праці професіям, зокрема маляр, зайнятий на роботах у закритих камерах, у відсіках суден, резервуарах підтверджено право на пільги і компенсації, в тому числі на пільгове забезпечення за Списком №1. Крім того, ця професія входить до переліку професій, посад, робочих місць ТОВ «НВП «ОПТИО», яким підтверджено право на пільгове забезпечення за Списком №1.
За змістом висновку №334 експертизи на правильність застосування Списків виробництв, професій, посад і показників, згідно з якими призначаються пенсії за віком на пільгових умовах у ТОВ «НВП «ОПТИО», складеного експертом Державної експертизи умов праці Головного управління та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації від 21.11.2007, експертиза правильності застосування Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, згідно з яким призначаються пенсії за віком на пільгових умовах у Товаристві з обмеженою відповідальності «Науково-виробниче підприємство «ОПТИО» м. Кременчука показала, що Список №1 на робочих місцях маляра, зайнятого на роботах у закритих камерах, у відсіках суден, резервуарах та чистильниках металу, відливків, виробів та деталей, зайняті очищенням металу, металевих деталей та виробів сухим кварцовим піском, застосовані згідно чинного законодавства.
Як стверджує позивач, 31.01.2025 звернувся до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до Списку №1.
За принципом екстериторіальності структурним підрозділом для прийняття рішення визначено ГУ ПФУ в Запорізькій області.
За результатами розгляду заяви відповідач прийняв рішення від 07.02.2025 №134450020949 про відмову у призначенні пенсії.
За змістом рішення «Відповідно до наданих документів страховий стаж становить 23 роки 5 місяців 0 днів.
За результатами розгляду документів, доданих до заяви до страхового стажу не зараховано період військової служби з 28.01.1992 по 01.12.1993 згідно військового квитка (серія НОМЕР_1 ), оскільки дата народження заявника у військовому квитку ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) не відповідає паспортним даним. Для зарахування військової служби необхідно надати належним чином оформлену довідку, яка видана на підставі первинних документів (облікової картки).
Страховий стаж по Списку № 1 відсутній.
За результатом розгляду документів, доданих до заяви встановлено, що відсутні документи, підтверджуючі пільговий характер роботи та роботу протягом повного робочого дня на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1.
Для встановлення пільгового стажу роботи необхідно надати довідку з підприємства, підтверджуючу пільговий характер.
Враховуючи вищевикладене, прийнято рішення відмовити у призначенні пенсії відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю пільгового стажу роботи».
Вважаючи рішення про відмову у призначенні пенсії протиправним, позивач пред'явив цей позов.
Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку із прийняттям рішення про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Надаючи правову оцінку цим правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд застосовує такі норми чинного законодавства та робить висновки по суті спору.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України регламентовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз цієї норми дає змогу виснувати, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених законом, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII) та Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-ІV).
У преамбулі Закону №1788-XII зазначено, що цей Закон відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Згідно зі ст. 2 Закону №1788-XII за цим Законом призначаються трудові пенсії: до яких відносяться пенсії за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Відповідно до ст. 7 Закону №1788-XII звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується.
Як визначено ст. 83 Закону №1788-XII, пенсії призначаються з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсії призначаються з більш раннього строку.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначаються Законом України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно з абз. 1, 2 п. 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Пунктом 1 ч. 2 цієї ж статті визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.
Аналіз вищенаведених норм вказує, що для зарахування певної роботи із шкідливими і важкими умовами праці до пільгового стажу передусім потрібно підтвердити, що виконання цієї роботи дає право на пільгову пенсію, тобто, що виконані всі умови, зазначені в ст. 114 Закону № 1058-IV (ст. 13 Закону №1788-XII), а саме:
- досягнення віку 50 років для чоловіків;
- зайнятість на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці протягом повного робочого дня (час простою, відпустки без збереження заробітної плати, тощо до пільгового стажу не зараховуються);
- виконувана робота відповідає Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України;
- підтвердження пільгової роботи результатами атестації робочих місць після 21.08.1992.
Відповідно до ст. 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначеної норми Закону №1788-XII Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 № 637 затвердив Порядок підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - порядок №637).
Згідно з п. 1 порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до абз. 1, 2, 7 п. 20 порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на територіях, зазначених в абзаці другому пункту 18 цього Порядку, стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Водночас пільговий стаж роботи обчислюється з урахуванням Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 (далі - порядок №383).
Пунктом 3 порядку № 383 передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.
Відповідно до п. 4.2 порядку №383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
У разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку (п. 4.3 порядку №383).
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з порядком №442 та Методичними рекомендаціями.
Основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.
Згідно з п. 4 порядку №442 та пп. 1.5 п. 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Тобто, своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.
При цьому, позивач не може нести відповідальність за дії роботодавця в разі не вчинення дій щодо атестації робочих місць, втрати роботодавцем певних документів та інше.
Згідно з п. 10 цього ж Порядку для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Надання інших додаткових документів, зокрема уточнюючої довідки підприємства, установи або організації, необхідно лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Така позиція суду корелюються з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17, від 31.03.2020 у справі № 678/65/17, від 02.12. 2021 у справі № 263/9464/16-а.
У аспекті наведеного суд також ураховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 04.03.2021 у справі № 423/3787/16-а.
У цій постанові Верховний Суд зазначив таке: «Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики України та Міністерством фінансів України.
Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що покликання відповідача на неможливість включення до пільгового стажу спірного періоду праці позивача в зв'язку з відсутністю уточнюючої довідки є безпідставними, оскільки наявний трудовий стаж позивача повний робочий день під землею, підтверджено записами в трудовій книжці, яка є основним документом».
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд і у постанові від 23.09.2021 №227/4273/16-а, зазначивши, що «[…] уточнюючі довідки для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати лише в разі коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці».
Суд установив, що позивач 31.01.2025 звернувся із заявою про призначення пенсії відповідно до Списку №1.
Однак, оскаржуваним рішенням відповідач відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 у зв'язку з відсутністю у нього необхідного пільгового стажу, який повинен становити не менше 10 років.
Відповідно до рішення від 07.02.2025 №134450020949 вік заявника 51 рік 7 місяців 1 день, страховий стаж 23 роки 5 місяців 0 днів. Пільговий стаж відповідно до Списку №1 відсутній.
Щодо незарахування періоду роботи з 15.04.2002 по 29.09.2011 в Товаристві з обмеженою відповідальністю «НВП «ОПТИО» до пільгового стажу за Списком №1, суд зазначає таке.
Записами трудової книжки від 04.05.1998 серії НОМЕР_3 підтверджено, що позивач з 05.03.2002 до 29.09.2011 обіймав посаду маляра в Товаристві з обмеженою відповідальністю «НВП «ОПТИО».
На виконання наказів від 11.06.2002 №19, від 18.06.2007 №65 проведено атестацію робочих місць за умовами праці.
За змістом витягів з наказу №32/1-о від 25.07.2002, від 25.07.2007 №53, виходячи з результатів проведеної атестації робочих місць, з шкідливими умовами праці, професії/посади/маляр підтвердити право на пільги та компенсації, у т. ч. на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1. Тобто ця професія входить до переліку професій, посад, робочих місць ТОВ «НВП «ОПТИО», яким підтверджено право на пільгове забезпечення за Списком №1.
Згідно з наказом від 25.07.2002 №32/1-О «Про результати атестації», виходячи з результатів проведеної атестації робочих місць за умовами праці професіям, зокрема маляр підтверджено право на пільги і компенсації, в тому числі на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1.
За змістом витягу з наказу №32/1-о від 25.07.2002 по ТОВ «НВП «ОПТИО», виходячи з результатів проведеної атестації робочих місць, з шкідливими умовами праці, професії/посади/маляр підтвердити право на пільги та компенсації, у т. ч. на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1.
Як вбачається з наказу від 25.07.2007 №75, виходячи з результатів проведеної атестації робочих місць за умовами праці професіям, зокрема маляр, зайнятий на роботах у закритих камерах, у відсіках суден, резервуарах підтверджено право на пільги і компенсації, в тому числі на пільгове забезпечення за Списком №1. Крім того, ця професія входить до переліку професій, посад, робочих місць ТОВ «НВП «ОПТИО», яким підтверджено право на пільгове забезпечення за Списком №1.
За змістом висновку №334 експертизи на правильність застосування Списків виробництв, професій, посад і показників, згідно з якими призначаються пенсії за віком на пільгових умовах у ТОВ «НВП «ОПТИО», складеного експертом Державної експертизи умов праці Головного управління та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації від 21.11.2007, експертиза правильності застосування Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, згідно з яким призначаються пенсії за віком на пільгових умовах у Товаристві з обмеженою відповідальності «Науково-виробниче підприємство «ОПТИО» м. Кременчука показала, що Список №1 на робочих місцях маляра, зайнятого на роботах у закритих камерах, у відсіках суден, резервуарах та чистильниках металу, відливків, виробів та деталей, зайняті очищенням металу, металевих деталей та виробів сухим кварцовим піском, застосовані згідно чинного законодавства.
Суд з'ясував, що у трудовій книжці позивача наявні відповідні записи (належно оформлені, що не заперечується відповідачем), які підтверджують факт його роботи у спірний період на посаді, передбаченій Списком № 1, чинного в період роботи позивача, зайнятість на якій дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Як уже зазначено вище, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Отож, наявна у матеріалах справи копія трудової книжки позивача з належно оформленими записами про займані посади та спірний період виконуваної роботи підтверджує спеціальний трудовий стаж позивача за цей період, а тому подання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації за цих обставин не є обов'язковим.
З огляду на викладене суд відзначає, що у розрізі цієї справи та за умови належного підтвердження трудового стажу належними записами у трудовій книжці, позивач як громадянин України, наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних підстав.
Крім того суд враховує те, що ТОВ «НВП «ОПТИО» змінило назву на ТОВ «Колор Креатив», що знаходиться на окупованій території у м. Запоріжжі.
Отже, позивач з об'єктивних, незалежних від нього обставин не може надати пенсійному органу довідку, яка уточнює пільговий характер його роботи.
Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що дані трудової книжки позивача містять неправдиві або недостовірні відомості, а тому зазначені відповідачем недоліки не можуть бути самостійною підставою для відмови у зарахуванні означеного періоду роботи позивача до стажу роботи, що враховується при призначенні (перерахунку) пенсії.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 працював на посаді маляра, яка за Списком № 1, а також за результатами атестації робочих місць є роботою з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, дійшов висновку про те, що період роботи у ТОВ «НВП «ОПТИО» з 15.04.2002 до 29.09.2011 підлягає зарахуванню до стажу роботи на пільгових умовах за Списком №1.
Щодо незарахування до страхового стажу позивача періоду проходження строкової військової служби, суд враховує таке.
Статтею 56 Закону №1788-XII встановлено, що до стажу роботи зараховується також військова служба та перебування в партизанських загонах і з'єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби.
Постановою Верховної Ради України від 12.09.1991 №1545-ХХІІ «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» встановлено, що до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Абзацом 2 п. 1 ст. 8 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Як зазначено у спірному рішенні до страхового стажу не зараховано період військової служби з 28.01.1992 по 01.12.1993 згідно військового квитка (серія НОМЕР_1 ), оскільки дата народження заявника у військовому квитку ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) не відповідає паспортним даним.
Водночас, суд констатує, що згідно з записом №2 трудової книжки від 04.05.1998 серії НОМЕР_3 позивач проходив службу в рядах Радянської Армії з 28.01.1992 до 01.12.1993. Цей період відповідає періоду проходження служби, зазначеному у військовому квитку серії НОМЕР_1 . Вказаний запис не викликав сумнівів у відповідача.
При цьому, суд наголошує, що наявність певних дефектів у військовому квитку не може бути підставою для відмови у зарахуванні цього періоду до страхового стажу, адже право позивача на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов'язків працівником, відповідальним за порядок заповнення військових квитків, а на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його військовому квитку.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 44 Закону №1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 25.04.2019 у справі №593/283/17 та від 30.09.2019 у справі №638/18467/15-а, формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Окрім того, суд звертає увагу, що Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України за №22-1 від 25.11.2005 р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 р. за №1566/11846 встановлено, що орган, який призначає пенсію, надає допомогу особам, щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії шляхом: доведення до відому заявника переліку відсутніх документів, які йому слід подати; або шляхом витребування від підприємств, установ та організацій в тому рахунку і від (архівних установ, контролюючих органів) подання додаткових документів, яких не вистачає.
Такий підхід узгоджується із нормою ч. 1 ст. 3 Конституції України, відповідно до якої саме людина, визнається в Україні найвищою соціальною цінністю.
Відповідно до цієї Конституційної норми, діяльність органів державної влади, зокрема Пенсійного фонду України, повинна бути спрямована на сприяння у реалізації прав людини, а не на обмеження таких прав із формальних підстав.
Однак матеріали справи не містять, а відповідачем в обґрунтування правомірності прийняття спірного рішення не надано до суду доказів самостійного звернення до підприємств та/або архівних установ з метою отримання додаткових документів для підтвердження трудового стажу позивача.
Відтак суб'єкт владних повноважень, у разі наявності обґрунтованих сумнівів щодо записів у трудовій книжці позивача на момент їх внесення, мав вжити заходів з метою перевірки відповідних відомостей.
Водночас, як встановлено судом, відповідачем не здійснено жодних дій, спрямованих на отримання відомостей, додаткових документів, на підставі яких можна було б додатково підтвердити страховий стаж позивача за спірний період.
Натомість пенсійним органом покладено тягар негативних наслідків із необґрунтованих підстав виключно на позивача.
Зважаючи на викладене, період перебування на військової службі підлягає зарахуванню до страхового стажу.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з пп. 2 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Оцінюючи рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії з підстав відсутності пільгового стажу, суд дійшов висновку, що воно не відповідає критеріям, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України, тому таке рішення суд визнає протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Стосовно позовної вимоги про призначення пенсії, суд звертає увагу на таке.
Приписами ч. 2 ст. 245 КАС України унормовано, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (п. 2); визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій (п 3); визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (п. 4); інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (п. 10).
Конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені ст. 1, 3, ч. 2 ст. 6, 8, ч. 2 ст. 19, 22, 23 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене або обмежене.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними ст. 2 КАС України.
Зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду вбачається, що останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Статтею 58 Закону №1058-I унормовано, що Пенсійний фонд є органом, який, зокрема, призначає пенсії та готує документи для її виплати.
Суд звертає увагу на те, що уповноваженим органом для призначення (перерахунку) пенсії є Пенсійний фонд, до компетенції якого і входить розгляд документів, в тому числі і поданих вперше.
Враховуючи те, що відповідач, розглянувши заяву позивача про призначення пенсії, не надав оцінку всім доказам, наданим позивачем, у тому числі і тим, які позивач не зміг надати з об'єктивних причин, а також з урахуванням того, що вирішення питання про призначення пенсії, наявність права на пенсію (підрахунку страхового, пільгового стажу) є прерогативою пенсійного органу, суд виснує, що для відновлення порушеного права позивача необхідно зобов'язати відповідача після зарахування спірних періодів повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком.
Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на суб'єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про правомірність його діянь (дій чи бездіяльності).
Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність своєї поведінки, пов'язаної з прийняттям рішення про відмову у призначені пенсії. Доводи відповідача, викладені у відзиві, спростовано наведеним вище аналізом чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та правовими позиціями Верховного Суду.
За правилами ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з ч. 1 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши наявні у справі письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позову частково.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керувався таким.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Приписами ч. 3 ст. 139 КАС України регламентовано, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Під час звернення до суду з цим позовом позивач сплатив судовий збір у сумі 1211,20 грн.
З урахуванням задоволення позову частково, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають стягненню судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст. 2, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про відмову у призначенні пенсії від 07.02.2025 №134450020949.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 31.01.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зарахувавши до страхового стажу період служби в Збройних силах СРСР з 28.01.1992 до 01.12.1993 та до пільгового стажу період роботи з 15.04.2022 до 29.09.2011 на посаді маляра в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Наукове-виробниче підприємство «ОПТИО».
4. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
5. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області (місцезнаходження: пр. Соборний, буд. 158б, м. Запоріжжя, 69057; ЄДРПОУ 20490012).
СуддяАндрусів Уляна Богданівна