10 листопада 2025 рокусправа № 380/14771/25
Львівський окружний адміністративний суд Сподарик Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,-
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції у Львівській області (79007, м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 3; код ЄДРПОУ 40108833) з вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період із 01 червня 2016 року по 31 жовтня 2017 року із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення, грудень 2015 року;
- зобов?язати Головне управління Національної поліції у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період із 01 червня 2016 по 31 жовтня 2017 із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення, грудень 2015 року, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44;
- визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо невиплати ОСОБА_1 в повному обсязі суми індексації грошового забезпечення за період із 01 грудня 2015 по 31 грудня 2022 із врахуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін - грудень 2018 із застосуванням абзацу 4 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;
- зобов?язати Головне управління Національної поліції у Львівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період із 01 грудня 2015 по 31 грудня 2022 з врахуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін - грудень 2015 із застосуванням абзацу 4 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44;
- визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції у Львівській області, які полягають у включенні до складу грошового забезпечення, з якого обчислена грошова компенсація за невикористані ОСОБА_1 дні щорічних оплачуваних відпусток, премії не в повному обсязі та не включенні додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та їх сім?ям під час дії воєнного стану», за лютий 2025 року;
- зобов?язати Головне управління Національної поліції у Львівській області здійснити перерахунок грошової компенсації за невикористані ОСОБА_1 дні щорічних оплачуваних відпусток, виходячи із розміру його грошового забезпечення станом на день звільнення із служби з врахуванням в його складі премії в повному обсязі та додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та їх сім?ям під час дії воєнного стану», за лютий 2025 року, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, здійснивши при цьому виплату грошової компенсації за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток із врахуванням проведених виплат.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у період з 01.06.2016 по 31.10.2017 індексація грошового забезпечення йому не нараховувалась та не виплачувалась. Вважає, що за вказаний період індексація повинна бути виплачена з урахуванням грудня 2015 року як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення. Також позивач вважає, що у період з 01.12.2015 по 31.12.2022 індексація грошового забезпечення повинна бути виплачена із врахуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін - грудень 2015 року із застосуванням абзацу 4 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 №1078.
Крім цього, зазначив, що не погоджується з тим, що відповідачем при визначенні розміру компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток не було враховано щомісячну додаткову винагороду, передбачену Постановою №168 та вказує, що за своєю правовою природою щомісячна додаткова винагорода, запроваджена Постановою №168, є додатковим видом грошового забезпечення, яку законодавець відніс до категорії винагород, виплату якої запроваджено під час воєнного стану. Підпунктом 6 розділу XXXI Порядку № 260 визначено, що до такого розрахунку включаються щомісячні додаткові види грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою, тому при обчисленні розміру таких виплат відповідач був зобов'язаний урахувати суму винагороди, яку позивач отримував перед звільненням. За викладених обставин, позивач вважає, що відповідачем допущена протиправна бездіяльність, що порушує його права та інтереси, у зв'язку з чим звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою суду від 23.07.2025 позовну заяву залишено без руху. На виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, позивачем усунуто вказані недоліки.
Ухвалою суду від 08.09.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі. Розгляд справи здійснюється без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі доказами. Копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслано учасникам справи, відповідачу запропоновано у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання цієї ухвали подати суду відзив на позовну заяву, в якому вказати про визнання/заперечення позовних вимог.
26.09.2025 за вх.№77186 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 №782 внесено зміну до пункту 2 Порядку проведення індексацій грошових доходів населення, затвердженого Постановою КМУ від 17.07.2003 № 1078, доповнивши абзац п'ятий після слова «військовослужбовців» словом «поліцейських». Окрім того, відповідно до п. 11 Порядку № 1078 індексація грошових доходів громадян проводиться в разі, коли величина ІСЦ (індекс споживчих цін), обчисленого наростаючим підсумком, перевищить поріг індексації, який становить 103 %. За даними Держстату України індекс споживчих цін (%), на підставі яких здійснюється розрахунок індексів для проведення індексації за грудень 2015 становив 100,7 %, опублікований в січні 2016. За січень 2016 ІСЦ становив 100,9 %. За лютий 2016 - 99,6 %, за березень 2016 - 101,0 %, за квітень 2016 - 103,5 %, Таким чином, поріг індексації 103 % було перевищено лише у квітні 2016. В силу п. 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Оскільки зазначений показник за квітень 2016 був опублікований у травні 2016, індексація може проводитись з 01.06.2016, як першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Враховуючи те, що потреба в коштах для виплати грошового забезпечення подається до Національної поліції щомісячно на 17 число, індексація грошового забезпечення поліцейських в ГУНП у Львівській області проводиться з листопада 2017 року в межах рекомендованих розмірів грошового забезпечення і підстав для її нарахування за спірний період немає. Також зазначив, що згідно розрахункових листів, що долучені позивачем до позову, протягом спірного період з грудня 2015 року по 31 грудня 2022 року розмір посадового окладу ОСОБА_1 не змінювався (змінювались лише посад, однак посадовий оклад за посадою змін не зазнавав), а відтак відсутні підстави для розрахунку індексації-різниці.
Щодо не включення до розрахунку компенсації за невикористану відпустку премії та додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», представник відповідача зазначив, що додаткова винагорода не має регулярного характеру та не відноситься до складу місячного грошового забезпечення, як доплата, що має постійний характер, а тому підстави для включення до складу грошового забезпечення, з якого обраховано позивачу грошову компенсацію за невикористані дні відпустки та одноразової грошової допомоги при звільненні, додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, відсутні.
Просить відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою суду від 09.10.2025 витребувано у відповідача додаткові докази.
20.10.2025 за вх.№83379 від представника відповідача надійшло клопотання про долучення додаткових доказів.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ та в Національній поліції України.
Відповідно до копії витягу з наказу ГУ НП у Львівській області №16 о/с від 07.11.2015 «По особовому складу» відповідно до пунктів 9 та 12 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» позивача в порядку переатестування з 07.11.2015 призначено на посаду поліцейського Яворівського відділу міліції ГУ НП у Львівській області.
Згідно з витягом із наказу ГУ НП у Львівській області №156 о/с від 12.03.2025 позивача звільнено зі служби в поліції за п.6 ч. 1 ст. 77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) з 12.03.2025, виплативши йому грошову компенсацію за невикористані під час проходження служби дні щомісячних оплачуваних відпусток у кількості 312 днів (за 2016-2025 роки).
01.07.2025 позивач звернувся до ГУ НП у Львівській області із запитом, в якому серед іншого, просив надати детальні розрахунки про нараховану та виплачену індексацію грошового забезпечення в розріз кожного року та місяця із вказанням базових місяців, грошової компенсації за невикористані щорічні дні основної відпустки.
Листом від 07.07.2025 ГУ НП у Львівській області повідомило позивача, що у період з 07.11.2015 по 31.10.2017 індексація грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 07.11.2015 по 31.10.2017 не нараховувалась і не виплачувалась по причині відсутності правових підстав. Базовий місяць для індексації грошового забезпечення у період з 01.11.2017 по 31.12.2022 був листопад 2015 року, індексація грошового забезпечення проводилася. На 2023 рік було призупинено дію Закону про індексацію Законом України «Про державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 №2710-ІХ. Базовий місяць для індексації грошового забезпечення у період з 01.08.2024 по 31.12.2024 був грудень 2023 року, відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 №3460-ІХ. Право на індексацію грошового забезпечення в січні-травні 2025 року не настало.
Також повідомлено, що відповідно до вимог п.8 Розділу ІІІ наказу МВС України від 06.04.2016 №260 розрахунок виплати грошової компенсації за невикористану відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до чинного законодавства на день звільнення зі служби, а складові грошового забезпечення поліцейських визначені постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 та наказом МВС України від 06.04.2016 №260.
Вважаючи, що відповідачем протиправно не виплачену індексацію грошового забезпечення та компенсацію за невикористану відпустку в повному розмірі, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.
При вирішенні спору, суд виходить з такого.
Щодо вимог про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення.
Згідно ст.43 Конституції України, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до ч.5 ст.94 Закону України «Про Національну поліцію», грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.
Пунктом 11 розділу І Порядку №260 визначено, що грошове забезпечення, виплачене поліцейському несвоєчасно або в меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, протягом якого поліцейський мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення.
Згідно ст.18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 року №2017-III (далі Закон №2017-III), законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
У силу вимог ст.19 Закону №2017-III, державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 року №1282-ХІІ (далі - Закон №1282-ХІІ в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Як визначено у ст.1 Закону №1282-ХІІ, індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
За приписами ч.1 ст.2 Закону №1282-ХІІ, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Відповідно до ч.6 ст.2 Закону №1282-ХІІ, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Статтею 4 Закону №1282-ХІІ встановлено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно ч.2 ст.5 Закону №1282-ХІІ, підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Відповідно до ст.6 Закону №1282-ХІІ, у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно зі ст.9 Закону №1282-ХІІ, індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.
Таким чином, основною метою індексації грошових доходів населення є забезпечення достатнього життєвого рівня населення України за рахунок відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюються на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, визначаються Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
Відповідно до п.1-1 Порядку № 1078, підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Згідно з п.2 Порядку №1078, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, державної допомоги та компенсаційних виплат, крім тих, які зазначені у пункті 3 цього Порядку), щомісячне довічне грошове утримання, що виплачується замість пенсії; стипендії; оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер; грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби; суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, щомісячна грошова сума, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим), щомісячна страхова виплата особам, які перебували на утриманні потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, страхова виплата дитині, яка народилась інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності); суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.
Постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 року №782 «Про внесення зміни до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення», яка набрала чинності 24.10.2017 року, внесено зміну до п.2 Порядку №1078, та доповнено абз.5 після слова «військовослужбовців» словом «поліцейських».
Відповідно до п.4 Порядку №1078, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету (п.6 Порядку № 1078).
Отже, на підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності, покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації.
За приписами п.5 Порядку №1078, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру. До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку. У разі підвищення грошових доходів населення випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції під час визначення розміру підвищення грошових доходів у зв'язку з індексацією враховується рівень такого підвищення. Нарахування сум індексації або проведення чергового підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, на підставі якого нарахована сума індексації перевищить розмір підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом.
Як слідує зі змісту довідки (інформації) відповідача щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 :
- за період служби з 07.11.2015 по 31.10.2017 індексація грошового забезпечення не нараховувалась та не виплачувалась, при цьому базовим місяцем визначено листопад 2015 року;
- за період служби з 01.11.2017 по 31.12.2022 нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення, при цьому базовим місяцем визначено листопад 2015 року;
- за період служби з 01.01.2023 по 31.07.2024 індексацію грошового забезпечення позивачу не нараховано та не виплачено;
- за період служби з 01.08.2024 по 31.12.2024 нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення, при цьому базовим місяцем визначено грудень 2023 року;
- за період служби з 01.01.2025 по 12.03.2025 індексацію грошового забезпечення позивачу не нараховано та не виплачено.
З урахуванням зазначеного, оскільки індексація грошового забезпечення у спірний період відповідачем не нараховувалася та не виплачувалася, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності ГУ НП у Львівській області щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення під час служби в поліції за період з 01.06.2016 по 31.10.2017 включно.
При цьому, суд зауважує, що позивач вважає, що базовий місяць для розрахунку індексації грошового забезпечення повинен бути грудень 2015 року.
З цього приводу, суд зазначає таке.
Повноваження ж державних органів щодо визначення базового місяця індексації грошового забезпечення не є дискреційними, оскільки законодавцем установлено один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень - проведення індексації грошових доходів у разі перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, встановленого в розмірі 103 відсотки.
Відповідно до положень п.п.2, 5 Порядку №1078, для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, у якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових.
Отже, підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції.
Згідно з п.10-2 Порядку №1078, для працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, яких переведено на іншу роботу (місце проходження служби) на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці (умов проходження служби) у разі продовження такими особами роботи (проходження служби), для новоприйнятих працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, а також для тих, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати (грошового забезпечення), передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу), за посадою, яку займає працівник, військовослужбовець, поліцейський, особа рядового і начальницького складу.
Аналіз наведених норм законодавства України дає підстави суду дійти висновку, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.
Суд встановив, що розмір грошового забезпечення поліцейських встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року №988 та був незмінним в період з листопада 2015, тому саме листопад 2015 року слід застосовувати як базовий місяць для нарахування індексації грошового забезпечення за спірний період.
За встановлених у цій справі обставин, суд дійшов висновку про зобов'язання відповідача здійснити позивачу нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.06.2016 по 31.10.2017 (згідно позовних вимог) включно із встановленням листопада 2015 року як базового місяця (місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін).
Щодо компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44 суд зазначає наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44 (у редакції постанови КМУ від 21.08.2019 року № 799) затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації суми податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу.
Відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44, грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби.
Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України Про податок з доходів фізичних осіб (п.3).
Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення (п.5).
Вказані положення кореспондуються з пунктом 168.5 статті 168 Податкового кодексу України, яким встановлено, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.
Аналіз викладених правових норм свідчить про те, що військовослужбовець, має право на виплату грошової компенсації за утриманий податок з доходів фізичних осіб з грошового забезпечення в період проходження ним військової служби.
Таким чином, разом із виплатою індексації позивачеві підлягає виплата компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44.
Як наслідок, позовні вимоги в цій частині слід задовольнити.
Щодо позовних вимог в частині нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 31.12.2022 з урахуванням базового місяця грудень 2015 року та із застосуванням аб. 4 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, суд зазначає таке.
За позицією позивача, викладеною у позовній заяві, позивач з 01.12.2015, у відповідності до приписів абз. 4, 5, 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, має право на отримання індексації-різниці, яка розраховується як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Суд звертає увагу, що за визначенням, наведеним у постановах Верховного Суду, зокрема, від 15.06.2023 у справі №120/6277/22, від 31.07.2024 у справі №200/4613/22, від 02.09.2024 у справі №280/4009/23, Порядок №1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці». Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.
У разі виникнення спору щодо індексації грошових доходів, коло обставин, які є істотними для справи; факти, що підлягають встановленню; характер спірних правовідносин; матеріальний закон, який їх регулює, - залежать від виду індексації, з приводу якої існує спір.
Щодо поточної індексації, то право працівника на її отримання виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 01.01.2016 встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078).
Водночас щодо «фіксованої» суми індексації, то Верховний Суд зазначає, що Закон №1282-XII і Порядок №1078 такого поняття не містять.
Цей термін фігурував у Додатку 4 до Порядку №1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13.06.2012 №526, де були наведені приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.
Проте, постановою Уряду від 09.12.2015 №1013 цей Додаток викладено у новій редакції і з 01.12.2015 у цьому Додатку, як і в цілому Порядку №1078, поняття фіксованої суми індексації не згадується.
З 01.12.2015 в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувались з 01.12.2015, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не) нараховується, а саме: сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу (абзац 3); сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).
Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувались з 15.03.2018 передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не) нараховується, а саме: сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3); сума індексації у місяці підвищення грошових доходів нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу (абзац 4).
Згідно з абзацом 6 пункту 5 Порядку №1078 до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Отже, якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів, посадових окладів, грошового доходу) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до чергового підвищення тарифних ставок (окладів, посадових окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
Системний аналіз пункту 5 Порядку №1078 дає підстави для висновку, що нарахування й виплата суми індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов'язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Разом з тим, базовим місяцем для проведення індексації слід вважати підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру, зокрема, посадового окладу. При цьому, зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на встановлення базового місяця індексації.
Відповідно до пункту 10-2 Порядку №1078 для працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, яких переведено на іншу роботу (місце проходження служби) на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці (умов проходження служби) у разі продовження такими особами роботи (проходження служби), для новоприйнятих працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, а також для тих, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати (грошового забезпечення), передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу), за посадою, яку займає працівник, військовослужбовець, поліцейський, особа рядового і начальницького складу.
Суд звертає увагу, що з 07.11.2015 - з дня набрання чинності Закону України «Про Національну поліцію» застосовується постанова Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», якою вперше затверджені схеми окладів поліцейських. Вказана постанова є чинною та підлягає до застосування.
Оскільки розміри посадових окладів поліцейських згідно з додатками до вказаної Постанови №988 не змінювались, тому у Головного управління Національної поліції у Львівській області був відсутній обов'язок щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за періоди служби з 01.12.2015 31.12.2022, виходячи із розрахунку різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абз. 4, 5, 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Отже у задоволенні зазначених позовних вимог слід відмовити.
Щодо позовних вимоги про зобов?язання Головного управління Національної поліції у Львівській області здійснити перерахунок грошової компенсації за невикористані ОСОБА_1 дні щорічних оплачуваних відпусток, виходячи із розміру його грошового забезпечення станом на день звільнення із служби з врахуванням в його складі премії в повному обсязі та додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та їх сім?ям під час дії воєнного стану», за лютий 2025 року, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, здійснивши при цьому виплату грошової компенсації за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток із врахуванням проведених виплат.
Закон України «Про відпустки» установлює державні гарантії права на відпустки, визначає умови, тривалість і порядок надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров'я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особи.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про відпустки установлюються такі види відпусток: 1) щорічні відпустки: основна відпустка (стаття 6 цього Закону); додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону); додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством; 2) додаткові відпустки у зв'язку з навчанням (статті 13, 14 і 15 цього Закону); 3) творча відпустка (стаття 16 цього Закону); 3-1) відпустка для підготовки та участі в змаганнях (стаття 16-1 цього Закону); 4)соціальні відпустки: відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами (стаття 17 цього Закону); відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (стаття 18 цього Закону); відпустка у зв'язку з усиновленням дитини (стаття 18-1 цього Закону); додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину-особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (стаття 19 цього Закону); 5)відпустки без збереження заробітної плати (статті 25, 26 цього Закону). Законодавством, колективним договором, угодою та трудовим договором можуть установлюватись інші види відпусток.
У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину-особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (частина перша статті 24 Закону України «Про відпустки»).
Аналогічні положення містяться в частині першій статті 83 КЗпП України.
Відповідно до частин дев'ятої, десятої та одинадцятої статті 93 Закону № 580-VIII поліцейським у рік звільнення за власним бажанням, за віком, через хворобу чи скорочення штату в році звільнення, за їх бажанням, надається чергова відпустка, тривалість якої обчислюється пропорційно з розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожний повний місяць служби в році звільнення. За невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до закону. Відкликання поліцейського із чергової відпустки, як правило, забороняється. У разі крайньої необхідності відкликання з чергової відпустки може бути дозволено керівнику територіального органу поліції. За бажанням поліцейського невикористана частина відпустки може бути приєднана до чергової відпустки на наступний рік.
Аналізуючи наведені норми законодавства, вбачається, що законом не виключаються випадки, коли поліцейським відпустка не буде використана протягом календарного року. Не передбачено позбавлення поліцейського права на відпустку, яке він уже отримав в попередньому календарному році. Водночас надано право працівнику використати право на відпустку за попередній рік одночасно з черговою відпусткою наступного року.
Таким чином, у наступному календарному році, в тому числі і за умови, що він є роком звільнення, поліцейський має гарантоване право на чергову відпустку за поточний календарний рік та на відпустки (основні і додаткові), що не були використані в попередніх роках, що виражається в праві на отримання грошової компенсації за весь час невикористаної оплачуваної відпустки, незалежно від часу набуття права на таку відпустку, оскільки відпустки за попередні роки також є невикористаними в році звільнення та не можуть бути залишені без розрахунку з поліцейським, адже це суперечить суті та гарантіям як трудового, так і спеціального законодавства в частині реалізації права на відпочинок.
Рішенням Конституційного Суду України від 07 травня 2002 року № 8-рп/2002 в справі за конституційним поданням Президента України щодо офіційного тлумачення положень частин другої, третьої статті 124 Конституції України (справа щодо підвідомчості актів про призначення або звільнення посадових осіб) зазначено, що при розгляді та вирішенні конкретних справ, пов'язаних із спорами щодо проходження публічної служби, адміністративний суд, установивши відсутність у спеціальних нормативно-правових актах положень, якими врегульовано спірні правовідносини, може застосувати норми, у яких визначені основні трудові права працівників - КЗпП України.
З огляду на відсутність правового врегулювання питання компенсації невикористаної частини відпустки поліцейському за минулі роки положеннями Закону № 580-VIII і Порядком МВС № 260, суд дійшов висновку, що при вирішенні вказаного спору підлягають застосуванню приписи КЗпП України і Закону України «Про відпустки».
Так, відповідно до частини першої статті 24 Закону України «Про відпустки» і частини першої статті 83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.
Отже, у випадку звільнення поліцейських з органів Національної поліції України їм виплачується компенсація за всі невикористані ними дні, як основної, так і додаткової відпустки.
Дана правова позиція узгоджується із позицією викладеною в постанові Верховного Суду від 19 січня 2021 року по справі № 160/10875/19, від 31 березня 2021 року в справі № 320/3843/20.
Щодо Постанови №168 при обрахунку за невикористану відпустку .
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 Про введення воєнного стану в Україні та № 69 Про загальну мобілізацію Кабінетом Міністрів України прийнята постанова від 28 лютого 2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі Постанова - №168). Положеннями пункту 1 Постанови № 168 (в редакції на дату її прийняття) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Відповідно до пункту 2-1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», з метою врегулювання порядку та умов виплати додаткової винагороди поліцейським під час дії воєнного стану Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 28 листопада 2022 року № 775 затверджено Порядок та умови виплати поліцейським додаткової винагороди на період воєнного стану та особливості виплати винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) (далі - Порядок № 775). Пунктом 2 Порядку № 775 передбачено, що на період дії воєнного стану поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 10000 гривень, крім тих, що визначені в підпункті 2 цього пункту, пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які здійснюють розмінування, що має оперативний характер, у частині виявлення, знешкодження та знищення вибухонебезпечних предметів (далі розмінування), виконують повноваження поліції в місцях завдання ракетних ударів, ударів безпілотних літальних апаратів, реактивних систем залпового вогню (далі Документ сформований в системі «Електронний суд» 25.09.2025 11 удари) на територіях, які знаходяться поза районами ведення бойових (воєнних) дій, а також включеним до угрупування військ (сил) сил оборони держави та які на виконання бойових розпоряджень органів військового управління у взаємодії з Державною прикордонною службою України виконують бойові (спеціальні) завдання з посилення охорони державного кордону, несення служби на блокпостах, контрольних постах, бойових позиціях у межах операційних зон угруповань військ (сил оборони держави) в контрольованих прикордонних районах, які межують з українсько-російською та українсько-білоруською ділянками державного кордону (далі - посилення охорони державного кордону), розмір цієї винагороди збільшується до 30000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу їх здійснення (виконання). Відповідно до пункту 7 Порядку № 775 виплата додаткової винагороди, одноразової винагороди поліцейським здійснюється на підставі наказів керівників органів (підрозділів) поліції за місцем постійного проходження служби поліцейського, де він призначений на штатну посаду, а керівникам органів (підрозділів) поліції, заступникам Голови Національної поліції України - на підставі наказу Голови Національної поліції України або особи, яка виконує його обов'язки. Виплата додаткової винагороди Голові Національної поліції України здійснюється на підставі наказу Міністерства внутрішніх справ України.
Вирішуючи питання того, чи є додаткова винагорода, передбачена Постановою № 168, винагородою, яка має постійний характер, суд звертає увагу на висновок Верховного Суду у постанові від 27.03.2025 року у справі № 240/2921/23, в якій зазначено, що пункт 1 Постанови № 168 чітко і однозначно передбачає, що:
- додаткова винагорода за своєю суттю є тимчасовою (непостійною) виплатою поліцейського, оскільки установлюється на період дії воєнного стану та прямо залежить від наявності (дії) в Україні правового режиму воєнного стану;
- розмір додаткової винагороди не є сталим, адже вона виплачується пропорційно в розрахунку на місяць в залежності від виконання завдань та часу приймання поліцейським участі в бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії та перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів;
- визначається наказами командирів (начальників).
Отже за відсутності принаймні однієї із указаних умов, виплата додаткової винагороди не здійснюється. З врахуванням матеріалів справи позивача, виплата на підставі Постанови 168 носить не постійний характер, а в залежності від певних факторів.
За такого правового урегулювання та обставин справи Верховний Суд уважав помилковим висновок судів попередніх інстанцій про те, що передбачена Постановою № 168 додаткова винагорода відповідає ознакам щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, оскільки є щомісячною та має постійний характер.
Таким чином, суд доходить висновку, що за своєю правовою природою, додаткова винагорода, установлена пунктом 1 Постанови № 168, є одноразовим тимчасовим додатковим видом грошового забезпечення.
Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.03.2025 року № 240/2921/23, від 16.01.2025 у справі № 200/1564/24.
Отже, враховуючи те, що додаткова винагорода передбачена Постановою КМУ №168 має тимчасовий характер, то суд приходить до висновку щодо відсутності підстав для її включення до складу грошового забезпечення, з якого обраховується компенсація за невикористанні дні щорічних відпусток.
Щодо не включення премії у повному розмірі до грошового забезпечення для розрахунку компенсації за невикористані дні відпустки, суд зауважує, що наказом ГУНП у Львівській області № 1081 від 05.03.2025 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників Яворівського РВП ГУНП у Львівській області» за грубе порушення службової дисципліни застосовано до поліцейського ВРПП Яворівського РВП ГУНП у Львівській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 (0078862), дисциплінарне стягнення звільнення зі служби в поліції та відповідно до пункту 4 розділу 3 Положення № 24 від 22.11.2024 «Про преміювання поліцейських Головного управління Національної поліції у Львівській області» встановлено визначену згідно рекомендованих розмірів грошового забезпечення щомісячну премію у розмірі 1 % за березень 2025 рік.
При цьому, вказаний наказ є актом індивідуальної дії, який не скасовано у судовому порядку і який підлягав реалізації у зв'язку із чим у ГУНП у Львівській області були підстави у березні 2025 року встановити премію у розмірі 1 %.
Також судом встановлено, що відповідно до інформації щодо розрахунку грошової компенсації за невикористані дні відпустки за 2016-2025 роки, при визначенні розміру такої компенсації відповідачем було враховано розмір премії.
Таким чином, суд приходить до висновку, що в цій частині позовних вимог належить відмовити.
Згідно з положеннями статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини дають підстави для часткове задоволення даного позову.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати стягненню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 14, 72-77, 139, 241-247, 250-251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції у Львівській області (79007, м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 3; код ЄДРПОУ 40108833) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період проходження служби з 01.06.2016 року по 31.10.2017 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - листопада 2015 року.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період проходження служби з 01.06.2016 року по 31.10.2017 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - листопада 2015 року, виплату здійснити з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Сподарик Наталія Іванівна